Ухвала суду № 3680509, 12.05.2009, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

12.05.2009           Справа № 2-а-1215/08/0170

                    Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді          Щепанської О.А.,

суддів          Лядової Т.Р.,           

                    Дадінської Т.В.,          

секретар судового засідання          Шелемет'єва О.В.

за участю представників сторін:

представника позивача: Республіканського підприємства "Джанкойське "Міжрайпаливо" - не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив;

представника відповідача: Джанкойської об'єднаної Державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим - не з’явився, до початку судового засідання надав суду клопотання про розгляд справи у відсутність представника;

розглянувши апеляційну скаргу Джанкойської об'єднаної Державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кушнова А.О.) від 17.11.08 у справі № 2-а-1215/08,

за позовом Республіканського підприємства "Джанкойське "Міжрайпаливо" (вул. Промислова, 3, Джанкой, Автономна Республіка Крим, 96100)

до           Джанкойської об'єднаної Державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим (вул. Дзержинського, 30, Джанкой, Автономна Республіка Крим, 96100)

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,

                                                            ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.11.2008 року (суддя Кушнова А.О.) у справі №2-а-1215/08 задоволено позов Республіканського підприємства "Джанкойське "Міжрайпаливо" до Джанкойської об'єднаної Державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень.

Суд визнав протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Джанкойської об'єднаної Державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим №0004961530/0/1973/15-2 від 20.11.2006 в частині 10254,01грн., №0004981530/0/2084/15-2 від 20.11.2006 в частині 995,61грн., №0000591530/0 від 19.06.2007 на суму 326,80грн., №0011141502/0/1239/0 від 22.10.2007 на суму 3127,93грн., №0000581502/0 від 28.01.2008 в частині 1314,01грн., всього на суму 16018,36грн.

Суд стягнув на користь Республіканського підприємства "Джанкойське "Міжрайпаливо" з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 03,40грн.

Не погодившись з постановою суду, Джанкойська об'єднана Державна податкова інспекція в Автономній Республіці Крим звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 30.01.2009 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Джанкойської об'єднаної Державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим.

Апеляційна скарга мотивована порушенням норм матеріального та процесуального права.

Представники сторін у судове засідання не з'явились, про причини неприбуття у судове засідання суд не повідомили. Про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином.

Проте, до початку судового засідання від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутності.

Судова колегія, порадившись на місці, вважає можливим задовольнити клопотання відповідача, оскільки чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що позивач та відповідач викликались в судове засідання, але в суд не з’явились, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представників сторін.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши справу, судова колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, республіканське підприємство "Джанкойське Міжрайпаливо" звернулося до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом та просив визнати нечинними повідомлення-рішення Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції №0004961530/0/1973/15-2, №0004981530/0/2084/15-2, №0004971530/0/2085/15-2 від 20.11.2006, №0000591530/0 від 19.06.2007, №001114 1502/0/1239/0 від 22.10.2007, №0000581502/0 від 28.01.2008 на суму 28064,11 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував перевищенням відповідачем своїх повноважень в частині ведення обліку платежів, які надходять від платників, а саме: здійснення органами державної податкової служби перерозподілу податків, які надходять від платників через банківські установи всупереч цільовому призначенню коштів, визначеному платниками податків в платіжних дорученнях, за якими перераховуються кошти.

Також, позивач надав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив скасувати податкові повідомлення-рішення Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції №0004961530/0/1973/15-2 в частині 10254,01грн., №0004981530/0/2084/15-2 в частині 995,61грн., №0000591530/0 від 19.06.2007 в частині 326,80грн., №001114 1502/0/1239/0 від 22.10.2007 на суму 3127,93грн., №0000581502/0 від 28.01.2008 на суму 1314,01грн., всього на суму 16018,36грн.

Крім того, у судовому засіданні позивачем було надано ще одну заяву про уточнення позовних вимог, але у цій заяві позивач повідомив суд першої інстанції про те, що відмовляється від позовних вимог в частині повного скасування податкового повідомлення –рішення №0004971530/0/2085/15-2 від 20.11.2006 на суму 115,60грн.

Так, ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.11.2008 було закрито провадження у справі №2-а-1215/08 за позовом Республіканського підприємства "Джанкойське Міжрайпаливо"до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Кримпро визнання нечинними податкових повідомлень-рішень в частині позовних вимог щодо скасування податкового повідомлення – рішення №0004971530/0/2085/15-2 від 20.11.2006 на суму 115,60грн.

Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив у повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин і додержання норм матеріального та процесуального права при прийнятті судом першої інстанції постанови, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з представлених доказів в матеріалах справи та було встановлено судом першої інстанції, працівниками Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим були проведені невиїзні документальні перевірки з питань сплати податку на додану вартість Республіканського підприємства "Джанкойське Міжрайпаливо", в результаті яких складені акти перевірки № 1964/15-02/01884567, № 601/15-2/01884567, №1300/15-2/01884567, № 44/15-2/01884567.

Так, за результатами проведеної перевірки 20.11.2006 на підставі акту перевірки №1964/15-02/01884567 були винесені податкові повідомлення-рішення №0004961530/0/1973/15-2; №0004981530/0/2084/15-2; №0004971530/0/2085/15-2 від 20.11.2006 за затримку граничного строку узгоджених сум податкових зобов'язань у вигляді штрафних санкцій в розмірі 10%, 20%, 50% відповідно. Загальна сума штрафних санкцій склала 22066,62грн.

За результатами проведеної перевірки 14.06.2007 на підставі акту перевірки №601/15-2/01884567 було винесене податкове повідомлення-рішення №0000591530/0 від 19.06.2007. Сума штрафних санкцій склала 326,80грн. за затримку граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання у вигляді штрафних санкцій в розмірі 20%.

За результатами проведеної перевірки 19.10.2007 на підставі акту перевірки №1300/15-2/01884567 було винесене податкове повідомлення-рішення №0011141502/0 1239/0 від 22.10.2007. Сума штрафних санкцій склала 3125,94грн. за затримку граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання у вигляді штрафних санкцій в розмірі 50%.

За результатами проведеної перевірки 18.01.2008 на підставі акту перевірки № 44/15-2/01884567 було винесене податкове повідомлення-рішення № 0000581502/0 від 28.01.2008. Сума штрафних санкцій склала 3248,51грн. за затримку граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання у вигляді штрафних санкцій в розмірі 50%.

Судова колегія апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України).

Також, пунктом 7 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено поняття суб’єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Отже, зазначений спір має ознаки публічно-правового спору та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

В пункті 1.2 статті 1 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" встановлено, що податкове зобов’язання – це зобов’язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів в порядку і в терміни, визначені цим Законом.

Також, положеннями частини 3 та частини 4 статті 9 Закону України "Про систему оподаткування" визначено, що зобов’язання юридичної та фізичної особи по сплаті податків та зборів (обов’язкових платежів) припиняються у зв’язку зі сплатою податку, збору (обов’язкового платежу).

Так, у розумінні Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" переказ грошей - це рух певної суми грошей з метою її зарахування на рахунок одержувача або видачі йому в наявній формі. Ініціатором переказу вважається особа, яка на законних підставах ініціює переказ грошей шляхом формування і подачі відповідного документа на переказ або використання спеціального платіжного засобу.

Судом першої інстанції встановлено, що підставами для застосування до відповідача фінансових санкцій стало порушення відповідачем підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", тобто порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов’язання.

Згідно з пунктом 17.1.7. статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

-          при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

-          при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

-          при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Також, судом першої інстанції встановлено, що позивачем не була допущена затримка граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання при сплаті податку на додану вартість за періоди, що наведені у актах перевірок №1964/15-02/01884567, №601/15-2/01884567, №1300/15-2/01884567, №44/15-2/01884567, що підтверджується матеріалами справи, у тому числі платіжними дорученнями, за якими нараховані штрафні санкції, де зазначені наступні призначення платежу:

- платіжне доручення від 14.07.2005 №479 на суму 1200,00грн. –ПДВ травень 2005 перерахований у повному обсязі за терміном 14.07.2005.

- платіжне доручення від 31.08.2005 №580 на суму 2500,00грн. - ПДВ липень 2005 перерахований у повному обсязі за терміном 31.08.2005.

- платіжне доручення від 25.08.2005 №565 на суму 3000,00грн. - ПДВ липень 2005 перерахований у повному обсязі за терміном 25.08.2005.

- платіжне доручення від 28.10.2005 №786 на суму 2000,00грн. - ПДВ вересень 2005 перерахований у повному обсязі за терміном 28.10.2005.

- платіжне доручення від 31.10.2005 №793 на суму 2000,00грн. - ПДВ вересень 2005 перерахований у повному обсязі за терміном 31.10.2005.

- платіжне доручення від 25.10.2005 №767 на суму 2000,00грн. - ПДВ вересень 2005 перерахований у повному обсязі за терміном 25.10.2005.

- платіжне доручення від 25.01.2006 №30 на суму 500,00грн. - ПДВ грудень 2005 перерахований у повному обсязі за терміном 25.01.2006.

- платіжне доручення від 26.01.2006 №49 на суму 500,00грн. - ПДВ грудень 2005 перерахований у повному обсязі за терміном 26.01.2006.

- платіжне доручення від 30.01.2006 №62 на суму 1500,00 грн. - ПДВ липень 2005 перерахований у повному обсязі за терміном 30.01.2006.

- платіжне доручення від 31.01.2006 №73 на суму 2500,00грн. - ПДВ грудень 2005 перерахований у повному обсязі за терміном 31.01.2006.

- платіжне доручення від 17.02.2006 №115 на суму 500,00грн. - ПДВ грудень 2005 перерахований у повному обсязі за терміном 17.02.2006.

- платіжне доручення від 16.03.2006 №145 на суму 1000,00грн. - ПДВ січень 2006 перерахований у повному обсязі за терміном 16.03.2006.

- платіжне доручення від 31.03.2006 №166 на суму 600,00грн. - ПДВ січень-лютий 2006 перерахований у повному обсязі за терміном 31.03.2006.

- платіжне доручення від 28.04.2006 №227 на суму 500,00грн. - ПДВ січень 2006 перерахований у повному обсязі за терміном 28.04.2006.

- платіжне доручення від 27.04.2006 №223 на суму 1000,00грн. - ПДВ січень 2006 перерахований у повному обсязі за терміном 27.04.2006.

- платіжне доручення від 31.03.2006 №166 на суму 600,00грн. - ПДВ січень-лютий 2006 перерахований у повному обсязі за терміном 31.03.2006.

- платіжне доручення від 26.07.2006 №393 на суму 600,00грн. - ПДВ липень 2006 перерахований у повному обсязі за терміном 26.07.2006.

- платіжне доручення від 28.12.2007 №195 на суму 5000,00грн. - ПДВ за вересень 2006 в сумі 3869,00грн., липень 2006 в сумі 1131,00грн. перерахований у повному обсязі за терміном 30.12.2007.

- платіжне доручення від 15.06.2007 №10 на суму 1000,00грн. - ПДВ травень 2007 перерахований у повному обсязі за терміном 30.06.2007.

- платіжне доручення від 27.07.2007 №112 на суму 3000,00грн. - ПДВ червень 2007 перерахований у повному обсязі за терміном 30.07.2007.

- платіжне доручення від 30.08.2007 №126 на суму 925,00грн. - ПДВ липень 2007 перерахований у повному обсязі за терміном 30.08.2007.

- платіжне доручення від 28.09.2007 №152 на суму 2339,00грн. - ПДВ серпень 2007 перерахований у повному обсязі за терміном 28.09.2007.

Судова колегія апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем обґрунтовано нараховано згідно податкового повідомлення-рішення №0004981530/0/2084/15-2 від 20.11.2006 тільки 902,71грн., а 995,61грн. нараховане безпідставно, згідно податкового повідомлення-рішення №0000581502/0 від 28.01.2008 тільки 1934,50грн., а 1314,01грн. нараховане безпідставно, згідно податкового повідомлення-рішення №0004961530/0/1973/15-2 від 20.11.2006 тільки 20058,01грн., а 10254,01грн. нараховане безпідставно.

Стосовно податкових повідомленнь-рішеннь №001114 1502/0/1239/0 від 22.10.2007 на суму 3127,93грн., №0000591530/0 від 19.06.2008 на суму 326,80грн., суд першої інстанції вказав що вищенаведені суми за цими податковими повідомленнями – рішеннями нараховані безпідставно суми штрафних санкцій, нарахованих та застосованих податковим органом позивача наведені в розрахунках штрафних санкцій до кожного спірного податкового повідомлення-рішення в порівнянні відомостей про сплату податкових зобов’язань за даними Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції та республіканського підприємства "Джанкойське Міжрайпаливо".

Отже, суд першої інстанції зробив висновок про те, що за спірними податковими повідомленнями-рішеннями безпідставно нараховано відповідачем штрафних санкцій з ПДВ всього на суму 16018,36грн. за наступними підставами.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, податкова інспекція нараховувала штрафні санкції у зв’язку з затримкою сплати узгодженої суми податкових зобов’язань, оскільки зараховувала суми податків не в рахунок погашення поточних платежів відповідно призначенню платежів, а в рахунок погашення податкового боргу, що виник раніше.

Тобто, застосування штрафних санкцій, передбачених підпунктом 17.1.7. статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" на суму 16018,36грн. за актами перевірок №1964/15-02/01884567, №601/15-2/01884567, №1300/15-2/01884567, №44/15-2/01884567 є таким, що не відповідає чинному законодавству України у сфері оподаткування.

Орган податкової служби відповідно до статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" не має права визначати або змінювати призначення платежу при сплаті платником податків узгоджених сум податкових зобов’язань.

Системний аналіз норм Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету та від 18.07.2005 №276, свідчить, що контроль за справлянням податкових зобов’язань, що здійснюється органами державної податкової служби України, не передбачає прав податкового органу змінювати призначення платежу визначеного платником податку у платіжних документах та направляти ці суми на погашення податкового боргу попередніх податкових періодів при веденні оперативного обліку платежів до бюджету.

Згідно з статтею 177 Цивільного кодексу України гроші є об’єктами цивільних прав, у тому числі права власності.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків) або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках).

Згідно з статтею 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" банк виконує доручення клієнта у точній відповідності з інформацією, що міститься в розрахунковому документі.

Відповідно до статті 317 Цивільного кодексу України, власник користується своїм майном на свій власний розсуд. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном, що встановлено статтею 391 Цивільного кодексу України. Відповідно до статей 22, 41 Конституції України, захист права власності гарантується державою. Кожен має право володіти, користуватись та розпоряджуватися своєю власністю. Відповідно до статті 47 Господарського кодексу України держава гарантує недоторканість майна і забезпечує захист майнових прав.

Суд першої інстанції визнав, що жодна норма податкового законодавства не наділяє органи державної податкової служби розпоряджатися коштами платника податків всупереч його волі, вираженій у призначеннях платежів на платіжних дорученнях, на свій власний розсуд.

Отже, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність у відповідача повноважень змінювати призначення платежу, визначене платником податків в платіжних документах.

Таким чином, суд першої інстанції вірно, на думку судової колегії дійшов висновку про те, що відповідач діяв упереджено, необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотримання розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи, несправедливо, а отже, задовольнив позовні вимоги у повному обсязі.

При викладених обставинах, судова колегія Севастопольського апеляційного адміністративного суду вважає, що постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кушнова А.О.) від 17.11.08 у справі № 2-а-1215/08 було прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку із чим, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кушнова А.О.) від 17.11.08 у справі № 2-а-1215/08 підлягає залишенню без змін.

                    Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу Джанкойської об'єднаної Державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим залишити без задоволення.

2.Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кушнова А.О.) від 17.11.08 у справі № 2-а-1215/08 залишити без змін.

          Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п’ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

          Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя                                        О.А.Щепанська

Судді                                         Т.Р.Лядова                               Т.В. Дадінська