Ухвала суду № 36804611, 16.01.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-10452/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В. Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

16 січня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Шелест С.Б.

Судді: Пилипенко О.Є., Романчук О.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.08.13р. у справі №2а-10452/09/2670 за позовом Приватного підприємства «Солекс» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання недійсним та скасування рішень

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «Солекс» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0002382330/0 від 08.05.09р. на суму 22 440 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.10.09р. у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.07.10р. постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.10.09р. скасовано та прийнято нову постанову про задоволення позовних вимог.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08.07.13р. постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.10.09р. та постанову Київського апеляційного суду від 27.07.10р. скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.08.13р. адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом не враховано, що з 01.01.2007 р. суб'єкти господарювання, які надають послуги гральних автоматів, повинні бути переведені на облік розрахункових операцій із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України «Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій» № 121 від 01.02.01р., однак, позивачем надавались послуги в сфері грального бізнесу з використанням 66-ти гральних автоматів, які не переведені у фіскальний режим роботи, не зареєстровані та не опломбовані, що є порушення вимог п. 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

В судове засідання учасники процесу не з'явились, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, докази чого наявні в матеріалах справи, у зв'язку з чим розгляд апеляційної скарги було проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 197 КАС України

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи на підставі акту перевірки від 0431/26/57/23/24102644 від 16.04.09р. ДПІ у Святошинському районі м. Києва винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від № 0002382330/0 від 08.05.09р. на суму 22 440 грн.

З матеріалів перевірки вбачається, що штрафні (фінансові) санкції до позивача застосовано, зокрема, згідно з п. 2 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон) та у зв'язку з виявленими перевіркою порушеннями п. 1 ст. 3 Закону.

Так, перевіркою встановлено факт здійснення позивачем підприємницької діяльності у сфері грального бізнесу із застосуванням при здійсненні розрахункових операцій не переведених у фіскальний режим роботи, незареєстрованих та неопломбованих РРО, а саме: в гральному залі господарської одиниці позивача знаходиться 66 гральних автоматів, які не зареєстровані в органах ДПС, не опломбовані у встановленому порядку та не переведені у фіскальний режим роботи, та не забезпечено відповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків, сумі коштів зазначеній в денному звіті РРО.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що у випадку коли при видачі жетонів у розрахунковому документі вказується на набуте право на послугу чи товар, а не на обмінну операцію готівкових коштів на їхні замінники, жетон не набуває статусу замінника грошей і подальше використання жетону для початку гри на гральному автоматі не може вважатися розрахунковою операцією, оскільки у цьому випадку не відбувається приймання автоматом для гри готівкових коштів або їхніх замінників, а відтак автомати не мають бути обладнані РРО.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Правові засади застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування, послуг встановлені Законом N 265/95-ВР, дія якого поширюється на усіх суб'єктів господарювання та їхні господарські одиниці, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі. РРО застосовуються суб'єктами підприємницької діяльності, які здійснюють операції з розрахунків у готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій. Розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця (абзац четвертий статті 2 Закону N 265/95-ВР).

Аналіз наведених положень Закону N 265/95-ВР дає підстави вважати, що метою застосування РРО є контроль за обігом готівкових та безготівкових коштів при реалізації товарів (послуг) у сфері торгівлі громадського харчування та послуг.

У пункті 6 додатка до постанови N 121 наведено перелік автоматів для реалізації товарів (послуг), використання яких можливе у випадку обладнання їх РРО. Зокрема, такими автоматами є автомати з продажу квитків на приміському залізничному транспорті, гральні, з обліку жетонів в автоматизованих контрольних пунктах проходу пасажирів у метрополітені, з продажу дозованих і штучних товарів, іншого призначення.

Правовий аналіз цієї норми права дає підстави вважати, що наведений невичерпний перелік автоматів вказує на автомати, які здійснюють розрахункові операції, тобто операції з приймання готівкових коштів або їхніх замінників (жетонів) за реалізований товар або надану послугу.

Такі автомати для реалізації товарів (послуг) при здійсненні розрахункової операції можуть приймати готівкові кошти або їхні замінники.

Якщо в розрахунковій операції використовується замінник готівкових коштів, то у будь-якому випадку повинна мати місце операція заміни готівкових коштів на їхні замінники (жетони, талони тощо).

Операція із заміни готівкових коштів на їхні замінники може бути розрахунковою, якщо при цьому надається платна послуга.

Закон N 265/95-ВР не містить визначення терміна "послуга", воно наведено в іншому документі - Законі України від 1 грудня 2005 року N 3164-IV "Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності". Відповідно до цього законодавчого акта послуга - це результат економічної діяльності, яка не створює товар, але продається та купується під час торговельних операцій.

Таким чином, автомати, які здійснюють розрахункові операції, приймаючи від покупця жетони як замінники готівкових коштів за надання послуги або товару, мають бути обладнані РРО.

Будь-яка розрахункова операція за допомогою РРО реєструється один раз за надання послуги чи товару.

Надання послуги заміни готівкових коштів на їхні замінники відрізняється від послуги, яка в подальшому отримується з використанням такого замінника (жетону).

У зв'язку з цим відповідь на питання, яка фактично послуга надана, міститься в розрахунковому документі, виданому РРО.

У випадку, коли при видачі жетонів у розрахунковому документі вказується на набуте право на послугу чи товар, а не на обмінну операцію готівкових коштів на їхні замінники, жетон не набуває статусу замінника грошей і подальше використання жетону для початку гри на гральному автоматі не може вважатися розрахунковою операцією, оскільки у цьому випадку не відбувається приймання автоматом для гри готівкових коштів або їхніх замінників.

Таким чином, гральні автомати, які не здійснюють приймання готівкових коштів або їхніх замінників, не здійснюють розрахункові операції.

Як вбачається з матеріалів справи, у розрахунковому документі, виданому позивачем, а саме: фіскальний чек від 16.04.2009р. вказується на набуте право на послугу (жетон, фішка), а відтак висновок суду першої інстанції, що гральні автомати, які не здійснюють розрахункові операції, тобто які не приймають готівкові кошти або їхні замінники, не мають бути обладнані РРО є вірним.

Аналогічна правова позиція закріплена в постанові Верховного суду України від 18.12.2012р. по справі №21-341а12.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.195, 197, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л И В:

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.08.13р. у справі №2а-10452/09/2670 - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.08.13р. у справі №2а-10452/09/2670 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді : Пилипенко О.Є.

Романчук О.М.

.

Головуючий суддя Шелест С.Б.

Судді: Романчук О.М

Пилипенко О.Є.