Рішення № 3680433, 30.04.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.04.09 Справа№ 30/11

за позовом: ТзОВ «Тідісі-Дальнобой», м. Київ

до відповідача: ТзОВ „Євротранс-2000”, смт. Підбуж, Дрогобицький район

про стягнення 21593,89 грн.

Суддя Н.Мороз

Представники:

від позивача – н/з

від відповідача - н/з

Суть спору:

Позов заявлено ТзОВ «Тідісі-Дальнобой», м. Київ до ТзОВ „Євротранс-2000”, смт. Підбуж, Дрогобицький район про стягнення 21593,89 грн.

Ухвалою господарського суду від 26.01.2009 р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 17.02.2009 року.

17.02.2009р, 05.03.2009р, 16.03.2009р., 26.03.2009р, розгляд справи відкладався з підстав, викладених у відповідних ухвалах, в судовому засідання оголошувалась перерва для врегулювання спору в добровільному порядку.

Представник позивача в судове засідання не з"явився, в попередньому судовому засіданні подав письмові пояснення по суті спору. Позов просив задоволити.

Представник відповідача в судове засідання 30.04.2009р. не з"явився, причин неявки суду не повідомив, відзив на позов не подав.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, згідно ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд встановив:

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов”язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов”язання вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов”язку. Однією з підстав виникнення зобов”язань, згідно ст.11 ЦК України, зокрема є договори та інші правочини.

У відповідності до ч.1,2 ст.639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Форма договору сторонами визначається на власний розсуд (усна, письмова), недотримання письмової форми не тягне недійсності такого договору.

Відповідно до укладеного договору (усних домовленостей, які досягнуті сторонами) позивач- ТзОВ „Тідісі-Дальнобой” відпустив відповідачу- ТзОВ „Євротранс-2000” вантажні шини на загальну суму 21522,00 грн. В підтвердження належного виконання договірного зобов”язання, позивачем представлено видаткові накладні та довіреності на отримання товару (в матеріалах справи).

В силу ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Термін оплати визначено у видаткових накладних, однак відповідач оплату здійснив частково, у зв”язку з чим утворилась заборгованіст, яка становить 17405,24 грн. та підлягає стягненню. Дану обставину відповідач в судовому засіданні 05.03.2009р. не заперечив.

Направлена позивачем претензія №1056 від 29.11.2008р. з вимогою погасити заборгованість, залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, в контексті з вимогами ст.193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Згідно п. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Позивачем правомірно нараховано відповідачу інфляційні втрати на загальну суму 3655,05 грн. та 3% річних на загальну суму 533,60 грн., відповідно до поданого розрахунку.

Відповідно ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України).

Відповідач своїм правом на захист не скористався, підставність позовних вимог не спростував.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги документально обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача, згідно ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 11,509,526,530,625,639,692 ЦК України, ст.ст. 33, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 116, 117 ГПК України, господарський суд,-

г. . ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Євротранс-2000”, Дрогобицький район, смт. Підбуж, вул. Шкільна, 1/1 ( р/р 26001630360231 в ТВЛОР АКБУСБ м. Трускавець, МФО 325019, код ЄДРПОУ 20829835) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Мережа сервісних станцій „Тідісі Дальнобой”, м.Бровари, вул. Богунська, 26В (р/р 26001010415101 в ЗАТ „Альфа-Банк”, м. Київ, МФО 300346, код ЄДРПОУ 33212540) - 17405,24 грн. заборгованості, 3% річних у розмірі 533,60 грн, 3655,05 грн. інфляційних нарахувань, 215,94 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя