Рішення № 36803265, 22.01.2014, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.01.2014 р. Справа № 914/4518/13

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

за позовом: Державного підприємства Державного інституту проектування міст «Містопроект» (м. Львів)

до відповідача: Управління капітального будівництва департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради (м. Львів)

про: стягнення заборгованості в сумі 155904,00 грн.

Суддя: В.М. Пазичев

При секретарі: В.С. Пшеничній

Представники:

від позивача: Ярмола В.П. - довіреність №854/04-1 від 31.12.2013 року.

від відповідача: Рихвицький Р.А. - довіреність №05-45 від 22.01.2014 року.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Державного підприємства Державного інституту проектування міст «Містопроект» (м. Львів) (надалі - ДП ДІПМ «Містопроект») до Управління капітального будівництва департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради (м. Львів) про стягнення заборгованості в сумі 155904,00 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 28.11.2013 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 05.12.2013 року. Ухвалою суду від 05.12.2013 розгляд справи відкладено до 11.12.2013 року, у зв'язку з відсутністю представника відповідача. Ухвалою суду від 11.12.2013 розгляд справи відкладено до 08.01.2014 року, у зв'язку з відсутністю представників позивача та відповідача. Ухвалою суду від 08.01.2014 розгляд справи відкладено до 15.01.2014 року, у зв'язку з відсутністю представника відповідача. Ухвалою суду від 15.01.2014 розгляд справи відкладено до 22.01.2014 року, у зв'язку з відсутністю представника відповідача.

Позивач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 28.11.2013 року, про відкладення від 05.12.2013 року, від 11.12.2013 року, від 08.01.2014 року, від 15.01.2014 року не виконав, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

15.01.2014 року за вх.№1158/14 позивач подав клопотання про долучення додаткових доказів до матеріалів справи.

Відповідач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 28.11.2013 року, про відкладення від 05.12.2013 року, від 11.12.2013 року, від 08.01.2014 року, від 15.01.2014 року не виконав, явку повноважного представника забезпечив.

05.12.2013 року за вх.№51916/13 відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи.

22.01.2014 року за вх№2378/14 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги визнав в повному обсязі.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути спір, відповідно до ст. 75 ГПК України, за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ст. 85 ГПК України, вступна і резолютивна частини рішення виготовлено, підписано та оголошено 22.01.2014 року.

Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

Як зазначено у позовній заяві, між ДП ДІПМ «Містопроект» (надалі - Виконавець, позивач) та Управлінням капітального будівництва департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради (надалі - Замовник, відповідач) укладено Договір №10686-10/К від 16.06.2011 р. (зі змінами від 17.11.2011 р.) на виконання проектних робіт (надалі - Договір) щодо Коригування проектно-кошторисної документації по об'єкту: «Реконструкція вулиці Городоцької (від вулиці Кульпарківської до межі міста)» .

Позивач зазначає, що відповідно до п. 1 умов укладеного Договору, Виконавець своїми силами і засобами виготовив згідно будівельних норм та правил Коригування проектно-кошторисної документацію по об'єкту: «Реконструкція вулиці Городоцької (від вулиці Кульпарківської до межі міста)» у відповідності з вихідними даними у повному обсязі та передав її Замовнику згідно з підписаними сторонами актами видачі-приймання, а саме: Акт № 40 від 21.07.2011 р. та Акт № 89 від 01.12.2011 р.

Позивач наголошує, що Розділом 2. «Вартість робіт і порядок розрахунків» Договору встановлено порядок здійснення оплати за виконані роботи. Зокрема, згідно з п.п. 2.4 Договору, повна оплата за виконані роботи здійснюється Замовником після завершення робіт та підписання Сторонами акта здавання-приймання робіт. Крім цього, п. 3.1. Договору передбачено, що Замовник зобов'язується прийняти виконані роботи щодо розробки проектної документації та оплатити Виконавцю їх вартість, яка включає в себе відшкодування витрат та плату за виконані роботи. Однак, станом на 01.11.2013р., заборгованість у сумі 155 904,00 грн. залишається не погашеною.

Позивач зазначає, що ДП ДІПМ «Містопроект», в порядку ст. 5 Господарського процесуального кодексу України, з метою досудового врегулювання спору, зверталось до Боржника з претензією № 631/04-1 від 15.10.2013 р., у якій просило вжити заходів щодо погашення заборгованості. Претензія була вручена 15.10.2013 р., що підтверджується штампом відповідача. Однак, за твердженням позивача, жодної відповіді на претензію не було надано.

Позивач зазначає, що замовник, в порушення п. п. 2.1, 2.2, 3.1, 5.1.1 Договору, вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», ст. 625 Цивільного кодексу України, не виконав своїх грошових зобов'язань перед Виконавцем.

22.01.2014 року за вх№2378/14 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги щодо стягнення 155904,00 грн. боргу визнав в повному обсязі.

На момент розгляду справи відповідач не подав доказів погашення боргу в повному обсязі, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив, відзив на позов подав, в якому повністю визнав позовні вимоги.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Згідно ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного кодексу. Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Порушенням зобов'язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як встановлено в ході судового розгляду справи, між ДП ДІПМ «Містопроект» (надалі - Виконавець, позивач) та Управлінням капітального будівництва департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради (надалі - Замовник, відповідач) укладено Договір №10686-10/К від 16.06.2011 р. (зі змінами від 17.11.2011 р.) на виконання проектних робіт (надалі - Договір) щодо Коригування проектно-кошторисної документації по об'єкту: «Реконструкція вулиці Городоцької (від вулиці Кульпарківської до межі міста)» .

Позивач зазначає, що відповідно до п. 1 умов укладеного Договору, Виконавець своїми силами і засобами виготовив згідно будівельних норм та правил Коригування проектно-кошторисної документацію по об'єкту: «Реконструкція вулиці Городоцької (від вулиці Кульпарківської до межі міста)» у відповідності з вихідними даними у повному обсязі та передав її Замовнику, згідно з підписаними сторонами актами видачі-приймання, а саме: Акт № 40 від 21.07.2011 р. та Акт № 89 від 01.12.2011 р.

Розділом 2. «Вартість робіт і порядок розрахунків» Договору встановлено порядок здійснення оплати за виконані роботи. Зокрема, згідно з п.п. 2.4 Договору, повна оплата за виконані роботи здійснюється Замовником після завершення робіт та підписання Сторонами акта здавання-приймання робіт. Крім цього, п. 3.1. Договору передбачено, що Замовник зобов'язується прийняти виконані роботи щодо розробки проектної документації та оплатити Виконавцю їх вартість, яка включає в себе відшкодування витрат та плату за виконані роботи Однак, станом на 01.11.2013р., заборгованість у сумі 155 904,00 грн. залишається не погашеною.

Згідно ч. 5 ст. 78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову, господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних інтересів інших осіб.

Відповідачем 22.01.2014 року за вх.№2378/14 подано відзив на позовну заяву, згідно якого він повністю визнає позовні вимоги, а саме, щодо стягнення 155904,00 грн. боргу, а у суду немає підстав вважати, що такі дії відповідача суперечать чинному законодавству України, або порушують права і охоронювані законом інтереси інших осіб.

Отже, судом встановлено, що сума боргу відповідача перед позивачем складає 155904,00 грн., про що свідчить Акт №40 видачі - приймання комплексних проектно-вишукувальних робіт від 21.07.2011 р. на суму 92126,40 грн. та Акт №89 видачі- приймання комплексних проектно-вишукувальних робіт від 01.12.2011 р. на суму 63777,60 грн., що підписані уповноваженими представниками позивача та відповідача, про що свідчать оригінали відтисків належних печаток сторін.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Належних доказів наявності передбачених законом чи договором підстав для звільнення відповідача від відповідальності суду не надано.

На час розгляду справи, відповідач не подав докази погашення боргу в повному обсязі, позовні вимоги визнав в повному обсязі, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідач позовні вимоги визнав в повному обсязі, суд прийшов до висновку, що позов Державного підприємства Державного інституту проектування міст «Містопроект» (м. Львів) до Управління капітального будівництва департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради (м. Львів) про стягнення заборгованості в сумі 155904,00 грн. є обґрунтованим та підлягає до задоволення.

Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України; за видачу судами документів.

Згідно ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Як доказ сплати судових витрат, позивач подав платіжне доручення №555 від 27.11.2013 року на суму 3 118,08 грн. про сплату судового збору.

Господарські витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 43, 33, 43, 49, 75, 80, 82, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов - задоволити.

2. Стягнути з Управління капітального будівництва департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради (79044, м. Львів, вул. Горбачевського, 10, ЗКПО 04056049, МФО 825014, ГУДКУ у Львівській області) на користь Державного підприємства Державний інститут проектування міст «Містопроект» (79044, м. Львів, вул. Генерала Чупринки, 71, р/р 2600500175548 в ПАТ «КБ» «Фінансова ініціатива», МФО 380054, ЗКПО 02497909) борг у сумі 155 904 (сто п'ятдесят п'ять тисяч дев'ятсот чотири) грн. 00 коп. та судовий збір в сумі 3 118 (три тисячі сто вісімнадцять) грн. 08 коп.

3. Наказ видати, в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

Суддя Пазичев В.М.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 25.01.2014 року