Рішення № 36803259, 13.01.2014, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.01.2014 р. Справа № 2/161

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Піраміда-71", м.Львів

до відповідача: Концерну „Військторгсервіс", м. Київ

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватного підприємства «Компанія «Динамік», м.Львів

про стягнення 272 997 грн.

Суддя Мазовіта А.Б.

Секретар Залицайло М.С.

Представники:

від позивача: Вовчак А.В., представник (довіреність від 02.12.2013 р.);

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи: не з'явився.

На розгляд господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Піраміда-71", м. Львів до Державного підприємства Міністерства оборони України «Управління торгівлі Західного оперативного командування», м.Львів про застосування наслідків недійсності правочину.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 27.07.2009р. призначив розгляд справи на 13.08.2009р. Розгляд справи неодноразово відкладався з підстав, викладених у відповідних ухвалах суду. За клопотанням представника сторони строк вирішення спору був продовжений.

Ухвалою суду від 12.12.2011р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено Приватне підприємство „Рекунс", м. Львів, яке в процесі розгляду справи було реорганізоване в Приватне підприємство «Компанія «Динамік».

В судових засіданнях представник позивача позов підтримав, просив задоволити. З приводу заявленого позову пояснив, що 01.01.2004р. між ДП Міністерства оборони України «Управління торгівлі Західного оперативного командування» та ТОВ «Піраміда-71» було укладено договір оренди № 11/217 державного майна - приміщення торгово-побутового комплексу №2 площею 308,7 кв.м., за адресою м.Львів, вул.Стрийська, 105. Однак, рішенням господарського суду Львівської області від 03.02.2006р. по справі № 1/631-14/199 визнано недійсним договір оренди №11/217 від 01.01.2004р. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03.05.2006р. та постановою Вищого господарського суду України від 10.04.2007р. по даній справі рішення суду залишено без змін.

Позивачем за час дії договору оренди було здійснено невід'ємні покращення орендованого майна (ремонт). Позивач зазначає, що зважаючи на те, що в результаті визнання недійсним договору оренди відповідач отримав невід'ємне покращення майна, то в силу ч. 2 ст. 1213 ЦК України він зобов'язаний відшкодувати вартість здійснених покращень.

08.09.2009р. позивачем через канцелярію суду подано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просив стягнути з відповідача 228826 грн.

Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав, просив задоволити у повному обсязі з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 21.10.2011р., а саме стягнути з відповідача на користь позивача 272 997 грн.

Відповідач проти позову заперечив з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву. Зокрема відповідач зазначив, що ДП Міністерства оборони України «Управління торгівлі Західного оперативного командування» дозволу на здійснення поліпшень орендованого майна позивачу не давало, проектно-кошторисну документацію не погоджувало. Також у відзиві на позов відповідач зазначив про пропуск позивачем позовної давності.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватне підприємство „Рекунс" проти задоволення позовних вимог заперечило повністю з підстав наведених у відзиві на позовну заяву та своїх письмових поясненнях. Представник третьої особи в судових засіданнях заперечив проти задоволення позовних вимог повністю.

Ухвалою суду від 17.11.2009р. провадження у справі було зупинено, призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. Для вирішення експерту поставлено наступне запитання: яка ринкова вартість, станом на момент проведення експертизи, невід'ємних покращень нерухомого майна - приміщення торгово-побутового комплексу загальною площею 308,7 м.кв., розташованого за адресою місто Львів, вулиця Стрийська, будинок №105, здійснених орендарем ТОВ „Піраміда-71"?

Листом №4307 від 19.08.2011р. Львівський НДІ судових експертиз надіслав суду висновок №4307 судової будівельно-технічної експертизи від 19.08.2011р.

Ухвалою суду від 30.09.2011р. провадження по справі поновлено.

Ухвалою суду від 31.10.2011р. замінено відповідача з Державного підприємства Міністерства оборони України «Управління торгівлі Західного оперативного командування» на його правонаступника - Концерн «Військторгсервіс».

Відповідно до ч.3 ст.17 ГПК України справа, прийнята господарським судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута по суті і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому господарському суду.

Оскільки дана справа була прийнята судом з додержанням правил підсудності, а подальша заміна відповідача його правонаступником не має наслідком застосування виключної підсудності, справа розглядається господарським судом Львівської області.

Ухвалою суду від 22.12.2011р. провадження у справі зупинено, призначено по справі повторну судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. Для вирішення експерту були поставлені наступні запитання:

1) які невід'ємні покращення приміщення торгово-побутового комплексу загальною площею 308,7 м.кв. розташованого за адресою місто Львів, вулиця Стрийська, будинок №105 були здійснені орендарем ТОВ «Піраміда-71» в період дії договору оренди №11/217 від 01.01.2004р. згідно наданої документації ТОВ «Піраміда-71» (навести деталізований перелік всіх виявлених покращень)?

2) яка ринкова вартість, станом на момент проведення експертизи, невід'ємних покращень нерухомого майна приміщення торгово-побутового комплексу загальною площею 308,7 м.кв. розташованого за адресою місто Львів, вулиця Стрийська, будинок №105, здійснених орендарем ТОВ «Піраміда-71»?

3) чи наявні невід'ємні покращення приміщення торгово-побутового комплексу загальною площею 308,7 м.кв. розташованого за адресою місто Львів, вулиця Стрийська, будинок №105, здійснені орендарем ТОВ «Піраміда-71», на момент проведення експертизи?

Листом №1327 від 20.03.2012р. Львівський НДІ судових експертиз повідомив суд про те, що виконання судової будівельно-технічної експертизи може розпочатися з березня місяця 2013 року з завершенням її виконання протягом 3-х місяців, що зумовлено надмірною експертною завантаженістю.

Листом №2/161/3/12 від 27.07.2012р. суд не погодив експерту запропонований термін виконання судової експертизи. У зв'язку з цим 14.08.2012р. Львівський НДІ судових експертиз повернув ухвалу суду та матеріали справи №2/161 без виконання.

Ухвалою суду від 10.09.2012р. провадження у справі №2/161 було зупинено, призначено повторну судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої було доручено судовому експерту Грінько Ользі Ігорівні. Для вирішення експерту були поставлені наступні запитання:

1) які невід'ємні покращення приміщення торгово-побутового комплексу загальною площею 308,7 м.кв. розташованого за адресою місто Львів, вулиця Стрийська, будинок №105 були здійснені орендарем ТОВ «Піраміда-71» в період дії договору оренди №11/217 від 01.01.2004р. згідно наданої документації ТОВ «Піраміда-71» (навести деталізований перелік всіх виявлених покращень)?

2) яка ринкова вартість, станом на момент проведення експертизи, невід'ємних покращень нерухомого майна приміщення торгово-побутового комплексу загальною площею 308,7 м.кв. розташованого за адресою місто Львів, вулиця Стрийська, будинок №105, здійснених орендарем ТОВ «Піраміда-71»?

3) чи наявні невід'ємні покращення приміщення торгово-побутового комплексу загальною площею 308,7 м.кв. розташованого за адресою місто Львів, вулиця Стрийська, будинок №105, здійснені орендарем ТОВ «Піраміда-71», на момент проведення експертизи?

Листом за вх. №19690/13 ТОВ «ГАЛ-СВІТ» надіслав суду висновок №023/13 судової будівельно-технічної експертизи.

Ухвалою суду від 11.11.2013р. провадження у справі було поновлено.

Ухвалою суду від 02.12.2013р. викликано в судове засідання судового експерта Грінько Ольгу Ігорівну для дачі пояснень щодо висновку судової будівельно-технічної експертизи №023/13 від 23.05.2013р. та сформульовано запитання для експерта.

В судове засідання 16.12.2013р. з'явилася судовий експерт Грінько О.І. та надала пояснення щодо запитань, поставлених судом та учасниками судового процесу.

Представникам сторін та третьої особи роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи, суд встановив наступне.

01.01.2004р. між Державним підприємством Міністерства оборони України «Управління торгівлі Західного оперативного командування» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Піраміда-71» було укладено договір оренди № 11/217.

Відповідно до пункту 1.1. договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно приміщення торгово-побутового комплексу № 2 площею 308, 7 кв.м., яке знаходиться за адресою м. Львів, вул. Стрийська, 105, та перебуває на балансі філії «Львівський військовий торг №53» Державного підприємства Міністерства оборони України «Управління торгівлі Західного оперативного командування», вартість якого визначена відповідно до звіту про експертну оцінку об'єкту оренди і становить на 31.08.2003р. 232 656 грн.

Цей договір укладено строком на три роки, що діє з 01.01.2004р. до 01.01.2007р. включно (п.10.1. договору).

За актом приймання-передачі нежитлового приміщення від 01.01.2004р. приміщення за адресою м. Львів, вул. Стрийська, 105 передано в оренду ТОВ "Піраміда-71".

09.04.2004р. за вх. №8 відповідачем отримано від ТОВ «Піраміда-71» листа, в якому останнє звернулося до начальника ДП МОУ "Управління торгівлі Західного оперативного командування" Свідерського Г.М. з проханням надати дозвіл на переобладнання орендованого приміщення по вул. Стрийській, 105 під спортивно-більярдний клуб, виготовлення технічних умов електропостачання і проведення нової електропроводки з новим приладом обліку, виготовлення сходів на другий поверх та перепланування приміщення торгово-побутового комплексу.

Листом за № 457 від 23.06.2004р. відповідач повідомив позивача, що не заперечує проти перепланування орендованого приміщення під спортивно-більярдний клуб та облаштування запасного виходу при наявності технічної документації виготовленої проектною організацією (т.2, а.с.33).

Листом за № 460 від 23.08.2005 року т.в.о. начальника ДП МОУ "Управління торгівлі Західного оперативного командування" Кузик Т.Г. звернувся до начальника ОКП "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" з проханням внести зміни у свідоцтво про право власності на приміщення торгово-побутового комплексу №2 за адресою м.Львів, вул. Стрийська, 105 у зв'язку із проведенням перепланування, внаслідок чого змінилася площа приміщення (т.2, а.с.32).

Рішенням господарського суду Львівської області від 03.02.2006 року по справі № 1/631-14/199 позов Регіонального відділення Фонду державного майна України у Львівській області задоволено частково, визнано недійсним договір оренди № 11/217 від 01.01.2004р., укладений між Державним підприємством Міністерства оборони України «Управління торгівлі Західного оперативного командування» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Піраміда-71», виселено Товариство з обмеженою відповідальністю «Піраміда-71» з орендованого приміщення за адресою м. Львів, вул. Стрийська, 105.

Вказане рішення суду в цій частині залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03.05.2006р. та постановою Вищого господарського суду України від 10.04.2007р.

Актом приймання-передачі від 12.06.2007р. ТОВ "Піраміда-71" передало представникам ДП МО України "Управління торгівлі Західного оперативного командування" комплект ключів від нежитлового приміщення за адресою м.Львів, вул. Стрийська, 105.

Згідно висновку про вартість майна, виконаного оцінювачем Приватним підприємством «Казбек» станом на 30.04.2007р. вартість невід'ємних поліпшень орендованого майна становила 228 826 грн.

Судом також встановлено, що 12.08.2008р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області та Приватним підприємством «Рекунс» був укладений договір оренди №47. На підставі даного договору та згідно акту приймання-передавання №47/2008 РВ ФДМ України по Львівській області передало, а ПП «Рекунс» прийняло в строкове платне користування державне майно - вбудовані нежитлові приміщення за адресою м.Львів, вул. Стрийська, 105.

В подальшому, 05.12.2011р. ПП «Рекунс» на підставі договору купівлі-продажу набуло право власності на приміщення торгово-побутового комплексу №2 загальною площею 331,2 кв.м., що знаходиться за адресою м. Львів, вул.Стрийська, 105.

Також судом встановлено, що 23.09.2008 року ПП «Рекунс» звернулось з заявою до РВ ФДМ України по Львівській області з проханням надати дозвіл на проведення невід'ємних поліпшень нежитлових приміщень загальною площею 331,2 кв.м. за адресою: м. Львів, вул. Стрийська, 105.

У відповідь на вказану заяву РВ ФДМ України по Львівській області згідно листа від 14.10.2008р. №11-03-05636 надало дозвіл на проведення невід'ємних поліпшень орендованого майна. Загальна сума невід'ємних покращень, які були здійснені ПП «Рекунс», згідно з Відомістю розрахунку вартості невід'ємних покращень орендованого майна ПП «Рекунс» від 16.06.2009р. становить 555 743,26 гривень без ПДВ (601 243,99 гривень з ПДВ).

Відповідно до висновку №023/13 судової будівельно-технічної експертизи по справі №2/161, виконаного судовим експертом будівельником ТОВ «ГАЛ-СВІТ» Грінько Ольгою Ігорівною, ринкова вартість невід'ємних покращень нерухомого майна приміщення торгово-побутового комплексу, розташованого за адресою м.Львів, вул.Стрийська, 105, здійснених орендарем ТОВ «Піраміда-71», які імовірно виконані протягом дії договору оренди №11/217 від 01.01.2004р., станом на момент проведення експертизи становить 218 222 грн.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Матеріалами справи підтверджується, що протягом дії договору оренди ТОВ "Піраміда-71" здійснило поліпшення орендованого майна, зокрема: здійснено демонтаж цегляних перегородок; часткове закладання шахти ліфта; монтаж гіпсокартонних перегородок і підвісних стель; влаштовано додатковий вхід та бетонні сходи по металевим конструкціям; проведені ремонтно-монтажні роботи системи опалення з заміною і частково прокладанням трубопроводів та зміною радіаторів; проведені ремонтно-монтажні роботи системи водопостачання і водовідведення з заміною і частково прокладанням трубопроводів та заміною сантехнічних приладів; проведений демонтаж існуючих вікон і встановлення металопластикових вікон; встановлені металопластикові двері та двері з ламінованої ДСП; проведений капітальний ремонт внутрішнього опорядження приміщень торгово-побутового комплексу і покрівлі.

Факт здійснення даних робіт орендарем ТОВ "Піраміда-71" підтверджується висновком судової будівельно-технічної експертизи №023/13 від 23.05.2013р. та співвідноситься із іншими доказами, які містяться в матеріалах справи (техпаспорт, договори, акти виконаних робіт, локальний кошторис, квитанції на оплату, платіжні доручення тощо).

Представник відповідача у своєму відзиві зазначив, що ДП МОУ "Управління торгівлі Західного оперативного командування" дозволу на здійснення поліпшень орендованого майна позивачу не давало.

З цього приводу суд відзначає, що згідно із ч. 1 ст. 778 ЦК України наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця. Ця норма кореспондується із чинною на час виникнення спірних правовідносин нормою ч. 3 ст. 23 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", яка визначала, що орендар має право за погодженням з орендодавцем, якщо інше не передбачено договором оренди, за рахунок власних коштів здійснювати реконструкцію, технічне переоснащення, поліпшення орендованого майна.

В матеріалах справи містяться належні і допустимі докази того, що ТОВ "Піраміда-71" отримало погодження від ДП Міністерства оборони України "Управління торгівлі Західного оперативного командування" на здійснення перепланування орендованого приміщення.

Так, 09.04.2004р. ТОВ «Піраміда-71» звернулося до начальника ДП МОУ "Управління торгівлі Західного оперативного командування" Свідерського Г.М. з листом, в якому просило надати дозвіл на переобладнання орендованого приміщення по вул. Стрийській, 105 під спортивно-більярдний клуб, виготовлення технічних умов електропостачання і проведення нової електропроводки з новим приладом обліку, виготовлення сходів на другий поверх та перепланування приміщення торгово-побутового комплексу.

Листом за № 457 від 23.06.2004р. відповідач повідомив позивача, що не заперечує проти перепланування орендованого приміщення під спортивно-більярдний клуб та облаштування запасного виходу при наявності технічної документації виготовленої проектною організацією.

Крім цього, 23.08.2005 року листом за № 460 т.в.о. начальника ДП МО України "Управління торгівлі Західного оперативного командування" Кузик Т.Г. звернувся до начальника ОКП "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" з проханням внести зміни у свідоцтво про право власності на приміщення торгово-побутового комплексу №2 за адресою м.Львів, вул. Стрийська, 105 у зв'язку із проведенням перепланування, внаслідок чого змінилася площа приміщення.

Суд вважає безпідставними посилання відповідача на те, що кошторис робіт не був ним погоджений. Так, у звіті про оцінку майна орендованого приміщення торгово-побутового комплексу, розташованого за адресою м.Львів, вул. Стрийська, буд. 105, який міститься в матеріалах справи (т.1, а.с.133), є локальний кошторис 2-1-1 на загально-будівельні роботи, ремонт приміщень, на якому міститься погодження від 15.11.2005р. начальника ДП МО України «Управління торгівлі західного оперативного командування» Г.Свідерського із написом "Погоджено".

Тому, на переконання суду, доводи відповідача щодо ненадання ним дозволу на здійснення поліпшень орендованого майна та відсутність погодження проектно-кошторисної документації не заслуговують на увагу та спростовуються зібраними по справі доказами.

Відповідно до ч. 3 ст. 778 ЦК України якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю.

Відносини сторін щодо укладення та виконання умов договору оренди №11/217 від 01.01.2004р. регулювались положеннями законодавства України, що регулюють відносини найму (оренди), зокрема главою 58 ЦК України, §5 глави 30 ГК України, Законом України "Про оренду державного та комунального майна".

Проте, внаслідок визнання недійсним в судовому порядку договору оренди № 11/217 від 01.01.2004р., до спірних правовідносин сторін слід застосовувати норми закону, які регулюють відносини щодо наслідків недійсності правочинів.

Як вказано у п. 2.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. №11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними", якщо господарське зобов'язання припиняється лише на майбутнє, господарським судам слід виходити з того, що у відповідних випадках і неможливості повернення одержаного за зобов'язанням у натурі правові наслідки такої недійсності визначаються відповідно до статті 216 ЦК України та частини другої статті 208 ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

За змістом п. 1 ч. 3 ст. 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що внаслідок визнання недійсним договору оренди від 01.01.2004р., який став підставою для здійснення позивачем ремонтних робіт у приміщенні за адресою м. Львів, вул.Стрийська, 105, відповідач отримав результати виконаних за рахунок позивача ремонтних робіт, які слід вважати безпідставно ним отриманими, а отже їх вартість повинна бути стягнута з відповідача на підставі ч. 1 ст. 216 ЦК України та п. 1 ч. 3 ст. 1212 ЦК України.

Правильність такого способу захисту цивільного права узгоджується із практикою Вищого господарського суду України, зокрема, із постановою від 02.04.2013р. у справі №27/5005/2074/2012, в якій ВГС України дійшов думки, що оскільки заявнику фактично не надавалися послуги з користування нерухомим майном, що були предметом договору оренди, визнаного у судовому порядку недійсним з моменту укладення, то й у позивача не було правових підстав для отримання результатів виконаних відповідачем підрядних (ремонтних) робіт у вигляді невідокремлюваних поліпшень орендованого нерухомого майна, у зв'язку з чим, не виключається наявність передбачених п.2 ч.1 ст.216 та п.1 ч.3 ст.1212 ЦК України підстав для повернення заявнику виконаного за недійсним правочином, а саме вартості виконаних робіт, як безпідставно отриманих. Таким чином, одержані позивачем за первісним позовом результати виконаних відповідачем ремонтних робіт мають бути повернуті останньому на підставі ст.1212 ЦК України, як отримані за недійсним правочином.

В силу вимог ст. 1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Висновком повторної судової будівельно-технічної експертизи №023/12 від 23.05.2013р. встановлено, що ринкова вартість невід'ємних покращень нерухомого майна приміщення торгово-побутового комплексу, розташованого за адресою м. Львів, вул. Стрийська, 105, здійснених орендарем ТОВ "Піраміда-71", які ймовірно виконані протягом дії договору оренди №11/217 від 01.01.2004р., станом на момент проведення експертизи становить 218 222 грн.

Заперечення третьої особи щодо здійснення позивачем невід'ємних покращень нерухомого майна приміщення торгово-побутового комплексу, розташованого за адресою м. Львів, вул. Стрийська, 105, відхиляються судом як безпідставні з огляду на наступне.

В матеріалах справи містяться письмові докази здійснення третьою особою невід'ємних покращень об'єкта оренди, що підтверджується договорами та актами здачі-прийняття виконаних робіт, дозволом РУ ФДМ України по Львівській області від 14.10.2008 року №11-03-05636, а також платіжними дорученнями, товарними чеками та квитанціями про оплату вартості робіт та придбаних матеріалів.

Водночас судом встановлено, що невід'ємні покращення, що здійснювались позивачем та третьою особою, здійснювались в різні періоди та незалежно один від одного.

З аналізу висновку судової будівельно-технічної експертизи №023/12 від 23.05.2013р. та пояснень судового експерта, суд приходить до переконання, що у визначеній судовим експертом вартості невід'ємних покращень, які здійснювались позивачем, не враховані покращення, які здійснювались третьою особою, а також, що у вартості невід'ємних покращень, які здійснені третьою особою, не враховані покращення, здійснені позивачем.

Відповідачем по справі було заявлено про застосування позовної давності, оскільки, на думку останнього, строк позовної давності відповідно до ст. 786 ЦК України повинен становити один рік.

Розглянувши дану заяву суд відзначає наступне.

Згідно ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, спеціальна (скорочена або більш тривала) встановлюється законом.

Частиною першою ст. 786 ЦК України встановлено спеціальну позовну давність. Відповідно до цієї норми закону, до вимог про відшкодування збитків у зв'язку з пошкодженням речі, яка була передана у користування наймачеві, а також до вимог про відшкодування витрат на поліпшення речі застосовується позовна давність в один рік.

Як зазначено у рішенні Конституційного Суду України від 3 липня 2012 року №14-рп/2012, положення статті 786 Цивільного кодексу України щодо початку перебігу позовної давності в один рік слід розуміти так, що воно застосовується до вимог наймодавця про відшкодування збитків у зв'язку з пошкодженням речі, яка була передана у користування наймачеві, та вимог наймача про відшкодування витрат на поліпшення речі і не поширюється на інші вимоги наймача та наймодавця, які випливають з договору найму (оренди).

Таким чином, річний строк позовної давності, визначений ч. 1 ст. 786 ЦК України застосовується виключно до вимог наймодавця про відшкодування збитків у зв'язку з пошкодженням речі, яка була передана у користування наймачеві, та вимог наймача про відшкодування витрат на поліпшення речі.

Відповідно до ч. 1 ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. А відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Тому, за умов визнання недійсним договору оренди №11/217 від 01.01.2004р., який слід вважати таким, що визнаний недійсним з моменту його вчинення, до сторін не можна застосувати положення глави 58 ЦК України, в тому числі ст. 786, яка встановлює скорочену позовну давність. Між сторонами відсутні правовідносини оренди, що позбавляє можливості застосовувати річний строк позовної давності.

З огляду на те, що правовою підставою для стягнення коштів з відповідача є ст. ст. 216, 1212 ЦК України, а законом не визначено спеціальної позовної давності для даного роду вимог, то до вимог позивача слід застосовувати позовну давність у три роки, яка є загальною позовною давністю.

Розглянувши клопотання позивача про визнання причин пропуску строку позовної давності поважними суд відзначає наступне.

03.02.2006р. рішенням господарського суду Львівської області по справі №1/631-14/199 визнано недійсним договір оренди № 11/217 від 01.01.2004р. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03.05.2006р. та постановою Вищого господарського суду України від 10.04.2007р. рішення суду залишено без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як вбачається з матеріалів справи позивач звернувся до суду 22.07.2009р., тобто позивач звернувся поза межами трьох річного строку з моменту набрання рішенням законної сили.

Однак, рішення суду першої інстанції та постанова апеляційної інстанції були оскаржені позивачем в касаційному порядку, що підтверджується постановою Вищого господарського суду України від 10.04.2007р.

Відповідно до ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Таким чином, з огляду на те, що строк позовної давності пропущений позивачем на 2,5 місяці, а з моменту апеляційного перегляду до моменту касаційного перегляду по справі №1/631-14/199 пройшло 11 місяців (з 03.05.2006р. по 10.04.2007р.), слід визнати, що такий строк пропущено позивачем з поважних причин.

Відтак, оскільки сторони вживали заходів щодо захисту своїх прав у межах справи №1/631-14/199, на думку суду строк позовної давності пропущено позивачем із поважних причин і такий підлягає поновленню.

Аналогічної позиції дотримується також Вищий господарський суд України, зокрема, у постанові від 20 вересня 2011 р. у справі № 5013/599/11, від 11.08.2011р. у справі №5024/285/2011, від 14.12.2010р. у справі №10/341-09, від 27.05.2013р. у справі № 5011-5/1047-2012.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами частково, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення частково, складає 218 222 грн. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Окрім державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, позивачем по справі згідно квитанції від 18.06.2010р. було оплачено вартість судової експертизи у розмірі 3876,00 грн.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 216, 236, 256, 759, 778, 786, 1212, 1213 ЦК України, ст.ст. 208, 283 ГК України та ст.ст. 4, 17, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 79, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Концерну «Військторгсервіс» (м.Київ, вул.Молодогвардійська, буд. №28-А, ідентифікаційний код 33689922) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Піраміда-71» (м. Львів, вул.Хуторівка, 30/57, ідентифікаційний код 32639642) 218 222 грн. заборгованості, а також 2 182 грн. 06 коп. державного мита, 94 грн. 31 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 3 098,08 грн. витрат за проведення судової експертизи.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

В судовому засіданні 13.01.2014 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 20.01.2014 р.

Суддя Мазовіта А.Б.