Рішення № 36802946, 23.01.2014, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 203/165/2012 Провадження № 22-ц/772/374/2014Головуючий в суді першої інстанції:Бондаренко О.І.Категорія: 27 Доповідач: Нікушин В. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" січня 2014 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі:

головуючого Нікушина В.П.

суддів: Стеблюк Л.П., Копаничук С.Г.

при секретарі Торбасюк О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 03 грудня 2013 року, ухвалене по даній справі, -

ВСТАНОВИЛА:

В січні 2012 року публічне акціонерне товариство «Універсал Банк» /в подальшому ПАТ «Універсал Банк»/ звернулось в суд з вказаним позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Позовні вимоги мотивовані тим, що 31 липня 2007 року, між позивачем - ВАТ «Банк Універсальний» (правонаступник ПАТ «Універсал Банк») та відповідачем -ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №1504658-к-07, який 14 квітня 2008 року доповнений додатковою угодою.

В день укладення основного договору, тобто 31 липня 2007 року на забезпечення виконання кредитних зобов'язань між ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_3 укладено договір поруки.

За умовами кредитного договору ПАТ «Універсал Банк» надав ОСОБА_2 кредит в сумі 50 тис. доларів США строком на 360 місяців під 11,95% річних за користування кредитними коштами.

Взяті на себе зобов'язання ОСОБА_2 мав виконувати згідно графіка погашення кредиту до 30 липня 2037 року.

Сплата тіла кредиту, повинна була здійснюватись позичальником щомісячно в розмірі 138,88 доларів США.

Однак, взятих на себе зобов'язання ОСОБА_2 не виконував і станом на 12.10.2011 року його заборгованість перед банком становила 74062,48 доларів США, із яких 48720,46 доларів США заборгованість по тілу кредиту, 18238,09 доларів США -несплачених відсотків, 7103,93 доларів США - пені.

В ході розгляду справи позивач збільшив позовні вимоги в частині стягнення відсотків, збільшивши їх суму до 30357,29 доларів США та в частині стягнення пені збільшивши її до 16852,13 доларів США.

Рішенням суду першої інстанції позов задоволено частково, а саме заявлені позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитом покладені лише на ОСОБА_2

З таким рішенням не погодився ОСОБА_2 і оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі він просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що рішення постановлене з порушенням норм процесуального права та з неправильним застосуванням норм матеріального права.

На підтвердження цих доводів в апеляційній скарзі наводяться обставини про те, що суд першої інстанції залишив поза увагою той факт, що невиконання ним, тобто відповідачем умов кредитного договору було викликане тим, що ПАТ «Універсал Банк» в односторонньому порядку збільшив процентну ставку з 11,95% до 15,25%. Після чого він припинив сплачувати кредит, оскільки після підвищення процентної ставки, його платежі були б розцінені, як згода з таким підвищенням.

При вирішенні питання про нарахування та стягнення пені судом проігноровані положення норм матеріального права, які визначають строки позовної давності для стягнення пені.

Порушення норм процесуального права полягає в тому, що справу заслухано у відсутність відповідачів, не зважаючи на те, що їхнім представником було заявлене клопотання про відкладення справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, представника ОСОБА_2, представника ПАТ «Універсал Банк», перевіривши обґрунтованість доводів апеляційної скарги, а також законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, прийшла до наступного висновку.

Доводи апеляційної скарги щодо незаконності рішення в частині стягнення з ОСОБА_2 пені знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи і за своїми наслідками тягнуть його скасування в цій частині.

Відповідно до ч. 2 ст. 258 ЦК України для позовів про стягнення неустойки застосовується позовна давність в один рік.

Із розрахунку заборгованості (а.с. 144, 145) вбачається, що пеня про стягнення, якої поставив питання ПАТ «Універсал Банк» була обрахована за період починаючи з 31.03. 2008 року по 31.10.2013 року і становила в загальній сумі 16852,13 доларів США. Вказана сума була судом першої інстанції стягнута в повному обсязі в той час коли відповідно до положень тієї ж ч. 2 ст. 258 ЦК України вона підлягала стягненню лише в межах річного строку.

Окрім цього, суд першої інстанції стягнув пеню в іноземній валюті, залишивши поза увагою ту обставину, що неустойка є штрафною санкцією, яка має стягуватись лише в національній валюті.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В ході апеляційного розгляду справи суд зажадав від представника позивача надання розрахунків пені з її визначенням за кожний рік. Однак, надати таких розрахунків він не спромігся, посилаючись на те, що система проведення розрахунків по кредитам ПАТ «Універсал Банк» не передбачає порічних розрахунків пені і підтвердив що його він не надасть.

Наведені обставини дають підстави вважати, що ПАТ «Універсал Банк» свої вимоги в частині стягнення пені не обґрунтував і не довів.

Доводи ОСОБА_2 про те, що він не виконував умов кредитного договору через те, що умови кредитного договору були порушені самим позивачем, який в односторонньому порядку підвищив процентну ставку не заслуговують на увагу.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 611 ЦК України у випадку порушення зобов'язань, в даному випадку це стосується порушень допущених позивачем на які посилався ОСОБА_2, припинення зобов'язань внаслідок односторонньої відмови від їх виконання можливе, якщо це встановлено законом або договором.

Укладений між ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_2 кредитний договір не передбачає односторонньої відмови боржника від виконання взятих на себе зобов'язань щодо повернення суми кредиту.

Ст. 1049 ЦК України, яка носить імперативний характер, зобов'язує позичальника повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо і мало місце порушення умов договору кредитором, то відповідно до ч. 1 ст. 616 ЦК України боржник вправі ставити питання про зменшення збитків та неустойки, яка стягується з боржника.

А тому, вимоги ОСОБА_2 про повне скасування рішення та відмову в задоволенні позову задоволенню підлягають частковому задоволенню, лише в частині щодо стягнення з нього пені.

На підставі ст. ст. 1054, 1049, 611, 617 ЦК України, керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів палати в цивільних справах апеляційного суду Вінницької області, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, задовольнити частково.

Рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 03 грудня 2013 року, ухвалене по справі за позовом публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, скасувати в частині стягнення з ОСОБА_2 пені в сумі 16852,13 доларів США та в частині стягнення загальної суми заборгованості.

Ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у стягненні з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» 16852,13 доларів США відмовити,

Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» загальну заборгованість за кредитом без врахування пені в сумі » 79077,75 доларів США.

Врешті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів, з дня набрання ним законної сили.

Головуючий-суддя: (підпис) Нікушин В. П.

Судді: (підпис) Стеблюк Л.П.

(підпис) Копаничук С.Г.

З оригіналом вірно:

Суддя апеляційного суду

Вінницької області __ Нікушин В.П.