Ухвала суду № 36802572, 09.12.2013, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим (м. Сімферополь)

№ справи:121/6024/13-ц Головуючий суду першої інстанції:Кайро І.А. № провадження:22-ц/190/6808/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Чистякова Т. І. _______________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" грудня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді:Чистякової Т.І. суддів:Синельщікової О.В. Курської А.Г. при секретарі:Щегловій Н.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 12 вересня 2013 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и л а :

ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитними договорами №458/2982СLРS2 від 23 червня 2011 року в сумі 4452,14 грн. та №460/2982СLРS2 від 23 червня 2011 року в сумі 4552,14 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 23 червня 2011 року між ПАТ „Платинум Банк" та ОСОБА_6 укладено кредитні договори, за якими відповідач зобов'язався повернути борг та сплатити проценти за користування кредитом, та інші зобов'язання, однак взяті на себе зобов'язання відповідач не виконує, внаслідок чого виникла заборгованість: за договором №458/2982СLРS2 - 4552,14 гривень, що складається з: 2958,38 гривень - заборгованість по тілу кредиту, 1096,72 гривень - прострочені проценти, 497,04 гривень - пеня; за договором №460/2982СLРS2 - 4552,14 гривень, що складається з: 2958,38 гривень - заборгованість по тілу кредиту, 1096,72 гривень - прострочені проценти, 497,04 гривень - пеня. У подальшому позивачу за договором факторингу від 08 жовтня 2012 року було відступлено право вимоги за вказаними кредитними договорами, укладеними з ОСОБА_6 Таким чином, позивач просить стягнути з ОСОБА_6 заборгованість за кредитними договорами в сумі 9104,28 гривень.

Відповідач позовні вимоги не визнав, пояснивши, що зобов'язання перед банком виконував належним чином, при цьому виплачував кошти у більшому обсязі, ніж передбачено договорами. За його підрахунками кредитні зобов'язання ним виконані у повному обсязі.

Рішенням Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 12 вересня 2013 року позов задоволено. З відповідача на користь позивача стягнено заборгованість за кредитним договором №458/2982СLРS2 від 23 червня 2011 року у сумі 4552,14 гривень, та заборгованість за кредитним договором № 460/2982СLРS2 від 23 червня 2011 року у сумі 4552,14 гривень, судові витрати по справі у сумі 229,40 гривень, а усього - 9333 гривні 68 копійок.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати рішення і залишити позов без розгляду. Доводи апелянта зводяться до того, що суд безпідставно не звернув уваги на те, що зобов'язання перед банком виконані достроково, що підтверджується квитанціями. Крім того, апелянт вважає, що пеня нарахована в порушенням строку позовної давності, тобто - більше, ніж за один рік. З розрахунку, наданого позивачем, незрозуміло - за який період нарахована пеня. Також, апелянтом зазначено, що судом не враховано те, що 06.07.2012 року позивач звернувся до Третейського суду, де воно розглядається до теперішнього часу, тобто, на думку апелянта, відповідно до п.3 ст. 207 ЦПК України позов підлягає залишенню без розгляду.

В судове засідання Апеляційного суду АР Крим сторони тричі не з'явились ( 04.11.2013р.; 25.11.2013р.; 09.12.2013р), про час та місце розгляду справи сповіщались належним чином ( а.с.111, 112,137, 146, 147). Колегія суддів вважає можливим розгляд справи у відсутності сторін у відповідності до ч.2 ст.305 ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх доведеності. Колегія суддів погоджується з такими висновку суду, оскільки вони відповідають обставинам справи і ґрунтуються на законі.

Так, відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа надає грошові кошти ( кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Із матеріалів справи вбачається, що 23 червня 2011 року між Публічним акціонерним товариством „Платинум Банк" та ОСОБА_6 був укладений кредитний договір № 458/2982СLРS2 (а.с.а.с. 8, 10), відповідно до умов якого відповідач отримав суму кредитних коштів в розмірі 5737,10 гривень строком на 30 місяців, зі сплатою 36% процентів річних, комісії за надання кредиту в розмірі 150 гривень, комісії за обслуговування кредиту (щомісячно) в розмірі 172 гривень. Відповідно до умов вказаного договору видана кредитна карта з максимальною можливою сумою ліміту кредитування в банкоматах на 6000 гривень, з перерахуванням коштів для погашення заборгованості за кредитом в період з 15 по 20 число кожного місяця включно.

23 червня 2011 року між Публічним акціонерним товариством „Платинум Банк" та ОСОБА_6 був укладений кредитний договір № 460/2982СLРS2 (а.с.а.с. 9, 15), відповідно до якого відповідач отримав суму кредитних коштів в розмірі 5737,10 гривень строком на 30 місяців, зі сплатою процентів в розмірі 36%, комісії за надання кредиту в розмірі 150 гривень, комісії за обслуговування кредиту (щомісячно) в розмірі 172 гривень. Відповідно до умов вказаного договору видана кредитна карта з максимально можливою сумою ліміту кредитування в банкоматах на 6000 гривень, перерахуванням коштів для погашення заборгованості за кредитом в період з 15 по 20 число кожного місяця включно.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Нормами ст. ст. 610-611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають передбачені законом або договором наслідки.

Однак, ОСОБА_6 взяті на себе зобов'язання не виконує, і, в порушення умов договору, припинив вносити щомісячні платежі з травня 2012року. Внаслідок невиконання відповідачем належним чином своїх зобов'язань станом на 07 жовтня 2012 року утворилась заборгованість: за кредитним договором №458/2982СLРS2 у сумі 4552,14 гривень, що складається з: 2958,38 гривень - тіло кредиту, 1096,72 гривень - відсотки, 497,04 гривень - пеня; за кредитним договором №460/2982СLРS2 у сумі 4552,14 гривень, що складається з: 2958,38 гривень - тіло кредиту, 1096,72 гривень - відсотки, 497,04 гривень - пеня, що підтверджується розрахунками, наданими позивачем. (а.с.а.с. 21-22, 23-24).

Оскільки відповідач у добровільному порядку не виконує взяті на себе за договорами №458/2982СLРS2 від 23 червня 2011 року та №460/2982СLРS2 від 23 червня 2011 року зобов'язання, колегія суддів погоджується з висновками суду щодо стягнення з відповідача заборгованості по зазначеним кредитним договорам.

При цьому, 26 вересня 2012 року між публічним акціонерним товариством „Платинум Банк" та ТОВ „ФК „Бізнесфінанс" укладено договір про відступлення права вимоги № 20120926-Г за яким до товариства перейшло право вимоги за кредитними договорами укладеними з ОСОБА_6 (а.с.25,27).

08 жовтня 2012 року між товариством з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Бізнесфінанс" та товариством з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 2 (а.с. 32-34). за яким відступлено право вимоги за кредитними договорами №458/2982СLРS2 та №460/2982СLРS2 укладеними з ОСОБА_6, про що був сповіщений відповідач (а.с. 28,29,30,31).

З урахуванням наведеного суму заборгованості судом правильно стягнуто на користь

товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Європейська агенція з повернення боргів".

Колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги стосовно того, що зобов'язання по кредитним договорам виконані відповідачем достроково і в повному обсязі, оскільки такі доводи не підтверджені належними та допустимими доказами. Як вбачається з квитанцій, наданих відповідачем в обґрунтування своїх доводів, він сплачував лише тіло кредиту та відсотки за користування кредитом, виходячи із власних розрахунків. Проте, умовами кредитних договорів, укладених відповідачем, передбачено, що позичальник має сплачувати також суму комісії за надання та обслуговування кредиту. Графік і розмір всіх платежів зазначені в додатках до договорів, однак відповідач цього графіку не дотримувався, в результаті чого і утворилась заборгованість за кредитними договорами.

Що стосується доводів апелянта відносно того, що пеня нарахована позивачем за період, який перевищує строк позовної давності, то ці доводи також не приймаються колегією суддів як необґрунтовані, оскільки із розрахунку заборгованості за кредитами вбачається, що пеня нарахована за 134 дня.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання відповідача на те, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку, що діяла в період, за який сплачується пеня, оскільки відповідно до рішення Конституційного Суду України від 11 липня 2013року № 7-рп/2013 по справі № 1-122013 положення Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» поширюється на правовідносини, суб'єктами яких є лише підприємства, установи та організації незалежно від форм власності і господарювання та фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності( підприємці).

Що стосується посилання відповідача на наявність позовної заяви в Третейському суді, в зв'язку з чим він просив залишити позов без розгляду, то ці вимоги не підлягають задоволенню, як не доведені. Позивачем надані дві ксерокопії позовної заяви ПАТ «Платинум Банк» до відповідача про стягнення кредитної заборгованості. На цих заявах не зазначена дата та вихідний номер, не зазначено до якого Третейського суду звертається позивач. Наявність цих позовних заяв не свідчить про те, що вони були направлені до Третейського суду та прийняті до розгляду.

Інші доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують, а тому не приймаються до уваги апеляційним судом.

Згідно зі ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи та дав належну оцінку всім доказам, наданим сторонами згідно зі ст. ст. 10, 60, 212 ЦПК України, а в рішенні навів переконливі доводи на обґрунтування своїх висновків.

Доводи скарги висновки суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про порушення або неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Підстави до скасування рішення суду за доводами апеляційної скарги відсутні.

Виходячи з наведеного та керуючись ст.. 303, 308 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 12 вересня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Судді:

Чистякова Т.І. Синельщікова О.В. Курська А.Г.