Рішення № 36799681, 23.01.2014, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" січня 2014 р.Справа № 921/1229/13-г/6Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Шумського І.П.

Розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія - "Авангард" (вул. Бригадна, 35, м. Тернопіль, Тернопільська область 46012)

до відповідача Приватного підприємства "Ірна-Агро" (вул. Чернівецька, 44-Б, м. Тернопіль 46006)

про cтягнення заборгованості в сумі 622 898,00 грн.

За участю представників:

позивача: Ткач І.Я.;

відповідача: не з'явився.

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія - "Авангард" звернулось в господарський суд Тернопільської області з позовом до Приватного підприємства "Ірна-Агро" про стягнення 622 898,00 грн. боргу за поставлені товарно-матеріальні цінності.

Розгляд справи, призначений вперше на 09 січня 2014 року було відкладено на 23 січня 2014 року.

Уповноважений представник відповідача, участь якого не визнавалась обов'язковою, в судове засідання жодного разу не з'явився, витребувані документи, у т.ч. відзив на позов не представив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, в порядку передбаченому ст.64,87 ГПК України, пунктом 2.6.7 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації № 28 від 20.02.2013 року, пунктом 19 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 р. N 01-8/482 та пунктом 32 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 29.09.2009р. №01-08/530.

При даних обставинах, зважаючи на неявку відповідача без зазначення причин та доказів, що вказують на причини такої неявки, неподання витребуваних документів, недотримання приписів ст.22 ГПК України щодо зобов'язання осіб, які беруть участь у справі добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за правилами, встановленими ст.75 ГПК України, за наявними у ній документами.

В розпочатому судовому засіданні, представнику позивача роз'яснено належні йому права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20,22,81-1 ГПК України.

За відсутності відповідного клопотання аудіозапис судового засідання не здійснювався.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

14 січня 2011 року між ПП "Авангард" правонаступником якого є позивач та ПП "Ірна-Агро" укладено договір купівлі-продажу №1411.

За змістом договору, продавець (позивач) зобов'язувався передати покупцю товар, а покупець брав на себе зобов'язання прийняти його та оплатити на умовах передоплати на підставі виставлених рахунків-фактур.

Відповідно до змісту угоди, Приватному підприємству "Ірна-Агро" було виставлено рахунки - фактури №№4 від 14.01.11р., 5 від 17.01.11р., 6 від 18.01.11р., 7 від 24.01.11р., 14 від 01.02.11р., 18 від 04.02.11р., 19 від 24.02.11р., 20 від 01.03.11р., 24 від 04.03.11р. на загальну суму 6180525 грн.

За домовленістю сторін, по видаткових накладних №№1 від 14.01.11р., 2 від 17.01.11р., 3 від 18.01.11р., 4 від 24.01.11р., 5 від 01.02.11р., 8 від 04.02.11р., 9 від 24.02.11р., 10 від 01.03.11р., 15 від 03.04.11р. на підставі виданих ПП "Ірна-Агро" довіреностей, уповноважені представники відповідача отримали від ПП "Авангард" цукор в мішках на загальну суму 6180525 грн.

На вказану суму продавцем було видано покупцю податкові накладні №№1 від 14.01.11р., 2 від 17.01.11р., 3 від 18.01.11р., 4 від 24.01.11р., 5 від 27.01.11р., 6 від 01.02.11р., 3 від 04.02.11р., 4 від 24.02.11р., 1 від 01.03.11р., 5 від 03.04.11р. (копії наявні у матеріалах справи), котрі є податковими документами і одночасно відображаються у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця, складаються на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (п.п.201.6, 201.7 Податкового кодексу України).

Як вбачається з представлених витягів з банківського рахунку (копії наявні у матеріалах справи) за період з 14 січня по 01 квітня 2011 року, відповідач перерахував на користь ПП "Авангард" 5458525 грн.

Проведення ПП "Ірна-Агро" розрахунку за більшу частину товару також доводить факт його отримання покупцем.

Згідно з поясненнями представника позивача, вартість придбаної за договором купівлі-продажу №2-18/1 від 18.02.11р. дискової борони УДА-3.8-20 в сумі 99102 грн. позивачем зараховано як оплату по договору купівлі-продажу №1411 від 14.01.11р.

Про проведення зарахування зустрічних грошових вимог відповідача повідомлено письмово. Заперечень з цього приводу як на час виникнення спору, так і на момент його розгляду в суді від ПП "Ірна-Агро" не надходило.

Решту зобов'язання по сплаті (6180525-(5458525+99102)) 622898 грн. покупець не виконав.

Направлену на його адресу претензію №35 від 25 липня 2013 року з вимогою сплатити заборгованість, відповідач залишив без відповіді та задоволення.

Не виконання відповідачем свого обов'язку по оплаті отриманих товарно-матеріальних цінностей, стало підставою для звернення позивача до суду із позовом про відновлення його порушеного права.

Оцінивши зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

Відповідно до змісту пункту 4 частини 3 статті 129 Конституції України, ст.ст.4-3, 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Поданими позивачем доказами, не запереченими відповідачем, доведено обґрунтованість заявлених вимог.

Так, статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку .

Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В порядку ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором, а якщо такий строк не встановлений договором - у термін визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу (ч.2 п.1 ст. 693 ЦК України).

За змістом ч. 1 ст. 538 ЦК України, виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання.

Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок (ч.4ст. 538 ЦК України).

Згідно з ч.2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Нормами ст. 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Судом з'ясовано, що в порушення умов договору, приписів перелічених норм, а також ст. ст. 11, 14 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 193 ГК України, повний розрахунок по оплаті вартості отриманого товару відповідач не здійснив ні перед його відпуском, а ні після отримання претензії №35 від 25 липня 2013 року, заборгувавши 622898 грн.

Доказів на підтвердження іншого, у т.ч. проведення розрахунку станом на час розгляду справи в суді, відповідачем не представлено.

Надісланий на його адресу Акт звірки розрахунків боржник не повернув.

За таких обставин, вимоги про примусове стягнення заборгованості в сумі 622898 грн. підлягають задоволенню як обґрунтовані і неоспорені відповідачем.

Відповідно до ст.ст.44,49 ГПК України, сплачений позивачем судовий збір відшкодовується за рахунок відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1,2,12,4-3,33,34,43,44,49,75,82-85 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

1. Стягнути з Приватного підприємства "Ірна-Агро" (вул. Чернівецька, 44-Б, м. Тернопіль 46006, код 14045680) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія - "Авангард" (вул. Бригадна, 35, м. Тернопіль, Тернопільська область 46012, код 30622473) - 622898 (шістсот двадцять дві тисячі вісімсот дев'яносто вісім) грн. 00 коп. боргу та 12457 (дванадцять тисяч чотириста п'ятдесят сім) грн. 96 коп. судового збору.

Видати наказ.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони, прокурор, треті особи та особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення, через місцевий господарський суд.

Дата підписання: 24 січня 2014 року.

Суддя І.П. Шумський