Рішення № 3679834, 09.02.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.02.09 Справа № 22/45/09

Суддя Скиданова Ю.О.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробнича компанія “Інтер-М” (69014, м. Запоріжжя, вул. Карпенка-Карого, 5А, кв. 28)

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізький завод напівфабрикатів” (69032, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 27)

про стягнення 8166,93 грн.

Суддя Скиданова Ю.О.

Представники сторін:

від позивача: Стригунова О.І. довіреність б/н від 06.02.2009 р.

від відповідача: Шонія М.В. довіреність б/н від 06.11.2007 р.

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області 16.12.2008 р. звернувся позивач - товариство з обмеженою відповідальністю “Науково-виробнича компанія “Інтер-М” з позовною заявою до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізький завод напівфабрикатів” про стягнення 8166,93 грн., на підставі договору № 01_08/1 на виготовлення поліграфічної продукції від 01.08.2006 р. та ст.ст. 526, 625 ЦК України.

Ухвалою суду від 16.12.2008 року порушено провадження у справі № 22/45/09, судове засідання призначено на 09.02.2009 р.

У судовому засіданні 09.02.2009 р. судом, за згодою представників сторін, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Справа розглянута за наявними в ній матеріалами та без застосування засобів технічної фіксації судового процесу за клопотанням сторін.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.08.2006 р. товариство з обмеженою відповідальністю “Науково-виробнича компанія “Інтер-М” (далі - позивач у справі) та товариство з обмеженою відповідальністю “Запорізький завод напівфабрикатів” (далі - відповідач у справі) уклали договір № 01_08/1 на виготовлення поліграфічної продукції (далі - договір).

Відповідно до умов договору, позивач поставляє відповідачу поліграфічну та презентаційну продукцію згідно специфікації. Строки, вартість, обсяг та інші параметри виготовлення продукції або надання послуг зазначаються у специфікації або замовленні та вважаються узгодженими, якщо сторони підписали замовлення або специфікацію (п.п. 2.1, 2.2. договору).

Сторони визначили, що загальна вартість продукції та послуг по договору визначається як сума вартості продукції та послуг по кожному замовленню та специфікації ... Оплата продукції або послуг здійснюється перерахуванням грошових коштів відповідно до розділу 13 даного договору, на розрахунковий рахунок позивача протягом 30 календарних днів з дня приймання-передачі робіт по замовленню. Оплата повинна бути виконана відповідно до суми, вказаної у виставленому позивачем, рахунку. Дата, вказана у платіжному дорученні відповідача, вважається датою оплати ... (п.п. 3.1., 3.3., 3.4., 3.5. договору).

Продукція вважається прийнятою з моменту підписання сторонами накладної на відпуск товарно-матеріальних цінностей (п. 4.1. договору).

У пункті 5.3. договору, сторони зобов’язалися здійснювати звірку взаємних розрахунків не пізніше п’ятого робочого дня кожного місяця, з метою уточнення сум внесених предоплат та заборгованості, яка виникла за продукцію або послуги.

Договір діє з 01 серпня 2006 р. по 31 грудня 2006 р. (п. 11.2.2. договору), на час розгляду справи у суді, сторони не продовжували дію даного договору.

Станом на 01.11.2006 р. відповідач мав перед позивачем заборгованість, за поставлену продукцію, на суму 26781,76 грн., що підтверджується матеріалами справи та поясненнями сторін. На виконання умов договору, позивачем виготовлено і поставлено відповідачу продукцію, у період часу з листопада по грудень 2006 р. на загальну суму 2898,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000302 від 01.11.2006р. на суму 858,00 грн., видатковою накладною № РН-0000327 від 07.11.2006 р. на суму 690,00грн., видатковою накладною № РН-0000317 від 02.11.2006 р. на суму 660,00 грн. та видатковою накладною №РН-0000348 від 15.11.2006 р. на суму 690,00 грн.

Проте, як слідує з матеріалів справи (банківські виписки), відповідач лише частково сплатив грошові кошти, перерахувавши їх на рахунок позивача у сумі 23765,00 грн. Відповідач продукцію прийняв, але в порушення умов договору, не оплатив її вартість повністю у строки, встановлені договором, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем за поставлену продукцію в сумі 5194,76 грн. Вартість поставленої продукції на суму 5194,76 грн., залишається неоплаченою з боку відповідача.

Оцінивши надані докази, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 5194,76 грн. основного боргу обґрунтована та підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Аналогічний припис містить ст. 526 ЦК України.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

04.10.2007 р. позивач направив відповідачу лист-вимогу (№ 74 від 04.10.2007 р.) з вимогою оплатити вартість отриманої продукцію строком до 12.10.2007 р., факт отримання вказаного листа-претензії відповідачем, підтверджується відбитком поштового штемпеля та повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення, отриманого уповноваженою особою відповідача 09.10.2007 р.

Відповідач вказану претензію залишив без задоволення.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

За таких обставин, вимога позивача, в частині стягнення з відповідач боргу, за поставлену продукцію, обґрунтована та підлягає задоволенню повністю в сумі –5194,76 грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 1909,17 грн. втрат від інфляції за період з липня 2007 року по жовтень 2008 року та 3% річних за період з липня 2007 року по листопад 2008 року в сумі 343,00 грн.

При розрахунку позивачем сум: втрат від інфляції та 3 % річних, ним помилково нараховані ці суми на основний борг у розмірі 5914,76 грн., але в позові, сума основного боргу позивачем, вказана у розмірі 5194,76 грн., таким чином, суд перерахував суми втрат від інфляції та 3 % річних, з огляду на арифметичну помилку позивача, на суму основного боргу, у розмірі 5194,76 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку позивача –сума втрат від інфляції складає 1909,17 грн., три проценти річних від простроченої суми складають 343,00 грн.

Вимога позивача про стягнення з відповідача втрат від інфляції підлягає задоволенню частково, оскільки обґрунтованою є нарахована сума втрат від інфляції, яка становить 1668,28 грн. В частині стягнення 240,89 грн. втрат від інфляції суд відмовляє, у зв’язку з необґрунтованістю нарахування цієї суми.

Вимога позивача про стягнення з відповідача суми 3 % річних підлягає задоволенню частково, оскільки обґрунтованою є нарахована сума 3 % річних, яка становить 221,20 грн. В частині стягнення 3 % річних в сумі 121,80 грн. суд відмовляє, у зв’язку з необґрунтованістю нарахування цієї суми.

Судові витрати, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізький завод напівфабрикатів” (69032, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 27, р/р 26004301160804 у центральному відділенні “Промінвестбанку”, МФО 313355, код ЄДРПОУ 33570613) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробнича компанія “Інтер-М” (69014, м. Запоріжжя, вул. Карпенка-Карого, 5А, кв. 28, р/р26006011084900 вАКІБ “Укрсиббанк”, МФО 351005, код ЄДРПОУ 33570613) 5194 (п’ять тисяч сто дев’яносто чотири) грн. 76 коп. основного боргу, 1668 (одну тисячу шістсот шістдесят вісім) грн. 28 коп. втрат від інфляції, 221 (двісті двадцять одну) грн. 20 коп. 3 % річних, 87 (вісімдесят сім) грн. 72 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3. В іншій частині позову - відмовити.

Суддя Ю.О.Скиданова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису. Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 24.03.2009 р.