Рішення № 3679833, 09.02.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.02.09 Справа № 22/44/09

Суддя Скиданова Ю.О.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробнича компанія “Інтер-М” (69014, м. Запоріжжя, вул. Карпенка-Карого, 5А, кв. 28)

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізький завод напівфабрикатів” (69032, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 27)

про стягнення 13260,64 грн.

Суддя Скиданова Ю.О.

Представники сторін:

від позивача: Стригунова О.І. довіреність б/н від 06.02.2009 р.

від відповідача: Шонія М.В. довіреність б/н від 06.11.2007 р.

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області 16.12.2008 р. звернувся позивач - товариство з обмеженою відповідальністю “Науково-виробнича компанія “Інтер-М” з позовною заявою до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізький завод напівфабрикатів” про стягнення 13260,64 грн., а саме: 12902,88 грн. основного боргу, 2495,04 грн. –втрат від інфляції, 357,76 грн. –3 % річних, у зв’язку із неналежним виконанням останнім умов господарського зобов’язання на підставі видаткових накладних та ст.ст. 526, 530, 625 ЦК України.

Ухвалою суду від 16.12.2008 року порушено провадження у справі № 22/44/09, судове засідання призначено на 09.02.2009 р.

Представник позивача надав уточнення до позовної заяви, де зазначив, що відповідач не оплатив вартість отриманої продукції на суму 8407,84 грн., 10460,00 грн. від вартості поставленої продукції перераховано ним на розрахунковий рахунок позивача, таким чином, просить суд стягнути з відповідача 8407,84 грн. основного боргу, 2651,59 грн. –втрат від інфляції, 326,89 грн. –3 % річних. Вказані уточнення відповідають вимогам ст. 22 ГПК України, не суперечать чинному законодавству України, приймаються судом до розгляду. Судом розглядаються уточнені позовні вимоги

У судовому засіданні 09.02.2009 р. судом, за згодою представників сторін, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Справа розглянута за наявними в ній матеріалами та без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Протягом січня –липня 2007 р. товариство з обмеженою відповідальністю “Науково-виробнича компанія “Інтер-М” (надалі - позивач) виготовляло та поставляло товариству з обмеженою відповідальністю “Запорізький завод напівфабрикатів” (надалі - відповідач) поліграфічну продукцію на загальну суму 18867,84 грн. що підтверджується видатковими накладними №№ РН-0000003 від 04.01.2007 р. на суму 3460,00 грн.; РН-0000002 від 05.01.2007 р. на суму 600,00 грн.; РН-0000033 від 18.01.2007 р. на суму 700,00 грн.; РН-0000031 від 18.01.2007 р. на суму 605,00 грн.; РН-0000032 від 18.01.2007 р. на суму 1200,00грн.; РН-0000082 від 09.02.2007 р. на суму 840,00 грн.; РН-0000276 від 23.05.2007 р. на суму 1210,00 грн.; РН-0000288 від 25.05.2007 р. на суму 950,00 грн.; РН-0000306 від 01.06.2007 р. на суму 2167,84 грн.; РН-0000310 від 01.06.2007 р. на суму 1030,00 грн.; РН-0000311 від 04.06.2007 р. на суму 1890,00 грн.РН-0000312 від 04.06.2007 р. на суму 880,00грн.; РН-0000313 від 04.06.2007 р. на суму 1170,00 грн.; РН-0000353 від 18.06.2007 р. на суму 2165,00грн.

Проте, як слідує з матеріалів справи (банківські виписки), відповідач лише частково сплатив грошові кошти, за отриману поліграфічну продукцію, перерахувавши їх на рахунок позивача у сумі 10460,84 грн.

Відповідач продукцію прийняв, факт чого підтверджується підписами та печатками в накладних та довіреністю серії ЯНШ №377063 від 25.05.2007 р. виписаною на ім’я громадянина Кулік А.В. (копія в матеріалах справи).

Як пояснив позивач, одночасно з видатковими накладними відповідач отримав рахунки-фактури на оплату отриманої продукції (копії в матеріалах справи).

Вартість поставленої продукції на суму 8407,84 грн., залишається неоплаченою з боку відповідача.

Оцінивши надані докази, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 8407,84 грн. основного боргу обґрунтована та підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Згідно зі ст. 205 ЦК України правочин може вчиняться усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Як свідчать матеріали справи та надані суду документи, між сторонами склалися господарські відносини, що породили взаємні права та обов’язки.

Згідно зі ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Зважаючи на те, що сторони оформили свої господарські відносини за допомогою видаткових накладних, рахунків-фактур та довіреності, де вказані: назва, ціна, кількість товару, умови його продажу, суд дійшов висновку, що сторони досягли всіх істотних умов, що необхідні для укладення договору купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач направив відповідачу лист-вимогу вих. № 74 від 04.10.2007 р. з вимогою сплатити суму заборгованості за період з 20.11.2006 р. по 18.07.2007 р. у сумі 14322,6 грн. до 12.10.2007 р.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору…Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань крім випадків, передбачених законом.

За таких обставин, вимога позивача, в частині стягнення з відповідач боргу, за поставлену продукцію, обґрунтована та підлягає задоволенню повністю в сумі –8407,84 грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 2651,59 грн. втрат від інфляції за період з листопада 2007 року по грудень 2008 року та 3% річних за період з 20.10.2007р. по 06.02.2009 р. в сумі 326,89 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

При розрахунку позивачем сум: втрат від інфляції та 3 % річних, ним було допущено арифметичну помилку. Суд перерахувавши суми втрат від інфляції та 3 % річних встановив, що фактично 3% річних за вказаний період складають 281,31 грн., збитків від інфляції –2322,79 грн.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача втрат від інфляції підлягає задоволенню частково, оскільки обґрунтованою є нарахована сума втрат від інфляції, яка становить 2322,79 грн. В частині стягнення 328,80 грн. втрат від інфляції суд відмовляє, у зв’язку з необґрунтованістю нарахування цієї суми.

Вимога позивача про стягнення з відповідача суми 3 % річних, також підлягає задоволенню частково, оскільки обґрунтованою є нарахована сума 3 % річних, яка становить 281,31 грн. В частині стягнення 3 % річних в сумі 45,58 грн. суд відмовляє, у зв’язку з необґрунтованістю нарахування цієї суми.

Судові витрати, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізький завод напівфабрикатів” (69032, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 27, р/р 26004301160804 у центральному відділенні “Промінвестбанку”, МФО 313355, код ЄДРПОУ 33570613) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробнича компанія “Інтер-М” (69014, м. Запоріжжя, вул. Карпенка-Карого, 5А, кв. 28, р/р26006011084900 АКІБ “Укрсиббанк”, МФО 351005, код ЄДРПОУ 33570613) 8407 (вісім тисяч чотириста сім) грн. 84 коп. основного боргу, 2322 (дві тисячі триста двадцять дві) грн. 79 коп. втрат від інфляції, 281 (двісті вісімдесят одну) грн. 31 коп. 3 % річних, 110 (сто десять) грн. 11 коп. державного мита та 97 (дев’яносто сім) грн. 98 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3. В іншій частині позову - відмовити.

Суддя Ю.О.Скиданова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису. Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 24.03.2009 р.