Рішення № 3679769, 02.03.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.03.09 Справа № 22/35/09

Скиданова Ю.О.

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Автострой”, (94800, Луганська обл., м. Свердловськ, кв. 60 років СРСР, 23)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Югнафта”, (72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Шмідта, 71А)

про стягнення 212234,00 грн.,

Суддя Скиданова Ю.О.

Представники сторін:

від позивача: Кравченко М.Ю., довіреність б/н від 05.01.2009р.

від відповідача: Михайлов Д.О. –довіреність № 23 від 10.02.2009р.

Заявлені позовні вимоги про стягнення 212234 грн. за договором № 14 від 28.04.2008 р. з них: 65000 грн. – основного боргу, 2795 грн. – збитків від інфляції, 143590 грн. –пені, 849 грн. –3 % річних.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 11.12.2008р. порушено провадження у справі № 22/35/09, судове засідання призначено на 02.02.2009 р.

Ухвалами господарського суду Запорізької області від 02.02.2009р. та 14.02.2009р. розгляд справи відкладався до 02.03.2009 р.

У судовому засіданні 02.03.2009р. розгляд справи судом закінчено, на підставі ст. 85 ГПК України суддею оголошено вступну та резолютивну частини рішення за згодою представників сторін.

За клопотанням представників сторін судовий розгляд справи проводився без застосування технічних засобів фіксації судового процессу.

Представник позивача неодноразово уточнював позовні вимоги, в судовому засіданні 02.03.2009р. позивач надав остаточне уточнення позовних вимог. Просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 212234,00грн. за договором № 14 від 28.04.2008 р. з них: 45000,00грн. –основного боргу, 3835,00 грн. – збитків від інфляції, 162365,00грн. – пені, 1034,00грн. – 3 % річних.

Судом розглядаються уточнені позовні вимоги.

Представник відповідача позовні вимоги визнав частково в сумі 45000,00грн. за поставлений товар згідно договору № 14 від 28.04.2008р. Вважає, що позивачем не вірно нараховані штрафні санкції.

Розглянувши наявні матеріали справи та надані оригінали документів у їх сукупності, суд встановив, що 28 квітня 2008 року між ТОВ “Автострой” (надалі позивач) та ТОВ “Югнафта” (надалі - відповідач) був укладений договір поставки продуктів нафто/газо переробки № 14 (надалі Договір).

Згідно п. п. 1.1 Договору позивач зобов'язався поставити, в відповідач сплатити та прийняти продукцію в асортименті ПММ, одиниці виміру –тони, літри.

п. 3.1 Договору передбачено, що товар повинен бути поставлений відповідачу протягом трьох банківських діб з моменту надходження попередньої оплати на розрахунковий рахунок позивача в сумі, що вказана в п. 5.1. Договору.

Відповідно до п. 5.1 Договору ціна товару встановлюється в національній валюті України і може змінюватись в залежності від змін в ринкових цінах. Загальна вартість Договору визначається загальною вартістю відвантаженого товару відповідно до додатку –видаткової накладної, яка є невід’ємною частиною Договору.

Позивачем зобов’язання за Договором виконано в повному обсязі, що підтверджується видатковими накладними № РН-0000010 від 29.04.2008 року на суму 198 740,00 грн. у т.р. ПДВ –33123,33 грн. та № РН-0000009 від 29.04.2008 року на суму 198 740,00 грн. у т.р. ПДВ-33123,33 грн. та довіреністю серії НБД № 147206 від 29.04.2008 року (копії в матеріалах справи).

Загальна сума поставленого товару 397480,00грн.

Відповідачем заборгованість сплачувалась частково та несвоєчасно, у зв’язку з чим, станом на час розгляду справи, за відповідачем рахується заборгованість за поставлений товар в сумі 45000,00грн.

Статтею 174 ГК України передбачено, що господарські зобов’язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог–відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до п.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

16.09.2008р. позивачем на адресу відповідача направлено претензію № 1/А на суму 65000,00грн.(копія в матеріалах справи), що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 02275543, відповідно до якого претензію відповідачем було отримано 25.09.2008р. (копія в матеріалах справи). Таким чином, суд дійшов висновку, що фактично строк виконання зобов’язання настав 03.10.2008р.

Станом на час судового розгляду спору за відповідачем рахується заборгованість по Договору в сумі 45000,00грн., що підтверджується матеріалами справи.

Відповідач в судовому засіданні основну заборгованість в сумі 45000,00грн. визнав.

Документальних доказів погашення заборгованості у сумі 45000,00грн. відповідач суду не надав. За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за Договором у сумі 45000,00грн. слід визнати документально підтвердженими, нормативно обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення 162365,00грн. пені за період часу з 05.05.2008р. по 23.12.2008р.

ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

П. 2 ст. 193 ГК України, встановлено, що порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Стаття 549 Цивільного кодексу України дає визначення неустойки, відповідно до якої неустойкою (штрафом пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові і разі порушення боржником зобов’язання.

Згідно зі ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на період, за який сплачується пеня.

Згідно п.6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Вимоги щодо стягнення пені позивач обґрунтовує п. 6.1. Договору, який передбачає, що за порушення терміну оплати вартості товару відповідач виплачує позивачу пеню в розмірі 1% за кожен день прострочення від суми простроченого платежу.

Відповідно до розрахунку позивача сума пені за період з 05.05.2008р. по 23.12.2008р. складає 162365,00грн.

Але суд, позовні вимоги в частині стягнення пені задовольняє частково, в сумі 2390,16грн. за період з 03.10.2008р. по 23.12.2008р., оскільки суд перерахував пеню з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період, за який сплачується пеня та з урахуванням того, що прострочка виконання зобов’язання настала з 03.10.2008р.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення 3 % річних, яка складає за період з 05.05.2008р. по 23.12.2008р. 1034,00грн. та витрат від інфляції в сумі 3835,00грн. за період часу з травня 2008 року по грудень 2008року .

Згідно зі ст. 625 ГК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд у судовому засіданні перерахував 3 % річних та витрати від інфляції за період з 03.10.2008р. по 23.12.2008р. Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 3 % річних та витрат від інфляції, суд задовольняє частково - 3% річних в сумі 298,77грн. та витрати від інфляції в сумі 2426,95грн.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати відносяться на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити частково

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Югнафта”, (72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Шмідта, 71А, р/р 26004001504001 у ФЗД АТ “Індаксбанк”, “УкрСібБанк”, м. Мелітополь, МФО 313861, код ЄДРПОУ 33926205) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Автострой”, (94800, Луганська обл., м. Свердловськ, вул. 60 років СРСР, 23, р/р 2600710422001 в ЛФ АБ “Київська Русь”, м. Луганськ, МФО 304900) 45000(сорок п’ять тисяч)грн. 00 коп. заборгованості; 2390(дві тисячі триста дев’яносто)грн. 16 коп. - пені, 298(двісті дев’яносто вісім)грн. 77 коп. - 3% річних; 2426(дві тисячі чотириста двадцять шість)грн. 95коп. витрат від інфляції; 501(п’ятсот одна)грн. 15коп. державного мита, 27(двадцять сім)грн. 14коп. витрат на сплату інформаційно технічного забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.

Рішення оформлене і підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 07.04.2009р.

Суддя Ю.О. Скиданова