Рішення № 3679458, 22.12.2008, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" грудня 2008 р. Справа № 57/231-08

вх. № 8543/4-57

Суддя господарського суду Аюпова Р.М.

при секретарі судового засідання Гаплевська О.В.

за участю представників сторін:

прокурора - Задніпровська А.О., посв. № 93 від 16.05.2008 року;

позивача - Щербань С.Г., дов. № 08-11/3336/2-08 від 02.12.2008 р., головний спеціаліст-юрисконсульт;

Представник третьої особи- Караульна Ю.Л., дов. № 17751/10/10-020 від 12.11.2008 року, державний податковий інспектор юр. відділу;

розглянувши справу за позовом Прокуратури Київського району м. Харкова в особі Харківської міської ради, м. Харків

до Закритого акціонерного товариства «Електротерм», м. Харків

про стягнення 938,85 грн.

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Київського району м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради (позивач), третя особа на стороні позивача - ДПІ у Київському районі м. Харкова звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з відповідача ЗАТ „Електротерм” на користь позивача заборгованість з орендної платив сумі 938,85 грн. та просить покласти на відповідача судові витрати. Свої вимоги прокурор мотивує неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов’язань по договору № 676 про право тимчасового користування землею на умовах оренди від 30.09.1996 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 24 листопада 2008 року прийнято вказану позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 08 грудня 2008 року о 10:40 год.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 08 грудня 2008 року розгляд справи відкладався на 22 грудня 2008 року о 12:40 год., в зв’язку з неявкою представника відповідача у судове засідання, невиконання умов попередніх ухвал та витребуванням додаткових доказів по справі.

У судовому засіданні 22 грудня 2008 року прокурор підтримав позовні вимоги в повному обсязі з урахуванням наданих через канцелярію господарського суду Харківської області в порядку ст. 22 ГПК України уточнень позовних вимог (вх. № 21993), в якій він збільшив позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача 1997,30 грн., оскільки відповідно до даних ДПІ у Київському районі м. Харкова станом на 12.12.2008 року недоїмка відповідача по орендній платі збільшилась.

У відповідності до положень ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених ст. 5 цього кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Ст. 29 ГПК України передбачено, що у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача, прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди.

Враховуючи вищезазначене, суд приймає заяву прокурора про збільшення позовних вимог до розгляду.

Представники позивача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача позов, з урахуванням наданих прокурором уточнень, підтримували та наполягали на його задоволенні.

Представник позивача у призначене судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином

Представник відповідача надав через канцелярію господарського суду відзив ( вх. № 21907) та заяву (вх. № 21990), в яких визнав позовні вимоги у сумі 1997,30 грн. та судові витрати у повному обсязі, проте, враховуючи фінансову кризу, просив надати йому розстрочку до 01 березня 2009 року.

У судовому засіданні представник відповідача визнав позов у повному обсязі та підтримав заяву про надання йому розстрочки.

Прокурор, представник позивача та третьої особи у судовому засіданні не заперечували проти надання відповідачу розстрочки та просили суд її задовольнити.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноваженого представника відповідача, судом встановлено наступне.

17 вересня 1996 року між Виконавчим комітетом Харківської міської ради (далі - позивач) та Закритим акціонерним товариством заводом «Електротерм» (далі - відповідач) укладено договір № 676 про право тимчасового користування землею на умовах оренди (далі договір), що зареєстрований в книзі записів договорів на право тимчасово користування землею 30 вересня 1996 року за № 676 виконкомом Харківської міської ради народних депутатів м. Харкова, у відповідності до умов якого позивач на підставі рішення № 865 Виконавчого комітету Харківської міської ради народних депутатів від 14 серпня 1996 року надав у тимчасове платне користування на умовах оренди на десять років для експлуатації та обслуговування виробничих та допоміжних будівель та споруд земельну ділянку, загальною площею 0,1161 гектарів, яка знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Громадська, 19 згідно з планом землекористування, що додається до договору.

Пунктом 3.2 договору передбачено, що землекористувач має право пріоритетного продовження його на новий строк шляхом подання до виконкому відповідного клопотання.

Відповідно до пунктів 2.1 плата за землю вноситься землекористувачем щомісячно у вигляді орендної плати у розмірі 355,07 грн. на рахунок міськфінуправління не пізніше п’ятнадцятого числа наступного місяця.

Проте, Орендар систематично порушував умови Договору щодо своєчасного внесення орендної плати за оренду землі, внаслідок чого станом на 12.12.2008 року у відповідача виникла заборгованість з орендної плати за землю у сумі 1997,30 грн.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов’язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

У відповідності із ст.173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб’єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконати її обов’язку.

Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського суду України, одним із способів захисту права є примусове виконання обов’язку в натурі (присудження до виконання обов’язку в натурі).

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов’язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтями 610, ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне зобов’язання); боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 792 Цивільного кодексу України та ст. 93 Земельного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Статтею 21 цього Закону встановлено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України "Про плату за землю".

Згідно ст.2 Закону України "Про плату за землю" використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Відповідно до ст. 20 Закону України "Про плату за землю" платежі за землю у вигляді земельного податку чи орендної плати зараховуються до бюджетів місцевого самоврядування за місцезнаходженням земельної ділянки.

Відповідно до ст.ст. 14, 27 Закону України "Про плату за землю" контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки.

Крім того, згідно п.8 ст.14 Закону України "Про систему оподаткування" до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів) належить плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки комунальної власності).

У судовому засіданні представник Третьої особи пояснив, що нарахована станом на 12.12.2008 року заборгованість з орендної плати за землю в сумі 1997,30 грн. залишилась несплаченою.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Статтями 24, 35 Закону України "Про оренду землі" передбачено право орендодавця вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати; спори пов'язані з орендою землі, вирішуються у судовому порядку.

Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

За правилами частини 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Станом на момент розгляду справи, відповідач 1997,30 грн. заборгованості не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов’язання з оплати орендної плати за договором оренди землі від 17 вересня 1996 року, який укладено між позивачем та відповідачем по справі.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та те, що відповідач визнав недоїмку з орендної плати за землю у повному обсязі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога прокурора в частині стягнення заборгованості з орендної плати за землю у сумі 1997,30 грн. правомірна та обґрунтована, така, що не спростована відповідачем та підтверджена належними доказами, тому підлягає задоволенню.

Розглянувши клопотання відповідача про надання йому відстрочки виконання рішення та судових витрат, враховуючи скрутне фінансове становище Закритого акціонерного товариства "Електротерм", м. Харків, а також враховуючи те, що прокурор, позивач та третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача, проти вказаного клопотання не заперечували, суд дійшов висновку про його задоволення.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача належить стягнути до Державного бюджету України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито ”, та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411 стягнути на користь державного підприємства “Судовий інформаційний центр ” судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 гривень.

На підставі викладеного та керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, ст.ст. 14, 27 Закону України "Про плату за землю", п.8 ст.14 Закону України "Про систему оподаткування", ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 47-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Електротерм», код 14094737 ( м. Харків, вул. Громадська, 19, р/р № 2600050493600 в філії ПУМБ, м. Харків, МФО 350385) на користь Харківської міської ради (61200, м. Харків, вул. Сумська, 64 , р/р № 33213812800002 в УДК у Харківській обл., МФО 851011, код оплати 13050200; 01, одержувач: ВДК у м. Харкові; код ЄДРПОУ 24134490) заборгованості з орендної плати у сумі 1997,30 грн.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Електротерм», код 14094737 ( м. Харків, вул. Громадська, 19, р/р № 2600050493600 в філії ПУМБ, м. Харків, МФО 350385) на користь Державного бюджету України (одержувач управління Державного казначейства у м. Харкові Головного управління Державного казначейства України у Харківській області, код ЄДРПОУ 24134490, рахунок № 31110095700002, код бюджетної класифікації доходів 22090200, символ звітності банку 095, банк Головне управління Державного казначейства України у Харківській області, МФО 851011) 102,00 грн. державного мита.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Електротерм», код 14094737 (м. Харків, вул. Громадська, 19, р/р № 2600050493600 в філії ПУМБ, м. Харків, МФО 350385) на користь держбюджету України ,одержувач коштів - УДК у м. Харкові, № рахунку 31213259700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22050000, символ звітності банку 259, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011 - 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Задовольнити клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення суду.

Надати відповідачу відстрочку виконання рішення до 01.03.2009 року.

Видати накази після набрання судовим рішення законної сили.

Повний текст рішення підписано 25.12.2008 року.

Суддя Аюпова Р.М.