Рішення № 36794449, 12.12.2013, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 22-ц/796/15146/2013 Головуючий у 1 інстанції - Кушнір С.І.

м. Київ Доповідач - Борисова О.В.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі :

головуючого судді: Борисової О.В.

суддів: Ратнікової В.М., Гаращенка Д.Р.

при секретарі: МургаМ.В.

розглянула в відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами представника позивача приватного акціонерного товариства «Український Страховий Дім» - Кузьменкова МаксимаМиколайовича, відповідача ОСОБА_3 на рішення Солом'янського районного суду м. Києві від 26 вересня 2013 року у справі за позовом приватного акціонерного товариства «Український Страховий Дім» до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди в порядку регресу,-

В С Т А Н О В И Л А:

В квітні 2012 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, в якому просив стягнути з відповідача у порядку регресу відшкодування завданих збитків у розмірі 24 990 грн. та вирішити питання судових витрат. Обгрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що відповідач не повідомила позивача про настання страхового випадку із забезпеченим транспортним засобом, а тому повинна відшкодувати завдані збитки в порядку регресу.

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києві від 26 вересня 2013 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПрАТ «Український Страховий Дім» матеріальну шкоду в сумі 10264,60 грн. та судові витрати в розмірі 229,40 грн.

В задоволенні іншої частини позову - відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду представник позивача подав апеляційну скаргу та посилаючись на неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позову в повному обсязі.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги представник вказує на те, що строк позовної давності за вимогами про стягнення частини страхового відшкодування не може розпочатися та закінчитися окремо щодо кожної частини регресної вимоги, оскільки це не передбачено ч.6 ст.261 ЦК України.

Також, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просила рішення скасувати та відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Посилається на те, що одразу після скоєння ДТП вона зателефонувала до позивача та повідомила про настання страхової події.

Крім того, наступного дня в приміщенні офісу позивача вона написала заяву про настання страхової події.

Зазначає, що відповідно до п.33.1.2. ст.33 Закону Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», в редакції чинній на день ДТП, повідомлення про настання подій, що мають ознаки страхових, приймались як в усній так і в письмовій формі.

Представник відповідача підтримав апеляційну скаргу ОСОБА_3, просив апеляційну скаргу позивача відхилити.

Представник позивача в судове засідання не з'явився , про день, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, колегія суддів вважає можливим розглядати справу у його відсутності, оскільки останній в суді апеляційної інстанції давав пояснення, підтримав доводи поданої ним апеляційної скарги, проти задоволення апеляційної скарги відповідача заперечував.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційних скарг колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню частково.

Задовольняючи позов частково, суд виходив з того, що страхове відшкодування в порядку регресу підлягає стягненню в частинні строку позовної давності.

Проте, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячти з наступного.

Згідно з 1 ст.1191 ЦК України особа яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Підпунктом 38.1.1 «г», п.38.1 ст.38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції чинній на день ДТП, далі Закон) визначено, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

Відповідно до підпункту 33.1.2 п.33.1 ст.33 Закону учасники дорожньо-транспортної пригоди зобов'язані: вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, у випадках, передбачених цим Законом, МТСБУ про настання дорожньо-транспортної пригоди. Якщо зазначені особи з поважних причин не мали змоги виконати зазначені дії, вони мають підтвердити це документально.

Судом встановлено, що 16 квітня 2009 року між ЗАТ «Український Страховий Дім», яке на підставі рішення загальних зборів акціонерів від 25 березня 2011 року змінило найменування на приватне акціонерне товариство «Український Страховий Дім», та ОСОБА_3 укладено поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/4757814, за яким ЗАТ «Український Страховий Дім» було застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з відшкодуванням ним шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації наземного транспортного засобу «Suzuki SX» д.н. НОМЕР_1.

12 серпня 2009 року сталася ДТП, винною особою у якій, згідно постанови Дарницького районного суду м. Києва від 22 вересня 2009 року визнано ОСОБА_3, цивільно-правова відповідальність якої, була застрахована позивачем на суму 25 500 грн.

29 січня 2010 pоку ТОВ «ОЛГА-ТРАНС» надіслала до ЗАТ «Український Страховий Дім» повідомленням потерпілої особи про подію, в якому повідомила про ДТП, яка сталась 12 серпня 2009 року в м. Києві на перехресті вул.. Ахматової та Дніпровської Набережної за участю автомобілів «Suzuki SX» д.н. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3 та «Skoda Oktavia», д.н. НОМЕР_3, що належить ТОВ «ОЛГА-ТРАНС».

01 лютого 2010 pоку ТОВ «ОЛГА-ТРАНС» звернулась до ЗАТ «Український страховий Дім» з заявою про страхове відшкодування.

Згідно Звіту № 4749 про оцінку автомобіля «Skoda Oktavia»,д.н. НОМЕР_3 матеріальний биток завданий власнику автомобіля в результаті його пошкодження при ДТП складає 78284,98 грн.

Відповідно до страхового акту № ВС /4757814/1-1 визначено розмір страхового відшкодування в сумі 24990 грн.

ЗАТ «Український Страховий Дім» виплачено ТОВ «ОЛГА-Транс» відповідно до платіжних доручень: № 3462 від 22 березня 2010 pоку - 3123,75 грн., № 3498 - 3354,15 грн., № 3522 від 29 березня 2010 pоку - 3123,75 грн., № 3619 від 08 квітня 2010 pоку -2000 грн., № 3743 від 19 квітня 2010 pоку - 1100 грн., 20 квітня 2010 pоку - 3200 грн., № 3796 від 21 квітня 2010 pоку - 1000 грн., № 3819 від 22 квітня 2010 pоку - 1000 грн., № 3823 від 23 квітня 2010 pоку - 1000 грн., № 3855 від 26 квітня 2010 pоку - 964,60 грн., № 3886 від 27 квітня 2010 року - 2000 грн.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не повідомляла страхову компанію про настання страхового випадку, оскільки остання відповідно до ст.ст.10, 60 ЦПК України не надала суду доказів на підтвердження своїх заперечень.

Натомість, позивач надав суду завірені належним чином копію журналу реєстрації вхідної кореспонденції за 2009 рік, згідно якого, ОСОБА_3 до позивача не зверталася, а тому доводи скарги в цій частині є безпідставними

Отже, вірним є висновок суду про те, що оскільки, відповідач не повідомив ПрАТ «Український Страховий Дім» про страховий випадок, то відповідно до ст.38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» позивач набув права регресної вимоги до водія забезпеченого транспортного засобу, з вини якого сталася дорожньо-транспортна пригода.

Натомість, суд в порушення вимог чинного законодавства застосував строк позовної давності та стягнув з відповідача лише частину коштів у відшкодування завданої шкоди.

Так, згідно зі ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.6 ст.261 ЦК України за регресним зобов'язанням перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.

Отже, виходячи з системного аналізу змісту ст.599 та ч.6 ст.261 ЦК України початок перебігу строку позовної давності за регресними вимогами починається з дня виконання основного зобов'язання належним чином, тобто з дня його виконання в повному обсязі. Відтак, строк позовної давності за вимогами про стягнення частини страхового відшкодування в порядку регресу не може розпочатися та відповідно закінчитися окремо щодо кожної частини регресної вимоги, оскільки це не передбачено нормою ч.6 ст.261 ЦК України.

Встановивши, що виплата позивачем страхового відшкодування в повному обсязі відбулася 27 квітня 2010 року, суд першої інстанції помилково застосував строк позовної давності у даній справі, оскільки позов пред'явлено 19 квітня 2013 року, тобто в межах трьохрічного строку позовної давності.

За таких обставин, позивач має право на стягнення коштів у повному розмірі.

На основі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, колегія суддів приходить до висновку про скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Згідно з ст.88 ЦПК України колегія суддів вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати в розмірі 249,90 грн.

Керуючись ст.ст. 218, 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційні скарги представника позивача приватного акціонерного товариства «Український Страховий Дім» - КузьменковаМаксима Миколайовича, відповідача ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Рішення Солом'янського районного суду м. Києві від 26 вересня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту.

Позов приватного акціонерного товариства «Український Страховий Дім» до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди в порядку регресу задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3, яка зареєстрована за адресою: 03048, АДРЕСА_1 на користь приватного акціонерного товариства «Український Страховий Дім», код ЄДРПОУ 32556540, яке знаходиться за адресою: 01023 м. Київ, пл. Спортивна, буд. 3 матеріальну шкоду у розмірі 24 990 грн., 249 грн. 90 коп. судових витрат, а всього 25239 грн. 90 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: