Рішення № 36793886, 20.01.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/21311/13 20.01.14 Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" до Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Грант-Авто» про відшкодування шкоди в порядку регресу 31 484,14 грн., за участю представників позивача - Шаталової Т.В., довіреність № 0113-71 від 20.03.2013 року, відповідача - Кірсанової К.О., довіреність № 110-1-4/38-Ю,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2013 року позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 31 484,14 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 09.01.2013 року в с. Шевченківка по вул. Леніна сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Renault», д.н. АА 3275 КО, під керуванням Іванова Геннадія Миколайовича (страхувальник позивача), та автомобіля «Nissan», д.н.11ЕС9332, яким керував Ніколаєв Микола Семенович.

Позивачем було виплачено страхове відшкодування в розмірі 44 269,05 грн.

Цивільну відповідальність винної особи у ДТП - гр. Ніколаєва Миколи Семеновича було застраховано в ПАТ «УСК «Грант-Авто».

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.11.2013 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 02.12.2013 року.

У судовому засіданні 20.01.2014 року представник відповідача подав заяву, відповідно до якої визнав позов у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з довідки відділу ДАІ Васильківського МВ ГУМВС України в Київській області та постанови Васильківського міськрайонного суду Київської області від 28.01.2013 року у справі №3/362/220/13, 09.01.2013 року в с. Шевченківка по вул. Леніна, Ніколаєв Микола Семенович, керуючи автомобілем «Nissan», д.н.11ЕС9332, при зустрічному роз'їзді не врахував дорожню обстановку та не дотримався безпечного бокового інтервалу, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Renault», д.н. АА 3275 КО, який рухався по головній дорозі.

Постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 28.01.2013 року у справі №3/362/220/13, Ніколаєва Миколи Семеновича визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль «Renault», д.н. АА 3275 КО.

Пошкоджений автомобіль був застрахований у позивача на підставі договору добровільного страхування наземних транспортних засобів №28-2820-12-00054 від 08.05.2012 року.

Відповідно до калькуляції № ДККА-23522 від 06.02.2013 року з визначення вартості відновлювального ремонту, матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля «Renault», д.н. АА 3275 КО, в результаті його пошкодження при ДТП склав 44 870,43 грн.

Як вбачається з страхового акту від 08.02.2013 року позивачем встановлено факт настання страхового випадку та вирішено виплати страхове відшкодування на загальну суму 44 269,05 грн.

Зазначені кошти в розмірі 44 269,05 грн. позивачем були виплачені, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією фіскального чеку про відправлення поштового переказу від 11.02.2013 року.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як вбачається з матеріалів справи, транспортним засобом - автомобілем «Nissan», д.н.11ЕС9332 який спричинив ДТП та заподіяв збитки автомобілю «Renault», д.н. АА 3275 КО, керував Ніколаєв Микола Семенович.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем «Nissan», д.н.11ЕС9332, Ніколаєва Миколи Семеновича встановлена у судовому порядку.

Тому, Ніколаєв Микола Семенович є особою, відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю «Renault», д.н. АА 3275 КО, у результаті пошкодження цього автомобіля при ДТП.

Відповідно до статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Судом встановлено, що між відповідачем та Ніколаєвим Миколою Семеновичем було укладено договір (поліс) ОСЦПВВНТЗ № АВ/2487141 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до якого відповідач взяв на себе зобов'язання відшкодувати шкоду заподіяну, зокрема, майну третім особам під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу «Nissan», д.н.11ЕС9332, і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди. Вказаним договором передбачено ліміт відповідальності за шкоду завдану майну у розмірі 50 000 грн. та франшизу у розмірі 0,00 грн.

09 квітня 2013 року позивачем на адресу відповідача була направлена заява (претензія), щодо виплати страхового відшкодування в порядку регресу №18360 на суму 44 269,05 грн. На що відповідачем направлено письмову відповідь, в якій зазначалось про прийняття рішення про виплату страхового відшкодування на користь позивача в розмірі 31 484,14 грн. Однак, сума страхового відшкодування в розмірі 31 484,14 грн. так і не була перерахована на рахунок позивача.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно з статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідач у судовому засіданні визнав позовні вимоги на суму 31 484,14 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Визнання відповідачем позову не порушує прав третіх осіб і не суперечить законодавству.

Розглядаючи спір по суті суд також зазначає, що частиною п'ятою статті 1187 ЦК України передбачено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Оскільки, відповідач не довів факт того, що шкоду автомобілю «Renault», д.н. АА 3275 КО, було завдано внаслідок непереборної сили або умислу його водія, та не надав доказів сплати відшкодування заподіяної шкоди на користь власника зазначеного автомобіля та беручи до уваги те, що розмір збитків розраховується, виходячи із вартості матеріального збитку з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, ліміту відповідальності, за вирахуванням суми франшизи та у межах позовних вимог.

Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню, а саме у розмірі 31 484,14 грн.

Судові витрати відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Грант-Авто» (01042, м. Київ, пров. Новопечерський, 19/3; код 16467237) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" (03038, м. Київ, вул. І.Федорова, буд. 32-А; код 30859524) 31 484 (тридцять одна тисяча чотириста вісімдесят чотири) грн. 14 коп. боргу та 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 23.01.2014р.

Суддя С.О. Чебикіна