Рішення № 3679257, 15.12.2008, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.12.08 Справа № 22/264/08

Суддя Скиданова Ю.О.

за позовом Державного підприємства “Національна енергетична компанія “Укренерго” в особі Дніпровської електроенергетичної системи, (01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 25; 69096, м. Запоріжжя, вул. Гребельна, 2)

до відповідача Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (закрите акціонерне товариство) в особі філії “Відділення Промінвестбанку в м. Запоріжжя” (01001, м. Київ, пров. Шевченка, 12; 69600, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 20-а)

про спонукання до виконання зобов’язань за договором.

Суддя Скиданова Ю.О.

Представники:

Від позивача – Сапунцов В.Д. – довіреність б/н від 16.05.2008р.

Від відповідача – Орел Н.Г. –довіреність № 5324 від 20.10.2008р.

Мелешко Т.В. –довіреність № 5322 від 20.10.2008р.

04.11.2008р. Державне підприємство “Національна енергетична компанія “Укренерго” в особі Дніпровської електроенергетичної системи звернулося з позовною заявою до Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку в особі філії “Відділення Промінвестбанку в м. Запоріжжя” про припинення дій відповідача з накладення мораторію на грошові кошти, що є власністю позивача, які порушують право позивача з володіння, користування та розпорядження належними йому грошовими коштами та спонукання відповідача виконати зобов'язання за договором шляхом перерахування коштів позивача, згідно платіжного доручення № 3671 від 31.10.2008р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 04.11.2008р. порушено провадження у справі № 22/264/08, судове засідання призначено на 08.12.2008р.

В судовому засіданні оголошувалась перерва до 15.12.2008р.

В судовому засіданні 15.12.2008р. справу розглянуто, прийнято рішення, за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених в позовні й заяві № 07/4410 від 04.11.2008р., в судовому засіданні пояснив наступне. 30.07.2008 року між Дніпровською ЕС НЕК „Укренерго" та акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) в особі філії “Відділення Промінвестбанку в м. Запоріжжя” укладено Договір банківського рахунку № 437-08р. В період з 03.10.2008р. по 07.10.2008р. позивачем до відповідача були направлені наступні платіжні доручення про перерахування коштів контрагентам з поточного рахунку позивача. Однак, жоден із вказаних платежів контрагентами позивача не був отриманий, що призвело до порушення договірних зобов'язань позивача та може бути підставою для пред'явлення до позивача судових позовів про стягнення штрафних санкцій у значних розмірах. Згідно розпорядження тимчасового адміністратора відповідача № ТА-1/148р. від 22.10.2008р. суми коштів, вказані в платіжних дорученнях, були повернуті на рахунок позивача. У своєму листі № 21/21-7-844 від 30.10.2008р. відповідач повідомив про накладення тимчасовим адміністратором мораторію на загальну суму коштів позивача, які були вказані у платіжних дорученнях № 3596 від 03.10.2008р., № 3608'від 06.10.2008р., № 3605 від 06.10.2008р. та № 3600 від 03.10.2008р. у зв'язку з прийняттям Правлінням Національного банку України постанови № 308 від 07.10.2008р. “Про призначення тимчасової адміністрації” у відповідача та введенням мораторію на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців, з 07.10.2008р. до 06.04.2009р., на підставі ст. 85 Закону України “Про банки та банківську діяльність”. 31.10.2008р. платіжним дорученням № 3671 позивач звернувся до відповідача з вимогою про перерахування коштів контрагенту на суму 5 027 760,00 грн. Вказана вимога відповідачем була відхилена на підставі дії вищезазначеного мораторію. Вважає накладення відповідачем мораторію на належні позивачу кошти та відмову від перерахування коштів за платіжною вимогою № 3671 від 31.10.2008р. незаконною та безпідставною. Просить суд припинити дії відповідача з накладення мораторію на грошові кошти, що є власністю позивача, які порушують право позивача з володіння, користування та розпорядження належними йому грошовими коштами та спонукати відповідача виконати зобов'язання за договором шляхом перерахування коштів позивача, згідно платіжного доручення № 3671 від 31.10.2008р.

Представники відповідача проти позовних вимог заперечили. Суду надали письмовий відзив № 05-15/576 від 03.12.2008р., в якому зазначено, що згідно Постанови Правління НБУ № 308 від 07.10.2008 р. “Про призначення тимчасової адміністрації у Акціонерному комерційному промислово-інвестиційному банку (закрите акціонерне товариство)” прийнято рішення щодо призначення тимчасової адміністрації та, з метою створення сприятливих умов для фінансового стану банку, введений мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців з 07.10.2008 до 06.04.2009 р. Постанова набула чинності з дати її підписання та є обов'язковою для виконання Промінвестбанком. Відповідно до ч. 2 ст. 85 Закону України “Про банки і банківську діяльність” мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов”язанння, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації. Таким чином, на зобов'язання банку по перерахуванню коштів Дніпровської електроенергетичної системи її контрагентам, та виконанню платіжного доручення від 03.10.2008 р. № 3596 на суму 6 086 336,95 грн., платіжного доручення № 3600 від 03.10.2008 р. на суму 3 801,00 грн., платіжного доручення № 3605 від 06.10.2008 р. на суму 67 622,58 грн., платіжного доручення № 3608 від 06.10.2008 р. на суму 10 980,00 грн., яке виникло до 07.10.2008 року накладено мораторій. 22.10.2008 року розпорядженням Тимчасового адміністратора № ТА-1/148-р від 22.10.2008р. повернуті кошти, списані з рахунків клієнтів до призначення тимчасової адміністрації, але не перераховані отримувачам в інші банки та заблоковані на рахунках платників (доведено до філії листом від 22.10.2008 р. № ТА-106). Таким чином, філією “Відділення Промінвестбанку в м. Запоріжжя” було повернуто платнику - Дніпровській електроенергетичній системі платіжне доручення № 3671 від 31.10.2008 р. в сумі 5 027 760,00 грн., яке було оформлено електронним розрахунковим документом засобами системи “Клієнт-Банк”, без виконання на підставі п. 1.9, та п. 2.15 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління НБУ № 22 від 21.01.2004 р., про що позивачу було надано письмову відповідь на його запит № 105/06 від 03.11.2008 р. Відміна мораторію відбудеться в день прийняття Національним банком України рішення щодо припинення діяльності тимчасової адміністрації. В такому випадку суми коштів, які попали під мораторій і знаходяться на рахунках клієнтів, будуть розблоковані та використовуватимуться за призначенням. Вважають, що Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (Закрите акціонерне товариство) діє з дотриманням вимог діючого законодавства та нормативно-правових актів Національного банку України та забезпечує збереження ввірених банку позивачем коштів на розрахункових рахунках. Просять суд в задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення прокурора та представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

30.07.2008 року між Дніпровською ЕС НЕК “Укренерго” (далі позивач) та Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) в особі філії “Відділення Промінвестбанку в м. Запоріжжя” (далі відповідач) укладено Договір банківського рахунку № 437-08р. (далі Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору відповідач здійснює розрахунково-касове обслуговування поточного рахунку № 26007301155559 (далі рахунок) в національній валюті відповідно до умов цього Договору та надає послуги, пов'язані із переказом коштів з рахунку та/або на рахунок КЛІЄНТА, видачею останньому коштів в готівковій формі, а також здійснення інших операцій, передбачених Договором, згідно з ліцензією, наданою БАНКУ (далі банківські послуги). Тарифи комісійної винагороди за надання банківських послуг КЛІЄНТУ (надалі - Тарифи), викладені в Додатку 1 до цього Договору і є його невід'ємною частиною.

Згідно з п. 5.1.1. Договору відповідач зобов’язався здійснювати розрахункові операції відповідно до Закону України “Про банки і банківську діяльність”, Закону України “Про платіжні системи та переказ грошей в Україні” та нормативно-правових актів Національного банку України.

п. 5.1.2. передбачає обов’язок відповідача виконувати розрахункові документи, прийняті від КЛІЄНТА, протягом операційного часу у межах залишку коштів на рахунку на початок операційного дня, з урахуванням поточних надходжень - при наявності згоди БАНКУ. Документи на відкликання розрахункових документів приймаються БАНКОМ протягом операційного часу, шляхом подання цих документів уповноваженою особою КЛІЄНТА, безпосередньо відповідальному виконавцю БАНКУ. Операційний час триває з 8-30 год. до 15-00 год. Розрахункові документи, прийняті від КЛІЄНТА після закінчення операційного часу, виконуються в операційний час наступного операційного дня або у цей же операційний день за наявності технічної можливості здійснити їх виконання та згоди БАНКУ із оплатою цієї послуги згідно з Тарифами. Кошти, які надійшли на рахунок після закінчення операційного часу, використовуються КЛІЄНТОМ в операційний час наступного операційного дня або у цей же операційний день, за наявності згоди БАНКУ, із оплатою цієї послуги згідно з Тарифами.

Згідно із п. 5.1.3.Договору відповідач зобов’язався повернути розрахункові документи КЛІЄНТА без виконання в разі оформлення документів з порушенням чинного законодавства України та нормативно-правових актів Національного Банку України, а також на підставах, передбачених законодавством України, що регулюють відносини у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, із зазначенням на зворотному боці документів причини повернення. БАНК повертає розрахункові документи одним із способів: безпосередньо уповноваженій особі КЛІЄНТА, рекомендованим або цінним листом, засобами системи "КЛІЄНТ-БАНК".

п. 5.1.4. передбачає обов’язок відповідача забезпечувати збереження ввірених йому КЛІЄНТОМ коштів.

Так, в період з 03.10.2008р. по 07.10.2008р., позивачем до відповідача були направлені платіжні доручення № 3596 від 03.10.2008 р. на суму 6086336,95 грн.; № 3608 від 06.10.2008р. на суму 10 980,00 грн.; № 3605 від 06.10.2008р. на суму 67 622,58 грн.; № 3600 від 03.10.2008р. на суму 3 801,00 грн. про перерахування коштів контрагентам позивача з поточного рахунку № 26007301155559/980 (копії в матеріалах справи).

Однак, як пояснив в судовому засіданні представник позивача, платежі контрагентами отримані не були.

Розпорядженням тимчасового адміністратора відповідача № ТА-1/148р. від 22.10.2008р. зазначені суми коштів були повернуті на рахунок позивача та заблоковані.

30.10.2008р. листом № 21/21-7-844 відповідач повідомив позивача про накладення тимчасовим адміністратором мораторію на загальну суму коштів позивача, які були вказані у платіжних дорученнях № 3596 від 03.10.2008р., № 3608'від 06.10.2008р., № 3605 від 06.10.2008р. та № 3600 від 03.10.2008р. у зв'язку з прийняттям Правлінням Національного банку України постанови № 308 від 07.10.2008р. “Про призначення тимчасової адміністрації у Акціонерному комерційному промислово-інвестиційному банку (закрите акціонерне товариство)” та введенням мораторію на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців, з 07.10.2008р. до 06.04.2009р., на підставі ст. 85 Закону України “Про банки та банківську діяльність”.

31.10.2008р. платіжним дорученням № 3671 позивач звернувся до відповідача з вимогою про перерахування коштів контрагенту позивача на суму 5 027 760,00грн.

Вказана вимога відповідачем була відхилена на підставі дії вищезазначеного мораторію.

Згідно з ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

ч. 1 ст. 317 ЦК України передбачає, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до приписів ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

ч. 1, 2 ст. 321 ЦК України також проголошують, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно зі ст. 139 ГК України залежно від економічної форми, якої набуває майно у процесі здійснення господарської діяльності, майнові цінності належать до основних фондів, оборотних засобів, коштів, товарів. Коштами у складі майна суб'єктів господарювання є гроші у національній та іноземній валюті, призначені для здійснення товарних відносин цих суб'єктів з іншими суб'єктами, а також фінансових відносин відповідно до законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 147 ГК України майнові права суб'єктів господарювання захищаються законом.

ч. 1 ст. 134 ГК України встановлює, що суб'єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд, одноосібно або спільно з іншими суб'єктами володіє, користується і розпоряджається належним йому (їм) майном, у тому числі має право надати майно іншим суб'єктам для використання його на праві власності, праві господарського відання чи праві оперативного управління, або на основі інших форм правового режиму майна, передбачених ГК України.

Статтею 174 ГК України передбачено, що господарські зобов’язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог–відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до п.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 1066 ЦК України: за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк не має права визначати та контролювати напрями вико ристання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1,3 ст. 1068 ЦК України банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

ч. 1 ст. 1071 ЦК України передбачає, що банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.

Згідно зі ст. 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Приписами ст. 59 Закону України “Про банки і банківську діяльність” встановлено, що арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом.

Заперечення відповідача стосовного того, що ним було накладено мораторій на задоволення вимог кредиторів, в даному випадку вимог позивача, на підставі Постанови Правління НБУ № 308 від 07.10.2008р., суд до уваги не приймає, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 85 Закону України “Про банки і банківську діяльність” мораторій не поширюється на обслуговування поточних операцій, здійснюваних тимчасовим адміністратором, на вимоги щодо виплати заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров’ю та життю громадян, авторської винагороди, а також на задоволення вимог кредиторів, що виникли у зв'язку із зобов'язаннями банку під час здійснення тимчасової адміністрації банку. Кошти на рахунку Відповідача є безспірною власністю позивача. Позивач не має майнових вимог до відповідача, а лише вимагає здійснити поточні операції по розпорядженню власними коштами на підставі Договору, для виконання зобов'язань перед своїм контрагентом.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що відповідачем не правомірно було повернуто та заблоковано грошові кошти на рахунку позивача, а отже позовні вимоги, в частині спонукання відповідача виконати зобов'язання за договором шляхом перерахування коштів позивача, згідно платіжного доручення № 3671 від 31.10.2008р., підлягають задоволенню.

Відносно позовних вимог в частині припинення дій відповідача з накладення мораторію на грошові кошти, що є власністю позивача, які порушують право позивача з володіння, користування та розпоряджання належними йому грошовими коштами, то суд в задоволені позовних вимог в цій частині відмовляє, оскільки вважає, що фактично дія мораторію на даний випадок не розповсюджується, саме тому відповідач повинен виконувати зобов’язання за Договором банківського рахунку № 437-08р. від 30.07.2008 р.

Крім того законом України “Про банки і банківську діяльність” взагалі не передбачено порядку, відповідно до якого, суд може розглядати вимоги про зняття мораторію, що введений НБУ.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 49, 82- 85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зобов’язати Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (закрите акціонерне товариство) в особі філії “Відділення Промінвестбанку в м. Запоріжжя” (01001, м. Київ, пров. Шевченка, 12; 69600, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 20-а, п/р 35708301155559, МФО 313355, код ЄДРПОУ 09313350) виконати зобов'язання за договором шляхом перерахування коштів Державного підприємства “Національна енергетична компанія “Укренерго” в особі Дніпровської електроенергетичної системи, (01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 25; 69096, м. Запоріжжя, вул. Гребельна, 2, п/р 26004301000108, у філії АКБ “Трансбанк” у м. Запоріжжі, МФО 313991, код ЄДРПОУ 20517231), згідно платіжного доручення № 3671 від 31.10.2008р. Видати наказ.

3. Стягнути з Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку в особі філії “Відділення Промінвестбанку в м. Запоріжжя” (01001, м. Київ, пров. Шевченка, 12; 69600, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 20-а, п/р 35708301155559, МФО 313355, код ЄДРПОУ 09313350) на користь Державного підприємства “Національна енергетична компанія “Укренерго” в особі Дніпровської електроенергетичної системи, (01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 25; 69096, м. Запоріжжя, вул. Гребельна, 2, п/р 26004301000108, у філії АКБ “Трансбанк” у м. Запоріжжі, МФО 313991, код ЄДРПОУ 20517231) 85 (вісімдесят п’ять) грн. 00 коп. державного мита. та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

4. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення оформлено і підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 05.01.2009р.

Суддя Ю.О. Скиданова