Рішення № 3679256, 18.12.2008, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.12.08 Справа № 22/269/08

Суддя Скиданова Ю.О.

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Фірма “Альфа-Плюс” (69002, м. Запоріжжя, вул. Грязнова, 2В)

до відповідача акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку в особі Філії “Відділення Промінвестбанку в м. Запоріжжя” (69600, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 20А)

про спонукання до виконання умов договору та застосування відповідальності за їх порушення

Суддя Скиданова Ю.О.

Представники:

Від позивача –Хорошко С.В. –довіреність б/н від 08.10.2008р.

Дудник І.Г. –довіреність б/н від 10.09.2008р.

Від відповідача –Сагач М.В. –довіреність № 5325 від 20.10.2008р.

04.11.2008р. товариство з обмеженою відповідальністю Фірма “Альфа-Плюс” звернулося з позовною заявою до Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку в особі філії “Відділення Промінвестбанку в м. Запоріжжя” про визнання за позивачем права вільно розпоряджатися грошовими коштами, які є на його поточному рахунку в філії “Відділення Промінвестбанку в м. Запоріжжя”, у т. р. шляхом їх перерахування на поточні рахунки в інших банківських установах; зобов'язання відповідача виконати умови договору банківського рахунку № 202-08р від 28.03.2008 р. та договору № 327-05-кб на встановлення і використання програмного забезпечення системи дистанційного обслуговування “Клієнт-Банк” від 04.05.2005 р. відносно не виконаних відповідачем на дату подачі позову платіжних доручень №7351 від 03.10.2008р., №7356-7363 від 06.10.2008р., яким відповідають платіжні доручення № 7428-7436 від 31.10.2008р., зобов'язання відповідача у подальшому своєчасно та належним чином виконувати умови договору банківського рахунку № 202-08р від 28.03.2008 р. та договору № 327-05-кб на встановлення і використання програмного забезпечення системи дистанційного обслуговування “Клієнт-Банк” від 04.05.2005 р. та стягнення з відповідача на користь позивача проценти за користування коштами у розмірі 1832,64грн., пеню у розмірі 22 297,13 грн., шляхом їх перерахування на поточний рахунок позивача.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 04.11.2008р. порушено провадження у справі № 22/269/08, судове засідання призначено на 10.12.2008р.

В судовому засіданні оголошувалась перерва до 18.12.2008р.

Позивач неодноразово уточнював позовні вимоги, остаточно просить визнати за позивачем право вільно розпоряджатися грошовими коштами, які є на його поточному рахунку в філії “Відділення Промінвестбанку в м. Запоріжжя”, у т. р. шляхом їх перерахування на поточні рахунку в інших банківських установах; зобов'язати відповідача виконати умови договору банківського рахунку № 202-08р від 28.03.2008 р. та договору № 327-05-кб на встановлення і використання програмного забезпечення системи дистанційного обслуговування “Клієнт-Банк” від 04.05.2005 р. та генеральної угоди № 252-06і про співробітництво з підприємствами –клієнтами банку від 18.07.2006р., а саме здійснити всі необхідні операції для виконання платіжних доручень №7351 від 03.10.2008 р., №7356-7363 від 06.10.2008 р., яким відповідають платіжні доручення № 7428-7436 від 31.10.2008 р.; стягнути з відповідача на користь позивача пеню у розмірі 62 586,66 грн., шляхом перерахування на поточний рахунок позивача.

Заява відповідає вимогам ст. 22, 28 ГПК України, та приймається судом.

Судом розглядаються уточнені позовні вимоги.

В судовому засіданні 18.12.2008р. справу розглянуто, прийнято рішення, за погодженням з представниками сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві № 319/11-08 від 03.11.2008р. з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, в судовому засіданні пояснив наступне. 28.03.2008р. ТОВ Фірма “АЛЬФА-ПЛЮС” уклало з Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) в особі виконуючого обов'язки керуючого філії “Відділення Промінвестбанку в м. Запоріжжя” Чуприкова О.П. договір банківського рахунку № 202-08р. 04.05.2005р. позивач та відповідач уклали договір № 327-05-кб на встановлення і використання програмного забезпечення системи дистанційного обслуговування “Клієнт-Банк” (далі - Договір на Клієнт-Банк). Відповідно до укладених з відповідачем Договору банківського рахунку та Договору на Клієнт-Банк позивач за допомогою розрахункових документів у електронному вигляді ініціював перед відповідачем переказ грошових коштів на суму 1151129,60 грн. Ця сума була списана відповідачем з рахунку позивача. Однак, жоден із вказаних платежів контрагентами позивача не був отриманий, що призвело до порушення договірних зобов'язань позивача та може бути підставою для пред'явлення до позивача судових позовів про стягнення штрафних санкцій у значних розмірах. Позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою про належне виконання умов Договору. У своєму листі № 21/21-7-845 від 30.10.2008р. відповідач повідомив про те, що у зв'язку з прийняттям Правлінням Національного банку України постанови № 308 від 07.10.2008р. “Про призначення тимчасової адміністрації” у відповідача введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців, з 07.10.2008р. до 06.04.2009р., на підставі ст. 85 Закону України “Про банки та банківську діяльність”. Вважає накладення відповідачем мораторію на належні позивачу кошти та відмову від перерахування коштів незаконною та безпідставною. Просить позов задовольнити.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечив, надав суду письмовий відзив № 05-15/591 від 08.12.2008р., в якому зазначив наступне: згідно постанови правління НБУ № 308 від 07.10.2008 р. “Про призначення тимчасової адміністрації у Акціонерному комерційному промислово-інвестиційному банку (закрите акціонерне товариство)” прийнято рішення щодо призначення тимчасової адміністрації та, з метою створення сприятливих умов для фінансового стану банку, введений мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців з 07.10.2008 до 06.04.2009 р. Постанова набула чинності з дати її підписання та є обов'язковою для виконання Промінвестбанком. Відповідно до ч. 2 ст. 85 Закону України “Про банки і банківську діяльність” мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов’язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації. Таким чином, на зобов'язання банку по перерахуванню коштів товариства з обмеженою відповідальністю фірма “Альфа-Плюс” її контрагентам згідно платіжних доручень № 7351 від 03.10.2008 р., № 7356-7363 від 06.10.2008р. на загальну суму 1151129,60 грн., яке виникло до 07.10.2008 року накладено мораторій. 22.10.2008 року розпорядженням Тимчасового адміністратора № ТА-1/148-р повернуті кошти, списані з рахунків клієнтів до призначення тимчасової адміністрації, але не перераховані отримувачам в інші банки та заблоковані на рахунках платників (доведено до філії листом від 22.10.2008 р. № ТА-106). Філією “Відділення Промінвестбанку в м. Запоріжжя” були повернуті платнику - товариству з обмеженою відповідальністю фірмі “Альфа-Плюс” грошові кошти на поточний рахунок в сумі 1151129,60грн.. та заблоковані на поточному рахунку, про що було повідомлено позивача листом № 21/21-7-871 від 04.11.2008 р. Відміна мораторію відбудеться в день прийняття Національним банком України рішення щодо припинення діяльності тимчасової адміністрації. В такому випадку суми коштів, які попали під мораторій і знаходяться на рахунках клієнтів, будуть розблоковані та використовуватимуться за призначенням. Вважають, що Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (Закрите акціонерне товариство) діє з дотриманням вимог діючого законодавства та нормативно-правових актів Національного банку України та забезпечує збереження ввірених банку позивачем коштів на розрахункових рахунках. Просить суд в задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення прокурора та представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

28.03.2008 року між ТОВ Фірмою “АЛЬФА-ПЛЮС” (далі позивач) та Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) в особі філії “Відділення Промінвестбанку в м. Запоріжжя” (далі відповідач) укладено Договір банківського рахунку № 202-08р. (далі Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору відповідач здійснює розрахунково-касове обслуговування поточного рахунку № 26001301155771 (далі рахунок) в національній валюті відповідно до умов цього Договору та надає послуги, пов'язані із переказом коштів з рахунку та/або на рахунок КЛІЄНТА, видачею останньому коштів в готівковій формі, а також здійснення інших операцій, передбачених Договором, згідно з ліцензією, наданою БАНКУ (далі банківські послуги). Тарифи комісійної винагороди за надання банківських послуг КЛІЄНТУ (надалі - Тарифи), викладені в Додатку 1 до цього Договору і є його невід'ємною частиною.

Згідно з п. 5.1.1. Договору відповідач зобов’язався здійснювати розрахункові операції відповідно до Закону України “Про банки і банківську діяльність”, Закону України “Про платіжні системи та переказ грошей в Україні” та нормативно-правових актів Національного банку України.

Пункт 5.1.2. передбачає обов’язок відповідача виконувати розрахункові документи, прийняті від КЛІЄНТА, протягом операційного часу у межах залишку коштів на рахунку на початок операційного дня, з урахуванням поточних надходжень - при наявності згоди БАНКУ. Документи на відкликання розрахункових документів приймаються БАНКОМ протягом операційного часу, шляхом подання цих документів уповноваженою особою КЛІЄНТА, безпосередньо відповідальному виконавцю БАНКУ. Операційний час триває з 8-30 год. до 15-00 год. Розрахункові документи, прийняті від КЛІЄНТА після закінчення операційного часу, виконуються в операційний час наступного операційного дня або у цей же операційний день за наявності технічної можливості здійснити їх виконання та згоди БАНКУ із оплатою цієї послуги згідно з Тарифами. Кошти, які надійшли на рахунок після закінчення операційного часу, використовуються КЛІЄНТОМ в операційний час наступного операційного дня або у цей же операційний день, за наявності згоди БАНКУ, із оплатою цієї послуги згідно з Тарифами.

Згідно із п. 5.1.3 Договору відповідач зобов’язався повернути розрахункові документи КЛІЄНТА без виконання в разі оформлення документів з порушенням чинного законодавства України та нормативно-правових актів Національного Банку України, а також на підставах, передбачених законодавством України, що регулюють відносини у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, із зазначенням на зворотному боці документів причини повернення. БАНК повертає розрахункові документи одним із способів: безпосередньо уповноваженій особі КЛІЄНТА, рекомендованим або цінним листом, засобами системи "КЛІЄНТ-БАНК".

Пункт 5.1.4. Договору передбачає обов’язок відповідача забезпечувати збереження ввірених йому КЛІЄНТОМ коштів.

Так, в період з 03.10.2008р. по 06.10.2008р., позивачем до відповідача були направлені платіжні доручення від 03.10.2008р. № 7351 у сумі 141889,00грн., від 06.10.2008р. №7362 у сумі 18075,60грн., від 06.10.2008р. № 7363 у сумі 91665,00грн. від 06.10.2008р. №7360 у сумі 122040,00грн. від 06.10.2008р. № 7361 у сумі 147320,00грн., від 06.10.2008р. №7356 у сумі 111000,00 грн., від 06.10.2008р. №7357 у сумі 111000,00грн. від 06.10.2008р. №7358 у сумі 204070,00грн., від 06.10.2008р. №7359 у сумі 204070,00грн. про перерахування коштів контрагентам позивача з поточного рахунку (копії в матеріалах справи).

Однак, як пояснив в судовому засіданні представник позивача, платежі контрагентами отримані не були.

Розпорядженням тимчасового адміністратора відповідача № ТА-1/148р. від 22.10.2008р. зазначені суми коштів були повернуті на рахунок позивача.

30.10.2008р. листом № 21/21-7-845 відповідач повідомив позивача про накладення тимчасовим адміністратором мораторію на загальну суму коштів позивача, які були вказані у вищезазначених платіжних дорученнях, у зв'язку з прийняттям Правлінням Національного банку України постанови № 308 від 07.10.2008р. “Про призначення тимчасової адміністрації” у АК “ПІБ” (ЗАТ) та введенням мораторію на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців, з 07.10.2008р. до 06.04.2009р., на підставі ст. 85 Закону України “Про банки та банківську діяльність”.

31.10.2008р. платіжними дорученнями № 7428, № 7429, № 7430, № 7431, № 7432, № 7433, № 7434, № 7435 та № 7436 позивач звернувся до відповідача з повторною вимогою про перерахування коштів контрагенту позивача.

Вказана вимога відповідачем була відхилена, що підтверджується матеріалами справи та поясненнями сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Частина 1 статті 317 ЦК України передбачає, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження майном.

Відповідно до приписів ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Частини 1, 2 статті 312 ЦК України також проголошують, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно зі ст. 139 ГК України, залежно від економічної форми, якої набуває майно у процесі здійснення господарської діяльності, майнові цінності належать до основних фондів, оборотних засобів, коштів, товарів. Коштами у складі майна суб'єктів господарювання є гроші у національній та іноземній валюті, призначені для здійснення товарних відносин цих суб'єктів з іншими суб'єктами, а також фінансових відносин відповідно до законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 147 ГК України майнові права суб'єктів господарювання захищаються законом.

Частина 1 ст. 134 ГК України встановлює, що суб'єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд, одноосібно або спільно з іншими суб'єктами володіє, користується і розпоряджається належним йому (їм) майном, у тому числі має право надати майно іншим суб'єктам для використання його на праві власності, праві господарського відання чи праві оперативного управління, або на основі інших форм правового режиму майна, передбачених ГК України.

Статтею 174 ГК України передбачено, що господарські зобов’язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог–відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до п.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 1066 ЦК України: за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк не має права визначати та контролювати напрями вико ристання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1,3 ст. 1068 ЦК України банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Частина 1 ст. 1071 ЦК України передбачає, що банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.

Згідно зі ст. 1074 ЦК України, обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Приписами ст. 59 Закону України “Про банки і банківську діяльність” встановлено, що арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом.

Заперечення відповідача стосовного того, що ним було накладено мораторій на задоволення вимог кредиторів, в даному випадку вимог позивача, на підставі Постанови Правління НБУ № 308 від 07.10.2008р., суд до уваги не приймає, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 85 Закону України “Про банки і банківську діяльність”, мораторій не поширюється на обслуговування поточних операцій, здійснюваних тимчасовим адміністратором, на вимоги щодо виплати заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров’ю та життю громадян, авторської винагороди, а також на задоволення вимог кредиторів, що виникли у зв'язку із зобов'язаннями банку під час здійснення тимчасової адміністрації банку.

Кошти на рахунку Відповідача є безспірною власністю позивача. Позивач не має майнових вимог до відповідача, а лише вимагає здійснити поточні операції по розпорядженню власними коштами на підставі Договору, для виконання зобов'язань перед своїм контрагентом.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що відповідачем не правомірно було повернуто та заблоковано грошові кошти на рахунку позивача, а отже позовні вимоги, в частині визнання за позивачем права вільно розпоряджатися грошовими коштами, які є на його поточному рахунку в філії “Відділення Промінвестбанку в м. Запоріжжя”, у т.ч. шляхом їх перерахування на поточні рахунку в інших банківських установах та зобов'язання відповідача виконати умови договору банківського рахунку № 202-08р від 28.03.2008 р. та договору № 327-05-кб на встановлення і використання програмного забезпечення системи дистанційного обслуговування “Клієнт-Банк” від 04.05.2005 р. та генеральної угоди № 252-06і про співробітництво з підприємствами –клієнтами банку від 18.07.2006р., а саме здійснити всі необхідні операції для виконання платіжних доручень №7351 від 03.10.2008 р., №7356-7363 від 06.10.2008 р., яким відповідають платіжні доручення № 7428-7436 від 31.10.2008 р., підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення 62 586,66 грн. пені.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Пунктом 2 статті 193 ГК України, встановлено, що порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Стаття 549 Цивільного кодексу України дає визначення неустойки, відповідно до якої неустойкою (штрафом пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові і разі порушення боржником зобов’язання.

Згідно з п. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 7.1. Договору за невиконання або неналежне виконання зобов'язань згідно з Договором банківського рахунку сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України і Договору банківського рахунку.

Пункт 7.2 Договору банківського рахунку передбачає, що у разі порушення строків виконання доручення позивача на переказ або строків завершення переказу, Відповідач сплачує Позивачу пеню у розмірі 0,1% суми простроченого платежу за кожен день прострочення, що не може перевищувати 10% суми переказу.

Відповідно до розрахунку позивача сума пені за період з 03.10.2008р. по 08.12.2008р. складає 62586,66грн.

Даний розрахунок судом перевірений та визнаний обґрунтованим, отже вимоги в частині стягнення пені є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, уточненні позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 49, 82- 85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю Фірмою “Альфа –Плюс” (69002, м. Запоріжжя, вул. Грязнова, 2-В; код ЄДРПОУ 24908595) право вільно розпоряджатися грошовими коштами, які є на його поточному рахунку № 26001301155771 в філії “Відділення Промінвестбанку в м. Запоріжжя”, МФО 313355, у т.ч. шляхом їх перерахування на поточні рахунки в інших банківських установах.

3. Зобов'язати Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк (закрите акціонерне товариство) в особі Філії “Відділення Промінвестбанку в м. Запоріжжя” (01001, м. Київ, пров. Шевченка, 12; 69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 20А, код ЄДРПОУ 09313350) виконати умови договору банківського рахунку № 202-08р від 28.03.2008 р., договору № 327-05-кб на встановлення і використання програмного забезпечення системи дистанційного обслуговування “Клієнт-Банк” від 04.05.2005 р., та генеральної угоди № 252-06і про співробітництво з підприємствами –клієнтами банку від 18.07.2006р., а саме здійснити всі необхідні операції для виконання платіжних доручень №7351 від 03.10.2008 р., №7356-7363 від 06.10.2008 р., яким відповідають платіжні доручення № 7428-7436 від 31.10.2008 р.

4. Стягнути з Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство) в особі філії “Відділення Промінвестбанку в м. Запоріжжя” (01001, м. Київ, пров. Шевченка, 12; 69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 20-а, МФО 313355, код ЄДРПОУ 09313350) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Фірма “Альфа-Плюс” (69002, м. Запоріжжя, вул. Грязнова, 2В, п/р 26001301155771 в філії “Відділення Промінвестбанку в м. Запоріжжя”, МФО 313355; п/р 26001330901 в АБ “Металург” м. Запоріжжя, МФО 313582; код ЄДРПОУ 24908595) 62 586,66 грн. пені, 795,86 грн. державного мита. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення оформлено і підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 09.01.2009р.

Суддя Ю.О. Скиданова