Рішення № 36787729, 17.01.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/22402/13 17.01.14

За позовом публічного акціонерного товариства "Електровимірювач"

до публічного акціонерного товариства "ОТП Банк"

третя особа товариство з обмеженою відповідальністю "Елім-Партнер"

про визнання недійсним договору поруки

Суддя Шкурдова Л.М.

при секретарі судового засідання Білецькій О. В.

представники:

від позивача - Холод І. П. за дов. № б/н від 01.10.2013 р.

від відповідача - Ігнатенко М. В. за дов. від 22.03.13 р.

від третьої особи - не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Господарським судом міста Києва розглядається справа за позовом публічного акціонерного товариства "Електровимірювач" до публічного акціонерного товариства "ОТП Банк", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю "Елім-Партнер", про визнання недійсним договору поруки № SR 06-95/28-1 від 15.08.2006 року.

Вимоги позивача ґрунтуються на тому, що голова правління підписав вказану угоду з перевищенням своїх повноважень, оскільки загальні збори товариства згоди на укладення договору поруки не надавали, а сума забов'язань за указаним договором перевищує вартість чистих активів підприємства.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що згоду на укладення договору поруки надала наглядова рада товариства відповідно до положень його статуту, на доказ чого надав відповідні протоколи засідань наглядової ради.

В судовому засіданні 17.12.2013р. відповідач заявив клопотання про застосування до спірних правовідносин строку позовної давності з огляду на укладення договору в 2006р. та визначений законом трьохрічний термін для захисту порушеного права в суді.

Позивач проти заявленого клопотання заперечує, посилаючись на те, що початок відліку перебігу строку позовної давності в даному випадку слід обраховувати з 15.09.2014р.- дати виконання зобов'язання з повернення кредитних коштів згідно з кредитним договором.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, заслухавши представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного:

15 серпня 2006 року між ТОВ «Елім-Партнер» та Акціонерним комерційним банком «Райффайзенбанк Україна», правонаступником усіх прав та обов'язків якого є AT «ОТП Банк» , що підтверджується ст. 1 Статуту Банку, зареєстрованого 30.06.09р., укладений Договір про надання кредиту № CR 06-326/28-1.

В якості забезпечення виконання зобов'язань за вищевказаним кредитним договором 15.08.2006р. між ПАТ «Електровимірювач» та AT «ОТП Банк» укладено Договір поруки № SR 06-95/28-1.

11 вересня 2007 року між ТОВ «Елім-Партнер» та Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк», правонаступником усіх прав та обов'язків якого є AT «ОТП Банк», укладений Договір про надання кредиту № CR 07-443/29-1.

В якості забезпечення виконання зобов'язання за даним кредитним договором 11.09.2007 року між Банком та ПАТ «Електровимірювач» було укладено Договір про внесення змін до Договору поруки № SR 06-95/28-1 від 15.08.2006р.

Також, 13.08.2008р., 21.01.2009р., 14.12.2010р., 14.01.2011р. та 11.07.2011р. до Договору поруки були укладені зміни.

В позовній заяві про визнання недійсним Договору поруки Позивач зазначає про перевищення повноважень з боку Голови Правління Гречко С.М. при укладенні Договору поруки та про недодержання в момент вчинення правочину сторонами вимог, які встановлені частинами другої cт. 203 Цивільного кодексу України. А також, Позивач стверджує, що при укладенні Договору поруки Позивач поручився своїм майном за невиконання зобов'язань за вищевказаними кредитними договорами та те, що при укладенні Договору поруки було відчужено майно Позивача.

Проте з даними вимогами позивача суд погодитись не може, виходячи з наступного:

Відповідно до ч. 1 ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Згідно ст. 97 ЦК України управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Нагляд за діяльністю установи здійснює її наглядова рада. Наглядова рада здійснює нагляд за управлінням майном установи, додержанням мети установи та за її іншою діяльністю відповідно до установчого акта (ч. 2 ст. 101 ЦК України).

Статутом акціонерного товариства і законом встановлюється виключна компетенція наглядової ради (ч. 2 ст. 160 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України, правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Згідно Статуту Позивача, затвердженого Загальними зборами акціонерів. Протокол № 9 від 27.12.2005р.:

1. З числа акціонерів Товариства створюється Наглядова рада, яка здійснює контроль за діяльністю виконавчого органу та захист прав акціонерів Товариства (п. 7.3.);

2. До виключної компетенції Наглядової ради належить: 14) прийняття рішень про укладення будь-якої кредитної угоди (договору), угоди (договору) про надання в заставу майна Товариства (рухомого та нерухомого), угоди (договору) про надання чи одержання позики, надання Товариством поруки чи гарантії або іншого забезпечення під виконання зобов'язань Товариства чи третіх осіб (п. 7.9.9.);

3. Виконавчим органом Товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю, є Правління (п. 7.4.);

4. Голова Правління розпоряджається майном Товариства в межах, встановлених чинним законодавством України та цим Статутом, підписує документи майнового та фінансового характеру. Голова Правління укладає різного роду угоди та інші юридичні акти (п. 7.10.6).

Відповідно до Протоколу № 23 від 08.08.2006р. Засідання Наглядової ради Позивача, на якому присутні члени Наглядової ради, серед порядку денного були наступні питання:

1. Про надання повноважень Гречко С.М. представляти інтереси Позивача при наданні дозволу ТОВ «Елім-Партнер» на підписання кредитного договору та отримання кредиту в Банку» на суму 4,5 млн. Євро.

2. Про надання згоди на поручительство Позивача перед Банком згідно договору про надання кредиту та права підпису Голові Правління Гречко С.М. договору поруки.

По питанню першому одноголосно ухвалено: «Надати повноваження Гречко С.М. представляти інтереси Позивача при наданні дозволу ТОВ «Елім-Партнер» на підписання кредитного договору та отримання кредиту в Банком на суму 4,5 млн. Євро».

По питанню п'ятому одноголосно ухвалено: «Надати згоду на поручительство Позивача перед Банком згідно умов договору про надання кредиту. Дозволити Гречко С.М. підписати з Банком Договір поруки».

Також, згідно Протоколу № 11 від 03.09.2007р. Засідання Наглядової ради Позивача на якому присутні члени Наглядової ради Товариства, одноголосно ухвалено:

1. По питанню першому: «надати згоду виступати Позивачу фінансовим поручителем ТОВ «Елім-Партнер» для забезпечення кредитного договору на суму 5 млн. 750 тис. Євро, укладеного ТОВ «Елім-Партнер» із Банком»;

2. По питанню першому: «надати Голові Правління Позивача Гречко С.М. повноваження на підписання із Банком Договору поруки в забезпечення виконання кредитного договору, укладеного ТОВ «Елім-Партнер» із Банком на суму 5 млн. 750 тис. Євро».

Отже, враховуючи вищенаведене, можна констатувати, що Договір поруки укладений без перевищення повноважень , оскільки відповідно до Статуту був погоджений Наглядовою радою ПАТ «Електровимірювач», та укладений зі сторони ПАТ «Електровимірювач» в особі Голови Правління Гречко С.М., який мав необхідний обсяг повноважень.

Доводи Позивача відносно того, що при укладенні Договору поруки Позивач поручився своїм майном за невиконання зобов'язань за вищевказаними кредитними договорами та те, що при укладенні Договору поруки було відчужено майно Позивача є помилковими, з огляду на наступне.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку (ст. 553 ЦК України).

Згідно умов Договору поруки Позивач безумовно прийняв на себе зобов'язання відповідати перед Банком за повне, своєчасне та належне виконання Боржником Боргових зобов'язань у повному обсязі, при цьому Позивач не передавав Банку в забезпечення зобов'язань майна.

Умови Договору поруки не містять умов щодо відчуження майна Позивача чи надання в забезпечення/заставу конкретного майна Позивача.

Як випливає із абз. 2 ч. 1 ст. 553 ЦК України поручителя слід вважати зобов'язаним надати виконання замість основного боржника лише з моменту невиконання або неналежного виконання зобов'язання боржником у визначений строк. Тобто, обов'язок щодо виконання зобов'язань може взагалі не настати.

Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися порукою (ст. 546 ЦК України).

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 547 ЦК України).

Сторонами було досягнуто згоди з усіх істотних умов Договору поруки, про що свідчать підписи уповноважених осіб, скріплені печатками сторін.

Зі сторони ПАТ «Електровимірювач» було вчинено ряд дій, які свідчать про прийняття до виконання умов Договору поруки, що підтверджується наступним.

- 27.10.2011р. ПАТ «Електровимірювач» звернувся до Банку з листом № 905, яким повідомляв, що між Банком та ПАТ «Електровимірювач» укладено Договір поруки та те, що ПАТ «Електровимірювач» надає Банку право списувати грошові кошти з поточного рахунку № 26008001308880 з метою здійснення погашень нарахованих відсотків за Договором про надання кредиту № CR 07-443/29-1.

- 10.01.2010р. ПАТ «Електровимірювач» звернувся до Банку з листом № 7, згідно якого, в зв'язку з фінансовими труднощами ТОВ «Елім-Партнер», просив Банк дозволити ПАТ «Електровимірювач», як фінансового поручителя, проводити операції по погашенню відсотків за користування кредитом ТОВ «Елім-Партнер».

Статтею 215 Цивільного кодексу України передбачено підстави недійсності правочину. Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема особа, яка його вчинила, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Враховуючи, що укладення договору поруки було попередньо погоджено і відповідно наданий дозвіл на його укладення зі сторони Наглядової ради ПАТ «Електровимірювач», умови щодо укладення договору уповноваженою особою дотримані, а отже відсутні підстави для визнання його недійсним.

За таких обставин суд приходить до висновку, що вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на позивача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В позові - відмовити.

Суддя Л.М. Шкурдова

Повне рішення складено 23.01.2014 р.