Постанова № 36786999, 22.01.2014, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

21.01.2014 справа №908/2787/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

Головуючого:Кододової О.В.суддівАгапова О.Л., Гези Т.Д.при секретарі Коломієць С.О. За участю представників сторін: від позивача -Сосновська А.Ю. (за довіреністю) від відповідача - не з»явився від прокуратури - Русланова Г.М. прокурор відділу прокуратури Донецької областіРозглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрнафта», м. Київ на рішення господарського судуЗапорізької області від 20 листопада 2013року (повний текст складений та підписаний 22.11.2013р.)у справі№908/2787/13 (суддя Алейникова Т.Г.)за позовомПрокурора Шевченківського району м. Запоріжжя в інтересах держави в особі Запорізької міської ради, м. Запоріжжя доПублічного акціонерного товариства «Укрнафта», м. Київ про внесення змін до договору оренди землі.

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Шевченківського району м. Запоріжжя в інтересах держави в особі Запорізької міської ради, м. Запоріжжя звернувся з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Укрнафта», м. Київ про зміну п. 8 договору оренди земельної ділянки від 15.04.2006р., укладеного між Запорізькою міською радою та ПАТ "Укрнафта", площею 0,3513 га., яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Юності,149, для розташування автозаправної станції, та викладення його в такій редакції: "Пункт 8. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та у розмірі 167317,16грн., що складає шестикратний розмір земельного податку за календарний рік в цінах 2013року".

Рішенням господарського суду Запорізької області від 20 листопада 2013року (повний текст складений та підписаний 22.11.2013р.) у справі №908/2781/13 позовні вимоги задоволено повністю.

Рішення суду мотивоване тим, що нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом. Оскільки сторонами в договорі оренди передбачена можливість внесення змін до договору, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору. Станом на дату розгляду спору додаткову угоду про внесення змін до Договору оренди сторонами не укладено, відповідачем не вжито дій, що свідчать про намір внести зміни до Договору оренди. Ігнорування відповідачем пропозиції щодо внесення змін та не внесення змін до Договору оренди, призводить до недоотримання бюджетом коштів у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою загальною площею 0,3513 га, яка знаходиться по вул. Юності, 149 в м. Запоріжжі.

Місцевий господарський суд дійшов до висновку, що факт порушення відповідачем норм чинного законодавства та договору оренди земельної ділянки від 15.04.2006р., знайшли своє підтвердження в вимогах зазначених в позові.

Відповідач - Публічне акціонерне товариство «Укрнафта», м. Київ не погодившись з рішенням господарського суду, звернувся з апеляційною скаргою про скасування рішення місцевого суду. Скаржник зазначає, що пунктом 4 та 5 рішення №37 встановлено, що рішення підлягає оприлюдненню у засобах масової інформації та набирає чинності з 01.01.2013року. Таким чином, Запорізька міська рада передбачила більш пізній строк для введення рішення №37 в дію.

Апелянт зазначає, що рішення Запорізької міської ради №37, якщо воно було оприлюднене після 15 липня, повинно застосовуватися не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом, що настає за плановим періодом.

У скарзі апелянт зазначає, що системний аналіз норм права дає підстави для висновку про те, що рішення Запорізької міської ради №37, якщо воно було оприлюднене після 15 липня, повинно застосовуватися не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом, тобто з 2014року, що судом першої інстанції було проігноровано та як наслідок прийнято неправомірне рішення.

Представник відповідача (апелянта) у судове засідання не з»явився, причини неявки не повідомив, про час та дату судового засідання був належним чином повідомлений про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення (а.с.85). Позиція апелянта є викладеною в апеляційній скарзі. згідно зі ст. 75, 99 ГПК України, скаргу розглянуто за наявними матеріалами, які є достатніми для розгляду апеляційної скарги.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу (вхід.№02-48/289/14 від 15.01.2014року) просить залишити рішення господарського суду Запорізької області без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Прокурор у судовому засіданні просив залишити без задоволення апеляційну скаргу.

Згідно з положеннями ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішень місцевого господарського суду в повному обсязі.

У відповідності до п.п. 2, 3, 4 частини 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (ст.ст. 42, ст.43 Господарського процесуального кодексу України).

Вивчивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено:

15.04.2006року між Запорізькою міською радою (орендодавець) та ВАТ "Укрнафта" (станом на час розгляду справи - ПАТ "Укрнафта") (орендар) був укладений договір оренди землі, за умовами якого, Орендодавець відповідно до рішення двадцять п'ятої сесії четвертого скликання Запорізької міської ради № 29/84 від 30.11.2005 року надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розташування автозаправної станції, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя вул. Юності 149.

Відповідно до п.3 укладеного договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0, 3513 га, на якій знаходяться об'єкти нерухомого майна: будівлі, споруди автозаправної станції що належать орендарю та які не передаються в оренду.

Пунктом 4 договору сторонами визначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 611964, 60 грн. в цінах 2006 року .

Відповідно до п. 7 договору оренди, договір укладається на 10 років.

За умовами п. 8 договору встановлено, що орендна плата вноситься орендарем в грошовій формі та в розмірі 6119, 65 грн. за календарний рік в цінах 2006 року.

Згідно п.11 договору оренди розмір орендної плати переглядається один раз на рік, зокрема, у разі зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; прийняття орендодавцем рішення про збільшення або зменшення орендної плати, в інших випадках передбачених законом.

Відповідно до додаткової угоди від 30.11.2007 р. до Договору, п. 8 викладено в наступній редакції: "орендна плата вноситься орендарем в грошовій формі та в розмірі 24478, 58 грн., що складає 4 % від нормативно грошової оцінки за календарний рік в цінах 2007 р.

Згідно до п. 32 Договору, зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов Договору спір розглядається у судовому порядку.

Відповідно до п. 39 Договору, цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Договір оренди землі зареєстровано в Запорізькій регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 31.05.2006 р. за № 040626100466.

Запорізькою міською радою 03.03.2008р. на дев'ятнадцятої сесії п'ятого скликання було прийнято рішення № 79 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя», відповідно до якого вирішено затвердити технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя, виконану українським ДНДІПМ "Дніпромісто"; затвердити базову вартість 1 кв. м. землі у розмірі 190,18 грн. із врахуванням індексації нормативної грошової оцінки станом на 01.01.2008р.; впровадити оподаткування земель міста на підставі нової нормативної грошової оцінки з 01.03.2008 року (п.п. 1, 3, 7 рішення). Рішення Запорізької міської ради від 15.06.01 № 17 "Про затвердження грошової оцінки земель міста Запоріжжя" визнано таким, що втратило чинність з моменту впровадження нової нормативної грошової оцінки. Доручено управлінню земельних ресурсів у місті Запоріжжі Запорізької області до 01.05.08р. розробити та затвердити заходи щодо взаємодії органів влади усіх рівнів по проведенню перерахунків вартості земельних ділянок у розрізі землекористувачів та землевласників (п.п. 8, 9 рішення).

Рішенням Запорізької міської ради від 26.06.2012р. № 37 «Про внесення змін до рішення міської ради від 27.07.2011р. № 16 «Про затвердження розмірів орендної плати за земельні ділянки певного функціонального призначення у м. Запоріжжя» було затверджено розміри орендної плати за земельні ділянки певного функціонального призначення у м. Запоріжжя, зокрема, затверджено коефіцієнт "6", згідно з яким визначається розмір орендної плати на земельні ділянки, надані для розташування автозаправних станцій, газових автозаправних станцій.

Позивач звернувся до відповідача з пропозицією «Про внесення змін до договору оренди землі» від 02.04.2013року (а.с.12-14) шляхом викладення п.8 договору наступним чином: «Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі: 167317,16грн., що складає шестикратний розмір земельного податку за календарний рік в цінах 2013року.Як додаток до пропозиції позивачем зазначено розрахунок орендної плати за земельну ділянку, додатковий договір до договору оренди.

Відповідач у листі від 24.04.2013року (а.с.15-16) адресованому позивачеві просить повідомити, чи зареєстроване право власності Запорізької міської ради на земельну ділянку за адресою вул. Юності,149.

Стаття 20 Закону України «Про оцінку землі» передбачає, що дані про нормативну грошову оцінку землі оформлюються, як витяг.

Відповідно до витягу з технічної документації щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки, нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 2310100000:07:059:0028, загальною площею 0,3513 га, яка знаходиться по вул. Юності, 149 в м. Запоріжжі, складає 2 788 619,40 грн. Таким чином, розмір орендної плати за користування земельною ділянкою по договору оренди має розраховуватись: 2788619,40*1%*6=167317,16грн., де:167317,16 - розмір орендної плати; 2788619,40*1% - розмір земельного податку, визначений згідно з вимогами Податкового кодексу України (нормативна грошова оцінка * ставку податку); 6- коефіцієнт, визначений рішенням ЗМР від 26.06ю2012р. №37.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, за наступних підстав.

Статтею 2 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (ст. 1 Закону України „Про оренду землі").

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Істотними умовами договору оренди землі, зокрема, є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (стаття 15 Закону).

За змістом ч.1,2 ст.21 Закону України «Про оренду землі», орендна плата за землю - це платіж , який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно Податкового кодексу України). Відповідно до ч.1 ст.632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, визначених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності (ст. 18 Закону України „Про оцінку земель").

Нормативна грошова оцінка є складовою земельного податку, який встановлюється у відсотковому відношенні до неї та в розмірі якого визначена орендна плата у договорі, укладеному між сторонами, а тому у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки змінюється відповідно і розмір земельного податку.

Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, відповідно до ст.274 Податкового кодексу України, встановлюється у розмірі 1% від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 цього Кодексу.

П. 288.4 - 288.5.1 ст. 288 Податкового кодексу України передбачено, що розмір орендної плати встановлюється в договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою : для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Відповідно до п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 632 Цивільного Кодексу України у випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Відповідно до вимог ст.144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

За приписами з пп.34,35 ч.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування» до виключної компетенції міської ради належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин; затвердження ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України.

Як вже зазначалося, Запорізькою міською радою прийнято рішення № 37 від 26.06.2012 р. "Про внесення змін до рішення міської ради № 16 від 27.07.2011 р. "Про затвердження розмірів орендної плати за земельні ділянки певного функціонального призначення у м. Запоріжжя", згідно з яким розмір орендної плати за земельну ділянку у м. Запоріжжя, надану для розташування автозаправних станцій, дорівнює шестикратному розміру земельного податку.

Зазначене рішення є чинним, докази його скасування в матеріалах справи відсутні.

Пунктом 29 договору оренди землі від 15.04.2006року сторони передбачили, що орендар зобов'язаний самостійно щорічно індексувати розмір орендної плати відповідно до індексації нормативної грошової оцінки земель згідно з чинним законодавством.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

За умовами ст.ст. 526, 525 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Оскільки в договорі оренди землі від 15.04.2006року сторони визначили, що орендар зобов'язаний самостійно щорічно індексувати розмір орендної плати відповідно до індексації нормативної грошової оцінки земель згідно з чинним законодавством, колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та місцевий господарський суд дійшов до вірного висновку щодо їх задоволення.

Такої ж правової позиції дотримується Верховний Суд України у постанові від 20.08.2013року №3-21гс13.

Крім того, відповідно до ст. 651 ЦК України договір може бути змінено за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом .

Відповідно до ст. 30 Закону України „Про оренду землі" зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.

У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Отже, нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом. Орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд України у постанові від 06.12.2010року у справі №2-1/10068-2008.

Відповідно до ст.188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. (п.3 ст. 188 Господарського кодексу України).

Частиною 4 ст. 188 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Отже діючим законодавством України передбачено, що сторона за договором може звернутися до суду з вимогою щодо внесення змін до діючого договору за умови, якщо сторони не дійшли згоди про внесення відповідних змін у договірному порядку.

Як вже зазначалося пунктом 11 Договору передбачено, що розмір орендної плати переглядається один раз на рік, в тому числі, зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції.

Відповідно до ч.3 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Таким чином як законодавством України передбачено можливість внесення змін у договір оренди щодо зміни розміру орендної плати так і самим договором, на підставі вищевикладеного прокурор та позивач вправі вимагати від відповідача внесення відповідних змін до договору оренди землі. Відтак апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Укрнафта», м. Запоріжжя є необґрунтованою та підстав для її задоволення не вбачається, як і для скасування рішення господарського суду Запорізької області у справі №908/2787/13 від 20.11.2013року (повний текст складено та підписано 22.11.2013року).

Посилання відповідача , що рішення Запорізької міської ради № 37, яке є підставою для внесення змін до договору оренди землі, зважаючи на норми Податкового кодексу України, має застосовуватись не раніше 01 січня 2014 року, не приймаються колегією суддів Донецького апеляційного господарського суду оскільки, зазначеним рішенням передбачено, а саме п.5, що воно набирає чинності з 01.01.2013року. Статтею 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено що, Акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Крім того, судова колегія зазначає, що постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" в п.2.19 роз'яснено, що у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, провадження у справі №908/2787/13 було зупинено у зв'язку із відкриттям у Орджонікідзевському районному суді м. Запоріжжя провадження у справі №335/9963/13-а-2-а/335/236/2013 про оскарження рішення міської ради №37 від 26.06.2012року. Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 25 вересня 2013року адміністративний позов про визнання протиправним та скасування рішення Запорізької міської ради від 26.06.2012року №37 «Про внесення змін до рішення міської ради від 27.07.2011року №16 «Про затвердження розмірів орендної плати за земельні ділянки певного функціонального призначення у м. Запоріжжя» залишено без розгляду. Ухвалою господарського суду Запорізької області від 01.11.2013року провадження у справі №908/2787/13 поновлено. Сторонами не надано доказів, що на даний час рішення Запорізької міської ради від 26.06.2012року №37 скасовано.

Таким чином станом на час вирішення спору рішення Запорізької міської ради, яким затверджено розміри орендної плати земельної ділянки певного функціонального призначення та встановлено коефіцієнти, які використовуються при розрахунку орендної плати, недійсним не визнано та не скасовано у встановленому законом порядку, тобто є чинним. Апелянтом не надано до матеріалів справи доказів оскарження зазначеного рішення.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального Кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За приписами ст. 34 Господарського процесуального Кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відтак вимоги апелянта, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст.33, ст.34 Господарського процесуального кодексу України та не підлягають задоволенню.

Результати апеляційного провадження у справі №908/2787/13 оголошені в судовому засіданні.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покласти на апелянта.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрнафта», м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 20.11.2013року (повний текст складено та підписано 22.11.2013року) у справі №908/2787/13 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 20.11.2013року (повний текст складено та підписано 22.11.2013року) у справі №908/2787/13 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий Кододова О.В.

Судді: Агапов О.Л.

Геза Т.Д.

Надруковано 7 екз.: 1- Прокуратурі

Шевченківського р-ну м. Запоріжжя, 1-

Прокуратурі Дон.обл.,1- позивачу, 1- відповідачу, 1-

у справу, 1-ДАГС, 1-ГСЗО