Рішення № 3678679, 19.11.2008, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.11.08 Справа № 22/197/08

Суддя Скиданова Ю.О.

За позовом Приватного підприємства “МАЛАХИТ” (71504, Запорізька обл., м. Енергодар, бул. Каштановий, 6 кв. 77; 71504, Запорізька обл., м. Енергодар, вул. Комсомольська, 20 кв. 4)

До відповідача Комунального підприємства “Підприємство комунальної власності” (71504, Запорізька обл., м. Енергодар, Промзона 8, а/с 160)

про стягнення 8623,01 грн.

Суддя Скиданова Ю.О.

Представники сторін:

від позивача: Ярова В.О. –довіреність № 1 від 04.09.2007р.

від відповідача: не прибув

Первісно заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу за виконані роботи в сумі 6252,28грн.; 487,70грн. - 3% річних; 2186,25грн. витрат від інфляції, а також судових витрат 2470,00грн., з яких 2250,00грн. –витрати на оплату послуг адвоката; 102,00грн. –державне мито та 118,00грн. витрати на ІТЗ судового процесу.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 03.09.2008 р. порушено провадження у справі № 22/197/08, судове засідання призначено на 30.10.2008 р.

Ухвалою в.о. голови господарського суду Запорізької області Немченко О.І. від 30.10.2008р. у справі № 22/197/08, на підставі заяви судді Скідановій Ю.О., згідно п. 3 ст.69 ГПК України, продовжено процесуальний строк розгляду справи на один місяць.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 30.10.2008р. розгляд спраи відкладався до 19.11.2008р.

У судовому засіданні 19.11.2008р. розгляд справи судом закінчено, на підставі ст. 85 ГПК України суддею оголошено вступну та резолютивну частини рішення (за згодою представника позивача).

За клопотанням представника позивача судовий розгляд справи проводився без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

В судовому засіданні 19.11.2008р. представник позивача надав суду заяву про зменшення позовних вимог. Заяву мотивує тим, що при підготовці позовної заяви було допущено арифметичну помилку у підрахунку індексу інфляції та 3% річних. Просить суд стягнути з відповідача на користь позивача борг за виконані роботи в сумі 6252,28грн.; 650,40грн. - 3% річних; 1900,96грн. витрат від інфляції, а також судових витрат 2470,00грн., з яких 2250,00грн. –витрати на оплату послуг адвоката; 102,00грн. –державне мито та 118,00грн. витрати на ІТЗ судового процесу.

Заява відповідає вимогам ст. 22, 28 ГПК України, та приймається судом.

Судом розглядаються зменшені позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання 19.11.2008р. не з’явився.

В судовому засіданні, яке відбулося 30.10.2008р., суду пояснив наступне. У зв'язку з припиненням дії договору підряду № 84-04 від 20.12.2004р. 29 ліфтів було фактично виведено з ладу. Зазначені ліфти було розукомплектовано, більша частина їх знаходилась в не робочому стані так як ПМП “Малахіт” роботи по обслуговуванню ліфтів фактично не здійснювались. КП “ПКВ” протягом трьох місяців проводило налагодження та запуск зазначених ліфтів, а також комплектувало їх здійснюючи фінансові та матеріальні видатки. Відповідно до ст. 60 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, житловий фонд та інші об'єкти належить територіальній громаді, від імені та в інтересах якої правомочності щодо володіння, користування та розпорядження комунальною власністю здійснюють органи місцевого самоврядування. Згідно зі ст. 16 цього Закону України від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єктів комунальної власності здійснюють відповідні ради. Засновником КП “ПКВ" є держава в особі Енергодарської міської Ради. Таким чином незаконне стягнення коштів з комунального підприємства призведе до порушення майнових інтересів Енергодарської міської ради як органу повноважного законодавством діяти від імені та в інтересах власника –територіальної громади м. Енергодара. Звернув увагу суду на те, що порядок виконання зобов'язань по сплаті грошових коштів передбачений ст. 198 ГКУ, згідно з якою платежі за грошовими зобов'язаннями у господарських відносинах здійснюються у безготівковій формі через установи банків. Вважає, що квитанція № 2802 від 01.09.2008р. не відповідає вимогам ст. 198 ГКУ, та відповідно до положень ст. 34 ГПК України не може бути належним доказом сплати вартості послуг адвокату. Постановою КМУ від 27.04.2006р. № 590 затверджено граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави. Зазначеною постановою передбачено, що максимальний розмір видатків, пов'язаних з проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням та здійснення інших дій, необхідних для розгляду справи, не може перевищувати 50% від мінімальної заробітної плати за сукупність дій необхідних для розгляду справи. Отже не зважаючи на об'єм правових послуг пов'язаних з підготовкою матеріалів для подачі в суд, підготовкою заперечень та інше у випадку позитивного вирішення справи може бути відшкодовано з іншої сторони витрати на оплату таких послуг в розмірі не більше 50% від мінімальної заробітної плати. просить суд в задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, суду пояснив наступне. 20 грудня 2004 року між сторонами був укладений договір підряду № 84-04, згідно якого Позивач зобов'язався організовувати та виконувати роботи по технічному обслуговуванню, технічному огляду та ремонту пасажирських ліфтів, які знаходяться на балансі відповідача, а відповідач зобов'язався приймати та оплачувати виконані роботи. 23 березня 2006 року сторонами був складений та підписаний акт приймання виконаних робіт № 4/03 за березень 2006р. 15 січня 2008 року сторонами був складений та підписаний Акт № 171 звірки взаємних розрахунків, згідно якого позивач має борг перед відповідачем на суму 102,20 грн., а відповідач перед позивачем - на суму 6354,48грн. За різницею, борг відповідача складає 6252,28 грн. 17 квітня 2008р. на адресу відповідача була надіслана заява про здійснення взаємозаліку на суму 102,20 грн. у рахунок боргу відповідача перед позивачем. 19 червня 2008 року на адресу відповідача було направлено претензію про погашення суми боргу у розмірі 6252,28грн. Факт направлення та отримання претензії підтверджується описом вкладення до цінного листа та зворотне повідомлення про отримання претензії від 23.06.2008р. На дану претензію відповідач не надав письмової відповіді та не перерахував кошти. Просить суд стягнути з відповідача на користь позивача борг за виконані роботи в сумі 6252,28грн.; 650,40грн. - 3% річних; 1900,96грн. витрат від інфляції, а також судових витрат 2470,00грн., з яких 2250,00грн. –витрати на оплату послуг адвоката; 102,00грн. –державне мито та 118,00грн. витрати на ІТЗ судового процесу.

Розглянувши наявні матеріали справи та надані оригінали документів у їх сукупності, суд встановив, що 20 грудня 2004 року між приватним підприємством “МАЛАХИТ” (надалі позивач) та комунальним підприємством “Підприємство комунальної власності” (надалі відповідач) було укладено договір підряду № 84/04 (надалі Договір).

Згідно п. 1.1. Договору позивач зобов'язався організовувати та виконувати роботи по технічному обслуговуванню, технічному огляду та ремонту пасажирських ліфтів, які знаходяться на балансі відповідача, згідно переліку, а відповідач зобов'язався приймати та оплачувати виконані роботи.

Відповідно до п. 4.2. Договору вартість робіт за Договором визначається калькуляцією на технічне обслуговування і ремонт ліфтів і складає в місяць 6725,12 грн.

Згідно п.4.4 Договору підставою для платежу є оформлений з обох сторін акт виконаних робіт.

П.4.5 Договору визначено, що оплата виконаних робіт здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача протягом 30 днів після оформлення актів виконаних робіт.

Відповідно до п. 7.5 Договору, він діяв з 01.12.2004р. по 01.12.2005р.

За умовами додаткової угоди №6 від 11.01.2006р. сторони продовжили термін дії Договору до 30.06.2006р.

Згідно п. 2.2. Додаткової угоди, вона є невід'ємною частиною Договору №84-04 від 20.12.2004р.

Так, позивачем було виконано та здано роботи на загальну суму 6354,48грн., що підтверджується актом приймання виконаних робіт № 4/03 від 23.03.2006р. (копія в матеріалах справи).

Статтею 174 ГК України передбачено, що господарські зобов’язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог–відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до п.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідачем вартість виконаних робіт не погашено.

В матеріалах справи міститься Акт звірки взаємних розрахунків № 171 від 15.01.2008р., згідно якого позивач має борг перед відповідачем на суму 102,20 грн., а відповідач перед позивачем - на суму 6354,48грн. За різницею, борг відповідача складає 6252,28 грн.

19 червня 2008 року позивачем на адресу відповідача було направлено претензію про погашення суми боргу у розмірі 6252,28грн.

Факт отримання претензії підтверджується описом вкладення до цінного листа та зворотнім повідомленням про отримання претензії від 23.06.2008р.

На претензію відповідач не надав письмової відповіді та не перерахував кошти.

Таким чином, на час судового розгляду спору за відповідачем рахується заборгованість по Договору в сумі 6252,28грн.

Документальних доказів погашення заборгованості у сумі 6252,28грн. відповідач суду не надав.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за Договором у сумі 6252,28гнр. слід визнати документально підтвердженими, нормативно обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення збитків від інфляції в сумі 1900,96грн. за період часу з травня 2006 року по жовтень 2008 року та 650,40грн. 3 % річних за період часу з травня 2006 року по жовтень 2008 року .

Згідно зі ст. 625 ГК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом у судовому засіданні перевірено правильність нарахування 3 % річних та витрат від інфляції, встановлено, що вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають задоволено частково в сумі 469,76грн., оскільки позивачем неправомірно нараховано 3% річних на суму боргу з урахуванням індексу інфляції, а вимога щодо стягнення 1900,96грн. збитків від інфляції підлягає задоволенню у повному обсязі.

Крім того позивачем до стягнення заявлено витрати на оплату послуг адвоката в сумі 2250,00,00грн.

Відповідно до п. 12 роз’яснень ВАС України № 02-5/78 від 04.03.1998р. вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Таким чином суд вимоги в частині стягнення витрат на оплату послуг адвоката в сумі 2250,00грн. задовольняє частково в сумі 900,00грн.

Судові витрати відносяться на відповідача пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з комунального підприємства “Підприємство комунальної власності” (71504, Запорізька обл., м. Енергодар, Промзона 8, а/с 160, р/р 26005001000206 в ЕФ ВАТ банку “Біг –Енергія”, МФО 313764, код ЄДРПОУ 32166551) на користь приватного підприємства “МАЛАХИТ” (71504, Запорізька обл., м. Енергодар, бул. Каштановий, 6 кв. 77; 71504, Запорізька обл., м. Енергодар, вул. Комсомольська, 20 кв. 4, р/р 26002301192156 в АК ПІБ м. Енергодар, МФО 313098, код ЄДРПОУ 20485241) 6252(шість тисяч двісті п’ятдесят дві)грн. 28коп. заборгованості; 469(чотириста шістдесят дев’ять)грн. 76коп. 3% річних; 1900(одна тисяча дев’ятсот)грн. 96коп. –збитків від інфляції; 98(дев’яносто вісім)грн. 94коп. державного мита, 114(сто чотирнадцять)грн. 46коп. витрат на сплату інформаційно технічного забезпечення судового процесу та 900(дев’ятсот)грн. 00коп. витрат на оплату послуг адвоката. Видати наказ.

3. В частині стягнення 180,64грн. 3%річних відмовити.

Рішення Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.

Рішення оформлене і підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 12.12.2008р.

Суддя Ю.О. Скиданова