Рішення № 3678618, 22.10.2008, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.10.08 Справа № 22/187/08

Суддя Скиданова Ю.О.

м. Запоріжжя

За позовною заявою комунального підприємства “Водоканал” (69002, м.Запоріжжя, вул. Артема, 61)

До відповідача житлово-будівельного кооперативу “Медик-6” (69059, м. Запоріжжя, вул. Парамонова, 5)

про стягнення 3768,73 грн.

Суддя Скиданова Ю.О.

Представники сторін:

від позивача: Гриценко Є.І., довіреність № 9223 від 17.11.06 р.

від відповідача: не з’явився

СУТНІСТЬ СПОРУ

Заявлені позовні вимоги про стягнення з житлово-будівельного кооперативу “Медик-6” на користь комунального підприємства “Водоканал” 3768,73 грн. основного боргу за Договором № 330/2 про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації від 01.01.2006 р.

Ухвалою суду від 27.08.2008р. порушено провадження у справі № 22/187/08, судове засідання призначено на 22.10.2008 р.

У судовому засіданні 22.10.2008 р. розгляд справи закінчено, відповідно до ст. 85 ГПК України суддею оголошено вступну та резолютивну частини рішення за згодою представника позивача.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про причини неявки свого представника відповідач суд не повідомив.

Згідно з п. 26.4.7-1 Роз’яснення президії Вищого господарського суду України №04-5/609 від 31.05.2002р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз’яснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідач у справі № 22/187/08 є юридичною особою, таким чином, згідно зі ст. 28 ГПК України, його справи повинні вести його органи, керівник або інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.

Доказів поважності причин неможливості явки в судове засідання і виконання законних вимог суду відповідач не надав.

Згідно зі ст. 22 ГПК України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

За клопотанням позивача судовий розгляд справи проводився без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Позивач свої позовні вимоги, обґрунтовує ст.ст. 526 ЦК України, ст. 173, 174, 193 ГК України, умовами договору № 330/2 про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації, та підтримує їх з підстав, що викладені в позовній заяві. Позивач пояснив суду, що 01.01.2006 р. між сторонами було укладено договір № 330/2 про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації. Посилаючись на п. 3.2.1. Договору та розділу 5 Договору позивач обґрунтовує незаконність дій щодо невиконання відповідачем взятих на себе зобов’язань за Договором. Позивач вказує, що відповідачу було поставлено води та прийнято стоків до комунальної каналізації з березня по червень 2008р. на суму 6470,02 грн. Відповідач оплатив заборгованість частково в сумі 2701,29грн.

Таким чином, заборгованість відповідача за постачання води та прийняття стоків до комунальної каналізації за вказаний період складала 3768,73 грн. та на час подання позовної заяви залишалася непогашеною.

У судовому засіданні 22.10.2008р. позивач надав клопотання, про припинення провадження по справі, у зв’язку з повною оплатою основного боргу відповідачем.

Заява відповідає вимогам ст. 22, 28 ГПК України, та приймається судом.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Між комунальним підприємством “Водоканал” –позивачем у справі, та житлово-будівельним кооперативом “Медик-6” –відповідачем у справі, 01.01.2006 р. був укладений договір № 330/2 про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації (далі - Договір).

Згідно з п. 1.1 Договору позивач взяв на себе зобов’язання постачати відповідачу воду на господарсько –питні, побутові та технічні потреби, та приймати стоки за вказаними тарифами, передбаченими п. 1.2. Договору.

Розділ 5 Договору передбачає, що основним документом на оплату є акт. Акти за воду та послуги каналізації виписуються основному абоненту з зазначенням споживачів представником “Водоканалу”, який пред’являє посвідчення.

Акт виписується 30-31 числа кожного місяця. Абонент у триденний строк з дня виписки акта зобов’язаний перерахувати кошти на розрахунковий рахунок позивача.

На виконання вимог договору, позивачем з березня по червень 2008р. поставлено відповідачу води та прийнято стоків на загальну суму 6470,02 грн., що підтверджується актами (копії в матеріалах справи).

Відповідач взяті на себе договірні зобов’язання по оплаті за Договором виконав частково.

Позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення 3768,73 грн.

Встановлено, що до звернення позивача з позовом до суду відповідачем було сплачено 87,50 грн., що підтверджується зведеним реєстром заборгованості відповідно актів звіряння від 10.08.2006 р.. Таким чином, вказана сума заявлена позивачем необґрунтовано та не підлягає задоволенню.

На день звернення позивача з позовом до суду за відповідачем рахувалася заборгованість в розмірі 3681,23 грн.

Згідно зі ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник), зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У зв’язку з оплатою відповідачем 3681,23 грн. основного боргу після направлення позову до суду, що підтверджується банківськими виписками (копії в матеріалах справи), в цій частині провадження у справі слід припинити на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України у зв’язку із відсутність предмету спору.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 526 ЦК України, ст.ст. 173, 193 ГК України; ст. ст. 43, 44, 49, 75, 80 п. 1-1, 82, 84, 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. В частині стягнення 87,50 грн. в задоволені позовних вимог відмовити.

2. В частині стягнення 3681,23 грн. провадження у справі припинити.

3. Стягнути з житлово-будівельного кооперативу “Медик-6” (69059, м. Запоріжжя, вул. Парамонова, 5, р/р 2600330011919 в ЗОФ АКБ “Укрсоцбанк”, ЄДРПОУ 20516705, МФО 313010) на користь комунального підприємства “Водоканал” (69002, м. Запоріжжя, вул. Артема, 61, р/р 26002045720001 в АКБ “Індустриалбанк”, МФО 313849, код ЄДРПОУ 03327121) 99 (дев’яносто дев’ять) грн. 63 коп. державного мита, 114 (сто чотирнадцять) грн. 46 коп. інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення оформлено і підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 14.11.2008 р.

Суддя Ю.О.Скиданова