Постанова № 36785487, 20.01.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2014 р. Справа №805/474/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 15:59 год.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Мальцевої Н.Г.

за участі секретаря судового засідання Ростова Я.С.

позивач ОСОБА_1

представника відповідача Запетрука В.М., діє задов. б/н від 10.12.2013 року

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1, яка мешкає в м.Донецьку,

до Відділу державної виконавчої служби Пролетарського районного управління юстиції, м.Донецьк

про визнання дій неправомірними,визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії

ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Відділу державної виконавчої служби Пролетарського районного управління юстиції про визнання неправомірними дій державного виконавця Алатирцевої Н.В. Відділу державної виконавчої служби Пролетарського районного управління юстиції у м.Донецьку щодо винесення незаконної постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 29.03.2012 року у виконавчому провадженні №31311873, якою було арештовано все майно, яке належить ОСОБА_1, визнання протиправною та скасування постанови ВДВС Пролетарського РУЮ у м.Донецьку про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 29.03.2012 року у виконавчому провадженні №31311873, зобов'язання Відділу державної виконавчої служби Пролетарського районного управління юстиції у м.Донецьку вжити необхідних дій щодо виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, запису за №12336487 від 29.03.2012 року про арешт нерухомого майна ОСОБА_1, накладеного на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 29.03.2012 року у виконавчому провадженні №31311873, здійснення судового контролю за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем шляхом зобов'язання Відділу державної виконавчої служби Пролетарського районного управління юстиції у м.Донецьку подати звіт про виконання судового рішення. Також позивач просив звернути постанову до негайного виконання.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Пролетарського районного управління юстиції у м.Донецьку було прийнято протиправну, на думку позивача, постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 11.08.2011 року в рамках виконавчого провадження №31311873, оскільки жодних виконавчих проваджень стосовно ОСОБА_1 у відповідача не відкрито, будь-яких боргових зобов'язань перед стягувачем у позивача немає, внаслідок чого, на думку останнього, постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 29.03.2012р. в рамках виконавчого провадження №31311873 є незаконною та підлягає скасуванню, відомості в Реєстрі обтяжень нерухомого майна - виключенню.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, навів обставини, викладені в позові.

Представник відповідача в судовому засіданні зазначив, що 26.12.2013 року постановою про скасування процесуального документу, відповідно до якої оскільки квартира АДРЕСА_1 придбана ОСОБА_1 згідно з договором купівлі - продажу від 21.04.2006 року, тобто до укладення шлюбу з ОСОБА_4, не може вважатися спільно придбаним майном, постанову від 29.03.2012 року «Про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження» в частині вказаного нерухомого майна скасовано. Крім цього, за твердженням відповідача, згідно з постановою про звільнення майна боржника з-під арешту від 24.12.2013 року також звільнено з-під арешту автомобіль марки КІА СЕЕ'D 1.4 5МТ2, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, дв.:НОМЕР_4, шасі (кузов, рама) НОМЕР_5, колір бежевий. Стосовно посилань позивача на ст.52 Закону України «Про виконавче провадження» відповідач зазначив, що порядок звернення стягнення на майно боржника, який володіє майном спільно з іншими особами, передбачений вказаною статтею Закону, однак виконаний не був.

Заслухавши позивача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд,-

ВСТАНОВИВ:

11.08.2011 року Старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Пролетарського районного управління юстиції у м.Донецьку Сулимою Н.А. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №33-1688/11 по примусовому виконанню виконавчого документу №2-16, виданому Пролетарським районним судом м.Донецька 05.08.2011 року про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 суми боргу у розмірі 15151,62 грн. (а.с.6).

Згідно з Преамбулою Закону України «Про виконавче провадження» цей Закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

За приписом ч.3 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, крім інших, накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

29.03.2012 року Старшим державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Пролетарського районного управління юстиції у м.Донецьку Алатирцевою Н.В. було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на все майно боржника, при цьому як боржника у вказаній постанові зазначено ОСОБА_1 (а.с. 7).

Як встановлено судом та не заперечувалося сторонами у справі, підставою для винесення вказаної вище постанови стало примусове виконання виконавчого листа №2-16, виданого Пролетарським районним судом м.Донецька 05.08.2011 року про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 грошових коштів в сумі 15151, 62 грн.

Одночасно з цим, як зазначалося вище, постановою про накладення арешту державний виконавець боржником визначив позивача у цій справі.

Частинами 1, 2 статті 8 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.

Отже, Закон України «Про виконавче провадження» містить чітке поняття боржника у виконавчому провадженні, а саме особи, яка визначена виконавчим документом.

Згідно з ч.5 ст.8 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження ВП№31311873 боржник у виконавчому провадженні не вибував, будь-яких документів, які б свідчили про заміну сторони - боржника у виконавчому провадженні матеріали виконавчого провадження не містять.

Враховуючи наведене, боржником у вказаному виконавчому провадженні є ОСОБА_4.

Згідно з ч.1 ст.52 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Отже, арешт майна є однією складової та стадією стягнення майна.

Відповідно до ч.6 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження. У разі якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.

У відповідності до ст.361 Цивільного кодексу України співвласник має право самостійно розпоряджатися своєю часткою у праві спільної власності.

Згідно з ч.1 ст.73 Сімейного кодексу України за зобов'язаннями одного з подружжя стягнення може бути накладено лише на його особисте майно і на частку у праві спільної сумісної власності подружжя, яка виділена йому в натурі. У випадках, коли частка боржника в натурі не виділена, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.

З системного аналізу вказаних вище нормативно-правових актів вбачається, що ними встановлена певна процедура стягнення у разі якщо боржник у виконавчому провадженні володіє майном спільно з іншими особами, а саме те, що такому стягненню передує звернення державного виконавця з поданням до суду про визначення частки боржника у спільному майні.

Відповідачем до матеріалів справи не надано доказів існування рішення суду про визначення такої частки у майні, яким ОСОБА_4 володіє спільно з ОСОБА_1.

Стаття 41 Конституції регламентує, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності відповідно до закону.

Відповідно до ч.1 ст.316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ст.317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

За приписом ч.1 ст.319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Між цим, відповідно до ст.321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що при прийняті постанови, відповідачем порушені вимоги діючого законодавства України, що призвело до порушення законних прав та охоронюваних законом інтересів позивача, внаслідок чого позовні вимоги в частині визнання дій державного виконавця неправомірними, визнання Постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 29.03.2012 року протиправною та її скасування, підлягають задоволенню.

З інформації з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, індексний номер 15394351 від 25.12.2013 року, сформованою приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_9 на підставі заяви ОСОБА_1 № 4740619 від 25.12.2013 року, вбачається, що на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП№31311873 від 11.08.2011 року старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Пролетарського районного управління юстиції у м.Донецьку Алатирцевої Н.В. 29.03.2012 року о 16:01:09 год. за №12336487 реєстратором Донецької філії державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України (83001, Донецька область, м.Донецьк, вул.Артема, 74) внесено запис про обтяження типу - арешт нерухомого майна, об'єкт - невизначене майно, все нерухоме майно, власником якого є ОСОБА_1, код НОМЕР_2, адреса: АДРЕСА_2, обтяжувач і заявник: Відділ державної виконавчої служби Пролетарського районного управління юстиції у м.Донецьку, код 35035896, адреса: 83110, Донецька обл., м.Донецьк, вул.Раздольна, 27-б (а.с.16-21).

24.12.2013 року постановою ВП №31311873 про звільнення майна з-під арешту начальника відділу державної виконавчої служби Пролетарського районного управління юстиції у м.Донецьку Подолякою Олександром Івановичем при здійсненні контролю під час виконання рішення по примусовому виконанню виконавчого листа №2-16, виданого 05.08.2011 року Пролетарським районним судом м.Донецька про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 15151,62 грн. звільнене з-під арешту автомобіль марки KIA CEE'D 1.4 5МТ2, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3, дв.: НОМЕР_4, шасі (кузов, рама) НОМЕР_5, колір бежевий, що належить ОСОБА_1 (а.с.35).

26.12.2013 року ОСОБА_1 звернулась до Відділу державної виконавчої служби Пролетарського районного управління юстиції з завою про скасування постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП№31311873 від 11.08.2011 року, зняття обтяження (арешт) з всього її рухомого та нерухомого майна, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що вона не є боржником у вищезазначеному ВП№31311873 від 11.08.2011 року, та частка дійсного боржника не визначена, тому, на думку останньої, відсутні підстави щодо накладення арешту на її майно (а.с.24-25).

Постановою начальника відділу державної виконавчої служби Пролетарського районного управління юстиції у м.Донецьку при здійсненні контролю за діями державного виконавця при примусовому виконанню виконавчого листа №2-16, виданого 05.08.2011 року Пролетарським районним судом м.Донецька про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 15151,62 грн. 26.12.2013 року скасовано постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №31311873 від 29.03.2012 року, що видав Алатирцева Наталія Валеріївна в частині накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 (а.с.30).

З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження, індексний номер 15895828 від 09.01.2014 року, наданого реєстраційною службою Ворошиловського районного управління юстиції у місті Донецьку на підставі заяви Запетрука Віталія Михайловича №4854079 від 09.01.2014 року вбачається, що обтяження №4189207 зареєстровано 29.03.2012 року державним реєстратором реєстраційної служби Ворошиловського районного управління юстиції у місті Донецьку Аврамченко Сніжаною Сергіївною на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП№31311873 від 11.08.2011 року старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Пролетарського районного управління юстиції у м.Донецьку Алатирцевої Н.В., рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер №9778182 від 09.01.2014 року предмет обтяження, все нерухоме майно ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, крім об'єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1, яке придбано ОСОБА_1 відповідно до договору купівлі-продажу від 21.04.2006 року до укладення шлюбу з ОСОБА_4 (а.с.40-41), у зв'язку з чим, не може вважатися спільно придбаним майном, обтяжувач: Відділ державної виконавчої служби Пролетарського районного управління юстиції у м.Донецьку, код 35035896, адреса: 83110, Донецька обл., м.Донецьк, вул.Раздольна, 27-б (а.с.27).

За таких обставин, все майно позивача, крім об'єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1, та автомобілю марки KIA CEE'D 1.4 5МТ2, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3, дв.: НОМЕР_4, шасі (кузов, рама) НОМЕР_5, колір бежевий, знаходиться під арештом.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Оскільки підставою для внесення відомостей про обтяження майна позивача до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна стала Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 29.03.2012 року, винесена з порушенням вимог діючого законодавства України, вимоги позивача стосовно зобов'язання відповідача вжити необхідних дій щодо виключення з вказаного реєстру запису №12336487 від 29.03.2012 року про арешт нерухомого майна ОСОБА_1, накладеного на підставі постанови від 29.03.2012 року, підлягають задоволенню.

Стосовно вимог позивача щодо звернення постанови до негайного виконання, суд вважає необхідним зазначити, що ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено випадку звернення постанови про визнання дій державного виконавця, скасування постанови про накладення арешту на майно до негайного виконання.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено правомірність дій державного виконавця та спірної постанови, а також не наведено обставин, що спростовують доводи позивача у цій справі.

Згідно з ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Як вбачається з наданої до матеріалів справи квитанції від 30.12.2013 року (а.с. 2) позивачем сплачено судовий збір у розмірі відповідно 68,82 грн., який відповідно до приписів ст. 94 КАС України підлягає поверненню з Державного бюджету України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 8 - 11, 40, 94, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Пролетарського районного управління юстиції про визнання дій неправомірними,визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії державного виконавця Алатирцевої Н.В. Відділу державної виконавчої служби Пролетарського районного управління юстиції щодо винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 29.03.2012 року у виконавчому провадженні №31311873.

Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державної виконавчої служби Пролетарського районного управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 29.03.2012 року у виконавчому провадженні №31311873.

Зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Пролетарського районного управління юстиції у м.Донецьку вжити необхідних дій щодо виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, запису за №12336487 від 29.03.2012 року про арешт нерухомого майна ОСОБА_1, накладеного на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 29.03.2012 року у виконавчому провадженні №31311873.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1, сплачені нею судові витрати, по сплаті судового збору за квитанцією від 30 грудня 2013 року в сумі 68 (шістдесят вісім) грн. 82 (вісімдесят дві) коп.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Пролетарського районного управління юстиції у м.Донецьку подати звіт про виконання постанови в строк протягом 30 днів з дня набрання постановою законної сили.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті в нарадчій кімнаті 20 січня 2014 року, та проголошені в присутності представників сторін.

Повний текст судового рішення підписаний 24 січня 2014 року.

Суддя Мальцева Н.Г.