Вирок № 36783539, 24.01.2014, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/38/14-к

1-кп/639/92/14

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2014 року м. Харків

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Федюшина М.В.,

при секретарі Корнейченко Н.О., Кузнецові М.І.,

за участю прокурора Ніхаєнко С.А.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові кримінальне провадження за обвинувальним актом, зареєстрованим в ЄРДР 03 липня 2013 р. №120132205000001773 за підозрою:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова, громадянина України, українця, із середньою технічною освітою, не одруженого, не працюючого, раніше судимого: 14 вересня 2010 року Дзержинським районним судом м. Харкова за ч.1 ст.185 КК України до арешту строком на 3 місяці, 25 грудня 2012 року Жовтневим районним судом м.Харкова за ст.ст. 185 ч.2, 263 ч.2, 70 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України, від відбування покарання звільнений з іспитовим строком на 3 роки, 22 жовтня 2013 року Жовтневим районним судом м.Харкова за ст.ст.185 ч.2, 185 ч.3, 70, 71 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі, який не має місця реєстрації та постійного мешкання,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України, суд,

встановив:

ОСОБА_1, 01 липня 2013 року опівдні, точний час в ході досудового слідства не встановлений, знаходячись за адресою: АДРЕСА_1, біля приміщень сараїв, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з метою обернути його на свою користь, діючи повторно, підійшов до сараю НОМЕР_1, та шляхом віджиму за допомогою металевої труби, зірвав навісний замок, який запирав двері сараю. Після чого ОСОБА_1, проник до приміщення сараю НОМЕР_1 та викрав майно, що належало ОСОБА_2, а саме: металеву огорожу з чорного металлу, вагою 15 кг., сталевий лист 2х1 м., товщиною 1мм., 10 3- літрових банок консервованих помідорів, 10 3- літрових банок консервованих огірків, та 80 кг. картоплі.

Виконавши всі дії, які ОСОБА_1 вважав за потрібні, він з викраденим майном з місця злочину пішов, та розпорядився їм на власний розсуд.

Тим самим ОСОБА_1, своїми навмисними протиправними діями спричинив матеріальну шкоду ОСОБА_2, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 7926 від 28.08.2013 року, на загальну суму 887,05 гривень.

Після цього, того ж дня 01 липня 2013 року, ОСОБА_1, переслідуючи мету збагачення, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, підійшов до сараю НОМЕР_2, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, поряд із сараєм НОМЕР_1, та шляхом віджиму замка, за допомогою металевої труби, проник до приміщення сараю, який належить ОСОБА_3, після чого викрав майно, яке знаходилось у сараї, а саме: 3 дюралюмінієві бідони, загальною вагою 10 кг, 10 латунних труб, загальною вагою 15 кг, дробину сталеву, вагою 12 кг. у вигляді лому металу.

Виконавши всі дії, які ОСОБА_1 вважав за потрібні, він з викраденим майном з місця злочину пішов, та розпорядився ним на власний розсуд, здавши до пункту приймання металолому, тим самим ОСОБА_1, своїми навмисними протиправними діями спричинив матеріальну шкоду ОСОБА_3, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 2450 від 20.08.2013 року, на суму - 439,40 гривень.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1, свою провину у скоєнні інкримінованих кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185 КК України, визнав повністю, щиро покаявся у скоєному, погодився з кваліфікацією вчинених ним діянь, визнав у повному обсягу цивільні позови потерпілих та розмір судових витрат по справі, та пояснив суду, що він 01 липня 2013 року опівдні, знаходячись за адресою: АДРЕСА_1, де тимчасово мешкав, біля приміщень сараїв, підійшов до сараю НОМЕР_1, та віджав металевою трубою навісний замок, який запирав двері. Після чого проник до приміщення сараю звідки викрав: металеву огорожу з чорного металлу, сталевий лист, 20 3- літрових банок з консервацією та картоплю.

Після чого, підійшов до сараю НОМЕР_2, зірвав трубою замка, проник до приміщення сараю, звідки викрав майно, а саме: 3 дюралюмінієві бідони, 10 латунних труб, сталеву дробину.

Весь метал він здав у пункт прийому, виручені кошти витратив на власні потреби, продукти харчування з'їв.

Зазначені злочини він скоїв через скрутне матеріальне положення, оскільки він не може знайти роботу та житло.

До працівників міліції претензій він не має, у скоєному щиро кається.

Потерпіла ОСОБА_2 пояснила суду, що вона є власником сараю НОМЕР_1, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, де зберігає свої речі та консервацію.

На початку липня 2013 року вона побачила, що двері у сарай відкриті, замок зламано та відсутні металеві предмети та продукти харчування - консервація, картопля.

До цього випадку сарай зламували двічі.

Злочином їй спричинена матеріальна шкода, яку вона оцінює у три тисячі гривень, які просить стягнути з обвинуваченого.

Потерпілий ОСОБА_3 пояснив суду, що є власником сараю НОМЕР_2, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, де зберігає свої речі та консервацію.

На початку липня 2013 року, сусідка ОСОБА_2, подзвонила йому та повідомила про те, що двері у його сарай відкриті, замок зламано.

Прийшовши до сараю, він побачив, що дійсно двері у сарай зламані та відсутні металеві предмети, предмети побуту, будматеріали, зварювальний апарат, пилосос, та інші предмети, які він там зберігав та продукти харчування - консервація, морква, після чого він звернувся з заявою до органу міліції.

Злочином йому спричинена матеріальна шкода, яку він оцінює у три тисячі гривень, які просить стягнути з обвинуваченого.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1, та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини справи і судом встановлено, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, у суду відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, суд провів судовий розгляд справи щодо всіх її обставин із застосуванням правил ч.3 ст.349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого ОСОБА_1, потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3, та вивченням матеріалів справи, які характеризують особу обвинуваченого, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі.

За таких обставин, суд вважає доведеним провину обвинуваченого ОСОБА_1 та кваліфікує його дії за ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка) поєднана з проникненням у приміщення, вчинена повторно.

Пом'якшуючими покарання обставинами відносно обвинуваченого ОСОБА_1, відповідно до вимог ст.66 КК України, суд визнає його щире каяття у скоєному та скоєння злочину через скрутне матеріальне становище.

Обтяжуючих покарання обставин, відносно обвинуваченого ОСОБА_1, відповідно до вимог ст.67 КК України, судом не встановлено.

Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він не одружений, раніше неодноразово судимий у тому числі за вчинення корисливих злочинів, судимість за які не погашена у встановленому законом порядку, не працює, постійного місця реєстрації та мешкання не має, за колишнім місцем мешкання характеризується посередньо, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, те, що ним скоєно тяжкі злочини, дані про його особу, обставини, які пом'якшують його покарання.

Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, суд вважає, що ОСОБА_1 повинен нести покарання, пов'язане з позбавленням волі, оскільки саме таке покарання, на думку суду є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину, з призначенням ОСОБА_1 покарання за ч.3 ст.185 КК України у вигляді позбавлення волі в межах санкції, призначенням остаточного покарання на підставі ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, оскільки зазначені злочини вчинені ним до вчинення злочину, за який він засуджений вироком Жовтневого районного суду м.Харкова від 22.10.2013 року, шляхом часткового складання знову призначеного покарання із покаранням за вироком Жовтневого районного суду м.Харкова від 22.10.2013 року.

Запобіжний захід ОСОБА_1, в ході досудового слідства не обирався, у зв'язку з чим суд, з урахуванням того, що останній на теперішній час відбуває покарання у місцях позбавлення волі за вироком Жовтневого районного суду м.Харкова від 22.10.2013 року, вважає необхідним обрати йому до набрання цим вироком законної сили, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Цивільний позов потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 матеріальних збитків у сумі по 3000 гривень на користь кожного потерпілого, підлягає повному задоволенню з урахуванням вимог ст. 129 КПК України, наданих суду доказів, висновків товарознавчих експертиз та позиції обвинуваченого по справі, яка пов'язана із повним визнанням позовних вимог потерпілих.

Речових доказів по справі не має.

Також суд, вважає за необхідне, на підставі вимог ч.2 ст.124 КПК України, стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави судові витрати за проведення експертних досліджень по справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349, 373, 374 КПК України, суд,

засудив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді - 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання знову призначеного покарання з покаранням призначеним за вироком Жовтневого районного суду м.Харкова від 22.10.2013 року, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді 5 (п'яти) років 2 (двох) місяців позбавлення волі, з відбуттям покарання у кримінально - виконавчий установі.

Обрати ОСОБА_1 запобіжний захід, до набрання вироком законної сили, у вигляді тримання під вартою в Харківському слідчому ізоляторі.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту його фактичного затримання, тобто з 03 вересня 2013 року.

Зарахувати ОСОБА_1 у строк відбування покарання, строк його знаходження під вартою.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на відшкодування матеріальних збитків - 3000 (три тисячі) гривень 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 на відшкодування матеріальних збитків - 3000 (три тисячі) гривень 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Науково - дослідного експертно криміналістичного Центру при ГУМВС України в Харківській області за експертні послуги, судові витрати за проведення експертиз в сумі - 880 гривень 20 коп., (код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКСУ в Комінтернівському районі м.Харкова).

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення, обвинуваченим, який тримається під вартою у той же строк з моменту отримання копії вироку.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя М.В. Федюшин