Рішення № 3678254, 22.08.2008, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" серпня 2008 р. Справа № 58/135-08

вх. № 5525/3-58

Суддя господарського суду

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Крижановський М.В., довіреність № 03-01-09/28-1489 від 12.06.2008 року відповідача - Осовий О.М, довіреність б/н від 19.08.2008 року.;

Чумаченко В.М., довіреність б/н від 19.08.2008 року.

розглянувши справу за позовом Державної екологічної інспекції в Харківській області, м. Харків

до Державного підприємства "Зміївське лісове господарство", м. Зміїв Харківської області

про стягнення 304582,30 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 304582,30 грн. шкоди, заподіяної державі. Свої позовні вимоги обгрунтовує тим, що відповідачем були порушені вимоги законодавства про охорону навколишнього природного середовища, що завдало шкоду державі у розмірі 304582,30 грн., яка до цього часу не відшкодована.

Відповідач заперечує проти заявлених позовних вимог з мотивів, викладених у відзиві на позов, вважає, що порушення природоохоронного законодавства відсутнє, а суму стягнення безпідставною.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 21.08.2008 року до 09:30 год. 22.08.2008 року.

22.08.2008 року до суду надійшла заява про зменшення позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача 34685,46 грн..

Оскільки у відповідності до ст. 22 ГПК України позивач має право до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог і це не порушує чиїх -небудь прав та охоронюваних законом інтересів, суд приймає заяву про уточнення позовних вимог до розгляду.

В судовому засіданні представник відповідача визнає уточнені позовні позивача.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив наступне.

За результатами проведеного планового заходу –перевірки дотримання норм природоохоронного законодавства на території Державного підприємства “Зміївське лісове господарство” 13.06.2008 року Державною екологічною інспекцією в Харківській області було складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства за № 00349 від “13” червня 2008 року, в якому зазначалось, що відповідно до плану проведення санітарно-оздоровчих заходів на 2008 рік у лісах ДП “Зміївське лісове господарство”, який затверджено начальником Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства, по деяким лісництвам було призначено проведення цих заходів по причині “Зміна гідрологічного режиму” та “Вплив Зміївської ТЕС”, були складені акти санітарного та лісопатологічного обстеження, але матеріалів, які підтверджують факти впливу Зміївської ТЕС та зміни гідрологічного режиму, а саме висновки інженерних, гідрогеологічних або гідрологічних досліджень відсутні.

Крім того, вищезазначеним планом заплановано проведення вибіркових санітарних рубок на території Гомільшанського лісництва в кварталі 3 вид 4,5,7,9, кварталі 116 вид 9. Зазначені квартали відносяться до ландшафтного заказника місцевого значення “Гомільшанська лісова дача”, якому надано такий статус рішенням Харківського облвиконкому від 03.12.1984 року № 562., але погодження плану санітарно-оздоровчих заходів з органами Мінприроди України відсутнє, що є порушенням абз. 4 п.5 Санітарних правил в лісах України.

При вибірковому розгляді актів спеціального обстеження насаджень встановлено, що, зокрема, в акті від 10.12.2007 року, який складено в Краснополянському лісництві стосовно відведення у суцільну санітарну рубку лісових насаджень в кв.60 ділянка №1 площею 1,1 га не вказано терміновість рубки, технологію проведення робіт, способи та методи лісовідновлення, а також заходи щодо оздоровлення, запобігання зараженню або пошкодженню сусідніх насаджень. Зазначені недоліки наявні в більшості складених у період, що перевірявся актах.

На території Державного підприємства “Зміївське лісове господарство” заготовлена деревина залишається в місцях рубок, а також на верхніх складах, вантажних пунктах та інших територіях на відстані менш як 2 кілометри від лісових насаджень. При цьому підприємством в порушенням п.36 Санітарних правил в лісах України не вживаються заходи до запобігання заселенню деревини шкідниками і пошкодженню грибами, а саме:

- суцільно (для хвойних порід) або частково (для листяних) не проводиться корування круглих лісоматеріалів і стовбурів та складання їх у штабелі відповідно до стандартів і спеціальних інструкцій;

- обробка круглих лісоматеріалів біологічними чи хімічними препаратами, використання яких дозволено в лісовому господарстві, не проводиться.

Також в порушення п. 38, 39 Санітарних правил в лісах України підприємством до лісорубних квитків в графі “умови зберігання деревини” вносяться наступні дані “деревина не підлягає обробці так, як вона, як правило, заселена шкідниками та вражена хворобами” , а в графі “спосіб очищення” – “зберігання парубкових залишків та хмизу в кучі”.

При натуральному огляді в кварталі 72 Задінецького лісництва встановлено факт засмічення земельної ділянки розміром 35 на 5 м. (175 м.кв.) відходами лісопереробки, що е порушенням ст.55 Законом України “Про охорону навколишнього природного середовища”, ст.35 Закону України “Про охорону земель”, ст..96 Земельного Кодексу України.

Відповідно до ст.36 Лісового кодексу України – “Нормативно-правові акти з ведення лісового господарства встановлюють порядок і вимоги до системи заходів з охорони, захисту, використання та відтворення лісів, комплекс якісних та кількісних показників, параметрів, що забезпечують регулювання у цій галузі.”

Відповідно до ст.37 Лісового кодексу України – “Нормативно правовими актами з ведення лісового господарства регулюються:

- поділ лісів на категорії залежно від значення та основних виконуваних ним функцій;

- проведення рубок головного користування;

- організація лісовпорядкування;

- ведення державного лісового кадастру, обліку та моніторингу лісів;

- організація та ведення лісової сертифікації;

- заготівля другорядних лісових матеріалів і здійснення побічних лісових користувань;

- використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних та освітньо-виховних цілей, потреб мисливського господарства та проведення науково-дослідних робіт;

- відновлення лісів і лісорозведення;

- здійснення заходів щодо підвищення продуктивності, поліпшення якісного складу лісів;

- здійснення охорони лісів від пожеж;

- здійснення захисту лісів від шкідників та хвороб;

Законом, іншими нормативно-правовими актами можуть регулюватися інші питання з ведення лісового господарства”.

З огляду на це, слід зазначити, що іншим нормативно-правовим актом, який встановлює норми здійснення санітарно-оздоровчих заходів та додержання санітарних вимог з метою збереження стійкості насаджень, запобігання розвитку патологічних процесів у лісах при веденні лісового господарства, використанні лісових ресурсів та здійсненні робіт, не пов’язаних з веденням лісового господарства, підприємствами, установами, організаціями та громадянами є Санітарні правила в лісах України затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995 року за № 555.

Згідно п. 2 Санітарних правил в лісах України – “Санітарно-оздоровчі заходи є частиною комплексу профілактичних заходів, які проводяться лісокористувачами з метою збереження стійкості насаджень, запобігання розвиткові патологічних процесів у лісі, зменшення шкоди, що завдається шкідниками, хворобами, стійкими природними явищами та техногенними впливами”.

Згідно п. 3 Санітарних правил в лісах України – “Види, обсяги, терміни, місце та особливості проведення санітарно-оздоровчих заходів визначаються спеціалістами лісовпорядкувальних та лісопатологічних партій, спеціалізованих лісозахисних підприємств і станцій, державних органів лісового господарства, а також постійними лісокористувачами на підставі оцінки санітарного стану лісових насаджень”.

Згідно п.п. 4 Санітарних правил в лісах України – “До санітарно-оздоровчих заходів належать:

- вибіркові санітарні рубки;

- суцільні санітарні рубки;

- ліквідація захаращеності;

- запобігання виникненню та поширенню осередків шкідників і хвороб лісу;

- захист заготовленої деревини від шкідників та хвороб;”

Згідно з абз.4, 5 п. 5 Санітарних правил в лісах України – “Плани проведення санітарно-оздоровчих заходів складаються щорічно постійними лісокористувачами за участю спеціалістів лісозахисту на основі матеріалів лісовпорядкування, санітарних та лісопатологічних обстежень, з урахуванням специфіки, ступеня і періоду пошкодження насаджень, біології деревинних порід, шкідників та збудників інфекційних хвороб.

Плани санітарно-оздоровчих заходів затверджуються державними органами лісового господарства АРК та областей (на територіях природно-заповідного фонду – погоджуються з органами Мінекобезпеки(Мінприроди).”

Відповідно до абз.6 п.27 Санітарних правил в лісах України – “В акті обстеження насаджень, що потребують суцільної санітарної рубки, зазначаються: група лісів, категорія захисності, причини розладнання, обґрунтування необхідності суцільної санітарної рубки та її терміновості, технологія проведення робіт; пропонуються засоби та методи лісовідновлення, а також заходи, щодо оздоровлення запобігання зараженню або пошкодженню сусідніх насаджень.”

Відповідно до п.38 Санітарних правил в лісах України – “Заселені шкідливими комахами лісоматеріали або стовбури негайно коруються з подальшим спалюванням кори чи оброблюються відповідними інсектицидами. Якщо лісоматеріали заселені комахами, проти яких корування і хімічна обробка малоефективні або неможливі, здійснюється термінова переробка деревини.”

Відповідно до абз.2 п.39 Санітарних правил в лісах України – “Після вивезення деревини територія складів, вантажних пунктів та інших місць її зберігання очищається від кори, трісок та інших деревинних залишків.”, п.42 сан. правил – “в осередках стовбурових шкідників, порубкові рештки підлягають обов’язковому спалюванню.”

Відповідно до ст.105 Лісового кодексу України – “Порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову, або кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у:

- засмічення лісів побутовими та промисловими відходами;

- порушення строків лісовідновлення та інших вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів;

- порушення порядку заготівлі та вивезення деревини, заготівлі живиці і використання інших лісових ресурсів;”

Відповідно до п 3.2. Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України № 171 від 27.10.1997 року – “землі вважаються засміченими, якщо на відкритому грунті наявні сторонні предмети та матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища.”

Відповідно до ст.55 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” – “Суб’єкти права власності на відходи повинні вживати ефективних заходів для зменшення обсягів утворення відходів, а також для їх утилізації, знешкодження або розміщення. Розміщення відходів дозволяється лише за наявності спеціального дозволу на визначених місцевим радами територіях у межах установлених лімітів з додержанням санітарних і екологічних норм способом, що забезпечує можливість їх подальшого використання як вторинної сировини і безпеку для навколишнього природного середовища та здоров’я людей”.

Відповідно до ст. 96 Земельного кодексу України – “землекористувачі зобов’язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та дотримуватися вимог законодавства про охорону довкілля”.

Відповідно до п.43 Санітарних правил в лісах України – “Під час розробки лісосік, а також проведення інших робіт забороняється пошкодження дерев, що підлягають рубці, в тому числі за межами лісосік, а також складання біля дерев зрубаних стовбурів, сортиментів, парубкових залишків та інших матеріалів”.

Відповідно до п.44 Санітарних правил в лісах України – “Вивезення деревини з лісу, а також очищення лісосік від парубкових залишків здійснюється, як правило, одночасно з її заготівлею.”

Згідно зі ст.107 Лісового кодексу України – “Підприємства, установи, організації і громадяни зобов’язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах та порядку, визначених законодавством України.”

Виходячи з положень ст. 1166 Цивільного Кодексу України “Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини”.

Відповідно до ч. 4,5 ст. 68 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, – „Підприємства, установи, організації та громадяни зобов’язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.”

Згідно зі ст. 69 цього Закону, “Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.”

Згідно з п. 1.6 Роз’яснень Вищого Господарського суду України – “Вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарському суду слід виходити з презумпції вини правопорушника. Отже позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, навпаки, відповідач повинен довести, що у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди.

Згідно з п. 1.7 Роз’яснень Вищого Господарського суду України – “У вирішенні питання про відшкодування шкоди, заподіяної природному середовищу, господарському суду слід перевіряти, чи не є дане правопорушення наслідком діяльності або бездіяльності кількох підприємств. У разі коли з матеріалів справи вбачається, що шкоду заподіяно кількома підприємствами, господарський суд повинен визначити розмір відповідальності кожного з них, для чого у разі необхідності може бути призначена відповідна експертиза.

Відповідно до п. „з” ст. 20 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища”, п. 5.9. „Положення про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі”, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього середовища України 19.12.2006 року № 548, до повноважень Держекоінспекції, як спеціально уповноваженого органу державного управління в галузі охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів, належить „подання позовів про відшкодування втрат і збитків, заподіяних внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища”.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги позивача про стягнення 34685,46 грн. шкоди законними, одгрунтованими та підлягаючими задоволенню.

У відповідності зі ст.49 ГПК України суд вважає необхідним витрати по сплаті державного мита у сумі 346,85 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. покласти на відповідача, оскільки з його вини спір доведено до суду.

Керуючись ст. 13 Конституції України, ст. 107 Лісового кодексу України, ст.1166 Цивільного кодексу України, ч. 4,5 ст. 68, ст. 69 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, ст.ст.1, 12, 47, 49, 61, 64 82-84 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства "Зміївське лісове господарство" (63400, Харківська область, м. Зміїв, вул. Радянська, 7, поточний рахунок 26009004225 в ХОД "Райффайзен Банк Аваль" м. Харків, МФО 350589, код ЄДРПОУ 00993099) на користь Державного бюджету України (розрахунковий рахунок 33117331700228 банк УДК у Зміївському районі, МФО 851011, код ЄДРПОУ 24134337 для зарахування по коду бюджетної кваліфікації 24062100 "грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності" шкоду, заподіяну внаслідок засмічення земельної ділянки та порушення санітарних правил в лісах) 34685,46 грн. шкоди.

Стягнути з Державного підприємства "Зміївське лісове господарство" (63400, Харківська область, м. Зміїв, вул. Радянська, 7, поточний рахунок 26009004225 в ХОД "Райффайзен Банк Аваль" м. Харків, МФО 350589, код ЄДРПОУ 00993099) на користь держбюджету України одержувач коштів - УДК в м. Харкові, № рахунку 31110095700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, банк одержувача - Головне управління Державного казначейства України у Харківській області, МФО 851011) 346,85 грн. державного мита.

Стягнути з Державного підприємства "Зміївське лісове господарство" (63400, Харківська область, м. Зміїв, вул. Радянська, 7, поточний рахунок 26009004225 в ХОД "Райффайзен Банк Аваль" м. Харків, МФО 350589, код ЄДРПОУ 00993099) на користь держбюджету України (одержувач коштів - УДК у м. Харкові, № рахунку 31213259700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22050000,символ звітності банку 259, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписане 26.08.2008 року.

Суддя