Постанова № 36782261, 22.01.2014, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.01.2014 р. Справа № 904/7311/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Широбокова Л.П. (доповідач)

суддів: Пруднікова В.В., Орєшкіної Е.В.

при секретарі: Євстигнеєвій Т.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Пінчук А.В., представник, довіреність №б/н від 10.10.13; Карипова Ю.С., представник, довіреність № б/н від 10.10.13;

від відповідача: Іванова О.С., представник, довіреність №3 від 10.01.14;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Сі-Ес-Ті Інвест", м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.11.2013р. у справі №904/7311/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртелсервіс",

м. Дніпропетровськ

до Приватного акціонерного товариства "Сі-Ес-Ті Інвест",

м. Дніпропетровськ

про стягнення 113 824 грн 83 коп

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28.11.2013р. (суддя Рудь І.А.) позов задоволено. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства „Сі-Ес-Ті Інвест" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Укртелсервіс" 110 483 грн 10 коп боргу, 608 грн 41 коп - 3 % річних, 2 733 грн 32 коп пені та 2 276 грн 50 коп витрат по сплаті судового збору.

Не погодившись із зазначеним рішенням, Приватне акціонерне товариство "Сі-Ес-Ті Інвест" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати як прийняте при невідповідності висновків суду обставинам справи. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що протягом дії договору №ТО-6 розмір щомісячної плати за ним постійно змінювався, про що сторонами були укладені додаткові угоди №№ 1-17. Відповідач щомісяця оплачував виставлені Позивачем рахунки на оплату. За період дії договору з лютого 2007 року по липень 2013 року сплатив Позивачу грошові кошти на загальну суму 1954543,28 грн, з яких 1 817 241,40 грн за сервісне обслуговування та 42 972,59 грн за інвентаризацію. Вважає, що до актів виконаних робіт та рахунків на оплату Позивачем була безпідставно включена вартість використаних під час проведення аварійно-відновлювальних робіт матеріалів. Звернув увагу на те, що переплата за договором становить 57 492,59 грн, та ці кошти мають бути враховані або в рахунок майбутніх платежів, або повернуті власнику, зокрема, у випадку припинення дії договору.

Позивач проти скарги заперечив, посилаючись на те, що предметом позову є заборгованість за надані послуги за період травень - липень 2013 року включно, а не з 01.02.2007р. (дня укладення договору). Вартість матеріалів в акти наданих послуг та рахунки, виставлені за спірний період, Позивачем включена не була; оплата мала бути проведена лише за сервісне обслуговування у розмірі 36 827,70 грн за кожен місяць. Зазначив, що із позовом про стягнення грошових коштів з Позивача у сумі 57 492,59 грн, як переплати за договором № ТО-6 від 01.02.2007р., Відповідач звернувся після прийняття рішення по суті спору та ці вимоги розглядаються в іншому судовому процесі в рамках справи №904/9570/13. Вважає, що судом першої інстанції належним чином досліджені всі докази по справі та прийнято законне та обґрунтоване рішення.

22.01.2014р. Відповідачем було подано заяву про зупинення провадження у справі до вирішення пов`язаної із нею справи №904/9570/13.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 01.02.2007р. між Українсько-Іраландським товариством з обмеженою відповідальністю та іноземним інвестиціями фірмою „Сі-Ес-Ті Інвест", правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство „Сі-Ес-Ті Інвест", - замовник (надалі - Відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Укртелсервіс" - виконавець (надалі - Позивач) був укладений договір на технічне обслуговування №ТО-6 (надалі-Договір) строком дії з дати підписання до 31.12.2007р. та з умовою пролонгації на наступний календарний рік у разі відсутності заяв сторін про його розірвання. Доказів розірвання договору суду не надано, проте 22.07.2013р. Позивачем на адресу Відповідача був направлений лист про припинення надання послуг по договору з 01.08.2013р. до повного погашення заборгованості на підставі п. 6.6. Договору. До Договору були укладені додаткові угоди стосовно зміни вартості послуг за технічне обслуговування.

Відповідно до п. 1 Договору Відповідач доручив Позивачу за плату та у відповідності до умов даного договору надати наступні послуги:

1) технічне обслуговування та виконання аварійно-відновлювальних робіт на волоконно-оптичному кабелі (ВОК), вказаному в додатках до даного договору, що є власністю Відповідача; 2) сервісне обслуговування ВОК, що включає виконання узгодженого з замовником комплексу планово-профілактичних та охоронно-роз'яснювальних робіт для забезпечення безаварійної роботи волокно-оптичних ліній зв'язку замовника; 3) інвентаризація лінійно-кабельних споруд (ЛКС) за умови відсутності виконавчої документації по трасах ВОК, що знаходяться у власності Відповідача.

У п. 3.1 Договору в редакції Додаткової угоди №17 від 01.01.2013р. сторони узгодили, що загальна вартість послуг на технічне та сервісне обслуговування лінійно-кабельних споруд складає 36827,70 грн з ПДВ. Додаткова угода набрала чинності з моменту її підписання.

На виконання умов Договору у спірний період з травня по липень 2013р. Позивачем були надані послуги з сервісного обслуговування лінійно-кабельних споруд, які прийняті Відповідачем без претензій, про що сторонами складені наступні акти надання послуг: №87 від 31.05.2013р., №99 від 30.06.2013р., №118 від 31.07.2013р. кожний на суму 36 827 грн 20 коп (а.с. 16,17,18).

Оскільки акти були підписані обома сторонами без зауважень, в силу п. 4.5. Договору послуги вважаються наданими.

Згідно п. 4.1 Договору розрахунки здійснюються шляхом прямих банківських переказів на розрахунковий рахунок Позивача не пізніше 10-го числа звітного місяця на підставі виставленого рахунку. (п. 4.3. Договору).

На оплату послуг Позивачем були надані рахунки: №116 від 31.05.2013р., №132 від 30.06.2013р., №153 від 31.07.2013р., які отримані відповідачем відповідно 04.06.2013р., 01.07.2013р. та 02.08.2013р.

Проте, в порушення своїх зобов'язань за Договором Відповідач надані та прийняті послуги за спірний період не оплатив, у зв'язку із чим виникла заборгованість в сумі 110 483 грн 10 коп. Докази оплати наданих послуг за спірний період сторонами не надані.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. (ст.ст. 525,526, 629 Цивільного кодексу України).

З огляду на викладене, з урахуванням наведених норм права, колегія суддів вважає правомірною та обґрунтованою позицію суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача боргу у сумі 110 483 грн 10 коп.

Заперечення апелянта колегією суддів відхиляються, оскільки суд досліджує виконання Договору у спірний період, заявлений Позивачем у позові, а не за весь час існування відносин з моменту його укладення. Підписані сторонами акти наданих послуг, що були досліджені судом, включають лише вартість сервісного обслуговування, яка узгоджена сторонами в договорі, про вартість використаних матеріалів в них не йдеться, що не заперечується і відповідачем.

Відсутність оплати послуг саме за цими актами відповідач не спростовує, що також підтверджується і наданими ним платіжними дорученнями (а.с. 120-200), згідно яких останній платіж було здійснено за квітень 2013р.

Пунктом 6.5. Договору сторони встановили, що в разі несвоєчасної сплати або неповного перерахунку згідно п. 3.1 договору Відповідач сплачує Позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ. Пеня за період прострочення з 11.06.2013р. по 16.09.2013р., розрахована по кожній частині боргу становить 2 733 грн 32 коп, вірно розрахована Позивачем та стягнута судом першої інстанції.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

3% річних за період прострочення з 11.06.2013р. по 16.09.2013р. у сукупності, розраховані по кожній частині боргу, становлять 608,41 грн.

Відтак, вимоги позивача доведені матеріалами справи та правомірно задоволені судом першої інстанції.

Клопотання відповідача про зупинення провадження у справі апеляційним судом відхиляється з огляду на наступне. Частиною 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов`язаної з нею іншої справи, що розглядається судом. Проте, колегія суддів не вбачає пов`язаності даної справи зі справою №904/9570/13, оскільки встановлені у ній обставини не вплинуть на оцінку доказів судом у справі №904/7311/13.

Враховуючи викладене, підстав для скасування чи зміни рішення суду відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України не вбачається, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської області без змін.

Судові витрати по апеляційній скарзі покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 103-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Сі-Ес-Ті Інвест", м. Дніпропетровськ залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.11.2013р. у справі № 904/7311/13 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцятиденного строку.

Повний текст постанови складений 24.01.2014р.

Головуючий суддя Л.П. Широбокова

Суддя В.В. Прудніков

Суддя Е.В. Орєшкіна