Рішення № 36782009, 22.01.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/24942/13 22.01.14За позовом Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»

до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна»

про стягнення 28790,01 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін:

від позивача - Петренко В.О. (представник за довіреністю);

від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Відкрите акціонерне товариство Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (далі - Позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» (далі - Відповідач) заборгованості з відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, в розмірі 28790,01 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Відповідач, як страховик винної в ДТП особи, всупереч вимогам Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не відшкодував Позивачу матеріальну шкоди, завдану страхувальником Відповідача внаслідок ДТП.

Відповідно до поданої 13.01.2014 заяви, Позивач надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

Від М(Т)СБУ 20.01.2014 через відділ діловодства суду надійшла інформація, витребувана в порядку ст. 65 ГПК України.

Відповідач письмових заперечень проти позову не подав, в судове засідання його представник не з'явився, хоча Відповідача було належним чином повідомлено про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення, оскільки ухвала суду про порушення провадження у справі надсилалася на поштову адресу Відповідача, зазначену в позовній заяві та згідно відомостей з ЄДРЮО та ФОП, та була ним отримана 27.12.2013, про що свідчить наявне в матеріалах справи зворотне повідомлення про вручення поштового відправлення.

Про поважні причини неявки в судове засідання представника Відповідача суд не повідомлений, клопотань про відкладення розгляду справи від Відповідача не надходило.

Судом враховано, що відповідно до пункту 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір у даному судовому засіданні судом не було встановлено, а відтак, суд не вбачав за необхідне відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснив її розгляд за наявними в ній матеріалами.

Після закінчення розгляду справи, об 12:08, Відповідачем через відділ діловодства суду було подано клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з неможливістю направити повноважного представника в дане судове засідання, так як він зайнятий у іншому судовому засіданні.

Вказане клопотання про відкладення розгляду справи судом до уваги не приймається та відхиляється, оскільки воно було подано до суду після закінчення розгляду справи та оголошення рішення по справі.

Разом з цим, суд додатково зазначає, що Відповідач, як учасник судового процесу не був позбавлений права та можливості (в матеріалах справи відсутні докази протилежного) забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з ч.ч. 1 - 5 ст. 28 ГПК України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами, оскільки про призначення судового засідання на 22.01.2014 Позивачу було відомо ще з 27.12.2013, про що свідчить наявне в матеріалах справи зворотне повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали суду від 24.12.2013).

Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК України), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні (п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Розглядаючи спір за наявними матеріалами та за відсутності представника відповідача в зв'язку з його неявокою, суд також прийняв до уваги, що явка представників сторін у судове засідання 22.01.2014 обов'язковою не визнавалась, та Відповідачем заздалегідь не було обґрунтовано підстав необхідності прийняття його представником особистої участі в судовому засіданні.

Також суд прийняв до уваги, що Відповідач не був позбавлений права та можливості (в матеріалах справи відсутні докази протилежного) подати відзив на позов заздалегідь до судового засідання, оскільки, як зазначено вище, про призначення судового засідання на 22.01.2014 Відповідачу було відомо ще з 27.12.2013.

Дослідивши матеріали справи та пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

22.04.2010 в м. Одеса на Фонтанській дорозі була скоєна ДТП, а саме відбулося зіткнення автомобіля «Хонда», д.р.н. ВН7723СМ, яким керував Руць Е.В., автомобіля «Тойота», д.р.н. 142-38ОК, яким керував Стасюк С.О. та автомобіля «Лексус», д.р.н. ВН0270ВХ, яким керувала Драганюк С.І.

Причиною ДТП стало те, що водій Руць Е.В., керуючи автомобілем «Хонда», д.р.н. ВН7723СМ повертаючи ліворуч на перехресті не надала перевагу, що призвело до зіткнення з іншим автомобілем та відкидання його на сусідній автомобіль, та порушення Руць Е.В. п. 10.1, 16.13 ПДР України. Дані обставини підтверджуються короткою та розгорнутою довідками про дорожньо-транспортну пригоду, копії яких містяться у матеріалах справи.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль «Лексус», д.р.н. ВН0270ВХ (Застрахований автомобіль), який відповідно до залученої до матеріалів справи копії реєстраційного талону належить Драганюк С.І. на праві власності, станом на час ДТП був під її керуванням, та який був застрахований Позивачем на підставі Договору добровільного страхування № 2010/34/17-ТЗ від 17.04.2010 (далі - Договір добровільного страхування).

На підставі вищевказаного, за умовами Договору добровільного страхування, враховуючи Звіт № 10/1109 від 22.10.2010 про визначення вартості матеріального збитку, Позивачем було складено Страховий акт № 575-15-К від 14.01.2011, відповідно до якого розраховано та виплачено страхове відшкодування в розмірі 29300,01 грн. на користь Драганюк С.І., що підтверджується залученою до матеріалів справи копією платіжного доручення № 2667 від 25.01.2011 та реєстром одержувачів сум страхових відшкодувань.

Позивач 22.08.2012 звернувся до Відповідача з вимогою (заявою № 09-06-06/20748) про здійснення страхового відшкодування в зв'язку з ДТП у розмірі здійсненої Позивачем страхової виплати, тобто в розмірі 29300,01 грн.

В матеріалах справи відсутні докази задоволення Відповідачем вимоги Позивача в добровільному порядку.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відтак, Позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув права потерпілої особи в межах здійсненої виплати.

Як вбачається з матеріалів справи, шкоду було заподіяно водієм автомобіля «Хонда», д.р.н. ВН7723СМ, Руць Е.В., під час експлуатації вказаного автомобіля, і вину даного водія у вчиненні ДТП та скоєнні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП встановлено постановою Київського районного суду міста Одеси від 12.08.2010 у справі № 3-4815 за 2010 рік.

На час скоєння вищевказаної ДТП цивільно-правова відповідальність Руць Е.В., як особи, яка експлуатує автомобіль «Хонда», д.р.н. ВН7723СМ, на законних підставах, була застрахована Відповідачем на підставі договору (полісу) № ВС/8398126 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що підтверджується наданою М(Т)СБУ інформацією на запит суду в порядку ст. 65 ГПК України. Вказаним договором (полісом) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25500 грн., франшиза - 510 грн.

Отже, Відповідач є особою на яку полісом № ВС/8398126 покладено обов'язок з відшкодування шкоди, завданої під час експлуатації автомобіля «Хонда», д.р.н. ВН7723СМ, на час спірної ДТП.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до Звіту № 10/1109 від 22.10.2010 розмір матеріального збитку, завданого власнику Застрахованого автомобіля в зв'язку з його пошкодженням в ДТП, становить 33386,52 грн., враховуючи нульовий коефіцієнт фізичного зносу Застрахованого автомобіля.

При дослідженні наданих Позивачем доказів на підтвердження вартості витрат, пов'язаних із відновлювальним ремонтом Застрахованого автомобіля з урахуванням зносу, судом було враховано, що відповідно до абзацу третього пункту 3 частини 1 статті 988 ЦК України та частини 17 статті 9 Закону України «Про страхування» страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. А згідно з абзацом другим частини 1 статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

При цьому суд враховує, що вартість відновлювального ремонту Застрахованого автомобіля, вказана у Звіті № 10/1109 від 22.10.2010 у розмірі 33386,52 грн., визначена оцінювачем з урахуванням встановлення ним коефіцієнту фізичного зносу Застрахованого автомобіля, що відповідає положенням ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Отже, документом, який підтверджує дійсний розмір витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом Застрахованого автомобіля, є Звіт № 10/1109 від 22.10.2010 про встановлення розміру матеріального збитку, завданого власнику Застрахованого автомобіля в зв'язку з його пошкодженням в ДТП, в сумі 33386,52 грн.

Наведені у вищевказаному звіті висновки щодо вартості відновлювального ремонту Застрахованого автомобіля, Відповідачем не оспорені та не спростовані.

Крім того, відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування (стаття 9 Закону України «Про страхування»).

Враховуючи вищезазначені обставини, умови полісу № ВС/8398126 та положення статей 12, 22, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статей 9, 27 Закону України «Про страхування», статі 993, 1192 ЦК України, суд прийшов до висновку, що Відповідач повинен відшкодувати Позивачу шкоду, в межах ліміту його відповідальності за спірним страховим випадком (25500грн.), виходячи з вартості відновлювального ремонту Застрахованого автомобіля, з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу, який встановлений Звітом № 10/1109 від 22.10.2010 (33386,52 грн.), при цьому в межах суми, що перейшла до Позивача у порядку регресу в зв'язку з виплатою страхового відшкодування (29300,01 грн.), за мінусом франшизи (510 грн.), та отже в сумі 28790,01 грн.

Відтак, заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судовий збір, відповідно до положень статті 49 ГПК України, покладається на Відповідача.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» (м. Київ, вул. Воровського, 33; ідентифікаційний код 16285602) на користь Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-Д; ідентифікаційний код 00034186) 28790 (двадцять вісім тисяч сімсот дев'яносто) грн. 01 коп. відшкодування матеріальної шкоди (виплати страхового відшкодування), а також 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 24.01.2014

Суддя Сташків Р.Б.