Ухвала суду № 36779126, 23.01.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2014 р.Справа № 815/3651/13-а

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Аракелян М. М.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді -Яковлева Ю.В.судді -Запорожана Д.В.судді -Жука С.І.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Саратської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2013 року по адміністративній справі за позовом малого підприємства «Алекс-ЛТД» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю до Саратської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановила:

Позивач - МП «Алекс-ЛТД» у вигляді ТОВ 14.05.2013 року звернувся до суду із позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Саратської МДПІ Одеської області ДПС від 24.01.2013 року №0000042200, а також стягнути судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав на протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, порушення порядку оформлення результатів перевірки та відсутність в діях позивача порушень п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.4, п.201.6, п.201.10 ст.201 ПК України. Так, позивач зазначив, що відповідачем було зроблено помилковий та невідповідаючий дійсності висновок про нікчемність та нереальний характер господарських операцій позивача з МП ТОВ «Гамалс». Він був зроблений на підставі припущень та без достатнього вивчення первинних документів, які підтверджують здійснення господарських операцій. Основною підставою для висновків акту перевірки позивача слугували дані актів перевірок інших підприємств, у тому числі, які не є контрагентами позивача. Договори, укладені між позивачем та його контрагентом, повністю виконані та носять реальний характер, що підтверджується первинними документами. Реальність господарських операцій також підтверджувалась використанням їх результатів у власній господарській діяльності. Складена податковим органом довідка про неможливість проведення зустрічної звірки МП у вигляді ТОВ «Гамалс» не може містити висновки про нереальність господарських операції суб'єкта господарювання. МП «Алекс-ЛТД» не співпрацювало з підприємствами TOB «Віджі Буд» та TOB «Сітібуд Україна», більш того МП у вигляді TOB «Гамалс» надавала МП «Алекс-ЛТД» маркетингові послуги, а ніяким чином не поставляла товар, нібито поставлений МП TOB «Гамалс», TOB «Віджі Буд» та TOB «Сітібуд Україна». Відповідач незаконно ставив правомірність формування податкового кредиту позивачем в залежність від результатів фінансово-господарської діяльності його контрагента. У податкових органів відсутні повноваження на визнання правочинів нікчемними без відповідного рішення суду.

Представник позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримав та просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, просив суд відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі, з підстав, викладених у запереченнях на адміністративний позов (т. 1, а.с. 162-165).

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2013 року адміністративний позов малого підприємства «Алекс-ЛТД» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю до Саратської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення було задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Саратської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби від 24.01.2013 року №0000042200.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь малого підприємства «Алекс-ЛТД» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю судовий збір у розмірі 700 (сімсот) гривень 45 копійок.

В апеляційній скарзі Саратська об'єднана ДПІ Головного управління Міндоходів в Одеській області, з посиланням на порушення судом 1-ї інстанції норм матеріального та процесуального права, ставить питання щодо скасування оскаржуваної постанови, та прийняття нової про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом 1-ї інстанції встановлено, що в період з 26.12.2012 року по 03.01.2013 року на підставі наказу Саратської МДПІ №634 від 26.12.2012 року, направлення №631 від 26.12.2012 року, посадовою особою Саратської МДПІ на підставі абз.3 пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.1, п. 78.1, ст. 78, п. 82.2 ст. 82 ПК України від 02.12.2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями, була проведена документальна позапланова виїзна перевірка МП «Алекс-ЛТД» у вигляді TOB з питань підтвердження господарських відносин із платником податків МП TOB «Гамалс», за період квітень, червень, липень місяці 2012 року, їх реальності та повноти відображення в обліку.

Згідно матеріалів справи, за результатами вказаної перевірки відповідачем був складений акт від 11.01.2013 року №0001/2200/21014271 «Про результати позапланової виїзної перевірки МП «Алекс-ЛТД» у вигляді TOB щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків МП TOB «Гамалс», за період квітень, червень, липень місяці 2012 року, їх реальності та повноти відображення в обліку» (т. 1, а.с. 14-13).

В висновках акту перевірки було зазначено, що позивачем порушено п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.4, п.201.6, п.201.10 ст.201 ПК України, та ч.1, ч.5 ст.203, ч.1 ст.207, п.1, п.2 ст.215, п.1 ст.216, ст.228 ЦК України, а саме: підприємством занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 56036 гривень, в тому числі, за квітень 2012 року на 7421 гривню; за червень 2012 року на суму 9958 гривень, за липень 2012 року на суму 38657 гривень.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі акту перевірки від 11.01.2013 року МДПІ було прийняте податкове повідомлення-рішення від 24.01.2013 року №0000042200 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 56936 гривень та застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 14009 гривень, у зв'язку з порушенням позивачем п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.4, п.201.6, п.201.10 ст.201 ПК України (т. 1 а.с. 12).

Підставою для висновку про завищення податкового кредиту ПДВ за відносинами з МП у вигляді ТОВ «Гамалс» у квітні, червні, липні 2012 року слугувало наступне. Згідно актів ДПІ у Київському районі за №1650/22-34/13918998/83 від 10.10.2011 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки МП у вигляді TOB «Гамалс» щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами за червень 2012 року», та за №1913/22-34/13918998/97 від 23.10.2012 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки МП у вигляді TOB «Гамалс», щодо підтвердження господарських відносин з платником податків TOB «Сітібуд України» за період березень 2012 року» було встановлено наступне: на дату складання актів стан МП у вигляді TOB «Гамалс» - 9, «направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням»; чисельність працюючих (останній звіт за формою 1-ДФ (2 квартал 2012 року) - 1 особа. В актах також було зазначено, що основними постачальниками МП у вигляді TOB «ГАМАЛС» в березні було ТОВ «Сітібуд Україна» та червні 2012 року було TOB «Віджі Буд». Листами ДПІ у Печерському районі м.Києва ДПС від 14.08.2012 року за № 11276/7/22-911 та ДПІ у Деснянському районі м.Києва від 28.08.2012 року за №2674/7/22-517 на адресу ДПІ у Київському районі м. Одеси ДПС надіслані акти від 13.08.2012 року за №3081/22-9/34348564 та від 23.08.2012 року за №494/22-5/37415381 про неможливість проведення зустрічних звірок TOB «Сітібуд Україна» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків березень місяць 2012 року і TOB «Віджі Буд» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за червень місяць 2012 року. Згідно актів перевірок за №1650/22-34/13918998/83 від 10.10.2011 року та за №1913/22-34/13918998/97 від 23.10.2012 року було встановлено відсутність необхідних умов для здійснення відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. При проведенні аналізу наявних інформаційних баз даних була встановлена неможливість підтвердження реального здійснення фінансово-господарських операцій МП у вигляді TOB «Гамалс» з ТОВ «Сітібуд Україна» в березні 2012 року та TOB «Віджі Буд» в червні місяці 2012 року. В ході перевірки не було підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від підприємств-постачальників у періоді березень 2012 року та червень 2012 року, що свідчить про те, що правочини між МП у вигляді TOB «Гамалс» та підприємствами - покупцями були здійснені без мети настання реальних наслідків. Отже, зазначені правочини відповідно до ч. 1, 2 ст.215, ч.5 ст.203 ЦК України є нікчемними, і в силу ст.216 ЦК України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю. Враховуючи викладене відповідач дійшов висновку про неможливість придбання товарів (робіт, послуг) МП у вигляді TOB «Гамалс» в березні та червні місяцях 2012 року, а отже й неможливість їх продаж в подальшому на користь контрагентів-покупців, в перелік яких входить також МП «Алекс-ЛТД» у вигляді TOB. Виходячи з вищенаведеного, МП у вигляді TOB «Гамалс» здійснювало діяльність, спрямовану на проведення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб. Також в акті перевірки було визначено, що посадові особи МП у вигляді TOB «Гамалс» не могли фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного. Згідно наданих до перевірки документів, не підтверджено зв'язок та використання в господарської діяльності МП «Алекс-ЛТД» у вигляді TOB отриманих послуг.

На підставі зазначеного, відповідач дійшов висновку, що МП у вигляді TOB «Гамалс» не мало можливості надати та дійсно не надало послуги МП «Алекс-ЛТД» у вигляді ТОВ; МП у вигляді TOB «Гамалс» було безпідставно виписано податкові накладні на продаж товару на адресу МП «Алекс-ЛТД» у вигляді TOB, а отже позивачем було безпідставно сформовано за результатами господарських операцій з вказаним контрагентом податковий кредит на загальну суму 56036 гривень, в тому числі, за квітень 2012 року на 7421 гривню; за червень 2012 року на суму 9958 гривень, за липень 2012 року на суму 38657 гривень.

Судом 1-ї інстанції було правомірно встановлено, що відносини між МП «Алекс-ЛТД» у вигляді TOB та МП у вигляді TOB «Гамалс» ґрунтувались, зокрема, на агентському договорі №84 від 15.12.2011 року. Відповідно до умов вказаного договору МП у вигляді TOB «Гамалс» здійснює пошук покупців продукції МП «Алекс-ЛТД» у вигляді TOB, сприяє укладанню договорів купівлі-продажу відповідної продукції, проводить маркетингові дослідження (т. 1 а.с. 32-34).

Як вбачається з матеріалів справи, у зв'язку з виконанням умов договору, сторонами були оформлені акти прийому-передачі виконаних робіт, наданих послуг: №1 від 30.03.2012 року, №2 від 21.06.2012 року, №3 від 22.06.2012 року, №4 від 25.06.2012 року, №5 від 26.06.2012 року, №6 від 27.06.2012 року (т. 1 а.с. 35-40).

З матеріалів справи вбачається, що МП у вигляді TOB «Гамалс» були складені звіти про надання послуг: від 30.03.2012 року за період 20.12.2011 року - 21.02.2012 року; від 21.06.2012 року за період 21.02.2012 року - 21.05.2012 року; від 22.06.2012 року за період з 03.02.2012 року - 01.06.2012 року; від 25.06.2012 року за 15.06.2012 року; від 26.06.2012 року за період з 14.05.2012 року - 20.06.2012 року; від 27.06.2012 року за період від 07.03.2012 року по 27.06.2012 року (т. 1 а.с. 41-46).

МП «Алекс-ЛТД» у вигляді TOB у відповідності до складених актів прийому-передачі виконаних робіт, наданих послуг прийняло відповідні послуги, та здійснило відповідні розрахунки у безготівковій формі на підставі платіжного доручення від 07.07.2012 року на суму 18960 гривень та складено акти взаємозаліку від 02.04.2012 року та від 07.07.2012 року (т. 1 а.с. 47, 54-57).

Судом 1-ї інстанції було зазначено, що у зв'язку зі здійсненням вказаних господарських операцій постачальником були виписані позивачу податкові накладні №166 від 30.03.2012 року, №148 від 21.06.2012 року, №163 від 22.06.2012 року, №182 від 25.06.2012 року, №204 від 26.06.2012 року, №220 від 27.06.2012 року (т. 1 а.с. 48-53).

На підставі отриманих від контрагента податкових накладних МП «Алекс-ЛТД» у вигляді TOB було включено до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі на загальну суму 56036 гривень, в тому числі, за квітень 2012 року на 7421 гривню; за червень 2012 року на суму 9958 гривень, за липень 2012 року на суму 38657 гривень.

З матеріалів справи вбачається, що МП «Алекс-ЛТД» у вигляді TOB був укладений договір №40 від 02.04.2012 року з МП у вигляді TOB «Гамалс», згідно умов якого МП «Алекс-ЛТД» у вигляді ТОВ зобов'язується поставити та передати у власність МП у вигляді TOB «Гамалс» обладнання, а в свою чергу МП у вигляді TOB «Гамалс» зобов'язується прийняти у власність товар та оплатити його (т. 1 а.с. 58-61).

Обладнання згідно вказаного договору передавалося на підставі видаткових накладних: №РН-00054 від 02.04.2012 року; РН-00225 від 05.07.2012 року (т. 1 а.с. 62-67).

Судом 1-ї інстанції було вірно встановлено, що розрахунки за отриманий товар були здійснені на підставі актів взаємозаліку від 02.04.2012 року та від 07.07.2012 року, якими в оплату отриманого від позивача товару МП «Гамалс» ТОВ зарахувало вартість наданих маркетингових послуг (т. 1. а.с. 54-57).

В матеріалах справи знаходяться первинні документи, що підтверджують товарність господарських операцій з придбання позивачем послуг, а також виникнення права на віднесення сум сплаченого ПДВ до складу податкового кредиту та підтверджують реальність господарських операцій позивача з визначеним в акті перевірки контрагентом, та обґрунтованість віднесення спірної суми ПДВ до податкового кредиту (договори, податкові накладні, звіти, акти взаємозаліку, тощо).

Також позивачем були надані докази (рахунки, видаткові накладні, агентський договір, звіти про надані послуги, акти прийому-передачі виконаних робіт, наданих послуг, рекламні матеріали) використання отриманих послуг за агентським договором №84 від 15.12.2011 року у власній господарській діяльності - подальше використання результатів наданих послуг по пошуку клієнтів згідно поданих звітів, а саме МП «Алекс-ЛТД» у вигляді TOB на підставі рахунків та видаткових накладних був відвантажений товар наступним компаніям які були знайдені саме МП у вигляді TOB «Гамалс»: ПП «Южний котедж-95», ПП «С-Монтаж», TOB «Девон-Груп», ПП «Комерційна фірма «Будінвест Групп», а також укладено та виконано агентський договір із ТОВ «Кан».

Відповідно до пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Проте, включена позивачем до складу податкового кредиту спірна сума податку на додану вартість на відповідну дату була підтверджена наявними в матеріалах справи податковими накладними, які були виписані МП у вигляді TOB «Гамалс» згідно п.201.1 ст.201 ПК України, відповідно до якого платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються певні реквізити.

Відповідно до пунктів 201.4, 201.6, 201.8, 201.10 ст.201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктами 1, 6.2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 року №1379 зазначено, що податкову накладну заповнює особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у цьому пункті. Податкова накладна є підставою для віднесення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

Будь-яких зауважень стосовно статусу МП у вигляді TOB «Гамалс», як платників ПДВ, на час виписки податкових накладних в акті перевірки позивача не міститься.

Згідно зі ст. 3 ГК України господарська діяльність - це діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Згідно Національного класифікатора України, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 26.12.2005 року №375 (з наступними змінами і доповненнями), економічна діяльність - це процес виробництва продукції (товарів, послуг), який здійснюється з використанням певних ресурсів: сировини, матеріалів, устаткування, робочої сили, технологічних процесів тощо. Економічна діяльність характеризується витратами на виробництва, процесом виробництва та випуску продукції.

Відповідно до ст.509 ЦК України та ст.173 ГК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.526 ЦК України та ст.193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.ст. 626, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Частинами 1 та 5 ст.203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Спірні угоди позивача з його контрагентами не є недійсними в силу вказівки на це в законі, належних та допустимих доказів на підтвердження їх укладення в порушення публічного порядку, зокрема, спрямованості на заволодіння дохідною частиною Державного бюджету, відповідачем не надано та в матеріалах перевірки не значиться.

Частиною 1 статті 216 ЦК України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Згідно зі ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

Правовими наслідками укладення правочину є виникнення у сторін такого договору взаємних прав та обов'язків з їх подальшою реалізацією. Оскільки вищезазначені договори були укладені сторонами, скріплені печатками та підписами, сторонами виконані зобов'язання за цими договорами (сплачені кошти, виконані роботи, передано товар), то відповідно такі договори не можуть бути визнані фіктивними. Отже, відповідачем зроблено необґрунтований висновок про нікчемність та безтоварність укладених між позивачем та його контрагентами угод.

Судом 1-ї інстанції було обґрунтовано визначено, що укладений між МП «Алекс-ЛТД» у вигляді TOB та МП у вигляді TOB «Гамалс» договір не є недійсним в силу вказівки на це в законі, відсутні судові рішення про визнання його недійсним, реальність господарських операцій за цим договором підтверджено первинними документами.

Згідно з п.18 Постанови Пленуму Верховного суду України №9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК України: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст.14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Так, позивач та його контрагент МП у вигляді TOB «Гамалс» належним чином оформили договірні правовідносини та на виконання вимог законодавства оформили первинні документи бухгалтерської та податкової звітності, дефектність яких нічим не підтверджена.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду 1-ї інстанції про те, що висновок акту перевірки про нікчемність договорів та безтоварність господарських операцій є довільним припущенням перевіряючого, не заснованим на будь-яких належних доказах.

Пунктом 5.2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 року №984, встановлено, що у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів.

Згідно з п.6 вказаного Порядку №984 факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

В акті перевірки МП «Алекс-ЛТД» у вигляді TOB не обґрунтовано, згідно з вимогами Порядку, в чому саме полягає порушення позивачем п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.4, п.201.6, п.201.10 ст.201 ПК України, та ч.1, ч.5 ст.203, ч.1 ст.207, п.1, п.2 ст.215, п.1 ст.216, ст.228 ЦК України з посиланням на первинні або інші документи бухгалтерського та податкового обліку. А тому цей акт оцінювався судом 1-ї інстанції за правилами ст.86 КАС України як доказ, що не підтверджує наявність такого порушення у зв'язку з включенням МП «Алекс-ЛТД» у вигляді TOB до складу податкового кредиту спірної суми ПДВ по господарським операціям з МП у вигляді TOB «Гамалс».

Заперечуючи проти позову, відповідач не навів належних доказів для спростування доводів позивача інших ніж зазначені в акті, обставин та міркувань. В порушення вимог Порядку №984 висновки по МП «Алекс-ЛТД» у вигляді TOB були зроблені виключно як похідні від результатів перевірки інших підприємств.

Відповідно до ст.83 ПК України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Згідно п.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Таким чином, висновок документальної перевірки про безтоварність господарських операцій МП «Алекс-ЛТД» у вигляді TOB з МП у вигляді TOB «Гамалс» обґрунтований виключно даними додаткового характеру, одержаними з матеріалів, складених іншими податковими органами, хоча висновки про встановлені порушення податкового законодавства не можуть бути обґрунтовані виключно додатковою інформацією, одержаною не з первинних документів МП «Алекс-ЛТД» у вигляді TOB, а з документів за результатами перевірки інших платників податків. При формуванні висновків акту перевірки МП «Алекс-ЛТД» у вигляді TOB МДПІ в порушення вимог Порядку №984 та ст.83 ПК України оперує переважно чи повністю виключно податковою інформацією, яка не може бути єдиним джерелом одержання даних для формування висновків про порушення платником, що перевіряється, вимог податкового законодавства.

Пунктом 73.5 статті 73 ПК України передбачено, що з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Відповідно до п.1 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1232, зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Пунктами 2 та 3 вказаного Порядку встановлено, що зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань. З метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних. Згідно пунктів 2.1, 2.2 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом ДПА України від 22.04.2011р. №236, для проведення зустрічних звірок відбираються суб'єкти господарювання (контрагенти платника податків), щодо яких виникла необхідність у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків, в тому числі відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Необхідність проведення зустрічних звірок суб'єктів господарювання визначається посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби (далі - органи ДПС) за результатами проведеного аналізу даних та встановлених розбіжностей в податкових деклараціях, автоматизованих інформаційних системах органів державної податкової служби України (АІС ДПА України, Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту, Єдиний реєстр податкових накладних тощо), а також аналізу податкової інформації та документів, отриманих із внутрішніх (у т. ч. від підрозділів податкової міліції тощо) або зовнішніх джерел (у т. ч. від платників податків), які свідчать (можуть свідчити) про порушення такими платниками податків податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС.

Відповідно до пунктів 4 та 5 зазначеного Порядку №1232 орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку. Облік запитів на проведення зустрічних звірок у суб'єктів господарювання здійснюється органами державної податкової служби (як ініціаторами, так і виконавцями).

Пунктом 4.4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом ДПА України від 22.04.2011р. №236, передбачено, що у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (далі - Акт) (додаток 3), реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) (далі - Журнал реєстрації довідок/актів) (додаток 4) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України. При подальшому залученні суб'єкта господарювання (посадових осіб суб'єкта господарювання) до проведення зустрічної звірки відповідальний підрозділ органу ДПС забезпечує проведення такої звірки.

Згідно з пунктами 4.5, 4.7, 5.2 Методичних рекомендацій при отриманні від суб'єкта господарювання (у встановлений статтею 73 Кодексу термін) інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження відповідальний підрозділ проводить зустрічну звірку суб'єкта господарювання протягом 3 робочих днів з дня, наступного за днем отримання такої інформації та її документального підтвердження. За результатами проведення зустрічної звірки складається Довідка про результати проведення зустрічної звірки. Довідка підписується та вручається суб'єкту господарювання у порядку, передбаченому п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року № 1232 "Про затвердження Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок", не пізніше наступного робочого дня від дати її складання. Отримана від суб'єкта господарювання інформація та її документальне підтвердження в подальшому використовується для проведення зустрічних звірок та повинна бути відпрацьована в комплексі з іншими документами суб'єкта господарювання при проведенні чергової документальної планової або позапланової перевірки суб'єкта господарювання із метою підтвердження повноти відображення результатів здійснених господарських операцій у податковому та бухгалтерському обліку.

Згідно з п.4.4 Наказу № 236 акт про неможливість проведення зустрічної звірки складається у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою).

Зразок форми акта про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання визначений додатком 3 до Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок.

Колегія суддів погоджується з висновком суду 1-ї інстанції про те, що складені за результатами заходів по проведенню зустрічної звірки акти про неможливість проведення зустрічної звірки МП у вигляді TOB «Гамалс» (а також й акти щодо TOB «Віджі Буд» та TOB «Сітібуд Україна»), не відповідали вимогам додатку 3 до Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок. Зокрема, описова та змістовна частини акта не відповідають їх назвам та сутності, які запроваджені Методичними рекомендаціями. Так, законодавством не передбачено відображення в акті про неможливість проведення зустрічної звірки висновків, а передбачено лише відображення відомостей, встановлених на підставі матеріалів, що знаходяться у справі суб'єкта господарювання, інформаційних баз даних, інших джерел інформації. Також допускається зазначення інформації, отриманої від підрозділів податкової міліції, що має відношення до питань запиту і може бути використана органом-ініціатором при перевірці.

Наведення висновків щодо реальності здійснення господарських операцій за результатами проведеної звірки суб'єкта господарювання передбачено додатком 5 до Методичних рекомендацій, який у свою чергу складається за результатами фактично проведеної звірки.

Судом 1-ї інстанції було обґрунтовано встановлено, що фактично проведення зустрічної звірки не мало місця, у зв'язку з відсутністю МП у вигляді TOB «Гамалс» за місцезнаходженням, а дослідження первинних документів та їх співставлення з даними звітності МП «Алекс-ЛТД» у вигляд ТОВ не відбувалося.

З огляду на вищевказане колегія суддів вважає, що суд 1-ї інстанції правильно і в достатньому об'ємі встановив обставини справи та ухвалив зазначену постанову з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстав для скасування або зміни вказаної постанови колегія суддів не вбачає, а доводи апеляційної скарги суттєвими не являються та висновків суду 1-ї інстанції не спростовують.

Керуючись ч. 1 ст. 195, ст. 197, п.1 ч.1 ст.198, ст. 200 та п.1 ч.1 ст. 205 КАС України, колегія суддів -

ухвалила:

Апеляційну скаргу Саратської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2013 року по адміністративній справі за позовом малого підприємства «Алекс-ЛТД» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю до Саратської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через 5-ть днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, однак може бути оскаржена в касаційному порядку у відповідності до положень діючого законодавства до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:/підпис/Ю.В. ЯковлевСуддя:/підпис/Д.В. Запорожан Суддя:/підпис/С.І. Жук