Постанова № 36777597, 17.10.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2013 р. Справа № 804/9651/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Луніна О.С. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Криворізької північної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби до Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація № 14» про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Криворізька північна міжрайонна державна податкова інспекція Дніпропетровської області Державної податкової служби звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація № 14», у якому просить стягнути з відповідача кошти, які перебувають у його власності у рахунок погашення податкового боргу з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у загальній сумі 621111,95 гривень.

У обґрунтування позову зазначено, що відповідачем в порушення вимог ст. 67 Конституції України, Податкового кодексу України не сплачено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у встановлені законом строки. У добровільному порядку суму податкового боргу відповідач не сплачує, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Позивач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином відповідно до вимог КАС України, надав до суду 09.10.2013р. письмові доповнення до адміністративного позову (вх. № 64979/13), у яких просив здійснити розгляд справи без його участі у порядку письмового провадження.

Представник відповідача у судовому засіданні пояснив, що погоджується з нарахованою позивачем частиною податкового зобов'язання у сумі 494696,96 грн., оскільки зазначена сума була перерахована податковим органом із урахуванням календарної черговості погашення податкових зобов'язань відповідачем. Щодо суми податкового зобов'язання у розмірі 4218,13 грн., то представник відповідача зазначив, що податкове повідомлення-рішення, яким нарахована зазначена сума оскаржується відповідачем, а тому є неузгодженою на час розгляду справи. Крім того, відповідач зазначив про те, що позивачем не вірно розраховано пеню. Представник відповідача не заперечував проти здійснення розгляду справи у порядку письмового провадження.

За таких обставин суд, керуючись положеннями ст.128 КАС України, вважає за можливе розглянути справу без участі сторін в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, дослідивши подані до суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи, суд встановив таке.

Відповідач - Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна організація № 14» (код ЄДРПОУ 20282526) перебуває на обліку в Криворізькій північній міжрайонній державній податковій інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби, як платник окремих видів податків, в тому числі податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Комунальним підприємством «Житлово-експлуатаційна організація № 14» було подано до Криворізькій північній міжрайонній державній податковій інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби декларації з податку на додану вартість за № 9021450222 від 18.04.2013р. на суму 254224,00 грн., за № 9028429455 від 17.05.2013р. на суму 286138,00 грн., уточнююча декларація від 14.06.2013р. за № 9034843919 на суму 28759.00 гривень.

Однак, підприємством не сплачено у повному обсязі (з урахуванням наявної на особовому рахунку переплати) суму визначених у відповідних деклараціях податкових зобов'язань у встановлені законом строки.

Відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до положень ст. 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п. 58.1 ст. 58 ПК України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення. Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення. До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідно до п. 58.3 ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Положеннями п. 126.1 ст. 126 ПК України встановлено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

За порушення вищезазначених норм щодо відповідача винесене податкове повідомлення-рішення за № 0000471510 від 16.05.2013р., яким застосовано штрафні санкції у розмірі 20% грошового зобов'язання, погашеного із затримкою, всього у сумі 4218,13 гривень, яке відповідно до відмітки на корінці рішення вручено головному бухгалтеру підприємства ОСОБА_2 17.05.2013 року.

Згідно із п. 55.1 ст. 55 ПК України податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства. Процедура адміністративного оскарження рішень органів державної податкової служби є дворівневою.

Відповідно до п. 56.1 ст. 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Згідно із п. 56.2 ст. 56 ПК України у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Відповідно до п. 56.3 ст. 56 ПК України скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (та у разі потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Скарги на рішення державних податкових інспекцій подаються до державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. Скарги на рішення державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі подаються до Державної податкової адміністрації України.

Пунктом 56.6 ст. 56 ПК України у разі коли контролюючий орган приймає рішення про повне або часткове незадоволення скарги платника податків, такий платник податків має право звернутися протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання рішення про результати розгляду скарги, зі скаргою до контролюючого органу вищого рівня.

Згідно із п. 56.8 ст. 56 ПК України контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

В порядку ст.56 ПК України відповідачем було подано до Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області скаргу на податкове повідомлення-рішення за № 0000471510 від 16.05.2013р.

За результатами розгляду зазначеної скарги Головним управлінням Міндоходів у Дніпропетровській області прийнято рішення від 25.07.2013р. за № 1342/10/10-25, яким рішення залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Відповідачем було подано до Міністерства доходів і зборів України скаргу на податкове повідомлення-рішення за № 0000471510 від 16.05.2013р.

За результатами розгляду зазначеної скарги Міністерством доходів і зборів України прийнято рішення від 30.08.2013р. за № 10033/6/99-99-10-01-15, яким рішення залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

У подальшому відповідачем було оскаржене податкове повідомлення-рішення за № 0000471510 від 16.05.2013р. у судовому порядку - ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.09.2013р. відкрито провадження у справі № 804/12017/13-а щодо розгляду питання про визнання протиправним та скасування зазначеного рішення.

Зазначений позов надійшов до суду 16.07.2013 року.

Відповідно до п.п. 14.1.175. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Таким чином, станом на час звернення із цим позовом до суду та станом на час розгляду справи податкове повідомлення-рішення за № 0000471510 від 16.05.2013р., яким застосовано штрафні санкції у розмірі 20% грошового зобов'язання, погашеного із затримкою, всього у сумі 4218,13 гривень, є неузгодженим, адже, оскаржувалось відповідачем спочатку у адміністративному порядку, а згодом і у судовому.

З огляду на ці обставини, позовні вимоги у частині стягнення з відповідача коштів, які перебувають у його власності у рахунок погашення податкового боргу з податку на прибуток підприємств у сумі 4218,13 гривень, яка нарахована контролюючим органом податковим повідомленням-рішення за № 0000471510 від 16.05.2013р. не підлягають задоволенню.

Згідно із п.п.14.1.162 п. 14.1 ст. 14 ПК України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Відповідно до абзацу «а» п.п 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом.

Пунктом 129.4 ст. 129 ПК України встановлено, що пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Згідно до п. 129.5 ст. 129 ПК України зазначений розмір пені застосовується щодо всіх видів податків, зборів та інших грошових зобов'язань, крім пені, яка нараховується за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що встановлюється відповідним законодавством.

За несвоєчасну сплату відповідачу була нарахована пеня у сумі 47772,82 гривень у зв'язку з несплатою податкових зобов'язань по податку на додану вартість.

Відповідно до п. 131.1 ст. 131 ПК України нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків.

У встановлені законодавством граничні строки вищезазначена сума пені відповідачем у добровільному порядку повністю сплачена не була.

Проте, судом встановлено, що відповідно до розрахунку заборгованості відповідача, доданого позивачем до позовної заяви, розрахування пені здійснювалось по несвоєчасно сплаченому податковому зобов'язанню з ПДВ за 2013 рік - у 2012 році, що протирічить ПК України.

Крім того, судом встановлено, що відповідачем здійснювалось погашення податкового боргу з ПДВ у сумі 569121,00 грн., що підтверджується відповідними наданими до суду платіжними дорученнями із зазначенням призначення платежу, проте, як пояснив позивач, розподіл зазначених коштів здійснювалося самостійно податковим органом.

Відповідно до положень ст. 131 ПК України нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків.

При погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов'язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.

Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.

Тобто, податковий орган, не зважаючи на визначення платником-відповідачем у відповідних платіжних дорученнях призначення платежу, у порушення вимог ст. 131 ПК України здійснив самостійний розподіл сум платежів, що вплинуло на обсяг нарахування пені.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.п. 14.1.175. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 95.2. ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше, ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Позивачем була сформована, направлена відповідачу податкова вимога за №2/137 від 28.11.2001 року, яка вручена через засоби поштового зв'язку.

Через те, що податковий борг з 2001р. формувався у відповідача безперервно інших податкових вимог позивач щодо відповідача не формував.

Податковий борг відповідачем сплачений не був. Про наявність податкового боргу свідчить довідка про стан розрахунків з бюджетом від 12.06.2013 року.

Відповідно до п. 95.1. ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 ПК України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 95.3 ст. 95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.

Відповідно до п. 95.4 та 95.5 ПК України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Вилучені відповідно до цієї статті готівкові кошти вносяться посадовою особою органу державної податкової служби до банку в день їх стягнення для перерахування до відповідного бюджету чи державного цільового фонду в рахунок погашення податкового боргу платника податків. У разі неможливості внесення зазначених коштів протягом того самого дня їх необхідно внести в банк наступного робочого дня. Забезпечення збереження зазначених коштів до моменту їх внесення в банк здійснюється відповідним органом державної податкової служби.

Із зазначених норм випливає, що орган державної податкової служби насамперед здійснює заходи щодо погашення податкового боргу платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а потім, лише в разі недостатності коштів - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Таким чином, у процесі судового розгляду позивачем було доведено та обґрунтовано стягнення з відповідача податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 494696,96 гривень. Крім того, зазначена сума податкового зобов'язання визнана відповідачем у процесі судового розгляду справи.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 17 КАС України, до юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 162 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

З огляду на викладене суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення у частині стягнення з відповідача податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 494696,96 гривень.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Криворізької північної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби до Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація № 14» про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути кошти, які перебувають у власності Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація № 14» (код ЄДРПОУ 20282526) на користь державного бюджету у рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 494696 (чотириста дев'яносто чотири тисячі шістсот дев'яносто шість) грн. 96 коп. на бюджетний рахунок 31119029700025, код платежу 14010100, одержувач - УДКЗ у Тернівському районі, код 38031648, банк - ГУДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Суддя О.С. Луніна