Рішення № 3677322, 28.05.2008, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2008 р.

Справа № 3/58

за позовом ЗАТ Фірма "Нафтогазбуд"Управління механізації №22 вул. Героїв УПА,5,Івано-Франківськ,76000

до відповідача ТзОВ "Технобудсервіс" вул. Незалежності, 154 А,Івано-Франківськ,76000

про повернення штукатурної станції та стягнення заборгованості за найм насуму 53593 грн. 81 коп.

Cуддя Фрич Марія Миколаївна

При секретарі Михалевич Андрій Дмитрович

Представники:

Від позивача: Халус М.М. - представник, (довіреність № 13/155 від 06.02.08р.)

Від відповідача: Семків Микола Несторович - представник, (довіреність № 11 від 10.05.2008р.)

СУТЬ СПОРУ: про стягнення заборгованості на суму 53593,81 грн.

Судове засідання проведено з застосуванням перерви.

В запереченні на відзив Тзов "Технобудсервіс" позивач доповнив свої вимоги вимогою про зобов"язання відповідача повернути Управлінню механізації № 22 штукатурну станцію. Відповідно до ст.22 ГПК України - позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог. Проте, серед наданих стороні прав ст.22 ГПК України - відсутне право про заявлення нових вимог в розпочатому провадженні. В спірному випадку позивач в прохальній частині позовної заяви просить суд стягнути відповідні суми, із розміру яких і сплачено держмито. З цього суд робить висновок, що позовною заявою вимоги про повернення штукатурної станції не заявлялось. Таким чином, після порушення провадження по справі заявлення такої вимоги є фактично заявленням нової вимоги, що діючим ГПК не передбачено. З огляду на викладені обставини така вимога не може бути прийнята до розгляду в даному провадженні.

При розгляді матеріалів справи щодо стягнення з відповідача 53593,81 грн. заборгованості, інфляційних, річних та пені - суд встановив, що позивач свої вимоги обгрунтовує наступним:

-договором 1304/05 на роботу обладнання від 13.04.2005р., відповідно до умов якого позивач передав в оренду відповідачу штукатурну станцію,

- акт приймання-передачі основних засобів, підписаний представниками сторін,

- п.2.4 договору, відповідно до якого відповідач взяв на себе зобов"язання проводити оплату механізму до 20 числа кожного наступного місяця згідно фіксованої ціни,

- фактом порушення відповідачем взятих на себе договірних зобов"язань щодо сплати орендних платежів.

Відповідач вимоги позивача не визнає та просить суд в позові відмовити, посилаючись на:

- факт укладення договору оренди та непередання позивачем об"екту оренди - штукатурну станцію- оскільки штукатурна станція знаходилась на огородженій території позивача, була в некомплектному стані та непридатна до роботи.

- лист-вимогу від 20.04.2005р., якою відповідач вимагав доукомлектувати станцію та передати відповідачу.

- відмова позивача передати штукатурну станцію, внаслідок чого відповідач вважає договір оренди розірваним.

-ч.6 ст.762 Цивільного кодексу України, відповідно до якої наймач звільняється від плати за весь час протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає,

-ч.1 ст.762 Цивільного кодексу, яка передбачає орендну плату тільки за користування майном.

-строк дії договору до 31.12.2005р., за межами дії якого припиняються господарські зобов"язання та що не враховано позивачем при заявленні вимог про стягнення інфляційних, річних, пені.

Суд, вислухавши доводи сторін, вивчивши матеріали справи та керуючись вимогами діючого законодавства, дійшов по спору наступних висновків:

13 квітня 2005р. сторони уклали договір № 1304/05, п.1.1 якого визначили предмет договору, а саме: виділення відповідачу в оренду штукатурну станцію № 08100 терміном з 13 квітня 2005р. по 31 грудня 2005р.

Відповідно до ст.759 Цивільного кодексу за договором найму /оренди/ наймодавець 1/передає або 2/зобов"язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Виходячи із умов спірного договору - в ньому відсутні зобов"язання орендодавця, в т.ч. і зобов"язання по передачі об"екту оренди. Натомісць, визначені обов"язки орендатора, серед яких: обов"язок повернути обладнання в технічно справному стані /п.2.13 договору/, зобов"язання по забезпеченню місця стоянки, охорони, протипожежної безпеки /п.2.8 договору/, зобов"язання на випадок крадіжки /п.2.10 договору/, відповідальність за несвоєчасне внесення орендної плати тощо. Таким чином, виходячи із умов договору випливає висновок про те, що факт передачі об"екта оренди на момент підписання договору відбувся, що не суперечить вимогам ст.759 Цивільного кодексу. Такий висновок, крім того, підтверджується і документально: актом приймання-передачі /внутрішнього переміщення/ основних засобів, який підписано сторонами на передодні підписання договору - 12 квітня 2005р. Відповідно до названого акту - сторонами проведено огляд та передача штукатурної станції /в місці підпису акту сторонами чітко указано, що об"ект здано та прийнято/. За таких обставин доводи відповідача про те, що ним штукатурна станція не отримана є непереконливими. Крім того, суду подано пояснення фізичних осіб по справі /машиніст крану Бандура, Лащин/, які підтвердили факт вивезення штукатурної станції відповідачем. Доводи відповідача про те, що станція була неукомлектована і тому була в неробочому стані підтверджуються частково самим актом приймання-передачі та п.2.12 договору, проте вони не звільняють відповідача від орендних платежів та виконання інших зобов"язань по договору, оскільки некомплектність була обумовлена в момент передачі станції. Виходячи із наведеного та п.1.2 договору - відповідач зобов"язувався проводити оплату механізму до 20 числа кожного наступного місяця в розмірі 1200 грн. і в періоді терміну дії договору з 13 квітня 2005р. по 31 грудня 2005р. Відповідно до ст.764 Цивільного кодексу - якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором. Оскільки суду не подано жодних документів про дії сторін в відповідності до наведеної норми права - суд приходить до висновку, що спірний договір є діючим в даний час.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу - зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу. Одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом /ст.525 Цивільного кодексу/. Оскільки в спірному випадку договором не обумовлено спеціального порядку розрахунків по ньому, відповідно на відповідачу лежить обов"язок по сплаті орендних платежів /вартість послу/ в порядку і в розмірі, встановленому договром. Розрахована за таким принципом сума платежів з червня 2005р. по лютий 2008р складає 40800 грн. Враховуючи, що відповідач не подав суду жодних доказів про проведення розрахунку з позивачем - нарахована сума є сумою боргу, яка підлягає відшкодуванню з індексом інфляції та річними /ст.625 Цивільного кодексу/, а також за порушення термінів платежу - з відповідача підлягає стягненню пеня в порядку та на підставі п.2.11 договору.

З наведеного в суду випливає висновок про обгрунтованість позовних вимог в частині грошових стягнень. За таких обставин суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Судові витрати, в т.ч. і витрати на послуги адвоката слід відшкодувати з відповідача відповідно до приписів ст.49 ГПК України.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.525,526, 759 , 764 Цивільного кодексуУкраїни, ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити.

Стягнути з ТзОВ "Технобуд-сервіс", м.Івано-Франківськ, вул.Незалежності 154 А , р/р 26002000530001 в ІФФ ВАТ "Банк Уніфверсальний м.Івано-Франківськ ЗКПО 32873158 МФО 336901 в користь ЗАТ "Нафтогазбуд" в особі Управління механізації № 22 м.Івано-Франківськ, вул.Героїв УПА,5р/р № 26005301710274 в ПІБ м.Івано-Франківська, ЗКПО 04715612 мфо 336354 -- 40800 грн.основної заборгованості, 9264 грн. інфляційних, 105,12 грн. річних, 3424,69 грн. пені, 535,93 грн. держмита, 118 грн. інформаційних послуг, 5350 грн. послуг адвоката.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Фрич Марія Миколаївна

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

______ Бабінець Уляна Василівна