Ухвала суду № 36772683, 21.01.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" січня 2014 р.справа № 811/1371/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Лукманової О.М.

суддів: Божко Л.А. Прокопчук Т.С.

при секретарі: Соломка М.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13.05.2013 року у справі №811/1371/13-а за позовом Гайворонської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

в с т а н о в и л а:

У квітні 2013 року Гайворонська МДПІ Кіровоградської області ДПС (далі по тексту - позивач) звернулася до суду з позовом до ФОП ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач), в якому просила стягнути з відповідача податковий борг в розмірі 1700 грн.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13.05.2013 року позовні вимоги задоволено, стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 фінансові санкції в сумі 1700 грн. на користь держави в особі Гайворонської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби.

З постановою суду першої інстанції не погодився ФОП ОСОБА_1 та подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог. Свої вимоги обґрунтував тим, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт вважав, що позивач звернувся до суду із порушенням строків.

Згідно ч. 1 ст. 41 КАС України справа розглянута за відсутності осіб, які беруть участь у справі.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що сума податкового боргу є узгодженою відповідно до податкового законодавства, доказів на підтвердження сплати застосованої суми штрафних (фінансових) санкцій відповідачем не надано, а тому сума податкового боргу підлягає стягненню.

Матеріалами справи встановлено, що посадовими особами Гайворонської МДПІ у вересні 2008 року було проведено перевірку ФОП ОСОБА_1 щодо контролю та здійснення розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу, якою встановлено порушення приписів п.1,2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», та за результатами якої 12.09.2008 року було складено акт №1120000304. На підставі акту перевірки Гайворонської МДПІ 15.09.2008 року було винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 000182320/0, яким до ФОП ОСОБА_1 застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1700 грн. Податкова вимога була отримана відповідачем 26.09.2009 року (а.с.8-10).

Відповідно до п.56.18 ст.56 ПК України з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення. У разі коли платником податків до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, строк звернення до суду продовжується на строк, що фактично пройшов з дати звернення платника податків із скаргою до контролюючого органу до дати отримання (включно) таким платником податків остаточного рішення контролюючого органу, прийнятого за результатами розгляду скарги. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Постановою Кіроградського окружного адміністративного суду від 26.01.2010 року у справі №2а-7399/09/1170 за позовом ФОП ОСОБА_1 до Гайворонської МДПІ Кіровоградської області у задоволенні позовних вимог про скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 15.09.2008 року за № 000182320/0 та за № 000172320/0 було відмовлено. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30.05.2012 року постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду залишено без змін. (а.с.11-13, 16-20).

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, податкове зобов'язання в сумі 1700 грн., визначене рішенням №000182320/0 від 15.09.2008 року є узгодженим з 30.05.2012 року та сума штрафних санкцій підлягає стягненню у примусовому порядку у разі несплати її у добровільному порядку.

Матеріалами справи встановлено, що ФОП ОСОБА_1 вищевказаний податковий борг у добровільному порядку не сплатив.

Відповідно до ст.59 ПК України у разі коли платник не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення - рішення. У разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог.

Строки стягнення узгоджених грошових зобов'язань по податковому боргу передбачені ст.102 ПК України, згідно п.102.1 якої контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Отже, податковим законодавством встановлено відповідний строк стягнення податкового боргу, який становить 1095 днів.

Аналізуючи докази у справі та законодавство, яке регулює спірні правовідносини, колегія суддів вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та такі, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, постанову суду першої інстанції слід залишити без змін, як таку, що прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.,ст.200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13.05.2013 року у справі №811/1371/13-а - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.М. Лукманова

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: Т.С. Прокопчук