Постанова № 36772078, 16.01.2014, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" січня 2014 р. Справа № 809/4102/13-a

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Тимощука О.Л.

при секретарі Маковійчук С.М.

за участю:

представника позивача - Василів М.П.,

представника відповідача - Тютюника М.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Івано-Франківськ-Авто"

про стягнення заборгованості в сумі 16710,97 грн,-

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську (надалі також - позивач) звернулося в суд з адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства "Івано-Франківськ-Авто" (надалі також - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 16710,97 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач є платником страхових внесків до Пенсійного Фонду України. Об'єктом оподаткування для платника зазначеного збору є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 вказаного Закону. Згідно з пенсійним законодавством відповідач зобов'язаний відшкодовувати фактичні витрати органу Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, що здобули стаж, який дає право на даний вид пенсії на цьому підприємстві. Підприємство щомісяця до 25-го числа зобов'язане вносити до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Згідно із розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та пунктів "б" -"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" по Списку №2 за серпень, вересень, жовтень та листопад 2013 року платник повинен відшкодувати виплачені пільгові пенсії у розмірі 16710,97 грн. Оскільки дані суми відповідачем добровільно не відшкодовано, позивач просить стягнути їх в судовому порядку.

Представник позивача вимоги, викладені в позовній заяві підтримала в повному обсязі, просила позов задовольнити повністю.

Представник відповідача проти адміністративного позову заперечив з підстав, наведених в письмовому запереченні, зокрема, щодо частини заперечень, судом надана відповідна оцінка в ухвалі від 16.01.2014 року про відмову в закритті провадження у справі. Що стосується неправомірного нарахування суми недоїмки, вказав суду, що позивачем не враховано суму оплати, яка відбулася у вересні 2014 року в сумі 4556,27 грн., на покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, аналогічно відповідачем проведено оплату за жовтень 2013 року в сумі 4420,02 грн. Окрім того, відповідача не повідомлялося жодним чином про зміну відшкодувань за листопад 2013 року, що суперечить вимогам пенсійного законодавства. Просив, за наведених підстав, в задоволенні позову відмовити повністю.

Розглянувши позовну заяву, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши надані суду письмові докази та інші матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 02.01.2014 року, юридична особа - Публічне акціонерне товариство "Івано-Франківськ-Авто" зареєстроване 19.09.2003 року.

Судом встановлено, що відповідач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську, та є платником страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування. Об'єктом оподаткування для платника зазначеного збору є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 вказаного Закону.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку та в розмірах встановлених законом. Згідно із статтею 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Пунктом 2 Перехідних положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди вказаним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". При цьому, зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Так, статтею 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що об'єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону (а це суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених вище, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади) крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 року та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за №64/8663 від 16.01.2004 р.

Пунктом 6.1. Інструкції передбачено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зокрема, 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Пунктом 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Відповідно до п. 6.8. вказаної Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Як вбачається з матеріалів справи, працівникам відповідача призначено та виплачуються пенсії на пільгових умовах, відповідно до пунктів "б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Дані обставини підтверджуються розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (а.с.9-13,15-19,21-25).

Судом встановлено, що сума фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій протягом спірного періоду змінювалася, про що відповідача повідомлялося належним чином.

Так, листом №185/04 від 19.02.2013 року (а.с.20) відповідачу визначено до сплати витрати за серпень 2013 року в сумі 4347,24 грн., що підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та пунктів "б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (надалі також - розрахунок) (а.с.21-25).

За вересень та жовтень 2013 року, у відповідності до листа №603/04 від 16.09.2013 року відповідачу визначено до сплати 4420,02 грн. та 41332,32 грн. відповідно, згідно з розрахунками (а.с.15-19).

В свою чергу, за листопад 2013 року розраховано до сплати 383,39 грн. (а.с.7). В судовому засіданні з'ясовано та підтверджується матеріалами справи, що розрахунки за листопад 2013 року (а.с.9-13) надсилалися відповідачу супровідним листом №724/04 від 15.11.2013 року (а.с.7), та отримані останнім у відповідності до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення 22.11.2013 року (а.с.8), що спростовує твердження відповідача про неотримання повідомлення за листопад 2013 року. Оскільки, вказаний розрахунок, як і в попередніх випадках, направлявся відповідачу за його місцем державної реєстрації (юридичною адресою), а сам факт отримання підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення, доводи представника відповідача не є переконливими та спростовуються наявними доказами у справі.

Таким чином, матеріалами адміністративної справи підтверджується те, що розрахунки направлялися відповідачу, отримані ним та останнім не оскаржувалися.

Щодо тверджень відповідача про те, що ним проведено оплату недоїмки відповідно до платіжних доручень №2225 від 25.09.2013 року в сумі 4556,27 грн., за вересень 2013 року та №1639 від 27.11.2013 року в сумі 4420,02 грн., за жовтень 2013 року (а.с.40,41) судом встановлено, що за відповідачем станом на момент розгляду даної адміністративної справи рахується недоїмка в загальному розмірі 137412,05 грн., вищевказані платежі враховані позивачем, проте ці платежі зараховані позивачем в погашення заборгованості за попередні періоди.

Пунктом 10.11 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 року та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за №64/8663 від 16.01.2004 року передбачено, що у разі коли страхувальник має несплачені суми недоїмки, пені та фінансових санкцій та здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються шляхом перерозподілу такої сплаченої суми в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення.

Таким чином, маючи несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і сплачуючи при цьому поточні суми страхових внесків, страхувальник не вважається таким, що своєчасно виконав свої зобов'язання за поточний період, оскільки в силу імперативних вимог вищевказаної Інструкції органи пенсійного фонду зобов'язані направити цей платіж на погашення недоїмки, яка виникла за попередні періоди.

Наявність заборгованості додатково підтверджується розрахунком сум заборгованості (а.с.6) та випискою з картки особового рахунку щодо відповідача (а.с.44).

З огляду на вищенаведене, сума заборгованості відповідача з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, згідно з поданими розрахунками за серпень, вересень, жовтень та листопад 2013 року становить 16710,97 грн.

Враховуючи встановлені обставини та вказані правові норми, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Івано-Франківськ-Авто" (ідентифікаційний код 05495466) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську (ідентифікаційний код 20550895) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком №2 за період серпень-листопад 2013 року в загальній сумі 16710 (Шістнадцять тисяч сімсот десять) гривень 97 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: /підпис/ Тимощук О.Л.

Постанова складена в повному обсязі 21.01.2014 року.