КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.04.2008 № 7/146
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Отрюха Б.В.
суддів: Верховця А.А.
Тищенко А.І.
За участю представників:
від позивача – Грищенюк Д.І. – юрист,
від відповідача – Шулик К.В. -юрист, Ульянчук Ю.А. – юрист,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкрите акціонерне товариство "Київгаз"
на рішення Господарського суду м.Києва від 12.02.2008
у справі № 7/146 (Паламар П.І.)
за позовом Дочірня компанія "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
до Відкрите акціонерне товариство "Київгаз"
про стягнення боргу, сум за час прострочення виконання боржником грошового зобов"язання, ціна позову 4588997,86 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду м. Києва від 12.02.2008р. у справі № 7/146 Провадження в частині вимог про стягнення основного боргу припинено. Позов Дочірньої компанії “Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” в задоволено частково. Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства “Київгаз” на користь Дочірньої компанії “Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” 684 404,83 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 174 206,50 грн. – три проценти річних з простроченої суми, 25500 грн. витрат по оплаті державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати в частині стягнення 3% річних та збитків від інфляції з підстав неповного з’ясування обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального права, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.
Зокрема він стверджує, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, згідно п. 4 ст. 12 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», не нараховуються неустойка, не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань.
Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне:
3 січня 2002 р. між сторонами по справі укладено договір № 11-39 на транспортування природного газу, 29 грудня 2003 р. додаткову угоду № 6, 25 березня 2004 р. додаткову угоду № 8 до цього договору.
За умовами договору та додаткових угод позивач зобов’язався протягом 2004 року надавати відповідачу послуги з транспортування природного газу від пунктів прийому-передачі газу в систему магістральних газопроводів до газорозподільчих станцій для потреб населення, виробничо-технологічних витрат і нормованих втрат замовника, а відповідач –оплачувати надані послуги в розмірі їх вартості до 10 десятого числа наступного за звітним на підставі актів приймання-передачі послуг з транспортування газу.
Відповідно до умов п. 5.1 договору диференційований тариф на транспортування 1000 м3 газу по магістральних трубопроводах встановлений в розмірі 34,50 грн. з урахуванням ПДВ.
Додатковою угодою № 9 від 25 травня 2004 р. до договору тариф на транспортування 1000 м3 газу по системі магістральних трубопроводів згідно з постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України № 437 від 30 квітня 2004 р. “Про затвердження тарифів на транспортування та постачання природного газу” з 1 травня 2004 р. встановлений в розмірі 40,20 грн. з урахуванням ПДВ.
Строк дії договору в частині надання послуг по транспортуванню газу встановлений з 1 січня 2002 до 31 грудня 2004 р., в частині проведення розрахунків за послуги –до повного їх здіснення.
Наявними в матеріалах справи актами виконання послуг з транспортування газу від 31 жовтня 2004 р., двома актами від 31 серпня 2004 р., двома від 30 вересня 2004 р., двома від 31 жовтня 2004 р., двома від 30 листопада 2004 р., двома від 31 рудня 2004 р., платіжними дорученнями №№ 13/5034, 13/5035, 13/5036, 13/5037 від 25 грудня 2007 р., 13/5082 від 26 грудня 2007 р. підтверджується факт надання позивачем відповідачу протягом серпня-грудня 2004 року послуг з транспортування 129258522 м3 природного газу вартістю 5195753,87 грн., а також факт оплати останнім одержаних послуг у повному обсязі, у т.ч. 3730386,53 грн. після звернення позивача в суд з указаним позовом.
Враховуючи те, що заявлена до стягнення сума боргу відповідачем була сплачена, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що предмет спору в цій частині позовних вимог відсутній, та, керуючись п. 11 ст. 80 ГПК України, припинив провадження в частині вимог про стягнення основного боргу.
Оскільки, відповідач прострочив виконання грошового зобов’язання з оплати за договором, місцевий господарський суд стягнув з нього на користь позивача, відповідно до вимог ст. 625 ЦК України, 684404,83 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 174206,50 грн. три проценти річних з простроченої суми, мотивуючи свою позицію тим, що зазначений вид відповідальності не є неустойкою та іншими санкціями в розмінні абз 4. ч. 4 ст. 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом”.
Суд апеляційної інстанції не може погодитись з даним висновком Господарського суду м. Києва, та вважає, що в задоволенні позовних вимоги про стягнення 3% річних та збитків внаслідок інфляції за весь час прострочення необхідно відмовити, виходячи з наступного:
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.08.04р. у справі 23/343-б було порушено провадження у справі про визнання банкрутом ВАТ «Київгаз».
Згідно ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів згідно п. 4 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не нараховуються неустойка, не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань. Вказана норма визначає конкретний проміжок часу, протягом якого не нараховується неустойка та не застосовуються будь-які інші санкції.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Даною нормою передбачена юридична відповідальність за порушення грошового зобов’язання у вигляді сплати 3% річних та збитків від інфляції, що на думку колегії суддів, є відповідною майновою санкцією за порушення грошових зобов’язань.
В Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 19.03.2002 р. № 01-8/307 “Про деякі питання, пов’язані з введенням мораторію на задоволення вимог кредиторів згідно з Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” зазначено за змістом абзацу сьомого статті 1, частини 5 статті 12, частини 4 статті 17, частини 1 статті 23 Закону мораторій поширюється на вимоги щодо сплати неустойки (пені, штрафу), суми завданих збитків, які боржник зобов’язаний сплатити кредиторам за грошовими зобов’язаннями, а також на вимоги щодо сплати пені та штрафних санкцій (штрафів) за порушення податкового законодавства.
При цьому законодавець не відокремлює поточних кредиторів від конкурсних, а зазначає про наявність відповідного мораторію.
За таких обставин апеляційна скарга Відкритого акціонерного товариства "Київгаз" підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції зміні в частині стягнення 3% річних та збитків внаслідок інфляції за весь час прострочення, в іншій частині рішення залишається без змін.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, 103 – 105 Господарського процесуального кодексу України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Київгаз” задовольнити.
2. Рішення Господарського суду м. Києва від 12.02.2008р. у справі № 7/146 змінити, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:
«Провадження у справі № 7/146 в частині позовних вимог про стягнення основного боргу припинити.
Відмовити у повному обсязі в задоволенні позовних вимог про стягнення 3% річних та збитків внаслідок інфляції за весь час прострочення.»
3. Стягнути з Дочірньої компанії “Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1, код ЄДРПОУ 30019801, п/р 260033011241826 в ОПЕРУ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 300023) на користь Відкритого акціонерного товариства “Київгаз” (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе,4-б, код ЄДРПОУ 03346331, п/р 2600900097738 в ВАТ КБ «Хрещатик», МФО 300670) 17 025,48 грн. – витрат по сплаті держмита за подання апеляційної скарги. Видати наказ.
4. Видачу наказу доручити Господарському суду м. Києва.
5. Матеріали справи № 7/146 повернути Господарському суду м. Києва
Головуючий суддя Отрюх Б.В.
Судді Верховець А.А.
Тищенко А.І.
24.04.08 (відправлено)
Судове рішення № 3677200, Київський апеляційний господарський суд було прийнято 24.04.2008. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 7/146. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: