Постанова № 36771351, 21.01.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" січня 2014 р. Справа№ 911/3535/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пашкіної С.А.

суддів: Баранця О.М.

Калатай Н.Ф.

За участю представників сторін:

Від позивача - Козачок В.В. - директор;

Лисенко Л.В. (довір. б/н від 12.09.2013;

Від відповідача - Куприянський Б.О. ( довір. б/н від 12.08.2013р.);

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Калитянський експериментальний завод комбікормів і преміксів»

на рішення Господарського суду Київської області від 21.11.2013р.

у справі № 911/3535/13 (суддя Лилак Т.Д.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Україна Агро Трейд»

до Публічного акціонерного товариства «Калитянський експериментальний завод комбікормів і преміксів»

про стягнення 2 780 967,40 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 21.11.2013р. у справі №911/3535/13 позов задоволено повністю. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Калитянський експериментальний завод комбікормів і преміксів" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна Агро Трейд" 2 753 964,50 основного боргу, 18 334 грн. 61 коп. 3% річних, 55 445 грн. 98 коп. судового збору. Повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Україна Агро Трейд" з Державного бюджету України зайво сплачений судовий збір в розмірі 173грн. 37коп., що перерахований платіжним дорученням від 21.08.2013 № 428.

Рішення місцевого господарського суду ґрунтується на тому, що відповідач за отриманий товар розрахувався частково, а тому має заборгованість перед позивачем на суму 2 753 964,50 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду Київської області від 21.11.2013р. та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає про те, що в порушення вимог Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженого Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.97р. основними документами на перевезення вантажу є товарно-транспортні накладні; залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші, як зазначає відповідач ветеринарні свідоцтва. Відповідно до наведених вище правил продукти тваринного погодження, підлягають ветеринарно-санітарному контролю; перевізник, якому видається ветеринарне свідоцтво, зобов'язаний пред'являти його в дорозі для перевірки, а потім з вантажем передати вантажоодержувачу. В порушення вимог законодавства, як зазначає скаржник позивач не передав скаржнику обов'язкового документу на товар, ветеринарного свідоцтва, що є перешкодою для належного використання переданого товару у господарській діяльності скаржника.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін судова колегія встановила.

Між позивачем та відповідачем 30.01.2012р. укладено договір №30/01/2012 поставки, відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставляти покупцю продукцію, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, приймати і оплачувати товар.

У період з 01.03.2013 року по 08.04.2013 року позивачем було поставлено, а відповідачем отримано товар на загальну суму 2913872,00 грн., що підтверджується підписаними та скріпленими печатками сторін видатковими накладними №0000027 від 01.03.2013р. на суму 649600,00 грн., №0000029 від 01.03.2013р. на суму 406215,00 грн., №0000046 від 03.04.2013р. на суму 470000,00 грн., №0000047 від 04.04.2013р. на суму 525180,00 грн., №0000048 від 05.04.2013р. на суму 291250,00, №0000049 від 08.04.2013р. на суму 571627,00 грн. та довіреностями на отримання матеріальних цінностей, копії яких наявні в матеріалах справи. Підставою здійснення поставок, у видаткових накладних зазначено договір поставки №30/01/12 від 30.01.2012 року.

Договір № 30/01/12 від 30.01.2012 року відповідно до п. 13.1. договору припинив дію з 01.02.2013 року.

Факт підписання видаткових накладних, довіреностей на отримання матеріальних цінностей, отримання товару за вказаними накладними та часткової оплати товару свідчить про те, що між сторонами виникли правовідносини з поставки товару.

Згідно з частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін, тому суд вважає, що між сторонами мають місце правовідносини, що склалися на підставі укладеного у спрощений спосіб договору купівлі-продажу, за яким сторони не визначали строк здійснення відповідачем оплати за отриманий товар.

Згідно ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Абзацами третім, четвертим та п'ятим Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" № 01-06/928/2012 від 17.07.2012р. передбачено, що відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. Отже, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення частини другої статті 530 названого Кодексу, в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується. При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України.

У зв'язку з викладеним, місцевий господарський суд вірно зазначає про те, що відповідач, як покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття, а накладні, за якими відповідач отримав товар, є самостійними підставами виникнення обов'язку у відповідача здійснити розрахунки за отриманий товар.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

У відповідності до п. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Отже, для цілей бухгалтерського обліку документальним підтвердженням здійснення господарських операцій між суб'єктами господарювання є належним чином оформлені первинні документи.

Умови та порядок видачі довіреностей на одержання товарно-матеріальних цінностей регламентовано Інструкцією про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 року №99 дія якої поширюється на підприємства, установи та організації, їх відділення, філії, інші відокремлені підрозділи та представництва.

Відповідно до п.2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996р. №99 сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери відпускаються покупцям або передаються безоплатно тільки за довіреністю одержувачів.

Таким чином, первинними документами для підтвердження поставки товару є оформлена накладна та довіреність від підприємства-покупця на особу, яка отримує товар, за встановленою формою.

На підтвердження факту поставки товару та отримання його відповідачем, виникнення зобов'язань між позивачем та відповідачем, окрім специфікацій та видаткових накладних до матеріалів справи позивачем подано товарно-транспортні накладні на поставку товару за спірними видатковими накладними, а також довіреності на представника відповідача на отримання товару.

Відповідно повноваження представника відповідача на отримання товару за видатковими накладними №РН-0000027 від 01.03.2013р. №РН-0000029 від 01.03.2013р., №РН-0000046 від 03.04.2013 р., №РН-0000047 від 04.04.2013р., №РН-0000048 від 05.04.2013р., №РН-0000049 від 08.04.2013р., підтверджується довіреностями серії ААД №734142/171, №734214/243, №734221/250, №734216/245, №734222/251.

Відповідач за отриманий на суму 2913872,00 грн. товар розрахувався частково, за видатковою накладною №0000027 від 01.03.2013р. на суму 159907,50 грн., що стверджується платіжним дорученням від 23.07.2013 року і має заборгованість перед позивачем у розмірі 2753964,50 грн.

За таких обставин, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача боргу у сумі 2753964,50 грн. за поставлений товар у період з 01.03.2013 року по 08.04.20113 року підлягають задоволенню.

Доводи відповідача в апеляційній скарзі про те, що оскільки позивач не передав скаржнику обов'язкового документу на товар, ветеринарного свідоцтва, це є перешкодою для належного використання переданого товару у господарській діяльності скаржника до уваги судовою колегією не приймаються, оскільки відповідач, як зазначалось вище прийняв товар, а отже повинен за нього розрахуватись, у зв'язку з чим зазначені відповідачем доводи не можуть звільнити відповідача від зобов'язання з оплати за отриманий товар, а можуть бути предметом іншого спору.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідач порушив зобов'язання щодо оплати поставленого товару у період з 01.03.2013 року по 08.04.20113 року, з нього на користь позивача місцевим господарським судом обгрунтовано стягнуто 18334,61 грн. - 3 % річних.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, рішення Господарського міста Києва залишається без змін.

Керуючись ст.ст.101-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Калитянський експериментальний завод комбікормів і преміксів» залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 21.11.2013р. у справі №911/3535/13 залишити без змін.

3. Повернути до Господарського суду Київської області матеріали справи №911/3535/13.

Повний текст постанови складено та підписано 23.01.2014р.

Головуючий суддя С.А. Пашкіна

Судді О.М. Баранець

Н.Ф. Калатай