Рішення № 36769176, 17.01.2014, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 4/108/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Запоріжжя

17.01.2014 справа № 908/3689/13

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, (69068, АДРЕСА_1)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Магістраль - В», (71700, м. Токмак Запорізької області, вул. Гоголя, буд. 130/1)

про стягнення 15683,00 грн. основного боргу за договором на ремонт та технічне обслуговування № 136 від 05.12.2011 р., 3335,06 грн. пені та 652,23 грн. річних відсотків

суддя Зінченко Н.Г.

За участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_3 - адвокат (на підставі угоди № 331 від 02.10.2013 р.);

від відповідача - Білець І.І., довіреність б/н від 10.01.2014 р.;

12.11.2013 р. до господарського суду Запорізької області звернувся Фізична особа - підприємець ОСОБА_1, м. Запоріжжя (ФОП ОСОБА_1) з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Магістраль - В», м. Токмак Запорізької області (ТОВ «Магістраль - В») про стягнення 15683,00 грн. основного боргу за договором на ремонт та технічне обслуговування № 136 від 05.12.2011 р., 2670,85 грн. пені та 470,49 грн. 3 % річних.

Згідно протоколу автоматичного розподілу заяви між суддями від 12.11.2013 р. справу № 908/3689/13 призначено до розгляду судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 12.11.2013 р. порушено провадження у справі № 908/3689/13, справі № 908/3689/13 присвоєно номер провадження справи 4/108/13, судове засідання призначено на 12.12.2013 р., у сторін витребувані документи і докази, необхідні для вирішення спору.

У зв'язку із неявкою в судове засідання представників сторін розгляд справи, на підставі ст. 77 ГПК України, відкладався до 13.01.2014 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 13.01.2014 р. судом на підставі ч. 3 ст. 69 ГПК України за клопотанням позивача процесуальний строк вирішення спору у справі № 908/3689/13 продовжений на п'ятнадцять діб, до 27.01.2014 р., з метою витребування у сторін додаткових документів і доказів, необхідних для повного, всебічного та об'єктивного вирішення спору по суті, в судовому засіданні, на підставі ст. 77 ГПК України, оголошувалася перерва до 17.01.2014 р.

В судовому засіданні 17.01.2014 р. справу розглянуто, прийнято та оголошено, на підставі ст. 85 ГПК України, вступну та резолютивну частини рішення.

За письмовим клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

В судовому засіданні 17.01.2014 р. до початку судового вирішення спору позивач звернувся до суду з письмовою заявою, якою, посилаючись на ст. 22 ГПК України, просить суд прийняти до уваги, що при звернення до суду з позовом у даній справі ним була допущена арифметична помилка при визначені загальної ціни позову. Таким чином, позивач зазначає, що загальна ціна позову становить 19670,29 грн., з яких 15683,00 грн. основний борг за договором на ремонт та технічне обслуговування № 136 від 05.12.2011 р., 3335,06 грн. пеня та 652,23 грн. 3 % річних.

Враховуючи викладене, позивач просить суд стягнути з ТОВ «Магістраль - В» за неналежне виконання прийнятих на себе зобов'язань за договором на ремонт та технічне обслуговування № 136 від 05.12.2011 р. 15683,00 грн. основного боргу, 3335,06 грн. пені та 652,23 грн. 3 % річних.

Згідно ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених ст. 5 ГПК України в цій частині, відмовитися від позову або зменшити розмір позовних вимог.

В пункті 3.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру.

Враховуючи викладене, розглянувши заяву позивача, подану в судовому засіданні 17.01.2014 р., ухвалу суду від 12.11.2013 р. про порушення провадження у справі № 908/3689/13 та матеріали справи, суд дійшов висновку, що за своєю суттю зазначена заяча є заявою про збільшення позовних вимог, яка подана позивачем у відповідності до приписів ст. 22 ГПК України, відповідає вимогам чинного процесуального законодавства, не порушує прав та охоронюваних законом інтересів сторін, а тому приймається судом до розгляду.

Таким чином, в судовому засіданні 17.01.2014 р. судом розглянуті та вирішені по суті позовні вимоги про стягнення з ТОВ «Магістраль - В» на користь ФОП ОСОБА_1 15683,00 грн. основного боргу за договором на ремонт та технічне обслуговування № 136 від 05.12.2011 р., 3335,06 грн. пені та 652,23 грн. 3 % річних.

Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на приписах ст. 181 ГК України, ст., ст. 207, 526, 551, 625, 629, 638 ЦК України і полягають в тому, що між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Магістраль - В» був укладений договір на ремонт та технічне обслуговування № 136 від 05.12.2011 р., відповідно до якого позивач (Виконавець) прийняв на себе обов'язок по технічному обслуговуванню, діагностиці або ремонту обладнання відповідно до заявки замовника, а відповідач (Замовник) зобов'язався сплатити вартість виконаних робіт, послуг та використаних запчастин, матеріалів, а також прияти обладнання після виконаної роботи. Як зазначає позивач, 13.08.2012 р. сторонами у справі було оформлено наряд-замовлення № 258 на виконання робіт з ремонту ТНВД та форсунок на транспортному засобі відповідача - автомобілі MAN 463.14.08.2012 р. на підтвердження факту виконання робіт позивачем та відповідачем був оформлений акт прийому-передачі виконаних робіт № 221, згідно якого вартість виконаних Виконавцем на замовлення Замовника робіт склала 17683,00 грн. Відповідно до п. 4.4 договору відповідач зобов'язався здійснювати оплату виконаних робіт шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача протягом 3 робочих днів з моменту підписання акту виконаних робіт або шляхом внесення плати в касу позивача протягом цього ж часу. Отже, виходячи з умов договору, відповідач зобов'язаний був оплатити виконані роботи в розмірі 17683,00 грн. у строк до 17.08.2012 р. В порушення умов договору та вимог чинного законодавства за надані послуги (роботи) відповідач розрахувався частково та з порушення термінів внесення оплати, сплативши 05.12.2012 р. і 13.12.2012 р. частину заборгованості в розмірі 2000,00 грн. Умовами п. 5.3 договору сторони визначили, що за порушення Замовником строків виконання грошових зобов'язань він сплачує на користь Виконавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Враховуючи, що відповідач не виконав у визначені строки та у повному обсязі зобов'язання з оплати виконаних послуг (робіт) на суму 17683,00 грн., позивачем відповідачу за загальний період з 18.08.2012 р. по 30.09.2013 р. нарахована пеня в сумі 3335,06 грн. та 3 % річних в сумі 652,23 грн. На підставі зазначеного, позивач просить суд позов задовольнити повністю.

Відповідач позовні вимоги не визнав, позов вважає безпідставним та необґрунтованим з наступних підстав. Дійсно, 05.12.2011 р. позивачем та відповідачем був укладений договір на ремонт та технічне обслуговування № 136, згідно з яким позивач прийняв на себе обов'язок по технічному обслуговуванню, діагностиці або ремонту обладнання відповідно до заявки замовника, а відповідач зобов'язався оплатити вартість виконаних робіт, послуг та використаних запчастин, матеріалів, а також прияти обладнання після виконаної роботи. Відповідно до п., п. 1.1 і 3.1 договору оформлення замовлення-наряду Виконавцем (позивачем) здійснюється на підставі письмової заявки Замовника (відповідача). Відповідач наполягає на тому, що на виконання робіт, вказаних позивачем у позовній заяві, ТОВ «Магістраль - В» письмову заявку ФОП ОСОБА_1 не надавало. Згідно з п. 3.3 договору перелік необхідних для виконання робіт і надання послуг узгоджується сторонами із зазначенням їх в замовленні-наряді. Відповідач вказує на те, що ні перелік робіт, ні строки їх виконання сторонами не обговорювалися та не узгоджувалися. В п. 3.1 договору вказано, що оформлення замовлення-наряду здійснюється на підставі письмової заявки Замовника або його представника при наданні довіреності від Замовника. З огляду на зазначене, відповідач наполягає на тому, що замовлення-наряд № 258 від 13.08.2012 р. на виконання робіт з капітального ремонту паливної апаратури та форсунок автомобіля MAN, на який посилається позивач, сторонами не оформлювався та збоку відповідача не підписувався. Крім того, ТОВ «Магістраль - В» роботи по ремонту паливної апаратури та форсунок автомобіля MAN від ФОП ОСОБА_1 не приймало і акт виконаних робіт від 14.08.2012 р. за № 221 не підписувало. При цьому, відповідач просить суд врахувати, що замовлення-наряд № 258 від 13.08.2012 р. і акт прийому-передачі виконаних робіт № 221 від 14.08.2012 р. від імені відповідача підписаний ОСОБА_5, який не є працівником ТОВ «Магістраль - В» та ніколи не уповноважувався відповідачем на підписання зазначених документів. Таким чином, відповідач вважає, що ТОВ «Магістраль - В» не порушено жодних зобов'язань перед позивачем, що виключає настання будь-яких правових наслідків, встановлених як договором так і законом, зокрема: сплату неустойки, відшкодування збитків та інше. Стовно сплати на користь ФОП ОСОБА_1 в грудні 2012 року грошових коштів в сумі 2000,00 грн. за ремонтні послуги, то відповідач зазначає, що зазначені кошти на рахунок позивача були сплачені помилково. На підставі зазначеного, відповідач просить суд в позові відмовити повністю.

Позивач на відзив відповідача надав пояснення стовно того, що у спірних правовідносинах слід застосувати положення ст. 241 ЦК України, якою врегульовано наслідки здійснення правочину особою з перевищенням повноважень. Отже, позивач вважає, що факт часткової оплати відповідачем робіт, виконаних позивачем, а також оформлення відповідних документів, пов'язаних із податковим обліком зазначеної господарської операції, свідчать про схвалення відповідачем вчиненого правочину та виникнення зобов'язання з оплати виконаних позивачем робіт.

Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази у їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Предметом розгляду у даній справі є стягнення 15683,00 грн. основного боргу за Договором на ремонт та технічне обслуговування № 136 від 05.12.2011 р., 3335,06 грн. пені та 652,23 3 % річних.

Заявлені вимоги мотивовані невиконанням ТОВ «Магістраль - В» умов Договору на ремонт та технічне обслуговування № 136 від 05.12.2011 р., укладеного ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Магістраль - В», щодо оплати на користь позивача виконаних робіт по ремонту паливної апаратури.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до частини 2 цієї ж статті підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечуються сторонами у даній справі, 05.12.2011 р. ФОП ОСОБА_1 (позивачем у справі) та ТОВ «Магістраль - В» (відповідачем у справі) був укладений Договір на ремонт та технічне обслуговування № 136 (далі за текстом - Договір), за умовами якого відповідач (Замовник) доручає, а позивач (Виконавець) приймає на себе зобов'язання по технічному обслуговуванню /діагностиці/ ремонту обладнання, згідно заявки відповідача, з оформленням наряду, встановленого позивачем зразка. (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. 1.2 Договору відповідач зобов'язався оплатити позивачу вартість робіт/послуг та використаних запчастин/матеріалів, а також прийняти обладнання після виконання робіт.

Статтею 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено Договором. Зазначені положення можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Згідно ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Мотивуючи заявлені вимоги позивач посилається на те, що 13.08.2012 р. сторонами у справі було оформлено наряд-замовлення № 258 на виконання робіт з ремонту ТНВД та форсунок на транспортному засобі відповідача - автомобілі MAN 463.

14.08.2012 р. на підтвердження факту виконання робіт позивачем та відповідачем був оформлений акт прийому-передачі виконаних робіт № 221, згідно якого вартість виконаних Виконавцем та прийнятих Замовником робіт склала 17683,00 грн.

Відповідно до п. 4.4 Договору відповідач (Замовник) здійснює оплату виконаних робіт/послуг шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача (Виконавця) протягом 3-х робочих днів з моменту підписання Акту виконаних робіт або шляхом внесення плати в касу Виконавця протягом цього ж часу.

Отже, виходячи з умов Договору, відповідач зобов'язаний був оплатити виконані роботи в розмірі 17683,00 грн. у строк до 17.08.2012 р.

В порушення умов договору та вимог чинного законодавства за надані послуги (роботи) відповідач розрахувався частково та з порушення термінів внесення оплати, сплативши 05.12.2012 р. і 13.12.2012 р. частину заборгованості в розмірі 2000,00 грн., при цьому в призначенні платежів зазначалося: «За ремонтні послуги згідно рахунку № 422 від 14.08.2012 р.», про що свідчать виписки банку від 05.12.2012 р. і від 13.12.2012 р.

Проте, з умов Договору № 136 від 05.12.2011 р. вбачається, що сторонами було погоджено, що оформлення замовлення-наряду здійснюється на підставі письмової заявки Замовника (відповідача) або його представника при надання довіреності від Замовника. (п. 3.1 Договору).

Згідно з п. 4.1 Договору вартість наданих послуг/робіт і вартість використаних при зазначених послуга/роботах запасних частин і матеріалів визначається на підставі тарифу та розцінок Виконавця, що діють на дату розрахунку, погоджується з Замовником і зазначається в замовленні-наряді і акті виконаних робіт.

Здача-приймання робіт за якістю та обсягом проводиться шляхом підписання сторонами акту виконаних робіт та відповідного розділу замовлення наряду. (п. 4.2 Договору).

Пунктом 4.3 Договору сторони узгодили, що підписаний Замовником акт виконаних робіт є підставою для оплати виконаних позивачем робіт/послуг.

Дослідивши в судових засіданнях наряд-замовлення № 258 від 13.08.2012 р. на виконання послуг по технічному обслуговуванню і ремонту та акт прийому-передачі виконаних робіт № 221 від 14.08.2012 р., на які посилається позивач у підтвердження факту виконання на користь ТОВ «Магістраль - В» за умовами Договору № 136 від 05.12.2011 р. робіт по ремонту ТНВД та форсунок на автомобілі відповідача MAN 463 та прийняття відповідачем цих послуг, судом встановлено, що зазначені наряд-замовлення № 258 від 13.08.2012 р. та акт прийому-передачі № 221 від 14.08.2012 р. з боку Замовника (ТОВ «Магістраль - В») підписані ОСОБА_5 (а.с. 15, 16)

Відповідно до пояснень відповідача, наданих суду, ОСОБА_5 не є працівником ТОВ «Магістраль - В» та ніколи не уповноважувався на виконання від імені відповідача будь-яких дій та підписання будь-яких документів (у тому числі заявок, замовлень-нарядів, актів виконаних робіт та інше) у стосунках з ФОП ОСОБА_1 за Договором на ремонт та технічне обслуговування № 136 від 05.12.2011 р. Довіреностей від ТОВ «Магістраль - В» на ім'я ОСОБА_5 з цього приводу не видавалося. Зазначене підтверджується довідкою ТОВ «Магістраль - В» № 11 від 17.01.2014 р. та копією виписки з трудової книжки ОСОБА_5, з якої вбачається, що останній з 2002 року по теперішній час є працівником ПрАТ «Токмацьке АТП - 12365».

Згідно з ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 34 ГПК України закріплено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Позивачем не надано суду письмового замовлення-наряду Замовника (відповідача) або уповноваженого ним представника на виконання робіт по ремонту ТНВД та форсунок на автомобілі ТОВ «Магістраль - В» MAN 463 згідно Договору № 136 від 05.12.2011 р., як це передбачено умовами пункту 3.1 Договору.

Також позивачем не надано суду і документів у підтвердження повноважень особи, якою підписані з боку ТОВ «Магістраль - В» (Замовника) наряд-замовлення № 258 від 13.08.2012 р. та акт прийому-передачі № 221 від 14.08.2012 р.

За таких обставин, враховуючи умови п., п. 3.1, 4.1 і 4.2 Договору, суд вважає, що позивач не довів суду належними та допустимими, в розумінні ст. 34 ГПК України, доказами погодження сторонами вартості послуг/робіт за Договором № 136 від 05.12.2011 р. щодо ремонту ТНВД та форсунок на автомобілі ТОВ «Магістраль - В» MAN 463, а також не довів, що вказаний автомобіль взагалі передавався відповідачем позивачу для проведення ремонтних робіт та був прийнятий відповідачем за актом приймання-передачі після проведення відповідних робіт.

З огляду на зазначене та п. 4.3 Договору, акт прийому-передачі виконаних робіт № 221 від 14.08.2012 р. не може розглядатися як підстава виникнення у відповідача обов'язку сплатити на користь позивача 17683,00 грн.

Стосовно посилань позивача на ст. 241 ЦК України, то суд зазначає, що у спірних правовідносинах приписи зазначеної норми закону не можуть бути застосовані, оскільки ст. 241 ЦК України врегулювано надання легітимності правочину, вичиненого представником з перевищенням повноважень, шляхом наступного схвалення такого правочину особою, яку представляють. Однак, у спірних правовідносинах ОСОБА_5 взагалі не мав будь-яких повноважень діяти від імені ТОВ «Магістраль - В», а тому посилатися на перевищення ним повноважень у спірній ситуації є недоречно.

Щодо факту здійснення відповідачем на користь позивача 05.12.2012 р. і 13.12.2012 р. сплати грошових коштів в сумі 2000,00 грн. із зазначенням в призначенні платежів: «За ремонтні послуги згідно рахунку № 422 від 14.08.2012 р.», то з цього приводу суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до умов Договору № 136 від 05.12.2011 р. підставою розрахунків між сторонами за виконані роботи/послуги є підписаний Замовником акт виконаних робіт, а не рахунок позивача. (п. 3.1 Договору).

Крім того, судом приймається до уваги, що відповідно до довідки ТОВ «Магістраль - В» № 12 від 17.01.2014 р. за підписами директора та головного бухгалтера підприємства оплата 05.12.2012 р. і 13.12.2012 р. в сумі 2000,00 грн. здійснена помилково. У податковому обліку господарська операція в сумі 2000,00 грн. не відображена. В бухгалтерському обліку станом на 17.01.2014 р. рахується дебіторська заборгованість за ФОП ОСОБА_1 в сумі 2000,00 грн. Досліджений судом реєстр податкових накладних за грудень 2012 року, наданий відповідачем до матеріалів справи, підтверджує надані відповідачем пояснення.

Таким чином, оцінивши представлені сторонами докази, суд прийшов до висновку, що із матеріалів справи не вбачається факту наявності у відповідача заборгованості перед позивачем в сумі 15683,00 грн. основного боргу за Договором на ремонт та технічне обслуговування № 136 від 05.12.2011 р. за надані послуги з ремонту паливної апаратури.

Враховуючи, що матеріалами справи не підтверджується факт неналежного виконання відповідачем грошових зобов'язань за Договором на ремонт та технічне обслуговування № 136 від 05.12.2011 р., у суду відсутні підстави для стягнення з ТОВ «Магістраль - В» 3335,06 грн. пені та 652,23 грн. 3 % річних за прострочення оплати наданих послуг за Договором.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач не довів суду обставин, на яких ґрунтуються заявлені ним позовні вимоги.

Заперечення відповідача враховані судом при вирішенні спору.

За таких обставин, з заявлених підстав позовні вимоги про стягнення з ТОВ «Магістраль - В» на користь ФОП ОСОБА_1 15683,00 грн. основного боргу за договором на ремонт та технічне обслуговування № 136 від 05.12.2011 р., 3335,06 грн. пені та 652,23 грн. 3 % річних є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, в задоволені позову відмовляється повністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, враховуючи міру та ступінь вини кожної із сторін у доведені спору до суду, судові витрати залишаються за позивачем та до відшкодування не присуджуються.

Керуючись ст., ст. 22, 32, 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю «Магістраль - В», м. Токмак Запорізької області про стягнення 15683,00 грн. основного боргу за договором на ремонт та технічне обслуговування № 136 від 05.12.2011 р., 3335,06 грн. пені та 652,23 грн. 3 % річних відмовити повністю.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України "20" січня 2014 р.

Суддя Н.Г.Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.