Рішення № 3676329, 15.01.2008, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01033, м.Київ-33, вул. Комінтерну, 16 тел.230-31-77

Іменем України

РІШЕННЯ

"15" січня 2008 р. Справа № 18/557-07

Розглянувши справу за позовом ВАТ "Укртелеком" в особі Центру електрозв'язку № 2 Київської обласноїдирекції Укртелекому

До Державної податкової інспекції у Згурівському районі

Про стягнення 13801,48 грн.

суддя Кошик А. Ю.

за участю представників сторін:

позивача Самокшин Л.В.

відповідача Молодий І.М.

Суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Центру електрозв’язку № 2 Київської обласної філії Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»(далі –Позивач) до Яготинської міжрайонної державної податкової інспекції (Державної податкової інспекції у Згурівському районі) (далі – Відповідач) про стягнення 13801,01 грн., з яких 12591,57 грн. заборгованість за надані телекомунікаційні послуги, 353,01 грн. пені, 692,47 грн. індекс інфляції, 164,43 грн. три проценти річних.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між позивачем та відповідачем був укладений договір про надання послуг електрозв’язку № 324 від 23.05.2006 року в порушення умов якого, відповідач не в повному обсязі розрахувався за надані послуги електрозв’язку, в результаті чого за ним утворилась заборгованість. У зв’язку з наявністю зазначеної заборгованості, позивач просить стягнути з відповідача також індекс інфляції, річні з простроченої суми та пеню.

В судовому засіданні 15.01.2008 року представник позивача повністю підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини викладені в позові.

Відповідач проти позову заперечив, в обґрунтування своїх заперечень зазначив, що ним виконані зобов’язання з оплати телекомунікаційних послуг в межах кошторису на 2007 рік, тому вважає, що оскільки неможливість оплати наданих послуг виникла не з вини виконавця, відповідно до п. 2 ст. 903 ЦК України замовник зобов’язаний виплатити виконавцеві розумну ціну. Також відповідач вважає, що позивачем порушено п. 2 ст. 231 ГК України при нарахуванні штрафних санкцій за зобов’язанням, виконання якого фінансується з Державного бюджету.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 33 Закону України «Про телекомунікації»від 18.11.2003 року № 1280-ІV, споживачі телекомунікаційних послуг зобов’язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема, виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Згідно п. 51 «Правил користування місцевим телефонним зв’язком», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.1997 року № 385, абонент зобов’язаний своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та міжнародні телефонні розмови, подані в кредит телеграми та інші послуги, надані по телефону. Розрахунки проводяться споживачем за фактично отримані в кредит послуги електрозв’язку за кожний попередній місяць протягом десяти днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа, наступного за розрахунковим.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами по справі укладено договір про надання послуг електрозв’язку № 324 від 23.05.2006 року, відповідно до умов якого, позивач (підприємство зв’язку) зобов’язався забезпечити безперебійне і якісне надання послуг телефонного зв’язку, а відповідач (споживач), в свою чергу, зобов’язався своєчасно здійснювати оплату за надані йому послуги телефонного зв’язку, відповідно до умов договору.

Судом встановлено, що на виконання умов договору, позивач надав відповідачу послуги електрозв’язку, а відповідач в порушення умов договору своїх зобов’язань належним чином не виконав, оплату за надані послуги телефонного зв’язку в повному обсязі не здійснив, в результаті чого за ним утворилась заборгованість в сумі 12591,57 грн., що відповідачем не спростовано.

Відповідач посилається на фінансування виконання зобов’язань з оплати послуг електрозв’язку з Державного бюджету України і проведення відповідної оплати в межах затвердженого кошторису, що вважає розумною платою, передбаченою п. 2 ст. 903 ЦК України решти ті,озумною платою, лати в межах затвердженогго ань з оплати послуг електрозв’язку з Джержавного .

Суд не погоджується з позицією відповідача, оскільки, з матеріалів справи вбачається порушення господарського зобов’язання по розрахунку за фактично отримані послуги. Посилання на фінансування за рахунок Держаного бюджету безпідставні, оскільки споживання послуги має відбуватись у межах кошторисних можливостей оплати такої послуги.

Таким чином, на день розгляду справи заборгованість в сумі 12591,57 грн. за надані послуги електрозв’язку відповідачем не погашена та не спростована.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. В статті 525 вказаного Кодексу зазначено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 12591,57 грн. заборгованості за надані послуги електрозв’язку.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, повинен сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних. За час прострочення виконання грошового зобов’язання індекс інфляції склав 692,47 грн., а три проценти річних з простроченої суми –164,43 грн. пені.

Крім того, на підставі п. 5.8. договору та ч. 2 ст. 36 Закону України «Про телекомунікації»позивач просить стягнути з відповідача за несвоєчасне виконання зобов’язань пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми, що за розрахунком позивача складає 353,01 грн.

Суд вважає розрахунок річних, інфляційних та пені обґрунтованим та правомірним. Щодо посилань відповідача на порушення п. 2 ст. 231 ГК України при нарахуванні штрафних санкцій за зобов’язанням, виконання якого фінансується з Державного бюджету, суд зазначає, що відповідна норма визначає нарахування штрафних санкцій, якщо інше не передбачено законом чи договором і стосується пені та штрафу, в той час, як річні та інфляційні мають природу збитків, відшкодування яких гарантовано законом.

За таких обставин, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення боргу за надані послуги електрозв’язку в сумі 13801,01 грн., з яких 12591,57 грн. заборгованість за надані телекомунікаційні послуги, 353,01 грн. пені, 692,47 грн. індекс інфляції, 164,43 грн. три проценти річних є правомірними та обґрунтованими, визнані відповідачем в повному обсязі, а відтак підлягають задоволенню.

Відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 ГПК України покладається судом на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.124 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 625 ЦК України, ст.ст. 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Яготинської міжрайонної державної податкової інспекції (Згурівського відділення) (07600, Київська область, смт. Згурівка, вул. Українська, 19, код 34099105) на користь Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Центру електрозв’язку № 2 Київської обласної філії Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»(07700, Київська обл., м. Яготин, вул. Незалежності, 56, код 01184901) 12591,57 (дванадцять тисяч п’ятсот дев’яносто одна) грн. заборгованості за надані телекомунікаційні послуги, 353,01 (триста п’ятдесят три) грн. пені, 692,47 (шістсотдев’яносто дві) грн. індексу інфляції, 164,43 (сто шістдесят чотири) грн. 3% процентів річних, 138,01 (сто тридцять вісім) грн. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя Кошик А. Ю.