Ухвала суду № 36762845, 17.01.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 362/1484/13-ц Головуючий у І інстанції Ковбель М.М. Провадження № 22-ц/780/90/14 Доповідач у 2 інстанції БілоконьКатегорія 26 17.01.2014

УХВАЛА

Іменем України

13 січня 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі :

головуючого судді - Білоконь О.В.,

суддів: Коцюрби О.П., Сержанюка А.С.,

при секретарі Власенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 01 серпня 2013 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості ,-

в с т а н о в и л а :

У березні 2013 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що 25 червня 2007 року між ЗАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 було укладено договір, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит в сумі 5000 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36 % річних.

Станом на 31.01.2013 року заборгованість за договором складала 28274,31 грн.

Оскільки відповідач не виконує належним чином зобов'язання перед кредитором, позивач просив суд стягнути з відповідача вказану суму заборгованості.

Заочним рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 01 серпня 2013 року вказаний позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість в розмірі 26 451,72 грн., в тому числі заборгованість за кредитом 8783,78 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом 13539,46 грн., заборгованість по комісії за користування кредитом 4128, 48 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 282 грн. 74 коп.

В задоволенні решти вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач не належним чином виконував обов'язок перед кредитором.

Колегія суддів згідна з такими висновками суду з таких підстав.

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 25 червня 2007 року між ЗАТ КБ «Приватбанк», правонаступником якого є ПАТ «Приватбанк» та ОСОБА_1 було укладено договір, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит в сумі 5000 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00 % річних (а.с. 12-20).

З виписки по рахунку ОСОБА_1 видно, що 26 вересня 2008 року кредитний ліміт за вказаним договором збільшено до 9000 грн., також і інформація про отримання відповідачем кредитних коштів за допомогою картки.

Відповідно до розрахунку заборгованості за ОСОБА_1 станом на 31 січня 2013 року заборгованість складає 28274,31 гривень, в тому числі: заборгованість за кредитом - 8783,78 гривень, заборгованість по процентам за користування кредитом - 13539,46 гривень, заборгованість по комісії за користування кредитом - 4128,48 гривень, штраф (фіксована частина) - 500 гривень, штраф (процентна складова) - 1322,59 гривень (а.с. 5-11).

У відповідності до вимог ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вбачається з положень ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утримуватися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно вимог ст.ст. 525, 526, 530, 611, 612 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не пропустив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд обґрунтовано виходив з положень ст.ст. 526, 1054 ЦК України та дійшов правильного висновку про доведеність позовних вимог, оскільки відповідач не виконував належним чином своїх зобов'язань перед банком щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитом.

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не укладав договору кредиту у письмовій формі колегія суддів вважає необґрунтованими, скільки вони спростовуються заявою ОСОБА_1 до відповідача про надання кредиту, в якій зазначено, що він погоджується про те, що вказана заява разом з Умовами і Правилами надання банківських послуг, а також тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг ( а.с.13).

Таким чином, доводи апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального права та необґрунтованість рішення суду - безпідставні, спростовуються матеріалами справи та висновками суду, викладеними у рішенні.

Щодо інших доводів апеляційної скарги, то вони теж не спростовують висновків суду.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та враховуючи, що обставини справи судом встановлені відповідно до наданих пояснень сторін та письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення постановлене з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія судів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Заочне рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 01 серпня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту її проголошення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту її проголошення.

Головуючий

Судді