Постанова № 36762622, 14.08.2013, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

14 серпня 2013 року Справа № 2а-8224/10/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Мельника О. М. за участю секретаря судового засідання Зощака В.В. розглянувши адміністративну справу

за позовомДержавного підприємства "Підприємство Арбузинської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Миколаївській області (№83), вул. Дзержинського, 1, с.Костянтинівка, Арбузинський район, Миколаївська область,55340

доЮжноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби, вул.Комсомольська, 3, м.Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55001

за участю в інтересах держави за участю третьої особи:Прокурора Миколаївської області, вул. Спаська 28 ДП "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря-Машпроект", р. Жовтневий 42 А, м.Миколаїв, 54018 проскасування податкових повідомлень - рішень від 19.08.10 р. № 0000012400/1, № 0000342301/1, В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство "Підприємство Арбузинської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Миколаївській області (№83) звернулось з адміністративним позовом до Державне підприємство "Підприємство Арбузинської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Миколаївській області (№83) звернулось з позовом до Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.08.2010 року №0000012400/1, податкового повідомлення-рішення від 19.08.2010 року № 0000342301/1 в частині застосування санкцій на загальну суму 170220,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що податкове повідомлення-рішення від 12.07.10 №0000012400/0 (від 19.08.10 №0000012400/1), яким зобов'язано сплатити штраф за самостійне відчуження активів, що перебувають у податковій заставі та потребують обов'язкової попередньої згоди податкового органу у розмірі суми відчуження, визначеної за звичайними цінами, в розмірі 1366253,65 грн., є протиправним та підлягає скасуванню. Так, позивачем не було допущено порушень щодо самостійного відчуження активів, а саме бруківки, оскільки дана бруківка знаходилась на складі, а її наявність відповідачем не перевірялась.

Податкове повідомлення-рішення №0000342301/0 (від 19.08.10 №0000342301/1), яким донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 113480,00 грн. і застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 56740,00 грн., яке також частково протиправним, оскільки позивач не допускав заниження суми податкових зобов'язань з ПДВ від реалізації гранітної продукції.

Відповідач просив відмовити в задоволенні позову з підстав викладених в письмових запереченнях.

Суд вивчив доводи сторін, дослідивши наявні в справі письмові докази, оцінивши їх за власним внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді справи, суд встановив наступні факти та обставини.

Фахівцями Южноукраїнської ОДПІ згідно із п. 1 ст. 11 Закону України від 04.12.90 №509-ХП „Про державну податкову службу в Україні" із змінами і доповненнями, проведено виїзну планову документальну перевірку фінансово-господарської діяльності ДП Арбузинська ВК №83 з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.04.07 по 30.03.10 відповідно до затвердженого плану перевірки. За результатами даної виїзної планової документальної перевірки Арбузинської ВК №83 складено акт від 25.06.10 №52/23-01/08680537.

В ході перевірки встановлено порушення абзацу „а" пп. 8.6.1 п. 8.6 ст. 8 Закону України від 21.12.00 №2181-111 „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" зі змінами та доповненнями (далі - Закон №2181-111), а саме: за перевіряємий період без згоди податкового органу ДП Арбузинська ВК №83 реалізовано активи, готову продукцію (та інші матеріали), не за кошти, а в рахунок взаєморозрахунків (бартер) на загальну суму 1509129,96 грн. (в т.ч. в межах строків давності на суму 1366253,65 грн.

Також перевіркою встановлено порушення п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.3.1 п. 7.3, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону №168/97-ВР, а саме підприємством занижено суму податкових зобов'язань з ПДВ від реалізації готової продукції всього на суму 50090,00 грн. та завищено суму податкового кредиту на 73191,00 грн. Крім цього, перевіркою зменшено зарахування від'ємного значення поточного звітного періоду р. 22.1 Декларації з податку на додану вартість за жовтень 2008 року у зменшення суми податкового боргу з ПДВ у сумі 9811,00 грн.

На підставі акту перевірки Южноукраїнською ОДПІ до ДП Арбузинської ВК №83 прийняті податкові повідомлення-рішення від 12.07.10 року:

- №0000012400/1, яким зобов'язано сплатити штраф за самостійне відчуження активів, що перебувають у податковій заставі та потребують обов'язкової попередньої згоди податкового органу у розмірі суми відчуження, визначеної за звичайними цінами, в розмірі 1366253,65 грн.;

- №0000342301/1, яким донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 113480,00 грн. і застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 56740,00 грн.

Суд під час перевірки правомірності податкового повідомлення-рішення від 12.07.10 року №0000012400/1 встановив наступне.

Відповідно до абзацу „а" пп. 8.6.1 п. 8.6 ст. 8 Закону №2181-111, платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, здійснює вільне розпорядження ними, за винятком операцій, що підлягають письмовому узгодженню з податковим органом, а саме купівлі чи продажу, інших видів відчуження або оренди (лізингу) нерухомого та рухомого майна, майнових чи немайнових прав, за винятком майна, майнових та немайнових прав, що використовується у підприємницькій діяльності платника податків (інших видах діяльності, які за умовами оподаткування прирівнюються до підприємницької), а саме готової продукції, товарів і товарних запасів, робіт та послуг за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні.

Згідно з пп. 17.1.8 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181-111 у разі коли платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, відчужив такі активи без попередньої згоди податкового органу, якщо отримання такої згоди є обов'язковим згідно з цим Законом, платник податків додатково сплачує штраф у розмірі суми такого відчуження, визначеної за звичайними цінами.

Пунктом 4.1 ст. 4 Закону №168/97-ВР визначено, база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

В зв'язку з наявністю податкового боргу та відповідно до ст.8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-Ш від 21.12.2000 року, майно та майнові права підприємства знаходяться у податковій заставі. Реєстрація майна у податкову заставу здійснена податковим органом відповідно наданій заяві до Інформаційного центру Міністерства юстиції України м.Миколаїв

18.12.2002 року за № 263021. У Державному реєстрі застав рухомого майна 18.12.2002 року внесено запис про заставу номер 788-11226. Запис про реєстрацію застави дійсний до 17.12.2007 року. Згідно заяви про реєстрацію змін обтяження рухомого майна від 17.10.2007 року № 2606/10/24-008, наданою Арбузинським відділенням Южноукраїнської ОДНІ на адресу ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України Миколаївської філії, термін податкової застави продовжено до 18.10.2012 року, що підтверджується Витягом № 14978112 від 18.10.2007 року про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (реєстрація змін).

Згідно витягу наданого реєстратором Інформаційним центром Міністерства Юстиції м.Миколаїв у Державному реєстрі застав рухомого майна 15.01.2004р. 12:11 внесено зміни до запису про заставу номер 788-11226. Після внесення змін запис містить наступні дані: Заставодавці: Арбузинська виправна колонія 83, код ЄДРПОУ 08680537; Майно: Все рухоме та майнові права; Бруківка 100x100x100 у кількості 4357,7 кв.м. по ціні 72 грн. за один кв.м. на суму 313754 грн.; борт ГП-1 у кількості 921,45 м/п по ціні 93,60 грн. на суму 86248 грн.

Відповідно до витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майні (реєстрація змін) продовжено термін дії обтяження до 18.10.2012р.

Отже виходячи з вищенаведеного в податковій заставі знаходиться конкретно визначене майно.

На момент перевірки зняття залишків готової продукції на складі та інших місцях зберігання уповноваженими представниками ДПІ не проводились, а також не були досліджені всі документи, які свідчать про наявність майна, яке знаходиться в податковій заставі.

Як вбачається з наданих позивачем доказів, згідно матеріальних звітів на складі станом на 01.06.2010 року знаходилася бруківка 100x100x100 в кількості 6734,8 кв.м.(552253 шт.) на суму 562745,80 грн., а також в цеху № 2 -587,8 кв.м.(48201 шт.) на суму 55803,28 грн., цех № 3 - 466,6 кв.м. (38264 шт) на суму 44314,63 грн. Борт ГП-1 на складі готової продукції в кількості 2714,53 м/п на суму 324591,83 грн., а також в цеху № 2 - 7635,45 м/п на суму 1 086 492,07 грн. Дана продукція виготовляється щомісячно, про що свідчать звіти випуску товарної продукції за 2009 рік - по травень 2010 року, що додані позивачем до матеріалів справи.

Згідно даних звітів видно, що помісячна реалізація продукції є меншою від помісячного випуску, про що свідчать залишки продукції на складі. На момент опису майна, яке знаходиться в податковій заставі бруківки знаходилося на складі 4357,7 кв.м., а на момент проведення перевірки 7789,2 кв.м.; борт ГП-1 на момент опису 921,45 м/п, а на момент перевірки 10349,98 м/п.

Даний вид продукції визначений родовими ознаками. Згідно п.2 ст.184 Цивільного Кодексу річ є визначеною родовими ознаками, якщо вона має ознаки, властиві усім речам того ж роду, та вимірюється числом, вагою, мірою. Річ, що має лише родові ознаки, є замінною.

Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведене можна зробити висновок, що на час проведення перевірки позивач не здійснив продажу майна без узгодження з податковим органом, яке знаходилося в податковій заставі, оскільки на складі знаходилось продукції а саме бруківки та борту ГП-1 значно більше ніж визначено в витягу у Державному реєстрі застав рухомого майна 15.01.2004р. та запису про заставу номер 788-11226.

За таких обставин, в ході перевірки було не правомірно, без вивчення всіх обставин, встановлено порушення абзацу „а" пп. 8.6.1 п. 8.6 ст. 8 Закону України від 21.12.00 №2181-111 „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" зі змінами та доповненнями, тому податкове повідомлення-рішення від 12.07.10 року №0000012400/1, яким зобов'язано сплатити штраф за самостійне відчуження активів, що перебувають у податковій заставі та потребують обов'язкової попередньої згоди податкового органу у розмірі суми відчуження, визначеної за звичайними цінами, в розмірі 1366253,65 грн.-є неправомірним та підлягає скасуванню.

Щодо правомірності податкового повідомлення-рішення - №0000342301/1, яким донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 113480,00 грн. і застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 56740,00 грн., суд встановив наступне.

Пунктом 4.1 ст. 4 Закону №168/97-ВР визначено, база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку А. третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

Згідно з пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону №168/97-ВР датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої -дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує » платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до вимог пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону №168/97-ВР, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 і цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону №168/97-ВР встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Згідно з п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181-111 у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Згідно акту перевірки позивачем допущено порушення п. 4.1 ст. 4 та п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України від 03.04.97 №168/97-ВР „Про податок на додану вартість" зі змінами та доповненнями (далі - Закон №168/97-ВР) підприємством занижено суму податкових зобов'язань з ПДВ від реалізації готової продукції всього на суму 50090,00 грн., в т.ч. за квітень 2008 року -10338 грн. (не відображено суму податкових зобов'язань від реалізації готової продукції з контрагентом ДП НВКГ „Зоря-Машпроект", згідно пояснень третьої особи та наданих декларацій взаємовідносини підтверджуються, що і встановлено довідкою від 16.08.2001 року №878/36/31821381), за липень 2008 року - 7193 грн. (не відображено суму податкових зобов'язань від реалізації готової продукції з контрагентом TOB СП „Синтез"), за серпень 2008 року - 1294 грн. (не відображено суму податкових зобов'язань від реалізації готової продукції з контрагентом 1111 ОСОБА_1), за листопад 2008 року - 7344 грн. (не відображено суму податкових зобов'язань від реалізації готової продукції з контрагентом ПП ОСОБА_1), за квітень 2009 року - 4073 грн. (не відображено суму податкових зобов'язань від реалізації готової продукції з контрагентом ПП ОСОБА_1), за липень 2009 року - 16577,00 грн. (не включено до декларації з ПДВ за липень 2009 року суми ПДВ від реалізації продукції покупцям, які відображені в реєстрі податкових накладних за липень 2009 року), за жовтень 2009р. - 3271 грн. (не відображено суму податкових зобов'язань від реалізації готової продукції з контрагентом ПП ОСОБА_1).

Також перевіркою встановлено порушення п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР, а саме підприємством завищено суму податкового кредиту, за рахунок включення сум ПДВ, які не підтверджені в результат; автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, в результаті чого контрагент не підтверджує суми податкового кредиту всього на суму 52365 грн., в т.ч.: за березень 2008 року - 9523 грн. (подвійно включено суми ПДО по взаємовідносинам з контрагентом Ольшанська ВК №53, суми ПДВ по взаємовідносинам з контрагентом TOB СП „Синтез" не підтверджені результатами співставлення), за квітень 2008 року - 12592 грн. (суми ПДВ по взаємовідносинам з контрагентом ГШ ОСОБА_1 не підтверджені результатами співставлення, подвійно включено суми ПДВ по взаємовідносинам з контрагентом Ольшанська ВК №53), за травень 2005 року - 9183 грн. (суми ПДВ по взаємовідносинам з контрагентом TOВ „Конекс" не підтверджені результатами співставлення), за червень 2008 рою - 7993 грн. (суми ПДВ по взаємовідносинам з контрагентом ПП ОСОБА_1 не підтверджені результатами співставлення), за серпень 2008 року -1200 грн. (суми ПДВ по взаємовідносинам з контрагентом ПП „Банг-Строй" не підтверджені результатами співставлення), за жовтень 2008 року - 246" грн. (суми ПДВ по взаємовідносинам з контрагентом ПП ОСОБА_1 не підтверджені результатами співставлення), за травень 2009 року - 1157 грн (суми ПДВ по взаємовідносинам з контрагентом ГШ ОСОБА_1 не підтверджені результатами співставлення), за червень 2009 року - 8250 грн., (суми ПДВ по взаємовідносинам з контрагентом ПП ОСОБА_1 не підтверджені результатами співставлення).

Крім цього, ДП Арбузинська ВК №83 безпідставно віднесено де податкового кредиту суми ПДВ без наявності податкових накладних ш. суму 2366,00 грн., в т.ч.: за травень 2008 року - 855грн., за серпень 2008 року 1511,00 грн.

Також, перевіркою зменшено зарахування від'ємного значенню поточного звітного періоду р. 22.1 Декларації з податку на додану вартість з. жовтень 2008 року у зменшення суми податкового боргу з ПДВ у сум 9811,00 грн.

Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач доказав суду правомірність податкове повідомлення-рішення від №0000342301/1.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення №0000342301/1, яким донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 113480,00 грн. і застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 56740,00 грн. є правомірним та не підлягає скасуванню.

Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.08.2010 року №0000012400/1.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Суддя О.М. Мельник