Рішення № 36762293, 16.01.2014, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2014 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Перепелюк Л. М.

суддів: Кулянди М.І., Одинак О.О.

секретар Тодоряк Г.Д.

з участю ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2, ОСОБА_3, її представника ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 20 листопада 2013 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, Кіцманської міської ради Кіцманського району Чернівецької області про визнання права на приватизацію земельної ділянки без погодження меж із суміжним землекористувачем, -

встановила:

ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1, Кіцманської міської ради Кіцманського району Чернівецької області про визнання права на приватизацію земельної ділянки без погодження меж із суміжним землекористувачем.

Посилалася на те, що вона є власником житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 та для будівництва житлового будинку та господарських будівель та споруд рішенням виконкому Кіцманської міської ради депутатів № 54/6 від 28.09.1959 року їй надавалась земельна ділянка площею 600 квадратних метрів(0,06га). Вказує на те, що рішенням виконавчого комітету Кіцманської міської ради народних депутатів № 465/3 від 10.03.1994 року їй було передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,0713 га для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель.

№22-ц/794/64/14 Головуючий у 1 інстанції Мізюк В.М.

Категорія 45 Доповідач Перепелюк Л.М.

Посилалася на те, що 28.05.2013 року нею було замовлено виконання робіт із виконавцем робіт Кіцманським районним виробничим відділом ЧРФ ДП «Центр ДКЗ», однак оформити документацію щодо складання державного акту вона не може, оскільки ОСОБА_1 чинить перешкоди в оформленні документів на приватизацію шляхом необґрунтованої відмови у підписанні акту встановлення та погодження меж земельної ділянки в натурі.

Просила суд визнати неправомірну відмову ОСОБА_1 у підписанні акту встановлення(відновлення) зовнішніх меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) в технічний документації із землеустрою по оформленню права власності на землю ОСОБА_3 Визнати за ОСОБА_3, 1933 року народження право на приватизацію земельної ділянки, що знаходиться по вулиці АДРЕСА_1 без підпису ОСОБА_1. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 понесені судові витрати: 107,30 сплаченого судового збору та 1000 грн. витрат за надання правової допомоги.

Рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 20 листопада 2013 року позов задоволено.

Визнано неправомірною відмову ОСОБА_1 у підписанні акту встановлення(відновлення) зовнішніх меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) в технічний документації із землеустрою по оформленню права власності на землю ОСОБА_3.

Визнано за ОСОБА_3, 1933 року народження, право на приватизацію земельної ділянки, що знаходиться по вулиці АДРЕСА_1 без підпису ОСОБА_1.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3. 336,6 гривень витрат за надання правової допомоги.

Вирішено питання про судовий збір.

На дане рішення суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Апелянт вважає, що оскаржуване рішення суду постановлене з порушенням норм процесуального та матеріального права, недоведеністю обставин, що мають значення для справи та невідповідності висновків суду обставинам справи.

У запереченнях на апеляційну скаргу Кіцманська міська рада просить відхилити апеляційну скаргу, рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 18 листопада 2013 року залишити без змін.

Заслухавши доповідача про суть оскаржуваного рішення, доводи апеляційних скарг, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Стаття 309 ЦПК України передбачає, що підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є:- неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; - недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; - невідповідність висновків суду обставинам справи; - порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Згідно зі ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 є власником житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 на підставі договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва житлового будинку на праві власності, який зареєстрований 23.03.1967р. в Чернівецькому МБТІ.

Для будівництва житлового будинку та господарських будівель і споруд рішенням виконкому Кіцманської міської ради депутатів №54/6 від 28.09.1959 р. позивачці надавалась земельна ділянка площею 600 кв.м.(0,06га).

Рішенням виконавчого комітету Кіцманської міської ради народних депутатів №465/3 від 10.03.1994р. їй було передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,0713га для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель.

28.05.2013р. позивачкою було замовлено виконання робіт із землеустрою, про що складено відповідний договір із виконавцем робіт Кіцманським районним виробничим відділом ЧРФ ДП «Центр ДЗК», однак оформити документацію щодо складання державного акту неможливо, оскільки ОСОБА_1 чинить перешкоди в оформленні документів на приватизацію шляхом необґрунтованої відмови у підписанні акту встановлення та погодження меж земельної ділянки в натурі.

Згідно ч.ч.2, 3 ст. 158 ЗК України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

Органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах.

Відповідно до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» згідно зі статтею 158 ЗК України суди розглядають справи за спорами про межі земельних ділянок, що перебувають у власності чи користуванні громадян-заявників, які не погоджуються з рішенням органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів. Зазначені спори підлягають розгляду місцевими судами незалежно від того, розглядалися вони попередньо органом місцевого самоврядування або органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів чи ні. Рішення цих органів щодо такого спору не може бути підставою для відмови в прийнятті заяви чи для закриття провадження в порушеній справі.

Тобто, встановлення меж земельної ділянки не є компетенцією суду.

Визнаючи незаконними дії ОСОБА_1 як землекористувача суміжної земельної ділянки, суд першої інстанції керувався тим, що землекористувач ОСОБА_1 зобов'язаний узгодити межі земельної ділянки позивачки.

Проте, суд першої інстанції належним чином не встановив, чи порушувалися права позивачки в разі відмови відповідача у погодженні меж земельної ділянки, не з'ясував, яким матеріальним законом передбачено отримання такої згоди.

Так, ні Земельним кодексом України, ні Інструкцією про встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженою наказом Держкомзему від 18.05.2010 р. № 376, не передбачено жодної можливості зобов'язати землекористувачів суміжних ділянок погоджувати межі земельних ділянок та не передбачені правові наслідки їхньої відмови від підписання акту, оскільки така відмова не тягне за собою відмову у встановленні меж земельної ділянки у натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками. Згідно вимог п.3.12 згаданої Інструкції, закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (місцевості) може здійснюватися за відсутності власників (користувачів) суміжних земельних ділянок у випадку їх нез'явлення, якщо вони були належним чином повідомлені про час проведення вищезазначених робіт, про що зазначається у акті прийомки-передачі межових знаків на зберігання.

Таким чином, суд першої інстанції у повній мірі не перевірив доводи сторін, на надав належної правової оцінки письмовим доказам, встановленим обставинам; не встановив, яке правове значення мають обставини, на які посилалась позивачка в обґрунтування позову; належним чином не встановив фактичні обставини справи, від яких залежить правильне вирішення спору, не застосував норми закону, що регулюють спірні правовідносини, а відповідно зіслався на норми матеріального права, які не підлягали застосуванню, тому рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову у задоволенні позову.

Згідно ст. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ч.2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення;5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Заявлений у позовній заяві позивачкою ОСОБА_3 спосіб захисту у вигляді визнання неправомірної відмови ОСОБА_1 у підписанні акту встановлення(відновлення) зовнішніх меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) в технічний документації із землеустрою по оформленню права власності на землю ОСОБА_3 та визнання за ОСОБА_3, 1933 року народження право на приватизацію земельної ділянки, що знаходиться по вулиці АДРЕСА_1 без підпису ОСОБА_1, не передбачений зазначеними нормами матеріального права.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права , які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення першої інстанції слід скасувати.

Керуючись ст.ст. 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 на рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 19 листопада 2013 року та додаткове рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 20 листопада 2013 року задовольнити.

Рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 19 листопада 2013 року скасувати.

В позові ОСОБА_3 до ОСОБА_1, Кіцманської міської ради Кіцманського району Чернівецької області про визнання неправомірною відмови ОСОБА_1 у підписанні акту встановлення (відновлення) зовнішніх меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) в технічній документації із землеустрою по оформленню права власності на землю ОСОБА_3 та про визнання за ОСОБА_3 права на приватизацію земельної ділянки, що знаходиться по АДРЕСА_1 без підпису ОСОБА_1 відмовити.

Додаткове рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 20 листопада 2013 року скасувати.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 114.70 грн. на рахунок: УДКС у м. Чернівцях, 22030001, банк одержувача - ГУДКСУ в Чернівецькій області, МФО 856135, код отримувача (ЄДРПОУ) - 37978173, номер доходного рахунку 31213206780002; призначення платежу «судовий збір.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення.

На рішення може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту вступу його в законну силу.

Головуючий:

Судді: