Ухвала суду № 36761737, 19.01.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження №22ц/790/219/14 Головуючий 1-ї інстанції Нестеренко О.С.

Справа №634/435/13-ц Доповідач: Довгаль А.П.

Категорія: земельні

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - судді Довгаль А.П.

суддів - Сащенко І.С., Овсяннікової А.І.

при секретарі - Щегельському Д.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в приміщенні суду апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрний дім ім. Горького» на рішення Сахновщинського районного суду Харківської області від 17 вересня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрний Дім ім. Горького» про визнання договору оренди землі недійсним, -

в с т а н о в и л а:

У квітні 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрний дім ім. Горького» (надалі - ТОВ «АД ім. Горького»), в якому просила: 1. поновити строк на звернення з позовом до суду; 2. визнати недійсним договір оренди землі №208 від 20 квітня 2005 року між ОСОБА_1 та ТОВ «АД ім. Горького», який зареєстровано 08.04.2008року в Сахновщинському районному відділенні ХРФ ДЗК за №040870200486; 3.зобов'язати відповідача повернути позивачу земельну ділянку, площею 8,97га, що розташована на території Лебедівської сільської ради Сахновщинського району Харківської області; 4. стягнути з відповідача на її користь судові витрати, пов'язані з розглядом справи.

Заявлені вимоги позивач мотивує тим, що вона є власником земельної ділянки площею 8,97га, розташованої на території Лебедівської сільської ради Сахновщинського району Харківської області, цільове призначення - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ІV-ХР №079742 від 25 квітня 2002 року, виданого їй на підставі рішення виконавчого комітету Лебедівської сільської ради від 08 травня 2001року №37/5. Лише у 2012 році їй стало відомо про існування договору оренди землі №208 від 2005 року, укладеного нібито нею з ТОВ «АД ім. Горького». Але, ні вказаного договору, ні акту прийому-передачі земельної ділянки вона не підписувала, доручення від свого імені на укладання договору також нікому не надавала. Підписи орендодавця в зазначених документах їй не належать та виконані іншою особою.

У судове засідання суду першої інстанції позивач не з'явилася, однак подала заяву про розгляд справи у її відсутність, зазначив, що заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач ТОВ «АД ім. Горького» про час і місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, але його представник не з'явився. У поданих письмових запереченнях зазначають, що позовні вимоги не визнають, вважають їх безпідставними.

Рішенням Сахновщинського районного суду Харківської області від 17 вересня 2013 року позов задоволено. Визнано недійсним договір оренди землі №208 від 20 квітня 2005року між ОСОБА_1 та ТОВ «АД ім. Горького» Сахновщинського району Харківської області, зареєстрований у Сахновщинському районному відділенні ХРФ ДЗК, про що 08.04.2008року в Державному реєстрі земель вчинено запис за №040870200486. Зобов'язано ТОВ «АД ім. Горького» повернути ОСОБА_1 земельну ділянку площею 8,97га, що розташована на території Лебедівської сільської ради Сахновщинського району Харківської області, цільове призначення - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належить їй на праві власності на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ІV-ХР №079742 від 25 квітня 2002 року, виданого їй на підставі рішення виконавчого комітету Лебедівської сільської ради від 08 травня 2001року №37/5, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю за №325. Стягнуто з ТОВ «АД ім. Горького» на користь ОСОБА_1 судові витрати на загальну суму 3672,00грн.

В апеляційній скарзі ТОВ «АД ім. Горького» просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити у справі нове рішення про відмову ОСОБА_1 в позові, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, на неповне з'ясування обставин справи та на неналежну оцінку наданим доказам. Зокрема вказують, що ОСОБА_1 знала про існування спірного договору оренди земельної ділянки, оскільки орендна плата за користування землею в період з 2008р. по 2012р. включно отримувалася безпосереднього самою ОСОБА_1 Виходячи з цього, позивач знала про наявність договору оренди земельної ділянки, на підставі якої здійснювалися платежі, а оскільки позов подано ОСОБА_1 з пропуском трирічного строку позовної давності, тому заявлені вимоги з цих підстав не підлягають задоволенню.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з'явилися, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ст.ст. 3, 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду по захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні й суспільні інтереси в спосіб, визначений законами України.

Перелік можливих способів захисту міститься в ст.16 ЦК України.

Згідно п.2) ч.2 ст.16 ЦК України одним із способів захисту цивільного права та інтересу є визнання правочину недійсним.

Задовольняючи позов, суд дійшов правомірного та обґрунтованого висновку про наявність підстав для визнання недійсним договору оренди землі №208 від 20 квітня 2005року між ОСОБА_1 та ТОВ «АД ім. Горького» Сахновщинського району Харківської області.

Відповідно до положень ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України.

Зокрема, ч.3 ст.203 ЦК України встановлено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Вирішуючи справу, суд виходив із висновку судово-почеркознавчої експертизи №6604 від 09 вересня 2013 року, проведеної Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса, якою було встановлено, що підписи від імені ОСОБА_1 у двох примірниках договору оренди землі від 20 квітня 2005 року, укладених між ОСОБА_1 і ТОВ Аграрний дім ім. Горького», розташовані на зворотних сторонах других аркушів документів у графі «Орендодавець», - виконані не ОСОБА_1, а іншою особою (а.с. 67-72).

Отже, позивач не підписувала вищевказаного спірного договору оренди землі, що свідчить про відсутність її волевиявлення на його укладання.

Що стосується доводів апеляційної скарги стосовно виплати їй протягом 2005р.-2012р. орендної плати за користування землею, то ця обставина не спростовує факту відсутності волевиявлення на підписання спірного договору оренди землі.

Як стверджував у судовому засіданні апеляційного суду представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3, його довіритель на протязі значного часу працювала у сільськогосподарському виробництві, отримуючи кожного року плату грошима та натурпродуктами, а тому у весь цей час вважала, що орендна плата є продовженням таких виплат. Про існування спірного договору позивач довідалася лише на прикінці 2012 року, коли їй показали копію цього документу, на якому стояла не її підпис.

Посилання відповідача з приводу того, що позов подано ОСОБА_1 з порушенням строку позовної давності, що є підставою для відмови у задоволенні позову, колегією суддів не приймаються.

Згідно ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст.261 ЦК України).

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленого до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.ч.3,4 ст.267 ЦК України).

Доказів на підтвердження того, що позивач знала про існування спірного договору значно раніше чим, як вона вказує дізналася про нього в 2012 році, відповідачем ні суду першої інстанції, ні апеляційному суду надано не було. За таких обставин, відсутні підстави для застосування до даних правовідносин позовної давності.

Інші доводи апеляційної скарги також висновків суду не спростовують і не дають колегії суддів підстав для зміни або скасування оскаржуваного рішення, яке ухвалено з дотриманням вимог закону.

Згідно ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 307ч.1п.1), 308, 313, 314ч.1п.1), 315, 319 ЦПК України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрний дім ім. Горького» відхилити.

Рішення Сахновщинського районного суду Харківської області від 17 вересня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий - Судді -