Постанова № 36761068, 15.01.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/12990/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Вєкуа Н.Г.

Суддя-доповідач: Міщук М.С.

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 січня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді суддів: при секретарі Міщука М.С. Бєлової Л.В., Гром Л.М. Коток А.О.розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс-Пак» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс-Пак» до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

12 серпня 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Альянс-Пак» (далі Товариство або позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби (далі ДПІ або відповідач), у якому просило визнати протиправними скасувати податкові повідомлення-рішення № 2282207, № 2292207 від 08.04.2013 року.

Окружний адміністративний суд міста Києва постановою у задоволенні позову відмовив.

В апеляційній скарзі про скасування постанови Товариство посилається на те, що ним не порушено жодних вимог, визначених чинним законодавством для нарахування податкового кредиту під час здійснення господарської діяльності та складанні податкової звітності, оскільки воно діяло виключно у рамках закону.

Відповідно до частини 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки, будучи належним чином повідомлені про час та місце судового засідання позивач та відповідач в судове засідання не з'явились, фіксування звукозаписувального засобу при розгляді справи не здійснювалось.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, які з`явились у судове засідання та перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Євросонік», ТОВ «Росаріо» та ТОВ «ТДК «Трейд» за період з 01.10.2010 року по 31.05.2011 року.

За результатами перевірки складено Акт № 242/22.7/35199820 від 07.03.2013 року (далі Акт перевірки), згідно висновків якого встановлено, що роботи позивачем фактично у ТОВ «Євросонік», ТОВ «Росаріо» та ТОВ «ТДК «Трейд» не придбавалися, а витрати на придбання робіт, які позивач відніс до складу валових є надуманими у зв'язку з чим відповідач вважає, що позивач не мав правових підстав для віднесення таких витрат до складу валових витрат.

На підставі Акту перевірки ДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення від 08.04.2013 року:

- № 2292207, яким визначено податкове зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 101 877 грн., з них 95 625 грн. - основного платежу та 6 252 грн. - штрафних (фінансових) санкцій;

- № 2282207 за платежем податок на прибуток в сумі 123 934 грн., з них 116 119 грн. - основного платежу та 7 815 грн. - штрафних (фінансових) санкцій.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що господарські операції з надання послуг (виконання робіт) між позивачем та контрагентами: ТОВ «Євросонік», ТОВ «Росаріо» та ТОВ «ТДК «Трейд» фактично не мали реального характеру, їх виконання оформлено лише документально без мети на реальне настання правових наслідків, що обумовлені господарськими договорами.

Колегія суддів не погоджується з даним висновком суду першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, між TOB «Альянс-Пак» (Замовник) та TOB «ТДК Трейд» (Виконавець) було укладено договір про надання послуг по порізці та облагороджування №27 від 13.12.2010 року, згідно умов якого TOB «ТДК Трейд» надавав послуги з порізки та облагороджування картону, а Замовник приймав та оплачував послуги.

На виконання умов Договору TOB «ТДК Трейд» надавав TOB «Альянс-Пак» порізаний та упакований картон протягом 2010-2011 років, що підтверджується податковими накладними та актами здачі-прийняття виконання послуг.

TOB «Альянс-Пак» відповідно до умов договору оплатило надані послуги усього на суму 246 780 гри.

Крім того, між TOB «Альянс-Пак» (Замовник) та TOB «Євросонік» (Виконавець) було укладено договір про надання послуг з порізки та упаковки картону №87 від 04.10.2010 року, згідно умов якого TOB «Євросонік» надавав послуги з порізки і упаковки картону, а Замовник приймав та оплачував послуги. Також, між TOB «Альянс-Пак» (Замовник) та TOB «Євросонік» (Виконавець) було укладено договір про надання інформаційно-консультаційних послуг № ЄК-49/11/10 від 01.11.2010 року, згідно умов якого TOB «ТДК Євросонік» надавав інформаційно-консультаційні послуги, а Замовник приймав та оплачував послуги.

На виконання умов договорів TOB «Євросонік» надавав TOB «Альянс-Пак» порізаний та упакований картон, інформаційно-консультаційні послуги протягом 2010 року, що підтверджується податковими накладними та актами здачі-прийняття виконання послуг.

TOB «Альянс-Пак» відповідно до умов договору оплатило надані послуги усього на суму 89 610 грн.

В подальшому, TOB «Альянс-Пак» реалізовував картонну-паперову продукцію наступним контрагентам-покупцям ПП ОСОБА_5, ПП «Наша Крамниця», ВАТ «Рекламний комбінат», ВАТ «Херсонська поліграфічна фабрика», TOB «Камелот-СВ» (відповідні договори додаються), що підтверджується видатковими накладними та податковими накладними, довіреностями на отримання матеріальних цінностей, товарно-транспортними накладними та банківськими виписками.

Отже, облагороджений картон та папір отриманий у TOB «Євросонік» позивач використовував у власній господарської діяльності та отримувала прибуток з даних операцій:

Разом з тим, між TOB «Альянс-Пак» (Замовник) та TOB «Росаріо» (Виконавець) було укладено договір про надання юридичних послуг №25 від 06.12.2010 року, згідно умов якого TOB «Росаріо» надавав послуги юридичного обслуговування господарської діяльності, а Замовник приймав та оплачував послуги.

Також, між TOB «Альянс-Пак» Замовник та TOB «Росаріо» (Виконавець) було укладено договір про надання інформаційних послуг №26 від 06.12.2010 року, згідно умов якого TOB «Росаріо» надавав інформаційні послуги, а Замовник приймав та оплачував послуги.

На виконання умов договорів TOB «Росаріо» надавав TOB «Альянс-Пак» інформаційні юридичні послуги протягом 2010-2011 років, що підтверджується податковими накладними та актами здачі-прийняття виконання послуг.

TOB «Альянс-Пак» відповідно до умов договору оплатило надані послуги усього на суму 237 360 грн.

На момент укладання та здійснення господарських операцій між TOB «Альянс-Пак» та TOB «Росаріо», TOB «Євросонік», TOB «ТДК «Трейд», зазначені контрагенти були зареєстровані платниками податку на додану вартість, дана інформація присутня на сайті ДПС України http://sts.gov.ua/anulir.

Відтак, анулювання свідоцтв платників податку на додану вартість TOB «Росаріо», TOB «Євросонік» та TOB «ТДК «Трейд» відбулось лише у грудні 2011 року, тобто, більше ніж через шість місяців після проведення останньої операції з TOB «Альянс-Пак».

Таким чином, TOB «Альянс-Пак» не порушив жодних вимог визначених чинним законодавством для нарахування податкового кредиту під час здійснення господарської діяльності та складанні податкової звітності, адже діяв виключно у рамках закону.

Всі вказані первинні документи надані TOB «Альянс-Пак» від TOB «Росаріо», TOB «Євросонік» та TOB «ТДК «Трейд» за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства, засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань за вказаними правочинами та підтверджують господарські відносини.

Отже, фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та TOB «Росаріо», TOB «Євросонік» та TOB «ТДК «Трейд» і правомірність нарахування податкового кредиту та віднесення відповідних сум до складу валових витрат, відповідно до первинних бухгалтерських документів та по податковим накладним, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

Однак, Актом перевірки встановлено, що договори, які укладались між TOB «Альянс-Пак» та контрагентами - TOB «ТДК Трейд», TOB «Євросонік», TOB «Росаріо», на думку відповідача, не спрямовані на настання реальних наслідків.

Зазначені припущення контролюючого органу ґрунтується на висновках викладених в:

- Акті Бориспільської ОДПІ №491/7/23-1/37391130 від 11.07.2011 року «Про результати проведення документальної невиїзної перевірки TOB «ТДК Трейд» з питань достовірності визначення показників декларації з податку на додану вартість за період квітень, травень 2011 року», яким встановлено відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків, відсутність наміру створення правових наслідків під час здійснення господарської діяльності;

- Акті Бориспільської ОДПІ №234/22-1/37391130 від 19.09.2012 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки щодо документального підтвердження господарських відносин їх реальності та повноти відображення показників ПДВ в обліку TOB «ТДК Трейд» з підприємствами та постачальниками за грудень 2010 року та січень, липень-грудень 2011 року», яким встановлено, що звіркою TOB «ТДК Трейд» не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із підприємствами-постачальниками, їх вид, обсяг, якість та розрахунки, укладення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними при придбанні товарів (робіт, послуг);

- Акті Бориспільської ДПІ №650/23-2/37323055 від 30.09.2011 року «Про результати проведення документальної невиїзної перевірки TOB «Росаріо» з питань достовірності визначення показників декларації з податку на додану вартість за період листопад-грудень 2010 року», яким встановлено, що підприємством укладались правочини, які мають ознаки нікчемності та є нікчемними в силу припису закону, носять фіктивний характер.

Також, відповідачем були використані такі документи:

- Протокол допиту свідка від 06.01.2012 року - ОСОБА_7 директора та засновника TOB «ТДК Трейд».

- Протокол допиту свідка від 11.11.2011 року - ОСОБА_8 директора та засновника TOB «Євросонік».

- Протокол допиту свідка від 29.12.2011 року - ОСОБА_9 директора та засновника TOB «Росаріо».

Проте, колегія суддів вважає, що такі посилання ДПІ не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит з податку на додану вартість у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого права та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту, оскільки Податковий кодекс України не ставить право платника податку на додану вартість на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності їх за місцезнаходженням, так само відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу тощо. В разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи.

Чинне законодавство не зобов'язує платника податків перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства та його безпосередню наявність за місцезнаходженням перед тим, як відносити відповідні суми витрат до валових витрат та суми податку на додану вартість до податкового кредиту.

Неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії, у випадку за неправомірні дії іншої компанії підтверджується практикою Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагентом.

Судом першої інстанції, всупереч наявних порушень порядку проведення перевірки з боку ДПІ та норм чинного законодавства, при прийнятті податкових повідомлень-рішення було прийнято постанову про відмову в задоволенні позову.

Стаття 204 ЦК України передбачає, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Разом з цим, жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

ДПІ не надано рішення суду, прийнятого в порядку статті 234 ЦК України щодо фіктивності правочину, тобто щодо вчинення правочину без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, на чому також ґрунтуються в даному випадку доводи ДПІ.

Під час розгляду справи ДПІ також не надано рішення суду про визнання правочину з контрагентом недійсним з підстав його суперечності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, як передбачено частиною 3 статті 228 ЦК України, на можливість зверненням ДПІ до суду з окремим позовом щодо чого звертає свою увагу ВАС України у роз'ясненні № 742/11/13-11 від 02.06.2011 року.

Відповідно до частини 4 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Отже, протоколи допиту свідків не є допустимими доказами в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, а тому дана обставина колегією суддів не приймається до уваги як доказ порушення позивачем податкового законодавства.

Враховуючи наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів вважає, що господарські операції між TOB «Альянс-Пак» та контрагентами - TOB «ТДК Трейд», TOB «Євросонік», TOB «Росаріо» мали реальний характер, діяльність позивача була спрямована на отримання економічної вигоди від підприємницької діяльності, підприємства ознак фіктивності на час здійснення господарської операції не мали, що зумовлює хибність висновків податкового органу, як наслідок податкові повідомлення-рішення № 2282207, № 2292207 від 08.04.2013 року прийняті ДПІ неправомірно та підлягають скасуванню.

Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, зроблені з порушенням вищеназваних норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити.

Керуючись статтями 41, 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс-Пак» задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 жовтня 2013 року скасувати та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити.

Визнати протиправними скасувати податкові повідомлення-рішення № 2282207, № 2292207 від 08.04.2013 року.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

Судді:

Головуючий суддя Міщук М.С.

Судді: Гром Л.М.

Бєлова Л.В.