Постанова № 36758551, 17.01.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2014 р. Справа №805/17907/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12 год. 12 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бабаш Г.П.

при секретарі Громоклицькому Є.О.

за участю

представника позивача Гавриленкова Д.Ю. за дов. від 12.12.2013 року

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3 за догов. від 15.01.2014 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Маріупольського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення грошової суми виплаченого забезпечення в розмірі 7488,74 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення грошової суми виплаченого забезпечення в розмірі 7488,74 грн.

В обґрунтування позову позивач вказав, що на підставі наказу Маріупольського міського центру зайнятості від 18.01.2013 року № НТ130118 ОСОБА_2 наданий статус безробітного, з 23.01.2013 року призначена допомога по безробіттю та розпочата її виплата.

При проведені звірки, Маріупольським міським центром зайнятості встановлено, що гр. ОСОБА_2 належала до зайнятого населення як фізична особа - підприємець ОСОБА_4 Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, станом на 18.07.2013 року фізична особа - підприємець ОСОБА_4 припинила підприємницьку діяльність 05.08.2013 року, тобто під час знаходження на обліку в Маріупольському міському центрі зайнятості у якості безробітного.

Таким чином, незаконно одержана допомога по безробіттю за період з 23.01.2013 року по 03.11.2013 року складає 7488,74 грн.

Позивач просить стягнути з ОСОБА_2 на користь Маріупольського міського центру зайнятості допомогу по безробіттю у сумі 7488,74 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Позивач та його представник у судовому засіданні заперечували проти позовних вимог, посилаючись, зокрема на те, що позивач фактично припинила підприємницьку діяльність ще в 2004 році та лише у 2013 році позбулась статусу фізичної особи - підприємця. У зв,язку з припиненням у 2004 році підприємницької діяльності у неї була відсутня робота і відповідно дохід.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача та його представника, суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

16.01.2013 року ОСОБА_2 надала заяву до Маріупольського міського центру зайнятості, в якій вона просила надати їй статус безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, відповідно до Законів України «Про зайнятість населення» та «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». Також, вона зазначила, що на час подання заяви пенсію не отримує, не має права на пенсію за віком, в тому числі на пільгових умовах, та на пенсію за вислугу років, не зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю на займається. Вказала, що у разі подання до центру зайнятості документів, що містять неправдиві відомості, а також неповідомлення про отримання будь-якого доходу в період перебування на обліку в службі зайнятості, зобов'язується добровільно повернути зайво виплачене їй матеріальне забезпечення на випадок безробіття.

На підставі наказу Маріупольського міського центру зайнятості від 18.01.2013 року № НТ130118 ОСОБА_2 наданий статус безробітного, з 23.01.2013 року призначена допомога по безробіттю та розпочата її виплата.

Як вбачається з витягу із наказів, з 04.11.2013 року припинено реєстрацію безробітного -ОСОБА_2

Підпунктом 1 частини 2 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове держане страхування на випадок безробіття» передбачено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно із п. 5 ч. 2 ст. 12 Закону України «Про загальнообов'язкове держане страхування на випадок безробіття» виконавча дирекція Фонду та її робочі органи, в тому числі контролюють правильність витрат за страхуванням на випадок безробіття, проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, державної податкової політики, Пенсійним фондом України за погодженням з правлінням Фонду.

Як вбачається з акту розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення від 04.11.2013 року, Маріупольським міським центром зайнятості встановлено, що гр. ОСОБА_2 належить до зайнятого населення як фізична особа - підприємець. Згідно відповіді на запит Іллічівське відділення Маріупольської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області повідомило, що гр. ОСОБА_4 (на теперішній час прізвище - ОСОБА_2), перебувала на податковому обліку в Іллічівському відділенні Маріупольської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області як фізична особа - підприємець з 15.02.2002 року по 05.08.2004 року та про те, що до ЄДР 05.08.2013 року внесений запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням.

З матеріалів справи вбачається, що одержана допомога по безробіттю за період з 23.01.2013 року по 03.11.2013 року складає 7488,74 грн.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» № 5067-УІ від 05.07.2012 (далі - Закон № 5067) зайнятість - не заборонена законодавством діяльність осіб, пов'язана із задоволенням їх особистих та суспільних потреб з метою одержання доходу (заробітної плати) у грошовій або іншій формі, а також діяльність членів однієї сім'ї, які здійснюють господарську діяльність або працюють у суб'єктів господарювання, заснованих на їх власності, у тому числі безоплатно.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону № 5067 до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.

Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Аналізуючи вищезазначене, суд робить висновок про те, що підприємницька діяльність це діяльність направлена на отримання прибутку, проте це не означає, що суб'єкт господарювання фактично отримує зазначений прибуток. Тобто, отримання прибутку не є обов,язковою ознакою здійснення підприємницької діяльності.

Згідно до ч. 3 ст. 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Відповідно п. 4 ч. 5 ст. 31 Закону України «Про загальнообов'язкове держане страхування на випадок безробіття» тривалість виплати допомоги по безробіттю, матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації скорочується на строк до 90 календарних днів у разі: звільнення з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин або за угодою сторін (на 90 календарних днів); звільнення з останнього місця роботи з підстав, передбачених статтею 37, пунктами 3, 4, 7, 8 статті 40, статтями 41 і 45 Кодексу законів про працю України (на 90 календарних днів); приховування відомостей про працевлаштування на тимчасову роботу (у тому числі за межами України) або здійснення іншої діяльності за винагороду в період одержання допомоги по безробіттю; порушення умов і строку реєстрації та перереєстрації як безробітного, а також недотримання рекомендацій щодо сприяння працевлаштуванню; перереєстрації безробітного, який був знятий з обліку за невідвідування державної служби зайнятості більше 30 календарних днів без поважних причин та не сприяв своєму працевлаштуванню; припинення без поважних причин професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості.

Пунктом 1 частини 2 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до частини 3 вказаної статті Закону, сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до п. 6.14. Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 р. N 307 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2000 р. за N 915/5136, якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин.

Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.

Відповідачем не було надано суду жодних доказів, які б спростовували доводи позивача, у зв'язку з чим суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі та з відповідача підлягає стягненню незаконно отримана сума допомоги по безробіттю в розмірі 7488,74 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 8 - 11, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Маріупольського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення грошової суми виплаченого забезпечення в розмірі 7488,74 грн. - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) грошову суму виплаченого забезпечення (допомога по безробіттю) в розмірі 7488,74 грн. на користь Маріупольського міського центру зайнятості (р/р 37170300901052 в ГУДКУ Донецької області, ОКПО 24815706, МФО 834016).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено в судовому засіданні 17 січня 2014 року, повний текст постанови виготовлений 20 січня 2014 року.

Суддя Бабаш Г.П.