Постанова № 36758550, 15.01.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2014 р. Справа №805/17230/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 14 год. 45 хвил.

Донецький окружний адміністративний суд в складі судді Бєломєстнова О.Ю. за участі секретаря Сімонова Д.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Донецьку по вул. 50-ї Гвардійської Дивізії, 17 адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Донецького міського центру зайнятості про визнання наказу від 17.07.2013 року № НТ130717 незаконним,

за участю позивача ОСОБА_1

представника відповідача Кондратенка О.В.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Донецького міського центру зайнятості про визнання наказу від 17.07.2013 року № НТ130717 про припинення виплати ОСОБА_1 допомоги по безробіттю та припинення реєстрації його як безробітного незаконним.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідачем був прийнятий наказ від 17.07.2013 року № НТ130717, яким було знято його з обліку та припинено виплату допомоги по безробіттю на підставі того, що він перебував у статусі фізичної особи-підприємця. Позивач не згоден з такими висновками відповідача, оскільки його підприємницьку діяльність було припинено постановою Донецького окружного адміністративного суду від 05.05.2011 року по справі № 2а/0570/5210/2011. Додатково позивач з посиланням на зміни у Законі України «Про зайнятість населення» зазначив, що підприємці не належать до категорії зайнятого населення. У зв'язку з цим, позивач просив визнати наказ від 17.07.2013 року № НТ130717 незаконним.

Позивач в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити з підстав, які викладені у позовній заяві та наданих у подальшому пояснень.

Представник відповідача в судове засідання прибув, проти задоволення позовних вимог заперечував посилаючись на наступне. Відповідно до Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Мінпраці та соціальної політики України, Державної податкової інспекції від 13.02.2009 року № 60/62 та керуючись пп. 18 п. 2 ст. 22 Закону України «Про зайнятість населення» відповідачем було проведено розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним. Розслідуванням встановлено, що згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено дані про початок процедури припинення підприємницької діяльності позивача. Тобто під час постановлення на облік позивач був фізичною особою - підприємцем, чим порушив вимоги ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття". За результатами розслідування складено акт від 17.07.2013 року № 350д. На підставі вказаного акту відповідачем було прийнято наказ від 17.07.2013 року № НТ130717, яким знято позивача з обліку та припинено йому виплату допомоги по безробіттю. На підставі цього, відповідач вважає цей наказ законним та обґрунтованим та просить у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача та дослідивши матеріали справи, суд встановив:

Позивач - фізична особа ОСОБА_1, ІНН НОМЕР_1.

Відповідач - Донецький міський центр зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, реалізує державну політику зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначений Кабінетом Міністрів України та Законом України «Про зайнятість населення».

Згідно наказу від 19.11.2012 року № НТ121119 з 19.11.2012 року позивачу надано статус безробітного та призначена допомога по безробіттю.

На підставі проведеної звірки даних з веб-сайту Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідачем встановлено, що позивач у період перебування на обліку в центрі зайнятості як безробітний, був фізичною особою - підприємцем, про що не повідомив відповідача. На підставі вказаного факту відповідачем складено акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним від 17.07.2013 року № 350 д.

Відповідно до наказу від 17.07.2013 року № НТ130717 відповідачем з 17.07.2013 року припинено виплату допомоги по безробіттю позивачу у зв'язку із встановленням факту подання особою недостовірних відомостей та знято позивача з обліку.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серія АВ № 908229 позивач - ОСОБА_1 - зареєстрований у якості фізичної особи - підприємця 04.04.2008 року за номером 22660000000043077. Запис у Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 відсутній.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 05 травня 2011 року по справі № 2а/0570/5210/2011 припинено підприємницьку діяльність фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (83000 АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1).

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців позивач перебуває у стані припинення підприємницької діяльності за судовим рішенням.

Позивач звернувся до суду з позовом до Донецького міського центру зайнятості про зобов'язання поновити його на обліку.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 31.10.2013 року по справі № 805/14188/13-а у задоволенні позовних вимог було відмовлено. Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 27.11.2013 року апеляційну скаргу залишено без задоволення, а постанову без змін. Постанова Донецького окружного адміністративного суду від 31.10.2013 року набрала законної сили 28.11.2013 року.

Вищенаведені обставини були також встановлені зазначеними судами.

Згідно з ч.1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Позивач не згоден із зазначеним наказом та просить визнати його незаконним.

Правові, економічні та організаційні засади реалізації державної політики у сфері зайнятості населення, гарантії держави щодо захисту прав громадян на працю та реалізації їхніх прав на соціальний захист від безробіття визначені Законом України від 05.07.2012 року №5067-XII «Про зайнятість населення», який згідно з Прикінцевими положеннями набрав чинності 01.01.2013 року. До цього таким законом був Закон України від 1 березня 1991 року №803-XII «Про зайнятість населення», який втратив чинність 01.01.2013 року.

Відповідно до п. «б» ч. 3 ст. 3 Закону України від 1 березня 1991 року №803-XII «Про зайнятість населення» (який діяв до 01.01.2013 року) в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, зокрема, громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України "Про особисте селянське господарство".

Також відповідно до п. 12 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою КМУ від 14 лютого 2007 р. N 219 (яка була чинна до 20.03.2013 року) для одержання статусу безробітного громадянин особисто подає у день, що настає після закінчення встановленого строку для пошуку підходящої роботи, до центру зайнятості заяву із зазначенням у ній інформації про те, що він не зареєстрований як фізична особа - підприємець та не займається видами діяльності, що визначені частиною третьою статті 1 Закону України "Про зайнятість населення", і не отримує пенсію на пільгових умовах.

Як вбачається з витягу із наказів по відношенню до позивача, ним була подана заява про надання йому статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю у 2012 році, під час дії вищенаведених норм.

Наказом від 19.11.2012 року № НТ121119 з 19.11.2012 року позивачу надано статус безробітного та призначена допомога по безробіттю.

Тобто на момент набуття статусу безробітного, позивач належав до зайнятого населення.

Відповідно до п. 2 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02.03.2000 року № 1533 (надалі - Закон № 1533) застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно зі п. 8 ч. 1 ст. 31 Закону № 1533 виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі, зокрема, призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості.

Також п. 8 ч. 1 ст. 45 Закону України від 05.07.2012 року №5067-XII «Про зайнятість населення», який набрав чинності 01.01.2013 року (тобто на час прийняття наказу, яким припинено виплату допомоги по безробіттю позивачу та знято його з обліку) передбачає, що реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється у разі, зокрема, встановлення факту подання особою недостовірних даних та документів, на підставі яких було прийнято рішення про надання їй статусу безробітного, призначення (виплати) матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг.

Крім того, як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АВ № 908229 станом на 10.09.2013 року фізична особа - підприємець ОСОБА_1 перебуває в стані припинення за судовим рішенням та відомості про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності (дата, номер запису) відсутні.

Під час проведеного розслідування відповідачем встановлено, що позивач у період реєстрації в центрі зайнятості як безробітний, був фізичною особою - підприємцем, про що не повідомив відповідача. На підставі вказаного факту відповідачем було припинено виплату допомоги по безробіттю позивачеві та знято його з обліку.

Таким чином дії відповідача щодо прийняття наказу від 17.07.2013 року № НТ130717 відповідають вимогам діючого законодавства.

Що стосується посилання позивача на наявність постанови Донецького окружного адміністративного суду від 05 травня 2011 року по справі № 2а/0570/5210/2011 про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, суд не приймає його до уваги з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 05.05.2003 року № 755 (далі - Закон № 755) державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Згідно з ч. 1 ст. 49 Закону № 755 суд, який постановив рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, у тому числі рішення про визнання фізичної особи - підприємця недієздатною або про обмеження її цивільної дієздатності, в день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцем реєстрації фізичної особи - підприємця для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Частиною 3 статті 46 Закону № 755 передбачено, що фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Як вже зазначалося, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АВ № 908229 станом на 10.09.2013 року відомості про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності (дата, номер запису) фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 відсутні.

Відсутність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізична особа - підприємець не позбавляє статусу підприємця та відповідно до вищенаведених норм на час подання документів для реєстрації вважався зайнятою особою.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на зміни у законодавстві під час одержання ним коштів від відповідача. Підставою для припинення реєстрації як безробітного є надання статусу безробітного та призначення виплат на підставі документів, які на момент їх подання містили неправдиву інформацію. Подальші зміни законодавства не впливають на цей юридичний факт та не усувають зазначеного порушення.

Стаття 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотно дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Наказ у частині, що оскаржується, не стосується повернення коштів позивачем або притягнення його до відповідальності.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що постанова Донецького окружного адміністративного суду від 31.10.2013 року залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 27.11.2013 року по справі № 805/14188/13-а. При цьому суд першої інстанції встановив, що позивач не був позбавлений статусу підприємця та вважався зайнятою особо.

Відповідно до ч. 2 ст. 255 КАС України обставини, які встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

За таких обставин суд приходить висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст. 94 КАС України стягненню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 9, 10, 11, 86, 94, 159, 160, 161, 162, 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Донецького міського центру зайнятості про визнання наказу від 17.07.2013 року № НТ130717 про припинення виплати ОСОБА_1 допомоги по безробіттю та припинення реєстрації його як безробітного незаконним відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її отримання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Вступна та резолютивна частина постанови проголошена у судовому засіданні 15 січня 2014р. Постанова складена у повному обсязі 20 січня 2013р.

Суддя Бєломєстнов О. Ю.