Постанова № 36756702, 16.01.2014, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" січня 2014 р. Справа № 926/927/13

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого-судді Кравчук Н. М.

суддів Гнатюк Г.М.

Мирутенко О.Л.

розглянувши апеляційну скаргу дочірнього підприємства «Чернівецький облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (надалі ДП «Чернівецький облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України») б/н від 13.11.2013 року

на рішення господарського суду Чернівецької області від 04.11.2013року

у справі № 926/927/13

за позовом: приватного підприємства «Автомагістраль» (надалі ПП «Автомагістраль»), с. Синяк, Вишгородський р-н, Київська область

до відповідача: ДП «Чернівецький облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», м. Чернівці

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Служба автомобільних доріг у Чернівецькій області, м. Чернівці

про стягнення заборгованості за виконані роботи в сумі

293160,34грн.,

з участю представників:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи: не з'явився

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу від сторін не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 04.11.2013р. у справі

№ 926/927/13 (суддя С.М. Гушилик) позовні вимоги ПП «Автомагістраль» до ДП «Чернівецький облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору- Служби автомобільних доріг у Чернівецькій області задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 293 160,34грн. та судовий збір в розмірі 5 863,21грн.

Не погоджуючись з даним рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій рішення суду вважає необґрунтованим та безпідставним, оскільки останнє прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити. Зокрема, скаржник зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази отримання останнім фінансування від замовника - Служби автомобільних доріг у Чернівецькій області для розрахунку з позивачем за спірним договором № 23 на виконання робіт від 29.03.2012р., відтак обов`язок сплати суми боргу, на думку скаржника, є передчасним. Також скаржник вважає, що судом першої інстанції безпідставно застосовано до спірних правовідносин ст.. 538 ЦК України та ст. 617 ЦК України. Скаржник звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що залучення до участі у справі Служби автомобільних доріг у Чернівецькій області у якості третьої особи було лише формальністю, оскільки відмовляючи у задоволенні клопотання останньої про відкладення розгляду справи, суд позбавив третю особу прав та обов`язків надати письмові пояснення по суті позовних вимог.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 22.11.2013р. прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 12.12.2013р. Ухвалою суду від 12.12.2013р. розгляд справи відкладено на 16.01.2014р.

Позивач в судове засідання не з`явився, надіслав клопотання б/н від 06.01.2014р., в якому просить суд розглянути справу без участі уповноваженого представника ПП «Автомагістраль» на підставі наявних у справі доказів та залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідач в судове засідання також не з`явився, надіслав клопотання від 12.12.2013р. № 895 про розгляд справи у відсутності уповноваженого представника ДП «Чернівецький облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», у зв`язку із вкрай скрутним матеріальним становищем останнього. При цьому повідомляє, що апеляційну скаргу підтримує в повному обсязі.

Третя особа - Служба автомобільних доріг у Чернівецькій області в судове засідання не з`явилась, хоча належним чином була повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, підтвердженням чого є наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення ухвали суду.

Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи, відзив на апеляційну скаргу, Львівський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Між дочірнім підприємством "Чернівецький облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" - (Генпідрядник) та ПП "Автомагістраль" (Субпідрядник) 29.03.2012р. було укладено договір № 23 на виконання підрядних робіт, відповідно до умов якого в порядку та на умовах, визначених цим договором Генпідрядник доручає, а Субпідрядник зобов`язується виконати роботи по нанесенню горизонтальної розмітки, а Генпідрядник зобов`язується прийняти та оплатити такі роботи.

Пунктом 2.2. договору передбачено, що Субпідрядник виконує роботи згідно з вимогами проектної документації, будівельних норм і правил, а Генпідрядник здійснює контроль за якістю робіт і ресурсів у відповідності до проектної документації і технічних умов згідно з нормативними вимогами чинного законодавства.

Загальна вартість робіт за договором згідно кошторисної документації склала 4000000 грн. (п.3.1. договору).

Пунктом 3.4 договору сторони визначили, що фінансування робіт здійснюється за рахунок коштів Служби автомобільних доріг в Чернівецькій області (Замовник).

Згідно з п.4.1 договору розрахунки за виконані роботи здійснюються шляхом перерахування відповідних коштів на рахунок Субпідрядника після одержання від Субпідрядника рахунку на оплату робіт та після підписання сторонами акту приймання виконаних підрядних робіт (форма №КБ-2в) та довідки про вартість робіт (форма №КБ-3), а також після одержання від Субпідрядника документів, зазначених пунктом 4.2 договору та виключно після отримання повного розрахунку від Замовника.

Факт виконання умов договору позивачем підтверджено Актами приймання виконаних робіт (форми КБ-2в) за липень та вересень 2012 року на загальну суму 1 713 368,70 грн. (а.с. 20-32), частково роботи були оплачені у липні 2012р. на суму 1 420 208,36 грн., що підтверджено банківськими виписками.

Таким чином, за виконані підрядні роботи, відповідач розрахувався частково, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 293 160,34 грн.

03.08.2013 року позивач направив на адресу відповідача претензію про перерахування заборгованості за договором № 23 від 29.03.2012р. на суму 293 160,34грн. (а.с.34), яка була отримана останнім 07.08.2013 року.

Своїм листом від 09.08.2013р. № 381 відповідач визнав свою заборгованість та просив відстрочити її погашення (а.с. 36).

Вказані обставини стали підставою звернення ПП «Автомагістраль» з позовом про стягнення з ДП «Чернівецький облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» суми грошової заборгованості у розмірі 293 160,34грн.

При прийнятті постанови суд виходив з наступного.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона ( боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію ( передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи, зобов"язання між сторонами у даній справі виникли з договору № 23 на виконання робіт від 29.03.2012р.

Відповідно до ст. 837 ЦК України, одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ст. 853 ЦК України, замовник зобов'язаний прийняти виконану за договором підряду роботу з посвідченням такого приймання актом виконаних робіт або іншим документом, який фіксує можливі недоліки виконаної роботи. Таким іншим документом може бути письмова претензія замовника, виклад його зауважень про наявність недоліків у прикладених до виконаної роботи документах та інші письмові матеріали.

Статтею 857 ЦК України передбачено, що робота, виконана підрядником повинна відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові.

Тобто, необхідно щоб результат роботи був придатний для встановленого договором використання, а в разі відсутності вказівок про це у договорі - для звичайного такого роду робіт, при цьому протягом розумного строку.

У відповідності до статті 844 ЦК України ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником.

Статтею 530 УК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обв'язку не встановлений або визначений момент пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги (ч. 2 ст.530 ЦК України).

Враховуючи, що вимога про сплату боргу була направлена відповідачу 03.08.2013 року, що підтверджено фіскальним чеком, у останнього в цей час виникло зобов'язання оплатити борг.

Згідно з приписами ч.2 ст. 838 ЦК України генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку. Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.

У правовідносинах за договором № 23 генеральним підрядником є відповідач, тому він відповідає перед позивачем (субпідрядником) за виконання обов'язків особами, визначеними у договорі як Генпідрядник та Замовник, а також несе відповідальність перед цими особами.

Таким чином, обов'язок оплатити за виконані роботи у відповідача виник в силу факту укладення вказаного договору. (дана правова позиція суду узгоджується з висновками ВГСУ викладеними у Постанові від 28.09.2010р. у справі № 18/269/08).

У відповідності до ч. 1 ст. 96, ч.1 ст. 625 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями та Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відсутність бюджетного фінансування не є підставою для звільнення від виконання грошового зобов'язання, взятого на себе замовником, оскільки відповідно до приписів статті 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність у боржника необхідних коштів.

Частиною 2 ст. 218 ГК України передбачено, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов`язань контрагентами правопорушників не вважається обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Про помилковість позиції про те, що відсутність бюджетного асигнування є підставою для звільнення від виконання грошового зобов`язання, викладено у постанові Верховного суду України від 15.02.2012р. у справі № 11/446.

Відтак, судом апеляційної інстанції не беруться до уваги твердження скаржника стосовно того, що оскільки відсутнє фінансування від замовника - Служби автомобільних доріг у Чернівецькій області для розрахунку з позивачем за спірним договором від 29.03.2012р № 23, тому обов`язок сплати суми боргу є передчасним.

Також не заслуговують на увагу покликання скаржника на п. 4.2 Договору (зобов'язання з оплати виконується за рахунок та лише виключно після отримання повного розрахунку від Замовника, яким є Служба автомобільних доріг у Чернівецькій області), оскільки, статтею ст.212 ЦК України передбачено, що сторони можуть укладати правочини, щодо яких правові наслідки пов'язуються з настанням певної обставини.

Зокрема, ч.1 вказаної норми передбачає, що особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обобов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

Між тим, за змістом ст. 202 ЦК України, правочини бувають односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Укладений сторонами договір за своєю правовою природою містить зобов'язання з підряду і є двостороннім правочином. При цьому, такий правочин є підставою для виникнення у сторін такого договору взаємних зобов'язань: у позивача - виконати роботи, у відповідача - прийняті та оплатити такі роботи. Відповідні зобов'язання є зустрічними.

Так, згідно ст.538 ЦК України, виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. Частина 2 вказаної норми встановлює порядок виконання зустрічних зобов'язання, однак, вона не змінює моменту настання правових наслідків за правочином, який передбачає виникнення таких зустрічних зобов'язань.

Отже, у випадку укладення двостороннього правочину під відкладальною умовою, виникнення або зміна прав та обов'язків за таким правочином до виникнення певної обставини відкладається у всіх сторін такого правочину, а не у однієї.

Як вже зазначалось, договір підряду є оплатним. Тобто обов'язок відповідача як замовника по Договору № 23 оплатити прийняті роботи виникає згідно з положеннями закону та п. 1.1 Договору. При цьому в п. 4.2 договору сторонами узгоджено не умови виникнення у замовника вказаного обов'язку, а порядок і строки здійснення розрахунків, тобто, строки виконання зобов'язання.

Факт виконання умов договору позивачем підтверджено Актом приймання виконаних робіт (форми КБ-2в) за липень та вересень 2012 року на загальну суму 1713368,70 грн., відповідачем частково роботи були оплачені у липні 2012р. на суму 1420208,36 грн., що підтверджено банківськими виписками.

Таким чином, за виконані підрядні роботи, відповідач розрахувався частково, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 293160,34 грн., яка відповідачем не заперечується.

У відповідності до ст. 511 ЦК України зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

У разі невиконання або неналежного виконання обов'язку боржника іншою особою цей обов'язок боржник повинен виконати сам (ч. 2 ст. 528 ЦК України).

З аналізу даних норм права вбачається, що навіть у випадку покладення виконання обов`язку боржником на іншу особу, відповідальним за виконання зобов`язання залишається боржник, а не така особа.

Беручи до уваги все вищенаведене та, виходячи з фактичних обставин справи, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги та підставно стягнуто з ДП «Чернівецький облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» заборгованість в сумі 293 160,34грн.

Статтею 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтується вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Однак, скаржником всупереч вищенаведеній нормі права, не подано доказів, які б спростовували факти, викладені в позовній заяві, а доводи, наведені в апеляційній скарзі не спростовують правомірність висновків, викладених в оспорюваному рішенні суду першої інстанції.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що місцевий господарський суд прийняв рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому рішення господарського суду Чернівецької області слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Чернівецької області від 04.11.2013р. у справі № 926/927/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом XII-1 ГПК України.

3. Справу передати в місцевий господарський суд Чернівецької області.

Головуючий суддя Кравчук Н.М.

судді Гнатюк Г.М.

Мирутенко О.Л.