Постанова № 36756694, 16.01.2014, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" січня 2014 р. Справа № 914/2733/13

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого-судді Кравчук Н. М.

суддів Гнатюк Г.М.

Мирутенко О.Л.

розглянувши апеляційні скарги старшого прокурора Західного регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері за № 05/2-441 вих-13 від 14.11.2013р. та Державного підприємства Міністерства оборони України «Західвійськбуд» (надалі ДП МОУ «Західвійськбуд») б/н та б/д

на рішення господарського суду Львівської області від 30.10.2013р.

у справі № 914/2733/13

за позовом: першого заступника прокурора Західного регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі:

позивача-1: Міністерства оборони України, м. Київ,

позивача-2: ДП МОУ «Західвійськбуд», м. Львів

до відповідача-1: Малехівської сільської ради, с. Малахів

до відповідача-2: товариства з обмеженою відповідальністю «Захід-Буд-Сервіс» (надалі ТзОВ «Захід-Буд-Сервіс»), м. Львів

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Відділ Держземагенства у Жовківському районі, м.Жовква

про визнання недійсним рішення, договору оренди земельної ділянки

та зобов`язання вчинити дії,

з участю представників:

від прокуратури: Покора К.В. - старший прокурор відділу (посвідчення № 012188 від 01.11.2012р.);

від позивача-1: Свідерській Р.О. - представник (довіреність від 28.11.2013р. № 220/759/д) ;

від позивача-2: Нагайчук М.М. - представник (довіреність від 14.01.2014р.);

від відповідача-1: Плесканка О.В. - представник (довіреність від 01.03.2013р.);

від відповідача-2: Гай О.О. - представник (довіреність від 23.08.2013р.), Керод Р.М. - представник (довіреність від 23.08.2013р.);

від третьої особи: не з'явився

Права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22 ГПК України прокурору та представникам сторін роз'яснено. Клопотання про технічну фіксацію судового процесу від сторін не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 30.10.2013р. у справі

№ 914/2733/13 (головуючий-суддя Крупник Р.В., судді : Березяк Н.Є, Король М.Р.) у задоволенні позовних вимог першого заступника прокурора Західного регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі: Міністерства оборони України та в особі ДП МОУ «Західвійськбуд» до Малехівської сільської ради та до ТзОВ «Захід-Буд-Сервіс», з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Відділ Держземагенства у Жовківському районі про визнання недійсним рішення, договору оренди земельної ділянки та зобов`язання вчинити дії - відмовлено повністю.

Рішення суду мотивовано тим, що прокурором та позивачем не було доведено факт належності спірної земельної ділянки до земель оборони та не доведено факту переходу до ДП МОУ «Західвійськбуд» в порядку правонаступництва права на земельну ділянку, яка перебувала в постійному користуванні розформованої в/ч А-3357. Також суд виходив з того, що прокурором не було доведено належними та допустимими доказами порушення Малехівською сільською радою при прийнятті спірного рішення та укладенні договору оренди права позивачів в інтересах яких заявлено позов, відтак відсутні правові підстави для захисту цього права в судовому порядку.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, старший прокурор Західного регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері та ДП МОУ «Західвійськбуд» звернулись до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, в яких рішення суду першої інстанції вважають незаконним, прийнятим при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, просять його скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити повністю. Скаржники звертають увагу суду апеляційної інстанції на те, що договір оренди земельної ділянки від 01.03.2004р. був укладений внаслідок вже недійсного договору купівлі-продажу № 19 від 15.10.2003р. нерухомого майна. Також скаржники зазначають, що Малехівська сільська рада, укладаючи договір оренди земельної ділянки із ТзОВ «Захід - Буд - Сервіс» 01.03.2004р. вийшла за межі повноважень, оскільки на момент укладення вищезгаданого договору земельна ділянка не входила у межі територіальної громади с. Малахів. На думку скаржників судом безпідставно не взято до уваги те, що спірна земельна ділянка є власністю держави та належить на праві постійного користування позивачу-2 - ДП МОУ «Західвійськбуд» (правонаступнику військової частини А-3357) на підставі Державного Акту серії ІІ-ЛВ № 002741 від 03.06.1997р., який ніким не скасовано.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 22.11.2013р. прийнято апеляційні скарги до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 12.12.2013р. Ухвалою суду від 12.12.2013р. задоволено клопотання позивача-2 про відкладення розгляду справи та розгляд справи відкладено на 16.01.2014р.

Прокурор та представники позивачів в судовому засіданні доводи, наведені в апеляційних скаргах, підтримали та наполягають на їх задоволенні.

Представники відповідачів в судовому засіданні заперечують проти апеляційних скарг, рішення суду першої інстанції вважають законним та обґрунтованим та просять дане рішення залишити без змін, а апеляційні скарги без задоволення, проте відзивів на апеляційній скарги суду не представили.

Третя особа - Відділ Держземагенства у Жовківському районі в судове засідання не з`явилась, проте надіслала на адресу суд лист від 03.12.2013р. № 4854-01/10, в якому просить розгляд справи проводити без участі уповноваженого представника останньої та зазначає, що рішення по справі покладає на розгляд суду.

Розглянувши апеляційні скарги, матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність підстав для скасування рішення господарського суду Львівської області від 30.10.2013р. у справі № 914/2733/13 з огляду на наступне.

02.05.2004р. Малехівською сільською радою було прийнято Рішення №4 "Про затвердження технічного звіту на земельні ділянки ТзОВ "Захід-Буд-Сервіс", яка розташована в с. Малехові по вул. Л.Українки, 45/3", відповідно до якого вирішено затвердити матеріали технічного звіту на земельні ділянки площею 0,1334 та 0,2975 га., які розташовані в с. Малехів по вул. Л.Українки, 45/3 і призначені для обслуговування адміністративних та виробничих приміщень, а також надати вищевказані земельні ділянки в довгострокову оренду терміном на 20 років з правом викупу (том І - а.с.37).

В подальшому на підставі вказаного Рішення між Малехівською сільською радою (Орендодавець) та ТзОВ "Захід-Буд-Сервіс" (Орендар) укладено Типовий договір оренди землі від 01.03.2004р., (як встановлено в судовому засіданні і не заперечується жодною із сторін договору, в даті його укладення допущено помилку, дійсна дата договору - 01.03.2005р.), відповідно до умов якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для обслуговування допоміжних та складських приміщень, яка знаходиться в с.Малехові по вул. Л.Українки, 45/3 Жовківського району Львівської області. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,4309 га. В тому числі складське приміщення - площею 405,9 кв.м. (том І - а.с.33-35). Договір укладено на 20 років (п.8 Договору).

Відповідно до п.3 Договору оренди землі на земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна, які належать Орендарю на підставі договору купівлі-продажу №19 від 15.10.2003р., які перебувають в задовільному стані.

Згідно з п.16 договору, цільове призначення земельної ділянки - для обслуговування виробничих будівель.

31.03.2005р. вказаний договір зареєстрований у Жовківському районному відділі Центру державного земельного кадастру, про що вчинено запис за реєстровим номером №04:05:455:00021.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, рішенням господарського суду Львівської області №5015/1204/12 від 30.05.2012р. (том І - а.с. 26-28), залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України від 25.02.2013р. (том І - а.с. 38-40) визнано недійсним договір купівлі-продажу від 15.10.2003р. №19 укладений між ДП МОУ "Західвійськбуд" та ТОВ "Захід-Буд-Сервіс" згідно якого на користь останнього було відчужено нерухоме майна по вул. Л.Українки, 45 у с. Малехів для обслуговування котрого передано в оренду земельну ділянку.

Також в матеріалах справи міститься Рішення № 1276 Львівської обласної ради від 13.10.2010р. "Про затвердження проекту землеустрою щодо зміни та встановлення меж с.Малехів Малехівської сільської ради Жовківського району" (том І - а.с.72), згідно якого обласна рада вирішила включити в межі села Малехів земельні ділянки загальною площею 325,80 га., з них: 152,00 га. земель під сільськогосподарськими підприємствами; 88,7162 га. земель наданих у власність і користування громадян; 12,7104 га. земель під закладами, установами, організаціями; 18,9583 га. земель під підприємствами промисловості; 29,9266 га. земель підприємствами транспорту і зв'язку; 16,0061 га. земель під військовими частинами, підприємствами Міністерства оборони; 7,4724 га. земель запасу сільської ради. Цим же рішенням було встановлено площу в межах села Малехів в розмірі 579,10 га.

У заявлених вимогах прокурора Західного регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері (з врахуванням письмових пояснень, які судом першої інстанції правомірно розцінено, як зміну предмету позову (том І - а.с. 154) просив визнати недійсним рішення Малехівської сільської ради №4 від 02.05.2004р. "Про затвердження технічного звіту на земельні ділянки ТОВ "Захід-Буд-Сервіс", яка розташована в с. Малехові по вул. Л.Українки, 45/3"; визнати недійсним договір оренди землі від 01 березня 2004 (2005) року, укладений між Малехівською сільською радою та ТОВ "Захід-Буд-Сервіс" та зобов'язати ТОВ "Захід-Буд-Сервіс" усунути перешкоди в користуванні державним підприємством Міністерства оборони України "Західвійськбуд" земельною ділянкою площею 0,4309га., яка розташована по вул. Лесі Українки45/3 у с. Малехів Жовківського району Львівської області шляхом звільнення указаної земельної ділянки.

Заявляючи даний позов в інтересах Міністерства оборони України та ДП МОУ "Західвійськбуд", прокурор зазначає, що внаслідок неправомірного прийняття Малехівською сільською радою оспорюваного рішення та укладення договору, порушуються права вказаних суб'єктів, оскільки ТОВ "Захід-Буд-Сервіс" незаконно займає земельну ділянку, постійним землекористувачем якої, в порядку правонаступництва за розформованою військовою частиною А-3357, є ДП МОУ "Західвійськбуд", спірна земельна ділянка входить до складу земель оборони та передбачає особливий порядок її відчуження чи передачі в оренду за згодою органу управління майном - Міністерства оборони України, яка одержана не була.

Окрім того, на підтвердження своїх позовних вимог, прокурор покликається на рішення господарських судів у справі №5015/2616/12, які набрали законної сили і котрими були визнані недійсними рішення Малехівської сільської ради №3 від 02.05.2004р. та договір оренди земельної ділянки, укладений між сільською радою та ПП "Автотехнобудсервіс", щодо оренди земельної ділянки, яка межує з ділянкою, що є предметом розгляду даної справи. Вказаними рішеннями, на думку прокурора, встановлені факти, які мають значення для даної справи.

При прийнятті постанови суд виходив з наступного.

Як видно з матеріалів справи, відповідно до Директиви Міністра оброни України №185/356 від 08.04.1996р. (том ІІ - а.с.72-74) військова частина А-3357 стала умовним найменуванням 66 управління начальника робіт будівельного управління Прикарпатського військового округу (м. Львів). До цієї дати умовним найменуванням була військова частина 54712.

Судом встановлено, що згідно Державного акту на право постійного користування землею від 03.06.1997р. військовій частині А-3357 було надано у постійне користування 3,8491 га. землі. Землю надано для будівництва та експлуатації існуючих будівель та споруд, відповідно до рішення Малехівської сільської ради народних депутатів від 27.12.1996р. №289 (том І - а.с.164-167).

29.01.1998р. Міністром оборони України видано Наказ №27 "Про створення та реєстрацію державних підприємства Міністерства оборони України" (том ІІ - а.с. 29-31, 75-99), яким вирішено провести розформування військових частин і на їх базі організувати створення відособлених структурних підрозділів ДП МОУ "Укрвійськбуд", "Західвійськбуд", "Південьвійськбуд", "Кримвійськбуд".

Відповідно до Додатку №1 до зазначеного Наказу вирішено розформувати 66 управління начальника робіт Львівського територіального інженерно-будівельного управління (м. Львів) та анулювати умовне найменування військова частина А-3357. Правонаступником вважати ДП МОУ "Західвійськбуд". Фонди і майно передати ДП МОУ "Західвійськбуд".

З наведеного вбачається, що на підставі Наказу №27 від 29.01.1998р. в дані державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями було внесено зміни, а саме зазначено, що користувачем земельної ділянки, яка була в постійному користуванні в/ч А-3357 являється ДП МОУ "Західвійськбуд", що підтверджується Довідкою за даними форми 6-зем станом на 01.01.2004р. (том ІІ - а.с.6).

Суд апеляційної інстанції зазначає, що станом на момент розформування в/ч А-3357 сфера застосування інституту правонаступництва у цивільних правовідносинах не обмежувалася реорганізацією юридичної особи. Відповідно до чинної на той час ч.1 ст.4 ЦК УРСР цивільні права та обов'язки виникали із підстав, передбачених законодавством України.

Зокрема, згідно ч.4 ст.223 ЦК УРСР передбачалося, що законодавством виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи може бути покладено на іншу юридичну особу. Саме це і передбачено положеннями п.8.2.1 Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, затв. Наказом Міноборони №300 від 16.07.1997р., зареєстр. в Мін'юсті 22.12.1997р. №615/2419 (надалі - Положення), якими установлено, що військова частина (з'єднання) розформовується на підставі директиви (наказу) відповідного командування, у якій вказується, зокрема, строк розформування та правонаступник, а також порядок передачі казармено-житлового фонду, комунальних споруд, земельних ділянок та квартирного майна.

З аналізу чинного на той час законодавства вбачається, що згадане Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України являється основним нормативно-правовим актом котрий регулює питання порядку розформування військових частин та передачі матеріальних цінностей правонаступникам.

Зокрема, відповідно до п.8.2.3 Положення для контролю за дотриманням встановленого порядку розформування і точним виконанням директиви (наказу) вищого командира (командуючого), а також для надання допомоги командиру частини (з'єднання) при ліквідації військового господарства наказом вищого командира (командуючого) призначається ліквідаційна комісія.

Згідно п.8.2.5 Положення кожна служба частини (з'єднання), що розформовується, зобов'язана за всі матеріальні засоби, які за нею значаться, подати заключний звіт відповідному командуванню.

У тих випадках, коли військова частина (з'єднання) завершує своє існування у зв'язку з переформуванням в іншу військову частину (з'єднання), передача матеріальних засобів проводиться відповідно до правил передачі, встановлених для частин, які підлягають розформуванню, але без складання заключних звітів по службах. Передача у такому випадку оформлюється актом, у якому дається характеристика стану обліку і звітності по кожній службі окремо і вказується відповідність дійсної наявності матеріальних засобів даним обліку. Акт подається вищим органам (п. 8.2.10 Положення).

Відповідно до п.8.2.14 Положення ліквідаційна комісія по закінченні розформування військової частини (з'єднання), складає за встановленою формою ліквідаційний акт.

У ліквідаційному акті окремими розділами зазначається: куди і в якому складі (кількості) передано особовий склад (солдати, матроси, сержанти, старшини, прапорщики, мічмани, офіцери, працівники); куди, в якій кількості та в якому стані передані озброєння, бойова техніка, майно та інші матеріальні засоби, а також казармено-житловий фонд, комунальні споруди, земельні ділянки, квартирне майно і обладнання, секретне діловодство, документи обліку.

В п. 10 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 12.08.1996 р. №02-5/334 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із створенням, реорганізацією, та ліквідацією підприємств" зазначено, що вирішуючи питання про правонаступництво, потрібно мати на увазі, що запис в установчих документах про правонаступництво має істотне значення для визнання правонаступництва. Однак суттєве значення мають також фактично здійснені організаційно-економічні перетворення, з якими чинне законодавство пов'язує перехід майнових прав та обов'язків, а саме: рішення власника (власників), підписання передаточного або розподільного акта чи балансу. Отже, у разі виникнення питань, пов'язаних з правонаступництвом, слід здійснювати аналіз документів, що стосуються переходу прав і обов'язків на майно (майнові права) чи його відповідну частину.

З наведеного вбачається, що Наказ Міністра оборони України №27 від 29.01.1998р., на який покликаються скаржники, слугує підставою для переходу права на майно та інші матеріальні засоби в/ч А-3357 в порядку правонаступництва до ДП МОУ "Західвійськбуд". Водночас, належним підтвердженням такого переходу є підписані передаточні або розподільчі акти чи баланси, а також ліквідаційні акти. В той же час матеріали справи не містять даних документів.

Отже, прокурор та позивачі не довели факту переходу до ДП МОУ "Західвійськбуд" в порядку правонаступництва права на земельну ділянку, яка перебувала в постійному користуванні розформованої в/ч А-3357.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.27 ЗК УРСР 1990р. (в редакції, що існувала станом на момент розформування військової частини) право користування земельною ділянкою чи її частиною припиняється у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації, селянського (фермерського) господарства.

Статтею 22 ЗК УРСР 1990р. було передбачено, що право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється.

Статтею 23 зазначеного Кодексу було передбачено, що право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Крім того, Наказом Міністра оборони України від 22.12.1997р. №483 затверджено Положення про порядок надання в користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних Сил України та основні правила користування наданими землями.

Згідно з п. 15 зазначеного Положення надання в користування земельних ділянок для потреб Збройних Сил України здійснюється в порядку, передбаченому статтею 19 Земельного кодексу України. Відведення земельних ділянок проводиться на підставі рішень Рад, які в межах своєї компетенції надають в користування землі. В рішенні про надання земель вказуються умови користування землею. Надання земельних ділянок здійснюється за проектами їх відведення. Розробку проектів відведення земельних ділянок, перенесення їх меж у натуру (на місцевість) і виготовлення документів, що посвідчують право користування землею, здійснюють державні та інші землевпорядні організації. Замовниками виконання вказаних робіт є військові частини, військово-навчальні заклади, підприємства, установи і організації Міністерства оборони України.

Аналогічні за змістом положення містилися в ЗУ України 2001р. станом на момент прийняття Малехівською сільською радою оскаржуваного рішення.

Так, статтею 123 ЗК України було передбачено, що надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок.

Право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації (ч.1 ст. 125 ЗК України 2001р.).

Відповідно до ст.126 вказаного Кодексу право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

З аналізу наведених норм права вбачається, що правонаступництво юридичної особи є підставою для переходу права на землю, проте, оформлення такого права повинно здійснюватися у встановленому законом порядку. І лише після отримання відповідного державного акту на право постійного користування земельною ділянкою за встановленою формою у визначеному законодавством порядку та реєстрації такого права може виникнути право постійного користування у правонаступників.

Вказаної правової позицію дотримується Вищий господарський суд України в постановах №5015/1195/12 від 17.09.2013р., №5023/2010/12 від 11.12.2012р., №4/164 від 13.12.2011р., №06/43-11 від 22.09.2011р., а також №5002-2/6125-2010 від 13.11.2011р.

Водночас, як встановлено судом та вбачається з листа Відділу Держземагенства у Жовківському районі №3280-01/УО від 29.08.2013р. (том І - а.с.195), станом на момент прийняття оскаржуваного рішення та укладення договору оренди землі, документи на право користування ДП МОУ "Західвійськбуд" вказаною земельною ділянкою не були оформлені.

Більше того, в матеріалах справи відсутні докази того, що в період з моменту розформування в/ч А-3357 і до моменту винесення рішення сільською радою ДП МОУ "Західвійськбуд" звертався до органів державної влади з проханням оформити право користування в порядку правонаступництва.

В матеріалах справи міститься Державний акт на право постійного користування Серія ЯЯ №18227 виданий 22.02.2010р. (том І - а.с.36), з якого вбачається, що лише 12.08.2008р. було прийнято Розпорядження голови Жовківської районної державної адміністрації №617, яким вирішено надати в постійне користування ДП МОУ "Західвійськбуд" земельну ділянку площею 2,2169, за адресою с. Малехів, вул. Л.Українки, 45.

Разом з тим, судом встановлено, що станом на момент подання позову в даній справі, постановою Львівського окружного адміністративного суду від 14.07.2011р., яка набрала законної сили (том ІІ - а.с. 22-27) вказане Розпорядження голови адміністрації визнано протиправним та нечинним, а рішенням господарського суду Львівської області від 13.08.2013р., яке теж набрало законної сили (том ІІ - а.с.16-21) визнано недійсним Державний акт на право постійного користування від 22.02.2010р.

З огляду на викладене, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що ДП МОУ "Західвійськбуд" не набуло право постійного користування земельною ділянкою, яка була закріплена за в/ч А-3357 державним актом від 1997 року, не оформивши таке право у встановленому порядку.

Відтак, безпідставними є твердження скаржників, наведені в апеляційних скаргах, що земельна ділянка на законних підставах перебуває в постійному користуванні позивача-2 на підставі Державного акту на право постійного користування від 03.06.1997р. і що спірним рішенням Малехівської сільської ради та договором оренди землі порушуються права позивачів.

Згідно з ч. 1 ст.149 ЗК України 2001р. (в редакції, що діяла станом на дату прийняття спірного рішення) земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Частиною 2 зазначеної статті передбачено, що вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.

Тобто вилучення земельних ділянок здійснювалося за згодою землекористувача, право користування якого оформлене та зареєстроване у встановленому законодавством порядку. Оскільки, як вже зазначалося, позивач-2 не мав зареєстрованого права користування на спірну земельну ділянку, то і згоди Міністерства оборони України на вилучення вказаної ділянки від ДП МОУ "Західвійськбуд" і передачу цієї ділянки в оренду третім особам не вимагалося.

Також судом апеляційної інстанції не беруться до уваги твердження скаржників, що оскільки спірна земельна ділянка в свій час була надана в постійне користування в/ч А-3357, то вона належить до земель оборони, а тому надання її в оренду, в будь-якому випадку, повинно здійснювати за наявності згоди Міністерства оборони України, як органу який покликано здійснювати управління вказаними землями, з огляду на наступне.

Так, згідно ст. 2 ЗК УРСР (станом на 1997р.) відповідно до цільового призначення всі землі України поділяються, зокрема, на землі промисловості, транспорту, зв'язку, оборони та іншого призначення. Віднесення земель до категорій провадиться відповідно до їх цільового призначення. Віднесення земель до відповідних категорій і переведення їх з однієї категорії до іншої провадиться органами, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання їх у користування, а в інших випадках - органами, які затверджують проекти землеустрою і приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного, оздоровчого, історико-культурного та іншого призначення.

Разом з тим, статтею 20 ЗК України 2001р. (в редакції станом на момент прийняття сільською радою спірного рішення) передбачалося, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Як встановлено судом, в матеріалах справи відсутні докази того, що станом як на момент видання Державного акту від 1997р., так і на момент прийняття Малехівською сільською радою Рішення від 02.05.2004р. компетентними органами приймалося рішення про віднесення земельної ділянки по вул. Л.Українки, 45 у с. Малехів до земель оборони.

Відповідно до ст. 70 ЗК УРСР 1990р. землями для потреб оборони визнавалися землі, надані для розміщення та постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств і організацій Збройних Сил України, інших військових формувань та внутрішніх військ.

Водночас, як вбачається з Державного акту на право постійного користування землею від 03.06.1997р. військовій частині А-3357 надано у постійне користування землю для будівництва та експлуатації існуючих будівель та споруд (том І - а.с.164-167).

В той же час, землі, які надавалися для розміщення і експлуатації основних, підсобних та допоміжних будівель і споруд належали, згідно ст.67 ЗК УРСР, до земель промисловості.

Окрім того, згідно Довідки з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями (за даними форми 6-зем) (том ІІ - а.с.6) спірна земельна ділянка належить до земель промисловості.

Відтак, з огляду на викладене, прокурором та позивачами, всупереч ст. 33 ГПК України, не було доведено належними та допустимими доказами факт належності спірної земельної ділянки до земель оборони.

Також слід зазначити, що відповідно до наявної в матеріалах справи Експлікації земель, запроектованих до включення в межу с. Малехів (том ІІ - а.с.3), вищевказаним рішенням Львівської обласної ради №1276 від 13.07.2010р. в межі с. Малехів було включено земельну ділянку позначену на експлікації під номером 35 площею 0,4309, кадастровий номер №4622785700:03:000:0013, орендарем якої є ТОВ "Захід-Буд-Сервіс".

Щодо позовних вимог про усунення перешкоди в користуванні ДП МОУ "Західвійськбуд" земельною ділянкою суд апеляційної інстанції вважає їх безпідставними, оскільки не відповідають приписам статті 391 ЦК України. Згідно з вимогами вказаної статті власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Таким чином, звертатися до суду з негаторним позовом вправі власник земельної ділянки, яким ні Міністерство оборони України, ні ДП МОУ ДП "Західвійськбуд" не є.

Таким чином, прокурором не було доведено належними та допустимими доказами порушення Малехівською сільською радою при прийнятті спірного рішення та укладенні договору оренди суб'єктивного права позивачів в інтересах яких заявлено позов, відтак відсутні правові підстави для захисту цього права в судовому порядку та задоволення позову, про що судом першої інстанції зроблено вірний висновок та правомірно відмовлено Першому заступника прокурора Західного регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері у задоволенні заявлених позовних вимог.

Статтею 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтується вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що місцевий господарський суд прийняв рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому рішення господарського суду Львівської області слід залишити без змін, а апеляційні скарги без задоволення.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника згідно положень ст. 49 ГПК України.

Відповідно до п. 2.11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.

Проте, як вбачається з поданої ДП МОУ «Західвійськбуд» апеляційної

скарги б/н та б/д, останнім в порушення вищезазначеної Постанови Пленуму ВГС України сплачено судовий збір в розмірі 573,50грн. тобто за одну немайнову вимогу, однак у вказаній апеляційній скарзі ДП МОУ «Західвійськбуд» просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 30.10.2013р. у справі № 914/2733/13, визнати недійсним рішення Малехівської сільської ради № 4 від 02.05.2004р. "Про затвердження технічного звіту на земельні ділянки ТОВ "Захід-Буд-Сервіс", яка розташована в с. Малехові по вул. Л.Українки, 45/3"; визнати недійсним договір оренди землі від 01 березня 2004 року та зобов'язати ТОВ "Захід-Буд-Сервіс" усунути перешкоди в користуванні державним підприємством Міністерства оборони України "Західвійськбуд" земельною ділянкою площею 0,4309га., яка розташована по вул. Лесі Українки45/3 у с. Малехів Жовківського району Львівської області шляхом звільнення указаної земельної ділянки.

А тому належну до сплати суму судового збору за ще дві немайнові вимоги слід стягнути з ДП МОУ «Західвійськбуд» в дохід державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Львівської області від 30.10.2013р. у справі № 914/2733/13 залишити без змін, а апеляційні скарги без задоволення.

2. Стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України

«Західвійськбуд" (79040, м. Львів, вул. Городоцька, 224; код ЄДРПОУ 24308317) - 1 147,00грн. судового збору за подання апеляційної скарги в дохід державного бюджету України.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом XII-1 ГПК України.

4. Справу передати в місцевий господарський суд Львівської області

Головуючий суддя Кравчук Н.М.

судді Гнатюк Г.М.

Мирутенко О.Л.