Рішення № 36756620, 17.01.2014, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.01.14р. Справа № 904/8843/13

За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування", м. Київ

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Дніпроінмед", м. Дніпропетровськ

про стягнення 12 971 грн. 18 коп.

Суддя Первушин Ю.Ю.

Секретар судового засідання Мартиненко І.Ю.

Представники:

від позивача: Самойленко П.М. - представник, довіреність № 3339/18 від 23.12.2013 року;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування" звернулося до господарського суду з позовом, в якому, просить стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Дніпроінмед" суму виплаченого страхового відшкодування в розмір 12 971 грн. 18 коп. в порядку регресу.

Позовні вимоги обґрунтовує порушенням відповідачем вимог Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів".

Ухвалою господарського суду від 14.11.2013 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 27.11.2013 року.

У судове засідання 27.11.2013 року представники сторін не з'явились, про причини неявки суд не повідомили. Жодних пояснень щодо причини неявки або інших клопотань до господарського суду не надходило. Про час, дату та місце судового засідання судом позивач повідомлений вчасно, що підтверджується поштовим повідомленням (а. с. 56). Від Позивача до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з тим, що представник позивача присутній на іншому судовому засіданні.

Ухвалою господарського суду від 27.11.2013 року розгляд справи відкладено на 09.12.2013 року.

09.12.2013 року до канцелярії господарського суду від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву № 2714 від 06.12.2013 року (а. с. 117-118) в якому останній з позовними вимогами не погоджується. Відповідач у відзиві зазначив, що в додатках до позовної заяви відсутня копія рішення суду, відповідно до якого ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні ДТП, також відсутня копія платіжного доручення, яка б підтверджувала факт сплати грошових коштів ОСОБА_3 Також, згідно ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Відповідно до Полісу № АВ/9495836 зазначеного позивачем, франшизи становить 1000 грн. Тому, сума страхового відшкодування має бути зменшена на 1000 гривень.

У судовому засіданні оголошувалась перерва до 18.12.2013 року. Судом розпочато розгляд справи по суті.

Представник Відповідача у призначене судове засідання 18.12.2013 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив у зв'язку з чим, ухвалою господарського суду від 18.12.2013 року розгляд справи відкладено на 15.01.2014 року.

У судовому засіданні 15.01.2014 року представник позивача подав клопотання про долучення до матеріалів справи витребуваних ухвалою суду документів.

У судове засідання 15.01.2014 року представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомили. Жодних пояснень щодо причини неявки або інших клопотань до господарського суду не надходило.

У порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 15.01.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, оцінивши надані до матеріалів справи докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

11.11.2012 року у смт. Знам'янка на перехресті вулиці Леніна та Миру гр. ОСОБА_2 керуючи автомобілем марки "ЗАЗ 110217" реєстраційний номер НОМЕР_1, здійснюючи обгін на перехресті не впевнився, що водій, який рухався попереду по тій же смузі руху, не подав сигналу про намір повороту ліворуч та допустив зіткнення з автомобілем "Тайота" реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3.

Відповідно до постанови Кіровського районного суду м. Кіровограда від 21.12.2012 року, ДТП сталось з вини гр. ОСОБА_2.

Постановою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 21.12.2012 року, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення й застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді накладення штрафу у розмірі 350,00 грн.

Відповідно до договору добровільного страхування наземного транспорту №40559Га/12кд/зн від 28.03.2012 року цивільно-правову відповідальність за шкоду, завдану пошкодженням, знищенням або втратою автомобіля "Тайота" реєстраційний номер НОМЕР_2 застраховано у приватному акціонерному товаристві "Страхова компанія" АХА Страхування".

Таким чином, у ОСОБА_3, як у власника пошкодженого автомобіля, виникло право вимоги до позивача про страхове відшкодування.

Згідно рахунку - фактури № 120 від 27.11.2012 року матеріальний збиток, заподіяний власнику автомобіля "Тайота" реєстраційний номер НОМЕР_2, внаслідок його пошкодження при ДТП, складає 14 371 грн. 88 коп. (а. с. 24).

На підставі заяви ОСОБА_3 про настання події, що має ознаки страхового випадку за договором добровільного страхування транспортного засобу, страхового акту №1.001.12.03809/VESKO2603 від 25.01.2013 року, позивач на виконання умов договору добровільного страхування наземного транспорту №40559Га/12кд/зн від 28.03.2012 року здійснив страхове відшкодування в розмірі 13 481 грн. 18 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 5497 від 28.01.2013 року (а. с. 142).

Позивач, керуючись ст. ст. 993 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України "Про страхування", просить суд стягнути з відповідача страхове відшкодування в сумі 12 379 грн. 76 коп. (13 481, 18 - 510, 00 франшиза).

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд перевіривши розрахунки Позивача встановив, що Позивачем не вірно здійснено розрахунок позовних вимог.

Як вбачається з полісу АВ № 9495836 (а.с.123), копія якого була долучена до матеріалів справи Відповідачем, франшиза становить 1 000 грн. 00 коп.

Згідно ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Таким чином, сума відшкодування збитків в порядку регресу становить 12 481 грн. 18 коп.

Викладені Відповідачем у своєму відзиві заперечення, спростовуються матеріалами справи, а саме Позивачем для долучення до матеріалів спарви подано копію платіжного доручення (а.с. 142) та копію рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 21.12.2012 року (а.с. 126).

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника відповідача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Предметом спору у даній справі є стягнення сплаченого страхового відшкодування в порядку регресу, а, отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України та інших законодавчих актів, які регулюють спірні правовідносини.

Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з положеннями ст. 27 Закону України "Про страхування", до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки, а тому до страховика, який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Статтями 1166 та 1188 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода завдана неправомірними діями майну особи відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала, та в разі завдання шкоди внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується винною особою.

Згідно з ч. 2 статті 1187 Цивільного кодексу України шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, особою, винною у скоєні ДТП, наслідком якого стало пошкодження майна застрахованої позивачем особи, а, отже, і особою, винною у завданні збитків є ОСОБА_2 цивільно-правова відповідальність якого застрахована у відповідача.

Таким чином, з аналізу вищезазначених правових норм вбачається, що позивач після виплати застрахованій ним особі страхового відшкодування, може звернутися з відповідною вимогою стягнення сплаченого страхового відшкодування в порядку регресу саме до страховика за наявності певних підстав.

Правила відшкодування шкоди заподіяної третій особі встановлені ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", згідно п. 22.1 якої при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Порядок виплати страхового відшкодування визначений ст. 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", зокрема, у п. 37.4 якої встановлено, що страховик має право здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги з ремонту пошкодженого майна, лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків. Страховик здійснює компенсацію витрат страхувальника або особи, відповідальність якої застрахована, у разі, коли такі витрати здійснюються за згодою страховика. Якщо страхувальник або особа, відповідальність якої застрахована, здійснили такі витрати без попереднього погодження із страховиком, страховик має право відмовити у компенсації таких витрат або зменшити їх розмір з урахуванням вимог законодавства України про порядок відшкодування такої шкоди.

Проте, відповідач, який є страховиком винної у скоєні ДТП та нанесені збитків особи ОСОБА_2, відповідальність якої ним застрахована, не здійснював виплати страхового відшкодування безпосередньо потерпілому, який отримав таке страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту №40559Га/12кд/зн від 28.03.2012 року від позивача.

Статтею 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено підстави для подачі регресного позову. Приписами вказаної правової норми встановлено, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду.

Приписами вказаної правової норми встановлено, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, зокрема, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у п.. 33.1.2 п.33.1 ст. 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів". Тобто зазначена стаття передбачає наявність у страховика права не пред'явлення регресного позову, а не відсутність цього права.

На підставі вищевикладеного, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, оскільки зобов'язання повинні виконуватись належним чином.

Відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України сплата судового збору покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Дніпроінмед" (49005, місто Дніпропетровськ, вулиця Сімферопольська, 21, офіс 307, код ЄДРПОУ 21870998) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (04070, місто Київ, вулиця Іллінська, будинок 8, код ЄДРПОУ 20474912) 12 481 грн. 18 коп. - страхового відшкодування в порядку регресу, 1 720 грн. 50 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 20.01.2014 року.

Суддя Ю.Ю. Первушин