Постанова № 36752260, 21.01.2014, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" січня 2014 р. Справа № 902/1384/13

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Павлюк І. Ю.

суддя Саврій В.А. ,

суддя Савченко Г.І.

при секретарі Ільчук Н.О.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Вендичанської селищної ради, смт.Вендичани, Могилів-Подільського району Вінницької області

на рішення господарського суду Вінницької області

від 28.11.13 р. у справі № 902/1384/13 (суддя Маслій І.В.)

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_2

до Вендичанської селищної ради, смт.Вендичани, Могилів-Подільського району Вінницької області

про визнання незаконним та скасування рішення від 03.06.2011р. №98

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Вінницької області від 28.11.2013р. у справі №902/1384/13 позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Вендичанської селищної ради про визнання незаконним та скасування рішення від 03.06.2011р. №98 задоволено.

Рішення Вендичанської селищної ради 9 сесії 6 скликання №98 від 03.06.2011р. "Про скасування рішення виконкому Вендичанської селищної ради №29 від 09.03.2011р. "Про оформлення права власності на нежитлову споруду (вбиральню) в АДРЕСА_1" визнано незаконним та скасовано.

Стягнуто з Вендичанської селищної ради на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 1147,00грн. судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржене рішення скасувати та прийняти нове, яким у позові відмовити повністю.

Мотивуючи апеляційну скаргу, скаржник зазначає, зокрема, наступне:

- вважає рішення місцевого господарського суду незаконним та необґрунтованим, таким, що прийняте з порушень норм процесуального права;

- місцевий господарський суд дійшов висновку, що відповідно до ст.12 ГПК України, справи у спорах про визнання недійсними актів підлягають розгляду в господарських судах, якщо ці справи не віднесені до юрисдикції адміністративного суду чи Конституційного Суду, а оскільки даний спір стосується права власності, тобто спір про право, такі спори підсудні господарським судам, водночас не надає належної оцінки тієї обставини, що згідно ч.1 п.4 ст.12 ГПК України, господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного суду України та адміністративних судів.

- місцевим господарським судом проігноровано той факт, що позивач у своїх вимогах просить суд скасувати рішення Вендичанської селищної ради, тобто рішення суб'єкта владних повноважень - органу місцевого самоврядування, що згідно ст.ст. 17, 18 КАС України підлягає розгляду в адміністративному суді.

Згідно розпорядження голови Рівненського апеляційного господарського суду від 20.01.2014р., у зв'язку із перебуванням у відпустці судді Миханюк М.В., визначено колегію у складі суддів: головуючий суддя Павлюк І. Ю., суддя Саврій В.А., суддя Савченко Г.І..

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 20.01.2014р. апеляційну скаргу у даній справі прийнято до провадження колегією суддів у новому складі.

Позивач не скористався правом подачі письмового відзиву на апеляційну скаргу, що, у відповідності до ч.2 ст.96 ГПК України, не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.

Представники сторін в судове засідання 21.01.2014р. не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили. При цьому з матеріалів справи вбачається, що позивач та відповідач належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, що стверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с.57-58).

Водночас, ухвалою суду від 25.12.2013р. про прийняття апеляційної скарги до провадження участь учасників судового процесу в судовому засіданні визначалась на власний розсуд, нові докази не витребовувались та повідомлено, що неявка повноважених представників сторін в судове засідання не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги по суті за наявними у ній матеріалами.

Враховуючи приписи ст.101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції та той факт, що неявка в засідання суду представників сторін, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскарженого судового акту, судова колегія розглянула апеляційну скаргу за відсутності представників сторін.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Рішенням Виконавчого комітету Вендичанської селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області від 09.03.2011р. № 29 "Про оформлення права власності на нежитлову споруду (вбиральню) в АДРЕСА_1" оформлено право власності на нежитлову споруду (вбиральню) в АДРЕСА_1 за ФОП ОСОБА_1 (а.с.10).

На виконання вказаного рішення, 15.03.2011р. ФОП ОСОБА_1 видано Свідоцтво про право власності на нежитлову будівлю вбиральні літ."А", прибудова літ "А1" загальною площею - 23,2кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.11).

Крім того, того ж дня державним реєстратором КП "Могилів-Подільське міжрайонне БТІ" було проведено державну реєстрацію права власності на даний об'єкт нерухомого майна за ОСОБА_1, що підтверджується витягом про державну реєстрацію прав №29316227 від 16.03.2011 р. (а.с.12).

Рішенням Вендичанської селищної ради 9 сесії 6 скликання 03.06.2011 р. №98 "Про скасування рішення виконкому Вендичанської селищної ради №29 від 09.03.2011р. "Про оформлення права власності на нежитлову споруду (вбиральню) в АДРЕСА_1" скасовано рішення виконкому Вендичанської селищної ради № 29 від 09.03.2011р. "Про оформлення права власності на нежитлову споруду (вбиральню) в АДРЕСА_1", як таке, що порушує вимоги ст.ст.375, 376 ЦК України, порушує п.16, п.п.1 п.29 договору про оренду землі від 10.09.2009р. за реєстровим №040904600001 (а.с.13).

За вказаних обставин, ФОП ОСОБА_1 звернулась до господарського суду Вінницької області з позовом до Вендичанської селищної ради про визнання незаконним та скасування рішення Вендичанської селищної ради 9 сесії 6 скликання №98 від 03.06.2011р. "Про скасування рішення виконкому Вендичанської селищної ради №29 від 09.03.2011р. "Про оформлення права власності на нежитлову споруду (вбиральню) в АДРЕСА_1" (а.с.2-5).

Обґрунтовуючи позовну заяву, позивач, посилається на те, що 03.06.2011р. рішенням 9 сесії 6 скликання Вендичанської селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області від 03.06.2011р. №98 скасовано рішення виконкому Вендичанської селищної ради №29 від 09.03.2011р. "Про оформлення права власності на нежитлову споруду (вбиральню) в АДРЕСА_1", що є порушенням зокрема ст.41 Конституції України та ст.321 ЦК України, згідно яких право власності є непорушним, та ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Як вже зазначалося, рішенням господарського суду Вінницької області від 28.11.2013р. у справі №902/1384/13 позов задоволено (а.с.40-43).

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

В силу ст.41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Згідно ст.2 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав, на нерухоме майно та їх обмежень", державна реєстрація є офіційним визнанням і підтвердженням державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Статтею 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути зокрема: визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно ст.25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради. Пропозиції щодо питань на розгляд ради можуть вноситися сільським, селищним, міським головою, постійними комісіями, депутатами, виконавчим комітетом ради, головою місцевої державної адміністрації, головою районної, обласної ради, загальними зборами громадян (ст.46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Статтею 50 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Рішенням Конституційного Суду України від 16.04.2009р. №7-рп/2009 визначено, що зі змісту частини другої статті 144 Конституції України та частини десятої статті 59 Закону вбачається, що рішення органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з мотивів невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними з ініціативи заінтересованих осіб судом загальної юрисдикції, тобто в судовому порядку. Однак, як вважає Конституційний Суд України, це не позбавляє орган місцевого самоврядування права за власною ініціативою або ініціативою інших заінтересованих осіб змінити чи скасувати прийнятий ним правовий акт (у тому числі і з мотивів невідповідності Конституції чи законам України). В Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року N 1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата.

В силу ст.21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

У відповідності до ч.10 ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Як свідчать матеріали справи, 07.10.2013р. позивач звернувся до суду з позовом та просить визнати незаконним та скасувати рішення Вендичанської селищної ради від 03.06.2011р. №98, яким скасовано рішення виконавчого комітету Вендичанської селищної ради від 09.03.2011р. №29, яке на день заявлення позову виконане та дія його припинена у зв'язку з тим, що передбачене цим рішенням оформлення права власності на нежитлову споруду (вбиральню) в АДРЕСА_1 за ФОП ОСОБА_1 було виконане, про що свідчить видане ОСОБА_1 Свідоцтво про право власності на нежитлову будівлю вбиральні літ."А", прибудова літ "А1" загальною площею - 23,2кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та витяг про державну реєстрацію прав №29316227 від 16.03.2011р., а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення Вендичанської селищної ради 9 сесії 6 скликання №98 від 03.06.2011р. є таким, що не відповідає закону і порушує права власника та є незаконним, а тому підлягає скасуванню.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на ту обставину, що місцевим господарським судом проігноровано те, що позивач у своїх вимогах просить суд скасувати рішення Вендичанської селищної ради, тобто рішення суб'єкта владних повноважень - органу місцевого самоврядування, що згідно ст.ст. 17, 18 КАС України підлягає розгляду в адміністративному суді до уваги колегії суддів не береться з огляду на таке.

У відповідності до ст.12 Господарського процесуального кодексу України, справи у спорах про визнання недійсними актів підлягають розгляду в господарських судах, якщо ці справи не віднесені до юрисдикції адміністративного суду чи Конституційного Суду.

Згідно п.п.3.1, 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011р. N10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" (зі змінами та доповненнями), господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов:

- участь у спорі суб'єкта господарювання;

- наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин;

- наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом;

- відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Таким чином, господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб'єктами господарської діяльності, а також спори, пов'язані, зокрема, з: - захистом права власності, в тому числі з визнанням цього права.

Водночас, колегією суддів враховано, що індивідуальні акти органів держави або місцевого самоврядування, якими реалізовуються волевиявлення держави або територіальної громади як учасника цивільно-правових відносин і з яких виникають, змінюються, припиняються цивільні права і обов'язки, не належать до правових актів управління, а спори щодо їх оскарження мають приватноправовий характер, тобто справи у них підвідомчі господарським судам.

Враховуючи зазначене вище, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що даний спір підсудний господарському суду, оскільки він стосується захисту права власності Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.

Згідно вимог ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

З огляду на викладене, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку, що позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Доводи Вендичанської селищної ради, наведені в апеляційній скарзі, спростовуються матеріалами справи, наведеним вище, а тому відсутні підстави для її задоволення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Вінницької області від 28.11.2013р. у справі №902/1384/13 прийняте з повним з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Вінницької області від 28.11.2013р. у справі №902/1384/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу Вендичанської селищної ради, АДРЕСА_1 - без задоволення.

2. Справу №902/1384/13 повернути до господарського суду Вінницької області.

Головуючий суддя Павлюк І. Ю.

Суддя Саврій В.А.

Суддя Савченко Г.І.

Віддрук. прим.:

1 - до справи,

2 - позивачу (АДРЕСА_2),

3 - відповідачу (24032, вул.Леніна, буд.55, смт. Вендичани, Могилів-Подільський район,

Вінницька область),

4 - в наряд.