Ухвала суду № 36751947, 21.01.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2014 року Справа № 876/6992/13

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Попка Я.С.

суддів Хобор Р.Б., Сеника Р.П.

за участю секретаря судового засідання Саламахи О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Львівської митниці на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 1 квітня 2013 року у справі за позовом Красноармійського міського центру зайнятості до Львівської митниці, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 про стягнення суми виплаченого забезпечення,-

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2013 року позивач - Красноармійський міський центр зайнятості звернувся з позовом до Львівської митниці, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1, в якому просить стягнути з відповідача на його користь суму виплаченого забезпечення ОСОБА_1 в розмірі 3625,31 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 1 квітня 2013 року позов задоволено.

Стягнено з Львівської митниці на користь Красноармійського міського центру зайнятості 3625,31 грн.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що ОСОБА_1 був звільнений з роботи в митних органах та перебував на обліку в Красноармійському міському центрі зайнятості з 20.08.2012 року по грудень 2012 року і отримав допомогу з безробіття в сумі 3625,31 грн. Внаслідок поновлення ОСОБА_1 на роботі в митних органах, на підставі рішення Львівського окружного адміністративного суду, дану особу було знято з обліку, як безробітного, та припинено здійснення виплати допомоги по безробіттю. А відповідно до ч. 4 ст. 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному, у разі поновлення його на роботі, за рішенням суду утримується із роботодавця.

Крім того, суд першої інстанції не бере до уваги покликання представника відповідача на те, що Красноармійський центр зайнятості повинен звертатися з позовом до ОСОБА_1, оскільки останній умисно не виконав свого обов'язку щодо повідомлення Львівської митниці про звернення до Красноармійського центру зайнятості, так як чинним законодавством України не передбачено обов'язку позивача у справах про поновлення на роботі повідомляти роботодавця про перебування на обліку у службі зайнятості.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, вважаючи її незаконною, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, Львівська митниця оскаржила її, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 1 квітня 2013 року та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт зазначає, що судом не взято до уваги положення ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», відповідно до п. 2 якого, застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Посилається на те, що згідно п. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі, внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними, стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Вказує на те, що на час розгляду справи № 813/1472/13-а про поновлення ОСОБА_1 на роботі Львівській митниці не було відомо про звернення 20.08.12 року ОСОБА_1 за послугами до Красноармійського МЦЗ, де він набув статусу безробітного і йому було виплачено допомогу по безробіттю.

Враховуючи фактичну виплату суми вимушеного прогулу ОСОБА_1 апелянт вважає, що відповідна сума 1697 грн. 93 коп., виплачена Красноармійським міським центром зайнятості повинна стягуватися саме з ОСОБА_1 а не з Львівської митниці.

Також зазначає, що ОСОБА_1 у суд першої інстанції при розгляді справи № 813/1472/ 13-а не подавалась довідка про впилату йому допомоги у зв'язку із безробіттям. А відповідно до ч.2 п 32 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» при присудженні оплати за час вимушеного прогулу зараховується заробіток за місцем нової роботи (одержана допомога по тимчасовій непрацездатності, вихідна допомога, середній заробіток на період працевлаштування, допомога по безробіттю), який працівник мав в цей час.

Апелянт вважає, що даний спір виник через умисне невиконання ОСОБА_1 своїх обов'язків, а саме: не повідомлення Красноармійського міського центру зайнятості про поновлення його на роботі за рішенням суду, ненадання інформації у суд про отримання ним допомоги по безробіттю.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що згідно наказу Державної митної служби № 1562-к від 27.07.2012 року припинено перебування на державній службі в митних органах України громадянина ОСОБА_1, який 13 серпня 2012 року подав до Красноармійського районного центру зайнятості заяву про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю.

За час перебування на обліку в Красноармійському районному центрі зайнятості в період з 20.08.2012 року по грудень 2012 року ОСОБА_1 отримав допомогу з безробіття в сумі 3625,31 грн., згідно з довідкою від 12.12.2013 року, при цьому за грудень 2012 року допомоги по безробіттю ОСОБА_1 нараховано 0,00 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 23.10.2012 року №2а-7339/12/1370, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2013 року №179797/12, ОСОБА_1 поновлено на роботі на посаді старшого інспектора митного оформлення №1 митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці.

Відповідно до пп.2 п.5.5 розділу 5 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 307 від 20.11.2000 року, виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі поновлення безробітного на роботі за рішенням суду (з дня поновлення на роботі).

Згідно пп.1 п.37 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою КМУ від 20.03.2013 року, реєстрація безробітних припиняється з дня поновлення зареєстрованого безробітного на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили.

Зі змісту ч. 4 ст. 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» видно, що із працедавця утримується сума виплаченого забезпечення та вартості надання соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Враховуючи вищезазначене, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги Красноармійського міського центру зайнятості до Львівської митниці про стягнення суми виплаченогозабезпечення, а доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Львівської митниці залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 1 квітня 2013 року у справі №813/1472/13-а за позовом Красноармійського міського центру зайнятості до Львівської митниці, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 про стягнення суми виплаченого забезпечення - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Я.С. Попко

Судді Р.Б. Хобор

Р.П. Сеник

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 21.01.2014 року.