Вирок № 36748476, 20.01.2014, Борзнянський районний суд Чернігівської області

БОРЗНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16400, м. Борзна, Чернігівської обл., вул. Незалежності, буд. 4 тел.: 0 (4653) 21-202

----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Справа №730/1621/13-к

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" січня 2014 р. м.Борзна

Борзнянський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді Тіслюка І.І.

секретар Циліцька Л.В.,

за участю прокурора Довгошей Є.А., захисника ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за №12013260090000292 від 06.07.2013 року щодо обвинувачення:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця селища Львівський Подільського району Московської області, який проживає АДРЕСА_2, росіянина, громадянина Російської Федерації, з вищою освітою, не одруженого, раніше не судимого,

якого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч.1 КК України, -

встановив:

ОСОБА_2 6 липня 2013 року близько 06-00 год., керуючи автомобілем марки «Фольксваген Поло», державний номерний знак НОМЕР_1 регіон 90, який належить ОСОБА_4 (проживає у АДРЕСА_1), в якому разом з ним знаходились пасажири: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, на 103 км автодороги Кіпті-Глухів-Бачівськ, в порушення вимог п.п.1.1, 12.1 Правил дорожнього руху не обрав безпечної швидкості, порушуючи вимоги п.п.1.2, 2.3 п-б, 10.1, 12.3 Правил дорожнього руху, проявив неуважність, не впорався з керуванням автомобілем, виїхав на протилежне ліве узбіччя у напрямку руху, після чого автомобіль з'їхав у лівий кювет і перекинувся. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажирка автомобіля ОСОБА_7 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому лівого стегна в середній третині із зміщенням уламків з множинними саднами на нозі, які відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що викликали розлад здоров'я на строк більше 3-х тижнів, і які не є небезпечними для життя.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_2, визнавши себе винним у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ст.286 ч.1 КК України, в показаннях пояснив суду, що 6 липня 2013 року близько 06-00 год., керуючи автомобілем марки «Фольксваген Поло», державний номерний знак НОМЕР_1, який належить ОСОБА_4, в якому разом з ним знаходились пасажири: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, на 103 км автодороги Кіпті-Глухів-Бачівськ він з необережності відволікся від контроля за дорогою попереду автомобіля, намагаючись дістати пляшку з водою, внаслідок чого автобіль з`їхав на протилежний бік дороги і на схилі кювету перекинувся.

Під час ДТП пасажири отримали незначні тілесні ушкодження крім ОСОБА_7, яку викинуло з автомобіля, і вона отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому лівого стегна в середній третині із зміщенням уламків з множинними саднами на нозі.

Він щиро розкаюється в тому, що з його вини сталось ДТП і постраждали його друзі.

Цивільний позов прокурора, заявлений в інтересах лікарні, де перебувала потерпіла ОСОБА_7, він визнає повністю.

Також пояснив, що цивільний позов ОСОБА_7 він визнає частково і в частині вимог стягнення з нього завданої їй з його вини матеріальної шкоди.

Він вважає, що цивільний позов потерпілою недостатньо конкретизований, а саме - з яких витрат складається загальний розмір шкоди, визначеної в розмірі 300000 руб. Він, перебуваючи в дружніх стосунках з потерпілою, не вимагаючи розписок за витрати, придбав для підтримки її нормального душевного стану і проведення ефективного лікування певні медичні та тренажно-профілактичні пристрої з метою найскорішого її видужання та підтримки фізичного стану. Постійно перебував з хворою поряд, коли вона знаходилась на лікуванні в лікарні, витрачаючи багато особистого часу і здійснюючи різні грошові витрати для придбання продуктів та інших речей для підтримки її належного настрою.

Він поділяє міркування свого захисника стосовно неналежного оформлення цивільного позову, оскільки позивач не вказала в своїх доводах на його обґрунтування з яких її витрат складається вимога про стягнення з нього завданої їй матеріальної шкоди, і саме з чим пов`язані моральні страджання.

Також він не визнав обґрунтованими питання про відшкодування недоотриманої потерпілою заробітної плати, оскільки в позові відсутні конкретні дані з цього приводу.

Він, не зважаючи на таку ситуацію, не відмовляється вирішувати питання грошових відшкодувань, понесених потерпілою з його вини, у позасудовому порядку.

Потерпіла в судове засідання з розгляду кримінального провадження не з`явилась, і в своїй письмовій заяві наголошувала на розгляді провадження без її участі.

Суд, з'ясовуючи думки учасників судового провадження про те, в якому обсязі потрібно досліджувати докази, та про порядок їх дослідження, встановивши, що з урахуванням того, що обвинувачений правильно усвідомлює зміст обвинувачення та встановлених обставин вчиненого кримінального правопорушення, і його поведінка в суді свідчить про щире каяття, вирішив, що оскільки проти цього не заперечували сторони у кримінальному провадженні, визнати недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин, які ніким не оспорюються.

Обвинуваченому додатково було роз'яснено, що за вказаних обставин він буде позбавлений права оскарження у апеляційному порядку визнаних ним фактичних обставин.

З огляду на зазначене, а також враховучи показання обвинувачененого, які він дав в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що дії ОСОБА_2, які виразились у грубому порушенні правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій тілесне ушкодження середньої тяжкості, кваліфіковані правильно, як вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України.

Вирішуючи питання щодо виду та міри покарання, яке слід призначити обвинуваченому з метою його виправлення та виховання, судом враховуються такі обставини у справі :

- характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, який відповідно до ст.12 КК України кваліфікується як злочин невеликої тяжкості;

- позитивні характеристики з місць проживання та роботи, щодо особи обвинуваченого;

- обставини, що пом`якшують покарання відповідно до ст. 66 КК України - щире каяття у вчиненому ним злочині, часткове добровільне відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок вчинення кримінального правопорушення;

- обставин, що обтяжують покарання згідно з ст. 67 КК України, не встановлено.

Тому, з огляду на встановлені в судовому засіданні факти, суд, при обранні міри та виду покарання обвинуваченому ОСОБА_2, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, дані про його особу, що він раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, характеризується позитивно, щиро розкаюється в скоєному, дійшов висновку, що з метою виправлення та перевиховання обвинуваченого слід застосувати покарання у вигляді штрафу в розмірі 4000 грн.

Потерпілою у кримінальному провадженні ОСОБА_7 заявлений цивільний позов.

Відповідно до ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та(або) моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Відповідно до ст. 91 ч.1 п.3 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, обов'язок доведення якої покладається, згідно з ч.1 ст. 92 КПК України, на потерпілого

Збирання доказів, як передбачено ст. 93 ч.1 КПК України, здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим у порядку, передбаченому КПК України.

Водночас, відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої.

Із змісту заяви ОСОБА_7 вбачається, що вона наполягає на розгляді заявленого нею у провадженні цивільного позову, в якому просила стягнути з обвинуваченого ОСОБА_2 завдану їй матеріальну шкоду в розмірі 300000 руб. (71700 грн., відповідно до курсу валют НБУ станом на 20.01.2014 року 10 руб.=2,39 грн.), а також і завдану моральну шкоду в розмірі 300000 руб. (71700 грн.).

Вимоги, що заявлені потерпілою, нічим нею не обґрунтовуються. Долучені до позову довідки про заробітну плату та про вартість придбаних нею тренажера і матраца не містять відомостей, які потрібно вказувати з метою їх з`ясування і виявлення ознак витрат, пов`язаних з нанесенням шкоди здоров`ю з вини обвинуваченого.

Також, у відповідності до ст. 23 ч.3 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Розглядаючи дане питання, суд виходить в своїх судженнях із змісту п.9 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року за № 4 (з подальшими змінами та доповненнями), де зазначено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав потерпілий (позивач), характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо), та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Тому, даючи оцінку обґрунтованості вимог, заявлених потерпілою в частині стягнення з ОСОБА_2 на її користь завданої ним моральної шкоди в розмірі 300000 руб. (71700 грн.), суд дійшов висновку, що за відсутності в позові потерпілої роз`яснень щодо характеру та обсягу її страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких вона зазнала, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо), цивільний позов в цій частині вимог підлягає лише частковому задоволенню в розмірі 5000 грн. (20920 руб.), виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, з урахуванням того, що потерпілою отримані тілесні ушкодження середньої тяжкості, що викликали розлад здоров'я на строк більше 3-х тижнів, і що не є небезпечними для життя.

У даному кримінальному провадженні прокурором заявлений в інтересах держави в особі Фінансового управління Борзнянської РДА цивільний позов до ОСОБА_2 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування ОСОБА_7на суму 497,42 грн.

У відповідності до ст.127 ч.2 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Оскільки встановлено, що шкода була заподіяна з вини обвинуваченого ОСОБА_2, то на нього покладається обов`язок відповідати за її заподіяння. Тому, даний цивільний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.ст. 122, 126 КПК України підлягають оплаті судові витрати у справі в розмірі 586,80 грн., що пов`язані з проведенням НДЕКЦ при УМВС України в Чернігівській області судової авто-технічної експертизи автомобіля «Фольксваген Поло», д.н.з. НОМЕР_1.

Питання щодо речових доказів у справі - автомобіля марки «Фольксваген Поло», д.н.з. НОМЕР_1, що зберігається на майданчику затриманих транспортних засобів Борзнянського РВ УМВС, водійського посвідчення, виданого на ім`я ОСОБА_2 та свідоцтва про реєстрацію автомобіля марки «Фольксваген Поло», д.н.з. НОМЕР_1, що зберігаються в матеріалах кримінальної справи - підлягає вирішенню у відповідності до ст.ст. 98, 100 ч.9 п.5 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 286 ч.1 КК України, ст.ст. 91 ч.1 п.3, 127, ч.2, 128, 373, 374 КПК України, суд, -

засудив:

ОСОБА_2 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч.1 КК України, та призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 4000 грн. без позбавленням його права керування транспортними засобами.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_2 не обирати.

Цивільний позов, заявлений потерпілою ОСОБА_7 про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_2 завданої їй матеріальної шкоди в розмірі 300000 руб. (71700 грн., відповідно до курсу валют НБУ станом на 20.01.2014 року 10 руб.=2,39 грн.). і завданої моральної шкоди в розмірі 300000 руб. (71700 грн.) - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_7 завдану їй моральну шкоду в сумі 5000 грн. (20920 руб. відповідно до курсу валют НБУ станом на 20.01.2014 року 10 руб.=2,39 грн.).

У цивільному позові, заявленому потерпілою ОСОБА_7 про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_2 завданої їй матеріальної шкоди в розмірі 300000 руб. (71700 грн. відповідно до курсу валют НБУ станом на 20.01.2014 року 10 руб.=2,39 грн.) - відмовити.

Цивільний позов, заявлений прокурором в інтересах держави в особі Фінансового управління Борзнянської РДА (16400, м. Борзна, вул. П. Куліша, 114, код 37440968, УК 24060300) про стягнення з ОСОБА_2 витрат на стаціонарне лікування ОСОБА_7 на суму 497,42 грн.- задовольнити.

Стягнути з засудженого ОСОБА_2 на користь держави в особі Фінансового управління Борзнянської РДА судові витрати в сумі 497,42 грн., пов`язані з лікуванням ОСОБА_7

Стягнути з засудженого ОСОБА_2 на користь держави судові витрати в сумі 586,80 грн., пов`язані з проведенням НДЕКЦ при УМВС України Чернігівскій області судової авто-технічної експертизи.

Речові докази у справі - автомобіль марки «Фольксваген Поло», д.н.з. НОМЕР_1, що зберігається на майданчику затриманих транспортних засобів Борзнянського РВ УМВС, посвідчення водія НОМЕР_2, видане на ім`я ОСОБА_2, та свідоцтво про реєстрацію автомобіля марки «Фольксваген Поло», д.н.з. НОМЕР_1, НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_4, що зберігається в матеріалах кримінальної справи, повернути ОСОБА_2 після набрання вироком законної сили за умов сплати ним штрафу за цим вироком.

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Чернігівської області протягом 30 днів через Борзнянський районний суд.

Вирок суду не підлягає оскарженню в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст. 349 КПК України.

Суддя

Борзнянського районного суду Тіслюк І.І.