Постанова № 36744665, 15.01.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" січня 2014 р. Справа№ 910/17939/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Смірнової Л.Г.

суддів: Гончарова С.А.

Чорної Л.В.

при секретарі: Гордовій Л.Г.

За участю представників:

від позивача - Мусаханов В.З., представник за довіреністю №857 від 12.09.2013;

від відповідача - Мандригель Р.С., представник за довіреністю №46/10 від 30.12.2013;

Розглянувши апеляційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

на рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2013

у справі №910/17939/13 (суддя Паламар П.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Земля і воля"

до Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

про стягнення безпідставно набутих коштів, неустойки, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов'язання, ціна позову 19254,09грн.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Земля і воля" (далі - позивач) до Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (далі - відповідач) про стягнення безпідставно набутих коштів, неустойки, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов'язання, ціна позову 19254,09грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання укладеного між ним та відповідачем договору поставки природного газу №06/10-1953 від 20 грудня 2010 року він перерахував останньому 983773,55грн. в рахунок попередньої оплати за поставку природного газу у 2011 році. Відповідач частково виконав прийняте зобов'язання, передавши природний газ за договором вартістю 966859,55грн. Посилаючись на те, що товар на всю суму попередньої оплати відповідач йому не передав, одержані кошти не повернув, позивач просив стягнути з останнього на свою користь 16914грн. боргу, 33,30грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 953,67грн. трьох процентів річних з простроченої суми, 1353,12 грн. штрафу, а також понесені ним по справі господарські витрати.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.10.2013 у справі №910/17939/13 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Дочірньої компанії "Газ України" Національної компанії "Нафтогаз України" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Земля і воля" 16914грн. безпідставно набутих коштів, 824,38грн. три проценти річних з простроченої суми, 1585,06грн. витрат по оплаті судового збору.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2013 у справі №910/17939/13 скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясовано обставини справи.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу у справі №910/17939/13 передано на розгляд судді Смірновій Л.Г.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 02.12.2013 для розгляду апеляційної скарги Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" у справі №910/17939/13 сформовано колегію суддів у складі: головуючої судді СмірновоїЛ.Г., суддів Гончарова С.А. та Чорної Л.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.12.2013 апеляційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 15.01.2014.

В судове засідання з'явились представники позивача та відповідача.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив суд апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Представник позивача заперечив проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

20 грудня 2010 року між сторонами у справі укладено договір №06/10-1953 поставки природного газу, згідно умов якого відповідач зобов'язався постачати позивачу протягом 2011 року імпортований природний газ в обсязі до 2065000м3, а останній - прийняти та оплатити його вартість на умовах попередньої оплати.

Пунктом 1.2. договору сторони погодили щомісячний обсяг газу за даним договором.

Відповідно до умов пункту 3.1. договору ціна природного газу з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами установлена у розмірі 2957,93грн. з ПДВ, з 1 січня 2011 року на підставі додаткової угоди №1 від 30 грудня 2010 року - 3073,97грн. з ПДВ.

Згідно з умовами пункту 4.1 договору оплата за природний газ із врахуванням вартості транспортування територією України здійснюється в наступному порядку: - перша оплата в розмірі 34% від вартості запланованого місячного обсягу проводиться не пізніше 5 банківських днів до початку місяця поставки газу, послідуючі оплати проводяться плановими платежами по 33% від вартості запланованого місячного обсягу до 5-го та 15-го числа поточного місяця. Остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу до 5-го числа, наступного за місяцем поставки газу.

Строк дії договору відповідно до пункту 10.1 договору в частині постачання природного газу встановлений з 1 січня до 31 грудня 2011 року включно, а в частині розрахунків за газ -до повного їх здійснення.

Згідно з платіжними дорученнями №№1227 від 30 грудня 2010 року, 82 від 17 січня 2011 року, 209 від 26 січня 2011 року, 336 від 7 лютого 2011 року, 417 від 15 лютого 2011 року, 101 від 25 лютого 2011 року, 742 від 14 березня 2011 року, 939 від 28 березня 2011 року, 178 від 4 квітня 2011 року, 1100 від 8 квітня 2011 року, 1167 від 18 квітня 2011 року, 1397 від 28 квітня 2011 року, 1632 від 16 травня 2011 року, 105 від 26 травня 2011 року, 1943 від 14 червня 2011 року, 1991 від 20 червня 2011 року, 30502 від 5 липня 2011 року, 188 від 27 липня 2011 року, актами прийому-передачі природного газу від 31 січня 2011 року, 28 лютого 2011 року, 31 березня 2011 року, 30 квітня 2011 року, 31 травня 2011 року, 30 червня 2011 року, 31 липня 2011 року, 31 серпня 2011 року підтверджується факт перерахування позивачем на користь відповідача оплати за договором у розмірі 983773,55грн., а також передачі останнім позивачу природного газу загальною вартістю 966859,55грн.

Докази передачі газу за договором на суму попередньої оплати в матеріалах справи відсутні.

Спірний договір припинив свою дію в частині поставки газу 31 грудня 2011 року.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільний кодекс України (далі - ЦК України) договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами статті 526 ЦК України та статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) - частина 1 статті 530 ЦК України.

Статтею 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення ЦК України про договір купівлі-продажу

Згідно з частиною першою статті 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Оскільки попередню оплату поставки газу здійснено, а газ не поставлено, відповідно до частини другої статті 693 ЦК України у покупця виникає право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати від продавця, який одержав суму попередньої оплати товару і не поставив його у встановлений строк, тому висновок касаційного суду щодо обґрунтованого і законного задоволення вимог в частині стягнення суми попередньої оплати є правильним.

Приписами частини 2 статті 693 ЦК України встановлено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Судом встановлено, що відповідач свої договірні зобов'язання в частині поставки природного газу на сплачену позивачем суму передоплати не виконав та сплачену позивачем передоплату в повному обсязі не повернув.

Встановивши порушення відповідачем договірного зобов'язання в частині поставки природного газу, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача 16914грн.

Водночас застосування судом частини другої статті 625 ЦК України щодо стягнення з відповідача суми трьох процентів річних є помилковим, оскільки стягнення з постачальника суми попередньої оплати, перерахованої за договором на поставку природного газу, не вважається грошовим зобов'язанням у розумінні статті 625 ЦК України.

За такі дії відповідач несе відповідальність, передбачену частиною третьою статті 693 ЦК України, коли на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати.

Дана позиція викладена Верховним Судом України в постанові від 15.10.2013 у справі №5011-42/13539-2012.

На підставі зазначеного, місцевий господарський суд дійшов хибного висновку про стягнення трьох процентів річних у сумі 824,38грн.

Вимоги про стягнення 1353,12 грн. штрафу задоволенню не підлягають, оскільки суперечать умовам абз. 2 п. 7.2 спірного договору, що визначають умови звільнення постачальника від відповідальності у вигляді штрафу.

Враховуючи вищезазначене, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та часткове скасування рішення Господарського суду міста Києва у даній справі.

Понесені по справі господарські витрати відповідно до вимог статті 49 ГПК України слід покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105, Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2013 у справі №910/17939/13 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2013 у справі №910/17939/13 скасувати в частині стягнення з Дочірньої компанії "Газ України" Національної компанії "Нафтогаз України" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Земля і воля" 824,38грн. трьох процентів річних з простроченої суми та 1585,06грн. витрат по оплаті судового збору.

3. В цій частині прийняти нове рішення, яким стягнути з Дочірньої компанії "Газ України" Національної компанії "Нафтогаз України" (04116, м.Київ, вул. Шолуденка, 1, код 31301827) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Земля і воля" (17400, Чернігівська обл., м. Бобровиця, вул.Чернігівська, 34, код 30866306) 1585,06грн. витрат по сплаті судового збору.

4. В решті рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2013 у справі №910/17939/13 залишити без змін.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Земля і воля" (17400, Чернігівська обл., м.Бобровиця, вул.Чернігівська, 34, код 30866306) на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної компанії "Нафтогаз України" (04116, м.Київ, вул.Шолуденка,1, код 31301827) 39,98грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

6. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ на виконання постанови.

7. Матеріали справи №910/17939/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя Л.Г. Смірнова

Судді С.А. Гончаров

Л.В. Чорна