Рішення № 36741969, 21.01.2014, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 136/1237/13-ц Провадження № 22-ц/772/170/2014Головуючий в суді першої інстанції:Кривенко Д. Т.Категорія: 27 Доповідач: Голота Л. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" січня 2014 р. м. Вінниця Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі:

головуючого: Голота Л.О.,

суддів: Міхасішин І.В., Стадник І.М.,

при секретарі: Куленко О.В.

за участю: представника позивача Олішевський Д.А.,

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк « Приват Банк» на рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 25.11.2013 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк « Приват Банк» до ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення, -

ВСТАНОВИЛА:

18.06.2013 року публічне акціонерне товариство Комерційний банк « Приват Банк» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення відповідача та інших осіб, які зареєстровані та/або проживають у житловому будинку (предмет іпотеки).

21.11.2013 року позивачем подана уточнена позовна заява, у якій ПАТ КБ « Приват Банк» просив виселити лише відповідача та встановити початкову ціну вартості реалізації предмету іпотеки на рівні не нижчому за звичайні ціни на даний вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності.

У позові позивач посилається на те, що 01.08.2008 року згідно з кредитним договором ОСОБА_5 надано кредитні кошти в розмірі 15 643,17 доларів США на строк до 01.08.2013 року із сплатою 15 % річних за користування кредитом. З метою забезпечення виконання вказаного кредитного зобов'язання між банком і відповідачем 01.08.2008 року укладений договір іпотеки, згідно з яким ОСОБА_5 передав банку в іпотеку будинок загальною площею 58,90 кв.м., який розташований за адресою : АДРЕСА_1. Взяті на себе зобов'язання ОСОБА_5 не виконав, внаслідок чого станом на 09.10.2012 року виникла заборгованість за кредитним договором у розмірі 49 100,68 доларів США. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором позивач просив звернути стягнення на предмет іпотеки та виселити ОСОБА_5 з даного будинку.

Рішенням Липовецького районного суду Вінницької області від 25.11.2013 року у задоволені позовних вимог Банку відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення районного суду і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ПАТ КБ « Приват Банк» в повному обсязі, посилаючись на неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи і неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Стаття 309 ЦПК України передбачає вичерпний перелік підстав для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення .

Підставами скасування рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 25.11.2013 року на думку колегії суддів є:

- неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи при вирішенні вимоги про виселення відповідачів;

- порушення норм матеріального та процесуального права.

Судом першої інстанції вірно встановлені обставини, які не оспорюються сторонами, що між сторонами 01.08.2008 року укладено кредитний договір № VIV9GK0000000002 відповідно до умов якого ОСОБА_5 отримав кредит у розмірі 15 643,17 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 01.08.2013 року.

В забезпечення виконання зобов'язання за вищевказаним кредитним договором між ПАТ КБ « ПриватБанк» та відповідачем,01.08.2008 року укладено договір іпотеки № VIV9GK0000000002, відповідно до якого, відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: житловий будинок з прибудовою, господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 58,90 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Взяті на себе зобов'язання ОСОБА_5 не виконав, внаслідок чого за період з 01.08.2008 року по 09.10.2012 року виникла заборгованість за кредитним договором у розмірі 49 100 доларів 68 центів США, яка складається з наступного: 15 690.55 доларів США - заборгованість за кредитом; 6 714.67 долара США - заборгованість по процентам; 1 847,04 доларів США - заборгованість по комісії; 22 480,49 долара США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, а також штраф відповідно до Договору - 31,29 долара США (фіксована частина) та 2 336, 64 долара США (процентна складова).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги позивача сформульовані таким чином, що позбавляє можливості суд постановити рішення, відповідно вимог ч.1 ст. 39 закону України « Про іпотеку», зокрема в позовних вимогах відсутній детальний опис майна на яке слід звернути стягнення та початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації, та не надано доказів, що у спірному будинку хтось проживає.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Оскаржуване рішення суду першої інстанції зазначеним вимогам не відповідає.

Відповідно до ст.ст. 1049,1050,1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У своїх запереченнях відповідач позовні вимоги визнав частково, а саме погодився з наявною заборгованістю за кредитним договором в сумі 15 690,55 доларів США.

Заперечення відповідача проти решти заборгованості, з тих підстав, що вона виникла не з його вини, оскільки ще у грудні 2008 році ним було видано відповідну довіреність за якою представник Приватбанку мав усі повноваження звернути стягнення на предмет іпотеки, колегія суддів вважає безпідставними, так як наявність даної довіреності не зупиняє виконання взятого на себе відповідачем зобов'язання за кредитним договором № VIV9GK0000000002.

Визначаючи розмір заборгованості за кредитним договором колегія суддів враховує наступне: заборгованість за кредитом становить 15 690 доларів 55 центів США (п.1.1 Договору та визнана обома сторонами); заборгованість по процентам за користування кредитом - 6 714,67 доларів США ( п.1.1Договору); заборгованість по комісії за користування кредитом - 1847.04 долара США (п. 1.1 Договору та п.7.10 Графіку погашення кредиту - Додатку 2 до кредитного договору); 13 379 доларів 81 цент США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором ( передбачена п.1.4 Договору та зменшена за заявою відповідача згідно ч.3 ст. 551 ЦК України з урахуванням важкого матеріального становища відповідача та значено завищеного розміру неустойки), а також штраф( передбачений п.5.3 Договору)- 31 долар 29 центів США (фіксована частина п. Договору) та штраф ( неустойка передбачена п.5.4 кредитного договору) - 2 336 доларів 64 центів США.

Таким чином, загальна сума заборгованості ОСОБА_5 за кредитним договором № VIV9GK0000000002 від 01.08.2008 року станом на 09.10.2012 року становить 40 000 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 21.01.2014 року складає 336 000 грн.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України « Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Згідно ч.1 ст.33 Закону України « Про іпотеку» у разі невиконання боржником основного зобов'язання Іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Стаття 39 Закону передбачає, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається спосіб реалізації предмета іпотеки: шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої ст.38 цього Закону.

Висновок суду першої інстанції про неприпустимість встановлення початкової ціни вартості реалізації предмета іпотеки на рівні не нижчому за звичайні ціни на даний вид майна, на підставі оцінки проведеної суб'єктом оціночної діяльності, як того просить позивач суперечить нормам ст.38 Закону України « Про іпотеку» та п.42 Постанови ВССУ №5 від 30.12.2013р. « Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин».

Відповідно до положень ст.ст. 33,35 Закону України « Про іпотеку» у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушень у не менш ніж тридцяти денний строк.

Невиконання вимог частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» про надіслання іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушення зобов'язання не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду (на відміну від інших способів звернення стягнення (частина третя статті 33 цього Закону), оскільки іпотекодавець у судовому засіданні має можливість заперечувати проти вимог іпотекодержателя, що відповідає положенням статті 124 Конституції України. ( п.37 Постанови Пленуму ВССУ від 30.03.2012 року № %).

Таким чином, колегія суддів погоджується з посиланням апелянта про наявність підстав для задоволення вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ч.2 ст.39 Закону України « Про іпотеку» одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців.

Згідно ст.40 Закону України « Про іпотеку» звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом.

Після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Наявні в матеріалах справи копії претензії та реєстру замовних листів не є належними доказами на підтвердження отримання відповідачем вимоги про виселення з житлового будинку ( предмету іпотеки). /а.с.9,10/

Крім того, як вірно зазначив суд першої інстанції доказів про проживання відповідача у будинку за адресою: АДРЕСА_1 позивачем надано не було.

Аналізуючи викладене, колегія суддів вважає, що оскільки відповідач належним чином повідомлений про виселення не був, доказів проживання у спірному будинку відповідача чи інших осіб суду не надано, а тому вимога про виселення відповідача з будинку задоволенню не підлягає, оскільки позивачем не дотримана процедура виселення мешканців будинку.

Згідно ст.88 ЦПК України, якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позовні вимоги ПАТ КБ « ПриватБанк» суд задовольнив частково, що у відсотковому розмірі становить 81.65 % від суми заявлених вимог.

Позивачем понесені витрати на сплату судового збору на загальну суму 6 767,30 грн./а.с.1, 32,35,121/, з урахуванням вищезазначених норм стягненню підлягає 5 410,80 грн. ( 81,65% від 6 767,30 грн. - 114,70 грн.( судовий збір за вимогу немайнового характеру)).

За таких обставин, рішення суду не може залишатись в силі , оскільки постановлене за неповного з»ясування судом обставин, що мають значення для справи та неправильним застосуванням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог ПАТ КБ « Приват Банк» .

На підставі ст.ст. 258 ,525,526,536,1054 ЦК України, керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313,316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного Акціонерного Товариства Комерційний Банк « ПРИВАТБАНК» задовольнити частково.

Рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 25.11.2013 року скасувати.

Постановити нове рішення.

Позов задовольнити частково.

В рахунок погашення боргу ОСОБА_5 за кредитним договором № VIV9GK0000000002 від 01.08.2008 року в розмірі 40 000 доларів США , що станом на 21.01.2014 року становить еквівалент 336 000 грн. ( триста тридцять шість тисяч гривень ) та складається з наступного: 15 690 доларів 55 центів США - заборгованість за кредитом; заборгованість по процентам за користування кредитом - 6 714,67 доларів США; заборгованість по комісії за користування кредитом - 1847.04 долара США; 13 379 доларів 81 цент США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, штраф - 31 долар 29 центів США та штраф - 2 336 доларів 64 центів США, звернути стягнення на предмет іпотеки - будинок загальною площею 58,90 кв.м., житловою площею 37.50 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1, шляхом надання права іпотекодержателю - ПАТ КБ « ПриватБанк» (49094, м.Дніпропетровськ ,вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) на продаж предмета іпотеки з укладенням від імені ОСОБА_5 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ « ПриватБанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами дій, необхідних для продажу іпотеки.

Встановити початкову ціну для подальшої реалізації предмета іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

У задоволенні вимоги про виселення ОСОБА_5 з будинку АДРЕСА_1 зі зняттям з реєстраційного обліку у територіальному підрозділі державної міграційної служби України відмовити.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ПАТ КБ « Приват Банк» витрати понесені при сплаті судового збору в сумі 5 410,80 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: