Вирок № 36738961, 16.12.2013, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

провадження № 1-кп/200/563/2013 справа № 200/17403/13-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

2013 року грудня 16 дня Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська, одноособово, під головуванням судді Чулініна Д. Г.,

за секретаря - Коляда В. В.,

з участю: прокурора Краєвої О. М.,

у підготовчому судовому засіданні в місті Дніпропетровськ у залі суду в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12013040640007170, за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, народженої у м. Дніпропетровську, українки за національністю, з середньою освітою, розлученої, яка не працює, зареєстрована на АДРЕСА_2, постійно проживає на АДРЕСА_1, раніше не судимої, -

у вчиненні злочину за ч. 1 ст. 309 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

У м. Дніпропетровську дев'ятого жовтня 2013 року близько 10 години біля будинку на жилому масиві «Тополь-1», 9, під час огляду особистих речей ОСОБА_1 міліція виявила та вилучила у поліетиленовому пакеті речовину рослинного походження зеленого кольору масою 6,600 г, що у перерахунку на висушену речовину містить 6,072 г особливо небезпечного наркотичного засобу «канабіс», що ОСОБА_1 раніше, з метою задоволення особистих потреб, тобто без мети збуту, умисно незаконно придбала біля ж/д станції «Зустрічна» на жилому масиві «Тополь-1» в м. Дніпропетровську, шляхом подрібнення руками і висушування нарваної рослини «конопля» масою 6,600 г, після чого без мети збуту умисно незаконно зберігала при собі до моменту її вилучення.

Під час досудового розслідування прокурором досягнуто угоди з обвинувачуваною про визнання винуватості за ч. 1 ст. 309 КК України. За змістом цієї угоди, що відповідає приписам ст. 472 КПК України, обвинувачена беззастережно визнала свою винуватість у вчиненні злочину за встановлених вище обставин відповідно до формулювання обвинувачення, висунутого в обвинувальному акті, та погодилася на призначення покарання, узгодженого сторонами угоди, у виді одного року позбавлення волі. Також угода містить домовленості щодо співпраці обвинуваченої з правоохоронними органами у розкритті кримінальних правопорушень. Суд не вбачає в угоді взятих на себе обвинуваченою зобов'язань, які вона, очевидно, не мала би можливості виконати.

Сторони обвинувачення і захисту скріпили своїми підписами угоду 28 листопада 2013 року в приміщенні прокуратури Бабушкінського району м. Дніпропетровська, підтверджуючи свою обізнаність з обмеженнями в праві оскарження вироку внаслідок укладення цієї угоди та затвердження її судом, що передбачені ст.ст. 394, 424 КПК України. Обвинувачена письмово відмовилася від свого права на допит свідків обвинувачення, від права на виклик свідків і подання доказів, що могли б свідчити на її користь, а також від права вимагати від прокурора доведення під час судового розгляду кожної обставини злочину, поставленої їй за вину, про що власноруч розписалася в цій угоді. Як вбачається з угоди, її сторони на свій розсуд вільно розпорядилися лише своїми правами, що відповідає принципу диспозитивності за ч. 1 ст. 26 КПК України, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про відсутність порушень прав, свобод чи інтересів сторін кримінального провадження або інших третіх осіб, яких умови цієї угоди не стосуються.

Обвинувачувана в судовому засіданні пояснила суду, що угоду вона уклала добровільно без впливу будь-якої обставини, необумовленої в угоді. Стверджувала, що скарги на органи досудового розслідування та прокурора під час кримінального провадження не подавала і нині таких не має. Клопотань про виклик для допиту осіб з приводу жорстокого чи нелюдського поводження, тощо, яке б порушило її свободу від самовикриття, не заявила. Відповідно, суд переконався у судовому засіданні в добровільності укладення угоди за відсутності, поза всяким розумним сумнівом, обґрунтованих підстав стверджувати про протилежне.

Як вбачається з переданих до суду документів, на підставі яких укладена угода, фактичні дані догляду за протоколом від 09.10.2013 (т. 1 а.с. 7) підтверджують виявлення у пійманої «на гарячому» ОСОБА_1 серед особистих речей в поліетиленовому пакеті речовини рослинного походження, що за висновком експерта № 70/10/2572 від 28.10.2013 (т. 1 а.с. 11-13), якого він дійшов за підсумками описаного ним хімічного дослідження, має характерні для рослини коноплі анатомо-морфологічні ознаки і містить основний психоактивний компонент тетрагідроканнабінол, через що визнається каннабісом (марихуаною), який віднесено до особливо небезпечних наркотичних засобів.

Добуті об'єктивні відомості про предмет злочину у своїй сукупності з відомостями про обстановку його виявлення прямо викривають ОСОБА_1 у причетності до незаконного виготовлення і зберігання наркотичного засобу, виключаючи будь-які сумніви в істинності та в добровільності її зізнання, яке відповідно до ст. 18 і ч. 2 ст. 95 КПК України може бути покладене в основу її обвинувачення як вільне самовикриття.

Суд, оцінивши всі обставини справи, за своїм внутрішнім переконанням дійшов висновку про достатність належних і допустимих доказів для встановлення фактичних підстав для визнання ОСОБА_1 винуватості у скоєному.

Умисні дії ОСОБА_1, що виразилися у незаконному виготовлені і зберіганні особливо небезпечного наркотичного засобу без мети збуту, правильно сторонами угоди кваліфіковані злочином середньої тяжкості за ч. 1 ст. 309 КК України, яким шкоди завдано лише суспільним інтересам, і щодо якого допускається укладення угоди згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України.

Вивченням особи обвинуваченої з'ясовано, що ОСОБА_1, яка вперше вчинила злочин, своїми щирими показаннями активно сприяла проведенню кримінального провадження стосовно неї та швидкому розслідуванню всіх обставин вчиненого нею злочину, за місцем проживання має задовільну характеристику, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває. Відомості про паразитичний спосіб життя обвинуваченої, про її аморальну поведінку у побуті відсутні, а так само вона не була замічена у дебошах, у порушеннях громадського спокою в інших формах.

Таким чином, прокурор при укладенні угоди та при узгодженні покарання врахував характер і тяжкість обвинувачення та інші обставини на загальних засадах призначення покарання за ст.ст. 1, 65 КК України, як того вимагає ст. 470 КПК України, чим визначається відповідність умов угоди інтересам суспільства, в тому числі, у невідворотності справедливого покарання та забезпечення швидшого судового провадження. Так само, узгоджені вид і міра покарання відповідно до застереження ч. 2 ст. 75 КК України допускають узгодження в угоді звільнення від відбування покарання з випробуванням, а домовленості сторін угоди з цього приводу, маючи фактичне підґрунтя, відповідають суспільним інтересам ресоціалізації засуджених за допомогою, виключно, суспільно корисної праці, соціально-виховної роботи і громадського впливу.

Суд, перевіривши законність угоди, за стійким внутрішнім переконанням вважає за можливе її затвердити з ухваленням цього вироку, оскільки в судовому засіданні не встановлені обставини, які б тому перешкоджали відповідно до ст. 474 КПК України.

Розв'язуючи питання про вид і міру покарання одночасно із затвердженням угоди про визнання винуватості, суд, керуючись правосвідомістю, з урахуванням ступеня тяжкості злочину та відомостей про особу винної в силу ч. 5 ст. 65 КК України знаходить за необхідне призначити покарання, узгоджене сторонами угоди. На виконання ч. 3 ст. 75 КК України суду належить визначити тривалість іспитового строку та обов'язки, які покладаються на обвинувачену, звільнивши її від відбування призначеного покарання під умовою, що протягом цього строку вона не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов'язки.

Витрати на проведення експертизи згідно з ст. 124 КПК України належить покласти на обвинувачену. З метою забезпечення належної поведінки для запобіганням процесуальним ризикам відповідно до ст. 177 КПК України належить продовжити згідно з ч. 6 ст. 194 цього Кодексу застосовувати до обвинувачуваної запобіжний захід, обраний за ст. 179 КПК України під час досудового розслідування, що відповідно до ст. 132 КПК України має визнаватися виправданим.

Керуючись ст.ст. 5, 368, 475 КПК України, -

З А С У Д И В:

Затвердити укладену прокурором 28 листопада 2013 року угоду з ОСОБА_1 про визнання винуватості за ч. 1 ст. 309 КК України під страхом скасування цього вироку протягом п'яти років давності притягнення до кримінальної відповідальності з призначенням судового розгляду в загальному порядку на випадок невиконання умов угоди.

ОСОБА_1 визнати винуватою за пред'явленим обвинуваченням у вчинені злочину за ч. 1 ст. 309 КК України з призначенням узгодженого покарання у виді позбавлення волі строком в один рік, від відбування якого згідно з ст. 75 КК України звільнити під умовою, що вона протягом одного року іспитового строку не вчинить нового злочину.

Покласти на ОСОБА_1 обов'язки згідно з п. 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Речові докази:

поліетиленовий пакет з речовиною рослинного походження масою 6,1 г, переданий до камери схову речових доказів Бабушкінського РВ Дніпропетровського МУ ГУМВС України в Дніпропетровській області за квитанцією № 002809, - знищити;

протоколи допитів свідків, очних ставок та інші документи про зафіксовані процесуальні дії, - зберігати у кримінальній справі.

Процесуальні витрати віднести на рахунок обвинуваченої, і стягнути з ОСОБА_1 на користь держави на розрахунковий рахунок 31250272210050, відкритий НДЕК Центром при ГУМВС України у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 25575055) в ГУДКС України у Дніпропетровській області (МФО 805012), 391 гривень 12 копійок з призначенням платежу: «за послуги НДЕКЦ, висновок експерта № 70/10/2572 від 28.10.2013».

Особисте зобов'язання ОСОБА_1 продовжити виконувати в обсязі покладених на неї обов'язків слідчим суддею до набрання вироком законної сили, залишивши застосований запобіжний захід без змін під контролем прокурора за його здійсненням

Вирок набирає законної сили із плином 30 днів, починаючи з наступного після його проголошення дня, протягом яких підлягає оскарженню до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська апеляційної скарги з підстав порушення порядку розгляду угоди і призначення неузгодженого покарання. Копію вироку після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору негайно.

Головуючий